Єдиний податок – один із бюджетоутворюючих сегментів фінансової самодостатності територіальних громад

Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, упродовж січня – червня 2024 року до місцевих бюджетів регіону від фізичних осіб – підприємців надійшло понад 2,3 млрд грн єдиного податку, що на понад 835,5 млн грн, або на 56,8 відс., більше ніж у січні – червні минулого року.
Очільниця податкової служби області подякувала платникам за своєчасне наповнення місцевих скарбниць та звернула увагу, що надходження єдиного податку є одними з бюджетоутворюючих сегментів фінансової самодостатності територіальних громад регіону. Застосування єдиного податку сприяє легалізації економічної діяльності, і як наслідок – збільшенню податкових надходжень до місцевих бюджетів.
«Одним із першочергових завдань органів податкової служби є створення максимально сприятливих умов платникам для виконання ними своїх обов’язків. І спрощена система оподаткування – вагомий інструмент підтримки малого та середнього бізнесу. Ця система демонструє свою важливість не тільки як фіскальний інструмент, але і як засіб збереження соціальної стабільності та стимул для розвитку підприємництва, зокрема в області. Працюємо далі!» – зауважила керівниця обласної податкової.

Інформаційний майданчик для територіальних громад: діалог триває

З липня минулого року працює інформаційний майданчик для територіальних громад, започаткований податківцями Дніпропетровщини.
Так, щомісяця фахівці податкової служби проводять воркшопи, на яких розглядають  актуальні для територіальних громад питання. Сьогодні у центрі уваги були кейси щодо оподаткування фізичних осіб, плати за землю, застосування РРО/ПРРО та електронні сервіси.
«Для нас дуже важливо мати зворотний зв’язок з територіальними громадами, і ми завжди готові до конструктивного діалогу з ними», - зазначив під час зустрічі заступник начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.

Засідання комітету за галузевою ознакою «Аграрний бізнес» Громадської ради: у фокусі уваги – оплата за землю фізичними особами

Відбулося друге засідання комітету за галузевою ознакою «Аграрний бізнес» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Комітету) за участі керівництва та представників управління інформаційної взаємодії податкової служби Дніпропетровщини.
Нарахування фізичним особам плати за землю та встановлені пільги щодо сплати земельного податку – питання, що розглядались на засіданні Комітету.
Комунікуємо з актуальних питань і надалі!

Екологічний податок: майже 149,0 млн грн – надходження від платників
до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку року

Протягом першого півріччя поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло від платників екологічного податку майже 149,0 млн гривень. Це на понад 29,3 млн грн, або на 24,5 відс., більше показника минулорічного відповідного періода.
Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по екологічному податку:
19010100 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викидів в атмосферне повітря двоокису вуглецю)»;
19010200 «Надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти»;
19010300 «Надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини»;
19010400 «Екологічний податок, який справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензій строк»;
19011000 «Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення».
Разом з тим, згідно з Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, затвердженим наказом Державної казначейської служби України від 28.11.2019 № 336 зі змінами та доповненнями код класифікації доходів бюджету передбачає таку позицію:
19011001 – екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (повернення помилково та/або надміру сплачених коштів у 2022 році).

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 05.04.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.03.2024 № 111 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», яким внесено зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
Положеннями п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу передбачено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
З урахуванням цього платники податку на прибуток матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою, починаючи зі звітного (податкового) періоду – півріччя 2024 року.
Вищезазначені роз’яснення наведені в листі ДПС від 19.04.2024  № 11568/7/99-00-21-02-01-07.
Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС.
На вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми Декларації з додатками за ідентифікаторами форм:
J0100126 – для юридичних осіб;
F0100726 – для фізичних осіб;
J0100926 – для інститутів спільного інвестування;
J0100526 – для виробників сільськогосподарської продукції за рік (річний податковий (звітний) період починається з 01 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року).

За яким ідентифікатором подається розрахунок платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Плата за спеціальне використання водних біоресурсів не належить до загальнодержавних або місцевих податків і зборів, перелік яких встановлений статтями 9 – 10 Податкового кодексу України.
Контроль за обчисленням і внесенням збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів п. 13 Порядку справляння збору за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 449 (далі – Постанова № 449), покладено на органи державної податкової служби та органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства.
Інструкція про порядок обчислення та внесення платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів, затверджена спільним наказом Державного комітету рибного господарства України, Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та Державної податкової адміністрації України від 24.12.1999 № 167/156/299/300/650 (далі – Інструкція), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 січня 2000 року № 17/4238, що виданий на виконання п. 2 Постанови № 449, включає «Розрахунок платежів за спеціальне використання рибних та інших водних живих ресурсів» як додаток до п. 2.2 Інструкції, який передбачає надання звітності про обсяги використаних ресурсів до податкових органів (далі – Розрахунок).
Постанова № 449 втратила чинність з набранням чинності Порядком справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів і розмірів плати за їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 125 (далі – Постанова № 125), яка не передбачала застосування Інструкції та Розрахунку, та зобов’язувала Міністерство аграрної політики та продовольства України привести власні нормативно-правові акти у відповідність з Постановою № 125.
Постанова № 125 втратила чинність після набрання чинності Порядком здійснення спеціального використання водних біоресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2023 року № 1347 (далі – Порядок № 1347).
Зокрема встановлено, що плата за спеціальне використання водних біоресурсів (для здійснення промислового рибальства) нараховується Держрибагенством під час підготовки проєкту договору на право здійснення промислу та відображається у такому договорі (п. 75 Порядку № 1347).
При цьому на податкові контролюючі органи покладено лише обов’язок контролю за справляння плати, а контроль за достовірністю поданих користувачами водних біоресурсів звітних даних про обсяги спеціального використання водних біоресурсів здійснюють територіальні органи Держрибагентства (п. 78 Порядку № 1347).
З огляду на викладене зазначаємо, що чинний Порядок № 1347 не передбачає декларування користувачами водних ресурсів в частині обсягів використання податковим контролюючим органам.

Щодо отримання фізичною особою відомостей про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) ПДФО та військового збору

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відносини у сфері реєстрації та обліку фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) регулюються положеннями Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п. 63.5 ст. 63 ПКУ всі фізичні особи – платники податків реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру у порядку, визначеному ПКУ.
Облік фізичних осіб – платників податків ведеться у Державному реєстрі за реєстраційними номерами облікової картки платника податків (далі – РНОКПП), а осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові (за наявності), серією (за наявності) та номером діючого паспорта громадянина України без використання РНОКПП (до паспортів громадянина України з числа зазначених осіб вноситься відмітка, яка свідчить про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта).
Порядок отримання відомостей з Державного реєстру визначено Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822).
Згідно з п. 1 розд. Х Положення № 822 фізична особа, яка зареєстрована у Державному реєстрі чи в окремому реєстрі Державного реєстру, може отримати відомості про себе, наявні у Державному реєстрі.
Відомості з Державного реєстру є документом, який безоплатно надається контролюючим органом за зверненням фізичної особи (представника) щодо отримання відомостей про себе з Державного реєстру та свідчить про наявність або відсутність відомостей про таку особу в Державному реєстрі.
Згідно з абзацом першим п. 4 розд. Х Положення № 822 для отримання відомостей про себе з Державного реєстру фізична особа звертається особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу, подає документ, що посвідчує особу, та заяву за формою № 10ДР (додаток 14). Представник додає до заяви за формою № 10ДР довіреність, засвідчену в нотаріальному порядку, на отримання відомостей з Державного реєстру, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
Пунктом 6 розд. Х Положення № 822 визначено, що контролюючий орган протягом трьох робочих днів з дня звернення фізичної особи (представника) надає відомості з Державного реєстру за формою, наведеною в додатку 15 до Положення № 822.
Отримати відомості про джерела/суми нарахованих доходів з Державного реєстру можна в один із таких способів:
- в паперовій формі – шляхом звернення особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання) або до будь-якого контролюючого органу відповідно до вимог розділу Х Положення № 822;
- в електронній формі – шляхом надсилання запиту через мобільний додаток «Моя податкова» (застосунок «Моя податкова» в App Store або Google Play) або засобами інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (https://cabinet.tax.gov.ua/) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг «Портал Дія» (https://diia.gov.ua/).
Інформація про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору накопичується у Державному реєстрі відповідно до поданих податковими агентами податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – податковий розрахунок) згідно зі ст. 51 глави 2, п.п. 70.16.1 п. 70.16 ст. 70 глави 6 розд. II ПКУ.
Відображення відомостей про особу у податковому розрахунку здійснюється за РНОКПП або серією (за наявності) та номером паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).
Таким чином, відомості щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку акумулюються в Державному реєстрі – за РНОКПП, а в окремому реєстрі Державного реєстру – за серією (за наявності) та номером паспорта.
Запит до Державного реєстру про джерела/суми доходів може бути здійснено з використанням ідентифікатора, за яким особа перебуває на обліку в Державному реєстрі на момент надходження запиту.
Наприклад, фізична особа, яка перебувала на обліку в окремому реєстрі Державного реєстру та змінила свої переконання і почала обліковуватися в Державному реєстрі за РНОКПП, для отримання відомостей про себе з Державного реєстру може подати (надіслати) в один із вищезазначених способів заяву (запит), із зазначенням РНОКПП.
Відомості з Державного реєстру у такому випадку надаються за ідентифікатором «РНОКПП» за період, за який особа бажає отримати відомості, в період перебування особи на обліку в Державному реєстрі – за РНОКПП.
Для отримання відомостей з Державного реєстру за період перебування особи в окремому реєстрі Державного реєстру, яка на момент звернення вже обліковується за РНОКПП, фізична особа має звернутися до контролюючого органу із заявою в довільній формі відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» (із змінами) (далі – Закон № 393) з викладенням свого прохання щодо отримання інформації про джерела/суми доходів із зазначенням закритого ідентифікатора «серії (за наявності) та номера паспорта», за яким вона раніше перебувала на обліку в окремому реєстрі Державного реєстру.
У разі якщо фізична особа, до паспорта якої внесено відмітку про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта, раніше була зареєстрована в Державному реєстрі за РНОКПП, після взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру РНОКПП закривається (датою закриття є дата внесення відмітки до паспорта).
При цьому зазначаємо, що у кожному випадку ситуація розглядається окремо. Відомості з Державного реєстру про джерела та суми доходів по закритому ідентифікатору надаються у разі подання особою до контролюючого органу за місцем обліку заяви довільної форми відповідно до вимог Закону № 393 щодо необхідності отримання такої інформації із зазначенням закритого ідентифікатора, за яким особа раніше обліковувалась в Державному реєстрі, вказавши період.
Водночас, відомості про джерела та суми доходів за період перебування особи в окремому реєстрі Державного реєстру фізична особа може отримати шляхом подання заяви (запиту) із зазначенням серії (за наявності) та номера паспорта.
На доповнення інформуємо, що відомості накопичуються у Державному реєстрі, починаючи з 1998 року.
При цьому слід звернути увагу, що до набрання чинності ПКУ діяв Закон України від 22 грудня 1994 року № 320 «Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів» (із змінами) (далі – Закон № 320). Згідно з нормами Закону № 320 облік фізичних осіб – платників податків здійснювався за ідентифікаційними номерами (на сьогодні – РНОКПП).
Відповідно до ст. 5 Закону № 320 до Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов’язкових платежів не вносилась інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовились від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомили про це відповідні державні органи.

Які дії платника, якщо протягом операційного дня не отримано квитанції про прийняття/неприйняття, або зупинення реєстрації ПН/РК?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до ЄРПН є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН.
Згідно з п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі – Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192, пп. 200 прим. 1.3, 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 та пп. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 ПКУ.
Відповідно до п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 ПКУ;
наявності помилок під час заповнення обов’язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПКУ;
наявності суми ПДВ відповідно до пп. 200 прим. 1.3 і 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 ПКУ (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року);
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
З метою отримання зареєстрованих податкової накладної та/або розрахунку коригування платник податку складає запит в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилає його за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем з накладенням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до абзаців першого – третього п. 10 Порядку № 1246 (пункти 21 та 22 Порядку № 1246).
Відповідно до п. 3 Порядку № 1246, операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин.
Пунктом 25 Порядку № 1246 визначено, що платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Враховуючи усі складові реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, з метою з’ясування обставин, за якими протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, пропонуємо звернутись до контролюючих органів з детальним описом ситуації.

Про особливості оподаткування ПДВ товарів, знищених (втрачених) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного (надзвичайного) стану

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України проінформувала про особливості оподаткування ПДВ товарів, знищених (втрачених) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного та надзвичайного стану (лист ДПС України від 09.07.2024 № 19744/7/99-00-21-03-02-07).
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Товари – матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (підпункт 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Постачанням товарів також вважається ліквідація платником ПДВ за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника.
Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.
Основні засоби – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік) (підпункт 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).
Пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ визначено, що у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Норма пункту 189.9 статті 189 розділу V ПКУ не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
В Узагальнюючій податковій консультації щодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 03.08.2018 №673, зазначено, що у випадку ліквідації основних виробничих або невиробничих засобів у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили та у інших випадках ліквідації без згоди платника податку податкові зобов'язання з ПДВ не нараховуються, якщо факт знищення або зруйнування документально підтверджується відповідно до законодавства.
Такими документами можуть бути:
сертифікат Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), отриманий відповідно до Закону України від 02 грудня 1997 року №  671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі – Закон № 671);
акт, який засвідчує факт пожежі, складений відповідно до положень Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 року № 2030, що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу ДСНС України, представник адміністрації (власник) об'єкта, потерпілий;
дані (витяг) з відповідного реєстру про припинення права власності на основні засоби у разі їх повного знищення згідно з порядком, визначеним статтею 349 Цивільного кодексу України;
витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що засвідчує факт реєстрації відомостей про кримінальне правопорушення, отриманий в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, в разі викрадення основних засобів;
інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують факт знищення, зруйнування, викрадення основних виробничих або невиробничих засобів.
Пунктом 32 прим.1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, зокрема, визначено, що тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником ПДВ в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.
До наведених у пункті 32 прим.1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ операцій норми пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не застосовуються.
Отже, платник ПДВ податкові зобов'язання з ПДВ (в тому числі відповідно до норм пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ) не нараховує у разі списання товарів, які класифікуються як основні засоби, у зв'язку з їх розібранням або перетворенням у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням, якщо факт їх знищення або зруйнування документально підтверджується відповідно до законодавства. Незалежно від форми складання документа на списання основних засобів такий документ має підтверджувати факт знищення, розібрання або перетворення основних засобів в інший спосіб, внаслідок чого основний засіб не може використовуватися за первісним призначенням.
Крім цього, якщо товари, які класифікуються як запаси (добриво, засоби захисту рослин, паливно-мастильні матеріали, насіння для посіву тощо), у тому числі готова продукція, придбавалися (виготовлялися) платником ПДВ для цілей використання в оподатковуваних ПДВ операціях, але були знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану, то згідно з нормами, визначеними пунктом 32 прим.1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, такі товари не вважаються використаними платником в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю, та, відповідно, обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання і реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, у платника не виникає.
При цьому, як і у випадку з основними засобами, підтвердження псування або знищення таких товарів платника внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану повинно здійснюватися на підставі відповідних первинних документів та за наявності сертифіката Торгово-промислової палати України, який підтверджує факт настання обставин непереборної сили (форс-мажору), отриманого відповідно до Закону № 671.
Водночас на придбані з ПДВ послуги норми, визначені пунктом 32 прим.1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, не поширюються.

Щодо подання заяви про бажання отримувати документи через Електронний кабінет

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України повідомила наступне.
Листування платників податків з контролюючими органами в електронній формі регулює пункт 42.4 статті 42 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Відповідно до пункт 42.4 статті 42 Кодексу, платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в Електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Листування контролюючих органів з платниками, які подали заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет (далі – Заява) здійснюється засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» шляхом надіслання документа в Електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в Електронний кабінет.
Документ, надісланий контролюючим органом в Електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та є доступним в Електронному кабінеті.
Датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з Електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків/фінансовому агенту. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в Електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з Електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків/фінансовому агенту (його представнику).
При цьому указаний строк доставки документа в Електронний кабінет не зараховується до строку надіслання документів, визначеного Кодексом.
Платник податків один раз протягом року може надіслати до контролюючого органу через Електронний кабінет заяву про відмову отримувати документи через Електронний кабінет. Датою завершення листування платника податків через Електронний кабінет є дата, зазначена у квитанції про доставку контролюючому органу заяви про відмову отримувати документи через Електронний кабінет.
У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику) (пункт 42.5 статті 42 Кодексу).
Разом з цим слід звернути увагу, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року    № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу. Згідно з підпунктом 69.2 прим.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу документ, надісланий контролюючим органом до Електронного кабінету, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».