Понад 17,4 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини юридичні особи
У січні – червні 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб надійшло понад 17,4 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Надходження у порівнянні з аналогічним періодом 2023 року збільшились майже на 1,2 млн грн, або на 7,4 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Керівниця обласної податкової нагадала, що платниками збору за місця для паркування транспортних засобів є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які згідно з рішенням сільської, селищної або міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Дякуємо платникам за своєчасно сплачені податки і збори!
Транспортний податок: фізичні особи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 6,7 млн гривень
Впродовж першого півріччя 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб надійшло понад 6,7 млн грн транспортного податку. Це на понад 4,4 млн грн більше ніж у січні – червні 2023 року, темп росту склав 291,6 відсотків.
Звертаємо увагу, що відповідно до п. 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ.
Як оподатковується ПДФО сума прибутку КІК, отримана контролюючою особою у вигляді дивідендів від юридичної особи України?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що згідно з п.п. 170.13.3 п. 170.3 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) сума прибутку контрольованої іноземної компанії, отримана у вигляді дивідендів від юридичних осіб України (як безпосередньо, так і опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб) відповідно до п.п. 39 прим. 2.3.2.7 п.п. 39 прим. 2.3.2 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 ПКУ вважається сумою дивідендів, отриманих від українських юридичних осіб безпосередньо контролюючою особою.
Така сума включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи звітного періоду, протягом якого контрольованою іноземною компанією отримано дивіденди, і підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб:
- отримана від юридичних осіб України – платників податку на прибуток (крім інститутів спільного інвестування) за ставкою 5 відс., визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ;
- отримана від інститутів спільного інвестування, суб’єктів господарювання, які не є платниками податку на прибуток, за ставкою 9 відс., визначеною п.п 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ.
При цьому така сума не враховується під час визначення частини прибутку контрольованої іноземної компанії згідно з п.п. 39 прим. 2.3.2.7 п.п. 39 прим. 2.3.2 п. 39 прим. 2.3 ст. 39 прим. 2 ПКУ, а також не підлягає подальшому оподаткуванню під час її фактичної виплати на користь контролюючої особи відповідно до п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 ПКУ.
Пунктом 170.13 прим. 1 ст. 170 ПКУ визначено, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, дивіденди, отримані платником податку в порядку, визначеному п.п. 170.13.3 п. 170.13 ст. 170 ПКУ, раніше оподатковані на рівні української компанії.
Який порядок здійснення адміністративного оскарження «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості»?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 3 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», із змінами (далі – Порядок розгляду скарги) скарга подається платником податку на додану вартість (далі – платник податку) протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня.
Згідно з п. 5 Порядку розгляду скарги, зокрема, скарга з додатками до неї (за наявності) подаються платником податку в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з дотриманням вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ), законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» і реєструється ДПС у день її надходження (додатки 1 – 4).
Пунктом 6 Порядку розгляду скарги визначено, що ДПС постійно розміщує на своєму офіційному веб-сайті відомості щодо технічних засобів електронних комунікацій, якими може подаватися скарга.
Скарга підписується та подається особисто платником податку або його уповноваженим представником. Якщо скарга підписується та подається уповноваженим представником платника податку, до неї додається належним чином завірена копія документа, який засвідчує повноваження такого представника відповідно до законодавства (п. 9 Порядку розгляду скарги).
Відповідно до п. 10 Порядку розгляду скарги скарга повинна містити дані про:
- найменування або прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) платника податку, який подає скаргу;
- індивідуальний податковий номер платника податку;
- податковий номер або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);
- номер та дату оскаржуваного рішення комісії регіонального рівня;
- інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням комісії регіонального рівня;
- відомості про оскарження рішення комісії регіонального рівня в судовому порядку;
- вимоги платника податку, який подає скаргу;
- інформацію про намір взяти участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції.
У разі подання скарги на рішення комісії регіонального рівня платник податку має право додати до скарги про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку – інформацію та копії документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п. 11 Порядку розгляду скарги).
Рішення комісії центрального рівня не підлягає адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку у строки, визначені ст. 56 ПКУ (п. 17 Порядку розгляду скарги).
До уваги платників акцизного податку, які здійснюють операції з реалізації пального!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» внесено доповнення до ст. 18 Закону України
від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» із змінами та доповненнями, якими визначено, що на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:
1) суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенератором, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);
2) зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі безоплатного подання до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі - декларація).
У декларації зазначаються відомості про суб’єкта господарювання, зокрема, але невиключно, для юридичної особи - організаційно-правова форма, повне і скорочене найменування (за наявності), ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ, місцезнаходження, контактний номер телефону, адреса електронної пошти, прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) керівника юридичної особи або його уповноваженого представника, загальну місткість резервуарів та ємносте, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.
Декларація може бути подана у довільній формі за вибором суб’єкта господарювання нарочно, поштою або в електронному вигляді, в порядку, встановленому ст. 42 Податкового кодексу України.
Право на зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, набувається з моменту подання декларації до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
У разі якщо в період дії воєнного стану на території України та протягом тридцятиденного строку з дня його припинення або скасування контролюючим органом буде виявлено факти зберігання суб’єктом господарювання пального в обсягах понад 2000 літрів без отримання ліцензії та за відсутності належним чином поданої декларації, до такого суб’єкта господарювання застосовується відповідальність, передбачена статтею 17 цього Закону за здійснення зберігання пального без ліцензії.
Оскільки облік пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового здійснюється автоматично, тому суб’єкти господарювання зберігачі пального для електрогенераторних установок повинні бути внесені в електронний реєстр суб’єктів господарювання, які мають право зберігати таке пальне, без наявності відповідної ліцензії. Суб’єкти господарювання у яких об’єм складів більше 2000,0 літрів обліковуються за деклараціями, а суб’єктам господарювання, у яких об’єм складів не перевищує 2000,0 літрів, необхідно звернутись до ДПС будь яким засобом зв’язку.
Платники акцизного податку при заповненні акцизної накладної на відвантаження пального для електрогенераторних установок, у верхній лівій частині акцизної накладної зазначають:
- у полі «Коди операцій» - «3 - суб’єкт господарювання не платник»;
- у полі «Умови оподаткування» - ознака щодо умови оподаткування пального «0 - оподатковується на загальній системі»;
- у полі «Напрям використання» - напрям «0 - загальний напрям».
У полі «Адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб’єкт господарювання – не платник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки (код операції – «3» та напрям використання – або «0» або «9» або «10» або «15»)» зазначається адреса де буде зберігатись пальне для електрогенераторних установок.
Оренда складських приміщень за межами митної території України за договором з юридичною особою-нерезидентом: що з податком на доходи нерезидента?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
У разі якщо резидент України здійснює виплату лізингової/орендної плати нерезиденту за договорами оперативного лізингу/оренди нерухомого майна, що знаходиться поза межами України, то такі виплати не є доходом нерезидента з джерелом походження з України, що підлягають оподаткуванню податком на доходи нерезидентів (підпункт 141.4.2 пункту 141.4 статті 141 Податкового кодексу України).
За гіг-контрактом передачі обладнання гіг-спеціалісту таке обладнання використовується тільки для роботи та повертається резиденту після закінчення дії гіг-контракту: чи є податкові наслідки?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що для резидента Дія Сіті, який обрав сплату податку на прибуток підприємств на особливих умовах, вартість обладнання, що передається гіг-спеціалісту в якості інструменту (засобу) виконання робіт (надання послуг) без переходу права власності на таке обладнання (передбачає його повернення), зокрема, у випадку, якщо така передача на користь гіг-спеціаліста відбувається за договором позички у строкове використання, а також вартість послуги з оренди обладнання без висування вимог щодо компенсації її вартості гіг-спеціалістом (на безоплатній основі) не включаються до бази оподаткування резидента Дія Сіті таким податком.
Більше розглянутих питань платників податків щодо звітності в режимі Дія Сіті – в Інформаційному листі ДПС України № 4/2024: 30+ питань платників податків щодо звітності в режимі Дія Сіті. Частина ІІ, який розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/informatsiyni-listi/775845.html
Яка сума «податкових збитків» підлягає врахуванню у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, починаючи зі звітних періодів 2024 року?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 08.12.2023 набрав чинності Закону України від 21 листопада 2023 року № 3474-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків» (далі – Закон № 3474).
З урахуванням змін внесених Законом № 3474 до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), починаючи зі звітних періодів 2024 року, у зменшення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств враховується непогашена сума від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років станом на 01.01.2023, збільшена на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що виникла за підсумками 2023 звітного року. Таке врахування здійснюється з урахуванням обмежень, визначених п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ для великих платників податків.
Довідково: погашеними вважаються суми від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, для яких одночасно виконуються дві такі умови:
а) ці суми були включені до розрахунку об'єкта оподаткування майбутніх податкових (звітних) періодів;
б) за рахунок цих сум було зменшено позитивне значення об'єкта оподаткування (прибуток) відповідних податкових (звітних) років, обраховане відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ без урахування непогашеного від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (п.п. 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ).
ФОП на загальній системі оподаткування не враховує витрати, пов’язані з отриманням доходу поточного року, оплата яких відбувається у наступному
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (ФОП).
Згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ ФОПи зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення (далі – Порядок № 261) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.
Пунктом 1 розд. І Порядку № 261 визначено, відповідно до п. 177.10 ст. 177 та п. 178.6 ст. 178 розд. IV ПКУ ФОПи та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат.
На підставі первинних документів за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід / понесено витрати, здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.
Згідно з п.п. 7 п. 1 розд. ІІ Порядку № 261, у графі 11 «Сума чистого оподаткованого доходу» зазначається сума чистого оподаткованого доходу, яка розраховується як різниця між загальною сумою отриманого доходу, яка підлягає декларуванню (графа 4) та сумою документально підтверджених витрат, пов’язаних з господарською діяльністю або провадженням незалежної професійної діяльності (графи 6, 7, 8, 9, 10).
Отже, при розрахунку чистого оподатковуваного доходу фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування не враховує витрати, пов’язані з отриманням доходу поточного року, оплата яких відбувається у наступному.
