Щодо забезпечення можливості розрахунків у безготівковій формі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/807133.html нагадала, що на виконання вимог частини двадцять дев’ятої статті 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 29 липня 2022 року № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» (далі – Постанова № 894).
Так, 1 січня 2025 року вступає в дію підпункт 3 пункту 1 Постанови № 894, який розширює коло суб’єктів господарювання, які в обов’язковому порядку мають забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги).
Постановою № 894 передбачено поступове запровадження обов’язку торговців забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги) і на сьогодні такий обов’язок уже встановлено для торговців, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення  понад
5 тисяч жителів, а:
з 1 січня 2025 року – платіжні термінали (POS-термінали) будуть необхідні торговцям у населених пунктах з населенням менше ніж 5 тисяч жителів;
з 1 січня 2026 року – торговцям – фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку першої групи, торговцям, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.
Примітка: запровадження з 1 січня 2025 року обов’язку відповідно до кількості населення не стосується торговців – фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи та торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції, які повинні будуть встановити POS-термінали з 1 січня 2026 року, незалежно від кількості населення.
Наголошуємо, що відповідно до частини двадцять дев’ятої статті 38 Закону України від 30 червня 2021 року № 1591-IX «Про платіжні послуги» торговцям забороняється:
у будь-який спосіб обмежувати право держателя електронного платіжного засобу обирати для здійснення розрахунків будь-який електронний платіжний засіб платіжних систем відповідно до абзацу першого частини двадцять восьмої цієї статті;
встановлювати будь-яку додаткову (супровідну) плату під час здійснення оплати за продані ними товари (надані послуги) з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв, у тому числі плату за використання певного електронного платіжного засобу, платіжного застосунку або платіжного пристрою;
встановлювати різні ціни на ті самі товари чи послуги у разі здійснення розрахунку за них у безготівковій формі порівняно з розрахунком готівковими коштами.
Водночас торговці мають право заохочувати покупця до використання певного електронного платіжного засобу для здійснення розрахунків.

Шеринг копій цифрових документів за допомогою застосунку Дія

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Для Державної податкової служби на сьогодні пріоритетом залишається розвиток сервісної складової та цифровізація послуг для платників. Державна податкова служба бере активну участь у цифровій трансформації України. Саме тому всі ініціативи інших органів державної влади, які дозволяють полегшити платникам податків (громадянам) процес отримання послуг, завжди підтримуються.
Починаючи з 01.06.2021 з метою реалізації норм чинного законодавства щодо застосування е-паспорта, а саме:
Закону України від 30 березня 2021 року № 1368-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»;
Постанови Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2021 року № 911 «Про затвердження Порядку формування та перевірки е-паспорта і е-паспорта для виїзду за кордон, їх електронних копій»;
Наказу Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 «Про затвердження Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174 (зі змінами),
Державною податковою службою України  було забезпечено підключення  інформаційно – комунікаційних систем ДПС до порталу Дія та розроблено програмне забезпечення, за допомогою якого посадовими особами ДПС під час надання адміністративних послуг (зокрема, під час проведення процедур реєстрації, внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, а також під час видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, та відомостей з Державного реєстру) у Центрах обслуговування платників здійснюється отримання (шеринг) електронних копій цифрових документів.
Шеринг документів – це отримання копій цифрових документів у систему державного органу за допомогою застосунку Дія. Такі копії є у форматі pdf-файлів та поля з метаданими.
 
Користувач Дії може поділитися копіями таких документів:
- Біометричні паспорти: ID-картка, закордонний паспорт.
- Довідка ВПО.
- Свідоцтво про народження дитини.
- Посвідчення водія.
- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Паспорти-книжечки зразка 1994 року та небіометричні закордонні паспорти, видані до 2015 року, не відображаються в Дії.
 
Юридична сила цифрових документів у Дії визначена такими нормативно-правовими актами:
- Е-паспорти та РНОКПП: Закон України № 1368-IX та Податковий кодекс України;
- Е-свідоцтво про народження: постанова КМУ № 911 від 23 вересня 2020 року;
- Е-довідка ВПО: постанова КМУ № 509 від 1 жовтня 2014 року;
- Е-посвідчення водія та е-свідоцтво про реєстрацію ТЗ: постанова КМУ №1453 від 29 грудня 2021 року.
Під час шерингу копії цифрового паспорта передаються паспортні дані, РНОКПП та місце реєстрації проживання.
 
Як відбувається шеринг документів у територіальних органах ДПС?
Фізична особа – користувач Дії при особистому відвідуванні центру обслуговування платників ДПС,  де отримується адміністративна послуга, може поділитися цифровою копією документа зі смартфона:
- Тисне на цифровий документ у застосунку Дія, щоб згенерувати штрихкод на зворотному боці картки документа.
- Співробітник територіального органу ДПС вносить в інформаційну систему ДПС 13-значний код, указаний під штрихкодом.
- Користувачу у застосунок Дія надходить запит на надання копій цифрових документів.
- Користувач підтверджує передачу копій Дія.Підписом.
- У разі успішного накладення підпису копії документів будуть надіслані в систему ДПС.
- Система ДПС отримує цифрові копії у форматі підписаного pdf та метаданих (json).
 
Чому це безпечно?
- Дані передаються лише в зашифрованому вигляді та можуть бути розшифровані (отже, прочитані та оброблені) лише тим органом, який їх запитав у користувача.
- Зашифрований пакет з даними надсилається на сервер органу лише після дозволу користувача, який він надає в застосунку Дія безпосередньо перед відправленням.
- Кожна цифрова копія документа містить інформацію про отримувача, його відділення та дату її формування.
- Органом  забезпечується дотримання вимог законодавства про захист персональних даних.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/807087.html

Понад 1 млрд грн рентної плати спрямували платники
до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини платники спрямували понад 1,0 млрд грн рентної плати. У порівнянні з січнем – червнем 2023 року надходження збільшились майже на 549,6 млн грн, темп росту – 213,4 відсотків. Про це повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.
Як зазначила очільниця податкової служби регіону, зокрема:
- за видобування залізних руд місцеві скарбниці поповнились на понад 893,5 млн грн, що майже на 572,5 млн грн, або на 178,3 відс. більше минулорічного показника відповідного періода;
- за використання рибних ресурсів надходження рентної плати склали понад 2,2 млн грн, це на понад 1,6 млн грн більше ніж у минулому році, темп росту – 385 відсотків;
- видобування газового конденсату: рентної плати надійшло до місцевих бюджетів 706,3 тис. грн, що на 116,3 тис. грн, або на 19,7 відс. більше ніж у січні – червні 2023 року
- за використання лісових ресурсів місцеві кошики поповнились на 444,2 тис. грн, що на 141,6 тис. грн, або на 46,8 відс. більше показника січня – червня 2023 року.
Керівниця обласної податкової подякувала платникам за сумлінне виконання своїх податкових обов’язків.

Збір за місця для паркування транспортних засобів від фізичних осіб поповнив місцеві бюджети Дніпропетровщини на понад 3,3 млн гривень

Протягом січня – червня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб надійшло понад 3,3 млн грн збору за місця для паркування транспортних засобів. Це майже на 572,0 тис. грн, або на 20,5 відс. більше ніж у січні – червні 2023 року.
Нагадуємо, що   відповідно до п.п. 268 прим.1.2.2 п. 268 прим.1.2 ст. 268 прим.1 Податкового кодексу України в базою оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.

Від юридичних осіб – платників туристичного збору
до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 2,7 млн гривень

Впродовж першого півріччя 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від юридичних осіб надійшло понад 2,7 млн грн туристичного збору. Надходження збільшились порівняно з першим півріччям 2023 року на 163,0 тис. грн, або на 6,4 відсотки.
Звертаємо увагу, що відповідно до п.п. 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) ставка туристичного збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків - для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.
Згідно з п.п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 ПКУ базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.
Підпунктом 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ визначено, що згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):
а) готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;
б) житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).

Де на офіційному вебпорталі ДПС розміщено реєстр платників, які використовують єдиний рахунок, та яка інформація наявна в даному реєстрі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Порядок функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35 прим. 1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2020 року № 321 зі змінами та доповненнями (далі – Постанова № 321).
Інформація за визначеним платником з реєстру платників, які використовують єдиний рахунок (крім реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії (за наявності) та номера паспорта фізичної особи), є доступною на офіційному вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Інформація з реєстрів https://cabinet.tax.gov.ua/registers.
Відповідно до п. 7 Постанови № 321 у реєстрі платників, які використовують єдиний рахунок, зазначається:
- найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника;
- податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті);
- дата включення платника до реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
- дата виключення платника з реєстру платників, які використовують єдиний рахунок.
При цьому відповідно до п.п. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 року № 263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану» (із змінами) на період дії воєнного стану міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, державні та комунальні підприємства, установи, організації, що належать до сфери їх управління, для забезпечення належного функціонування інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів, володільцями (держателями) та/або адміністраторами яких вони є, та захисту інформації, що обробляється в них, а також захисту державних інформаційних ресурсів, можуть зупиняти, обмежувати роботу інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, а також публічних електронних реєстрів.

Затверджено порядок електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами ДПС та Державної судової адміністрації України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 26.07.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України та Державної судової адміністрації України від 24.06.2024 № 304/262 (далі – Наказ) «Про затвердження Порядку електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікаційними системами Державної податкової служби України та Державної судової адміністрації України» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.05.2024 за № 1020/42365) (далі – Порядок).
Порядок затверджено відповідно до статті 70 глави 6 розділу II Податкового кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України, Законів України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя», «Про виконавче провадження», «Про захист персональних даних», «Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», частини другої статті 56 розділу IX Закону України «Про запобігання корупції», Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 січня 2019 року № 141/0/15-19, підпункту 5 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 лютого 2015 року № 210, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2015 року за № 278/26723, та з метою удосконалення інформаційної взаємодії Державної податкової служби України та Державної судової адміністрації України
Наказом визначено адміністраторами обміну інформацією, які забезпечують та здійснюють технічне супроводження процедури подання запитів та отримання відповідей, Державне підприємство «Інформаційні судові системи» та Державну податкову службу України.
Наказ опубліковано в офіційному виданні «Офіційний вісник України» від 26.07.2024 № 65.

Платники мають можливість за запитами отримати
Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01 травня 2024 року платники можуть отримувати за запитами Витяг щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами, починаючи з 2013 року за кожний рік окремо та в розрізі податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Крім цього, розроблено окремий функціонал для платників, які мають податковий борг на день подання запиту на отримання Витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами стосовно розрахунку пені, яка буде нарахована у разі погашення такого боргу поточною датою.
Порядок отримання Витягу.
1. Платник створює «Запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та цільовими фондами за даними органів ДПС» (далі – Запит) за формою «J/Fl300207» в приватній частині електронного кабінету у пункті меню «Заяви, запити для отримання інформації» шляхом зазначення:
- періоду (за кожний рік окремо), здійснюється вибір із переліку дати, місяця та року, за який платник бажає отримати «Витяг з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та сплати єдиного внеску»;
- якщо у платника є податковий борг (крім єдиного внеску) та він бажає визначити суму пені станом на наступний день від дня подання запиту, встановлюється позначка розрахунку пені. Платник також може не встановлювати позначку для її розрахунку. Встановлення позначки неможливе, якщо у Запиті визначено платником період «минулі роки»;
- для отримання інформації в розрізі всіх своїх платежів передбачено встановлення такої позначки. Якщо платник не встановлює позначку, то отримує узагальнену інформацію, без розрізу платежів;
- для отримання інформацій Витягу з кваліфікованим електронним підписом посадової особи контролюючого органу встановлюється відповідна  позначка.  Разом з цим, встановлення позначки можливе, якщо у Запиті зазначено 1-ше число місяця будь - якого року. Якщо платник не встановлює позначку, то отримає інформацію без КЕП.
2. Надсилає Запит до органу ДПС за своїм основним місцем обліку.
3. Отримує Витяг за формою «J/F1400207» в Електронному кабінеті.

Відкриття Казначейством бюджетних рахунків відповідно до змін у класифікації доходів бюджету та реквізити таких рахунків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Після прийняття закону про Державний бюджет України на відповідний рік, а також у разі внесення протягом бюджетного періоду змін до законодавства, згідно з якими змінюється перелік видів надходжень державного та місцевих бюджетів, та/або порядок їх зарахування до відповідних бюджетів, у Казначействі формуються рахунки для зарахування податків зборів (Порядок взаємодії органів Державної казначейської служби України та органів Державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2016 № 621, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2016 року за N 1115/29245 (із змінами та доповненнями)).
Інформація про сформовані рахунки за надходженнями, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, надається в електронному вигляді Казначейством ДПС, для опрацювання.  ДПС надає Казначейству інформацію про рахунки за надходженнями, які справляються до державного та місцевих бюджетів, які необхідно відкрити. Казначейство на підставі інформації, отриманої від ДПС, відкриває рахунки за надходженнями. За потреби у додатковому відкритті рахунків за надходженнями ДПС надсилає Казначейству уточнену інформацію.
Органи ДПС доводять платникам податків інформацію про відкриті рахунки шляхом розміщення на субсайтах відповідних органів ДПС та в ЦОПах.
Інформація про відкриті рахунки для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів».
Крім того, в Електронному кабінеті платника наявна інформація про відкриті бюджетні рахунки, відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.

Механізм сплати платежів з використанням єдиного рахунку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка для сплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування (далі – єдиний рахунок) подається платником в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 42 прим.1 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Платник має право повідомити про використання або про відмову від використання єдиного рахунка один раз протягом календарного року.
Якщо платник – юридична особа має відокремлені підрозділи, то повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається такою юридичною особою за кожним відокремленим підрозділом.
Використання єдиного рахунка платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка.
У разі відмови платника від використання єдиного рахунка таке використання припиняється починаючи з 1 січня наступного календарного року на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка.
Після подання повідомлення про використання платник в електронному кабінеті отримує підтвердження про включення такого платника до реєстру платників єдиного рахунку та реквізити єдиного рахунку для сплати податків.
Єдиний рахунок не може використовуватися платником для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями.
Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, відповідно до п. 35 прим.1.3 ст. 35 прим.1 Кодексу платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов'язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС.
Кошти, які сплачені на інші рахунки у випадку, передбаченому абзацом першим цього пункту, вважаються помилково сплаченими грошовими зобов'язаннями та підлягають поверненню у порядку, визначеному статтею 43 Кодексу.