Про подання Звіту про контрольовані операції за оновленою формою, починаючи з 01.08.2024

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/808294.html проінформувала про наступне.
Звертаємо увагу платників податків, що з 01.08.2024 подання Звітів про контрольовані операції здійснюється за новою формою.
Електронна форма Звіту про контрольовані операції доступна для завантаження на вебпорталі ДПС у розділі: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів/Звіт про контрольовані операції (коди форми J014707, J0147107, J0147207).
Нагадуємо, що з 06.02.2024 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 07.12.2023 № 673 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.12.2023 за № 2223/41279, зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2023 № 725, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2023 за № 2281/41337 (далі – Наказ № 673).
Відповідно до Наказу № 673 внесено зміни до:
- форми Звіту про контрольовані операції, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.02.2016 за № 187/28317, зокрема, її викладено в новій редакції;
- Порядку заповнення Звіту про контрольовані операції.
Інформацію про зміну форми Звіту про контрольовані операції розміщено 23 лютого 2024 року на вебпорталі ДПС у розділах:
- Головна/Законодавство/Податкове законодавство/Накази/Наказ Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (із змінами);
- Головна/Законодавство/Податки, збори, платежі/Загальнодержавні податки/Податок на прибуток підприємств/Форми звітності/Наказ Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (зі змінами);
- Головна/Законодавство/Електронні форми документів/Податок на прибуток підприємств/Звіт про контрольовані операції.

Комунікаційна податкова платформа: порядок реєстрації фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – тематика зустрічі

За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено онлайн зустріч за участі заступника начальника податкової служби регіону Валерія Леонова.
Розглянули порядок взяття на облік фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність. Увагу акцентовано на переліку та способах подання документів, необхідних для отримання послуги та строки її виконання.
Крім того, податківці нагадали про переваги електронних сервісів ДПС і мобільного додатку «Моя податкова».
Комунікація з платниками триває!

Дбаємо про ментальне здоров’я

Ментальне здоров’я – це стан в якому людина може протистояти життєвим стресам, продуктивно працювати та робити внесок у суспільне життя.
Фахівцями Дніпропетровського обласного інформаційно-аналітичного центру медичної статистики Дніпропетровської обласної ради проведено чергову лекцію - навчання з основ ментального здоров’я для групи росту до складу якої входять податківці Дніпропетровського та Донецького регіонів. 
Слухачі отримали корисні поради щодо підтримання свого ментального здоров’я.
Рухаємося далі!

Платники Дніпропетровщини з початку поточного року забезпечили
позитивну динаміку надходжень до бюджетів та державних цільових фондів

У січні – липні 2024 року від платників Дніпропетровщини надійшло до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) понад 71,0 млрд гривень.
Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, державний бюджет у січні – липні 2024 року поповнився на понад 27,9 млрд грн, що на понад 5,6 млрд грн, або на 25,5 відс., більше ніж у відповідному періоді минулого року.
Місцеві бюджети протягом семи місяців поточного року отримали понад 23,0 млрд грн, що на понад 3,9 млрд грн більше ніж у січні – липні 2023 року. Темп росту надходжень складає 120,8 відсотків.
До державних цільових фондів у січні – липні 2024 року платниками спрямовано понад 20,1 млрд грн єдиного внеску, що на понад 2,6 млрд грн, або на 15,2 відс., більше ніж за підсумками аналогічного періоду 2023 року.
Дякуємо платникам за роботу і фінансову підтримку держави!

До уваги платників, які здійснюють контрольовані операції!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/ розміщено оновлення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.32.9.0 станом на 29.07.2024 (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 23.12.2023 року по 29.07.2024 року включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.32.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).

Перелік змін та доповнень (версія 1.32.9.0) (станом на 29.07.2024):

Додано нові версії документів:

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 07 грудня 2023 року № 673 (зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 27 грудня 2023 року № 725):
J0104707 – Звіт про контрольовані операції;
J0147107 – Додаток до Звіту про контрольовані операції. Відомості про особу, яка бере участь у контрольованих операціях;
J0147207 – Інформація до додатка до Звіту про контрольовані операції. Інформація про пов'язаність осіб.

Чи може особа, якій не вистачає до страхового стажу декілька місяців, заключити договір про добровільну участь, яким передбачена одноразова сплата, на період менше одного року?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до частини другої ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) особи, зазначені в частині першій ст. 10 Закону № 2464, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).
Згідно з абзацом першим частини п’ятої ст. 10 Закону № 2464 договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року).
Підпунктом 4 п. 3 розд. V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 449), визначено, що за бажанням особи сплатити єдиний внесок за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), і у разі отримання від неї заяви про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) після перевірки викладених у заяві відомостей контролюючими органами у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску) за формою, наведеною в додатку 5 Інструкції № 449.
При цьому абзацами першим – другим частини п’ятої ст. 10 Закону № 2464 встановлено, що сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2. В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої на дату укладення договору.
Враховуючи викладене, особа, якій не вистачає до страхового стажу декількох місяців, може заключити договір про добровільну участь, яким передбачена одноразова сплата єдиного внеску за попередні періоди (у тому числі за період з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), в яких вона не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню на будь-який період, але не менше одного місяця. Сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2.
В усіх випадках ця сума не може бути більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої на дату укладення договору.

На Дніпропетровщині продовжує роботу комісія з визначення підприємств критично важливими

Забезпечення стабільної роботи економіки у воєнний час здійснюється працюючим бізнесом.
Очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш прийняла участь у засіданні комісії з визначення підприємств та установ критично важливими.
Захід очолив в. о. першого заступника Голови обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації Андрій Кульбач.
Комісією розглянуті пропозиції щодо підприємств – претендентів на включення до переліку критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Дніпропетровської області.
Особлива увага – відповідності суб’єктів господарювання критеріям, визначеним Кабінетом Міністрів України.
Робота продовжується.

Чи може платник повторно подати таблицю даних платника ПДВ, якщо рішення про її неврахування було оскаржено в адміністративному/судовому порядку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що подання таблиці даних платника ПДВ (далі – Таблиця) передбачено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок зупинення), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (із змінами) (далі – Постанова № 1165).
Відповідно до п. 15 Порядку зупинення Таблиця з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після її отримання.
Згідно з п. 3 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування Таблиці, про відповідність платника ПДВ (податок) критеріям ризиковості платника (далі – Порядок розгляду скарги), затвердженого Постановою № 1165, протягом 10 робочих днів, що настають за днем прийняття рішення комісією регіонального рівня платником ПДВ може бути подана скарга на рішення комісії регіонального рівня.
Відповідно до п. 11 прим. 1 Порядку розгляду скарги комісія центрального рівня розглядає скаргу протягом:
- 10 календарних днів з дня, що настає за днем отримання скарги, якщо платник податків, який подав скаргу, не виявив бажання взяти участь у розгляді скарги;
- 30 календарних днів з дня, що настає за днем отримання скарги, якщо платник податку, який подав скаргу, виявив бажання взяти участь у розгляді скарги.
Строк розгляду скарги не може бути продовжено.
Розгляд скарги платника податку, який вияв бажання взяти участь у розгляді скарги, може бути перенесено в межах строку розгляду скарги у разі оповіщення через автоматизовану систему централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, зокрема повітряну тривогу, в межах адміністративної територіальної одиниці, в якій перебувають комісія центрального рівня та/або платник податку в період, визначений для розгляду матеріалів скарги в режимі відеоконференції з таким платником податку. Водночас платнику податку надсилається повідомлення з відміткою «повторно».
За результатами розгляду скарги комісія центрального рівня протягом строку, зазначеного у п. 11 прим. 1 Порядку розгляду скарги, приймає одне з таких рішень:
- задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня;
- залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін (п. 12. Порядку розгляду скарги).
При цьому рішення комісії центрального рівня, прийняте за результатами розгляду скарги, стосується конкретної Таблиці з відповідними номером та датою.
Кожна наступна Таблиця, направлена платником податку на реєстрацію до ДПС, отримує власний вхідний реєстраційний номер та приймається комісією регіонального рівня для розгляду як новий документ.
Таким чином платник податку має можливість повторно сформувати нову таблицю, та направити її на розгляд комісії регіонального рівня відповідно до п. 12 Порядку зупинення.

До уваги суб’єктів господарювання,
які набули право власності на об’єкти нерухомості!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 266.7.5. п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості Декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Згідно з абзацом першим п. 49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть платники податків, а також їх посадові особи (ст. 47 ПКУ).
Пунктом 120.1 ст. 120 ПКУ встановлено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 ПКУ) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ,
– тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання; ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Слід зазначити, що на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Згідно з абзацом восьмим п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ платники, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання обов’язку щодо подання звітності, у тому числі передбаченої п. 46.2 ПКУ, за 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період, починаючи з 24.02.2022 до 01.06.2022, за І квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період), та звітності за лютий – травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20.07.2022.
Звільнення від відповідальності не розповсюджується на річну Декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яка подається за поточний звітний період не пізніше 20 лютого поточного року.
Зазначений висновок базується на тому, що граничний термін подання податкової звітності за 2022 рік не припадає на період, визначений п.п. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (з 24.02.2022 до 01.06.2022), а граничний термін подання податкової звітності за 2021 рік не припадає на період дії воєнного стану на території України, тому строки подання податкової звітності, визначені п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, не стосуються подання податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за річний звітний період.
Враховуючи викладене, до платників, які мають можливість своєчасно виконувати свої податкові обов’язки, за неподання (несвоєчасне подання) платником Декларації протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт оподаткування, в тому числі при переході права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого, що призвело до збільшення або зменшення податкового зобов’язання, передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, а саме:
- в розмірі 340 грн, за кожне неподання (несвоєчасне подання) Декларації;
- в розмірі 1020 грн при повторному порушенні за несвоєчасне подання Декларації платником, за яке до такого платника протягом року вже було застосовано штраф за неподання (несвоєчасне подання) Декларації.

Чи застосовується відповідальність до платника єдиного внеску, який помилково сплатив суму єдиного внеску не на належний рахунок 3556 в законодавчо встановлений термін, та подав заяву на перерахування коштів на відповідний рахунок 3556 з копією розрахункового документа?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Відповідно до п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами) (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), визначені частиною першою ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у терміни, встановлені частиною восьмою ст. 9 Закону № 2464.
Згідно з п. 2 підрозд. 2 розд. ІІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, сплачені суми, зокрема, єдиного внеску, рознесені на підставі відповідної інформації Казначейства, відображаються в інтегрованих картках платників датою їх зарахування на небюджетні рахунки, відкриті в Казначействі.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції та нараховується пеня, передбачені cт. 25 Закону № 2464, розрахунок яких здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.
Відповідно до п.п. 2 п. 5 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, із змінами) (далі – Порядок № 417), у випадку помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій не на належний рахунок 3556 та виникнення недоїмки, здійснюється повернення коштів.
Для повернення сум єдиного внеску та/або сум застосованих фінансових санкцій, помилково сплачених не на належний рахунок 3556, платник має подати до контролюючого органу за місцем обліку заяву про повернення помилково сплачених коштів з рахунків 3556 (далі – Заява) за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку № 417 разом з копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556 (п. 6 Порядку № 417).
Контролюючий орган у строк не більше ніж десять робочих днів з дати надходження Заяви перевіряє надану платником інформацію та формує висновок про повернення коштів з рахунків 3556 за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 417. Розрахунковий документ на перерахування коштів на відповідний рахунок 3556 орган ДПС формує на підставі такого висновку у строк не пізніше ніж три робочих дні з дня його отримання (пп. 9, 13 Порядку № 417).
При цьому у разі підтвердження помилкової сплати сум єдиного внеску не на належний рахунок 3556 із дотриманням граничних строків сплати єдиного внеску та здійснення платником єдиного внеску дій, передбачених п. 6 Порядку № 417 (подання Заяви разом з копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), що підтверджує сплату коштів на рахунок 3556, із обов’язковим зазначенням напряму перерахування таких коштів («Сплата коштів у рахунок погашення податкового боргу/заборгованості з єдиного внеску/грошових зобов’язань»), підстави для притягнення платника до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску відсутні.

Яка процедура розрахунку ліміту залишку готівки в касі?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі – підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі – установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність, та фізичними особами визначається Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 із змінами та доповненням (далі – Положення № 148).
Пунктами 48, 49 розд. V Положення № 148 встановлені строки здавання готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках.
Поряд з тим, відповідно до абзацу першого п. 50 розд. V Положення № 148 установа, підприємство, небанківський надавач платіжних послуг на підставі Положення № 148 та з урахуванням особливостей роботи зобов’язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківського надавача платіжних послуг та їх відокремлених підрозділів. У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківським надавачем платіжних послуг готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений договором банківського рахунку та не враховується готівка, унесена через платіжні пристрої, що належать небанківським надавачам платіжних послуг. Ліміт каси установи, підприємства, небанківські надавачі платіжних послуг встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківського надавача платіжних послуг або уповноваженої ним особи.
Небанківські надавачі платіжних послуг, комерційні агенти із приймання готівки, які крім операцій з приймання готівки для виконання платіжних операцій, здійснюють видачу переказів готівкою, установлюють ліміт каси з урахуванням особливостей їх діяльності та режиму роботи таких установ в сумі, необхідній для забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобов’язань з виплати сум переказів за першою вимогою отримувача (абзац другий п. 50 розд. V Положення № 148).
Установа, підприємство, небанківський надавач платіжних послуг затверджує внутрішніми документами установлений ліміт каси. Для відокремлених підрозділів ліміт каси установлюється і доводиться до їх відома відповідним внутрішнім документом установи, підприємства – юридичної особи, небанківського надавача платіжних послуг (абзац третій п. 50 розд. V Положення № 148).
Установи/підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов’язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи (з дня першого готівкового розрахунку) ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Ліміт каси, установлений з урахуванням прогнозних розрахунків, у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності (абзац четвертий п. 50 розд. V Положення № 148).
Згідно з п. 51 розд. V Положення № 148 релігійним організаціям (релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади), які не здійснюють виробничої або іншого виду підприємницької діяльності, ліміт каси та строки здавання готівки не встановлюються.
Державна казначейська служба України та розпорядники й одержувачі бюджетних коштів, які обслуговуються в органах Державної казначейської служби України, самостійно визначають порядок установлення ліміту каси (п. 52 розд. V Положення № 148).
Водночас, п. 56 розд. V Положення № 148 визначено, що керівники установ/підприємств несуть відповідальність за дотримання вимог Положення № 148 щодо встановлення ліміту каси та за достовірність відповідних показників, зазначених у розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі.
Разом з тим, пропонуємо суб’єктам господарювання звернутись до Національного банку України, як до розробника Положення № 148, для отримання роз’яснення з порушеного питання.

Нагадування платникам податку на прибуток підприємств
про подання звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 05.04.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 06.03.2024 № 111 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 березня 2024 року за № 429/41774  (далі – наказ № 111).
Наказом № 111 внесені зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (далі – Декларація), які пов’язані з реалізацією положень Закону України від 21 листопада 2023 року № 3474-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування банків та інших платників податків» (далі – Закон).
Для цілей оподаткування прибутку банків Законом внесено зміни, зокрема, до розділів ІІІ «Податок на прибуток підприємств» та ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо встановлення:
а) базової (основної) ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 25 відсотків для цілей:
оподаткування прибутку банку;
оподаткування скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії банку;
застосування положень щодо виплати дивідендів банками;
б) базової (основної) ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 50 відсотків за результатами податкового (звітного) 2023 року з урахуванням вимог пункту 68 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.
У зв’язку з цими змінами форма Декларації приведена у відповідність до положень Кодексу, а саме доповнено: примітку 5 основної форми, примітку 2 додатку АВ, примітку 6 додатку КІК, примітку 2 додатку ВП та приміткою 1 додаток ЗП Декларації реченням такого змісту:
«Банки зазначають базову (основну) ставку податку на прибуток у відсотках, встановлену пунктом 136.1 прим.1 статті 136 розділу ІІІ Податкового кодексу України або пунктом 68 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України.».
Положеннями пункту 46.6 статті 46 Кодексу передбачено, якщо в результаті зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
З урахуванням цього платники податку на прибуток матимуть змогу подати Декларацію за оновленою формою, починаючи зі звітного (податкового) періоду – півріччя 2024 року.
До запровадження оновленої форми Декларації рекомендуємо банкам застосовувати форму, що діяла до набрання чинності наказу № 111, з обрахунком суми податку на прибуток за ставками у відсотках, визначеними пунктом 136.1 прим.1 статті 136 Кодексу, починаючи з І кварталу 2024 року, та пунктом 68 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу за податковий (звітний) період – 2023 рік (у тому числі для уточнюючої Декларації).

Особливості заповнення декларації з акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок заповнення та подання декларації з акцизного податку затверджений наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 «Про затвердження форми декларації з акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації з акцизного податку» (із змінами), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550 (далі – Декларація).
Згідно з абзацом другим п.46.6 ст.46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Оскільки норми п. 214.6 ст. 214 Кодексу набрали чинності з 16 березня 2024 року, пропонуємо платникам акцизного податку до внесення відповідних змін до форми Декларації та набрання ними чинності здійснювати декларування податкових зобов’язань з акцизного податку з урахуванням внесених до Кодексу змін Законом України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» наступним чином.
Платники акцизного податку заповнюють лише відповідний розділ і додатки до Декларації, які відповідають виду господарської діяльності платника, виду підакцизних товарів (продукції) (п.3 розділу ІІІ Декларації).
В Декларації зазначаються податкові зобов’язання з акцизного податку, обраховані відповідно до встановлених Кодексом норм втрат та відходів:
- із спирту етилового та інших спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива та продуктів із вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше – по коду операції А6 розділу А та, відповідно, здійснюється розрахунок у додатках 1 та 3 до Декларації;
- з тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну (в тому числі тютюнової сировини, тютюнових відходів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах) – по коду операції Б5 розділу Б та, відповідно, здійснюється розрахунок у додатках 1 та 2 до Декларації;
- з реалізації пального – по коду операції В5 розділу В та, відповідно, здійснюється розрахунок у додатку 1 до Декларації.
З урахуванням особливостей обрахунку норм втрат та відходів тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах - у розділі Б Декларації (у рядку по коду операції Б5) мають, зокрема, зазначатися:
податкові зобов’язання, визначені з обсягів понаднормативних втрат та відходів ферментованої тютюнової сировини під час її зберігання, транспортування і використання у виробництві тютюнових виробів (визначаються виходячи з перевищення 5 відсотків загального обсягу такої тютюнової сировини, використаної для виробництва тютюнових виробів протягом такого календарного (звітного) місяця) або неферментованої тютюнової сировини під час її зберігання, транспортування, виробництва ферментованої тютюнової сировини (визначається виходячи з перевищення 10 відсотків загального обсягу (ваги) неферментованої тютюнової сировини, використаної для виробництва ферментованої тютюнової сировини протягом календарного (звітного) місяця);
податкові зобов’язання, визначені з обсягів понаднормативних втрат рідин, що використовуються в електронних сигаретах, під час їх зберігання, транспортування і використання у виробництві, у тому числі електронних сигарет (перевищення 5 відсотків загального об’єму таких рідин, використаних у виробництві, у тому числі електронних сигарет, протягом такого календарного (звітного) місяця).
Пунктом 214.6 ст. 214 Кодексу також встановлено порядок визначення норм середніх витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва сукупно усіх тютюнових виробів за відповідний календарний (звітний) місяць.
Так за наявності понаднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини під час виробництва тютюнових виробів базою оподаткування є:
- для тютюнових виробів, облік яких ведеться у кілограмах - обсяг понаднормативно витраченої ферментованої тютюнової сировини у виробництві тютюнових виробів;
- для тютюнових виробів, облік яких ведеться в штуках, - кількість таких тютюнових виробів, яку можна було б виробити з обсягів перевитраченої тютюнової сировини з розрахунку 600 грамів на 1000 штук.
Платникам акцизного податку необхідно розраховувати акцизний податок виходячи з бази оподаткування визначеної з наднормативних сукупних витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів за відповідний календарний (звітний) місяць з урахуванням таких особливостей.
Для тієї продукції, облік якої ведеться у штуках, базою оподаткування є визначений обсяг понаднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві тютюнових виробів, який визначається як різниця між:
а) загальним обсягом фактичних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві відповідних тютюнових виробів;
та
б) розрахунковим обсягом витрат ферментованої тютюнової сировини, розрахованим виходячи з обсягу вироблених тютюнових виробів та норми витрат у розмірі 600 грамів ферментованої тютюнової сировини на виробництво 1000 штук таких тютюнових виробів (без урахування втрат).
Для тієї продукції облік якої ведеться у кілограмах, базою оподаткування є обсяг наднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві тютюнових виробів протягом календарного (звітного) місяця, який визначається як різниця між:
а) загальним обсягом фактичних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві відповідних тютюнових виробів протягом календарного (звітного) місяця;
та
б) розрахунковим обсягом витрат ферментованої тютюнової сировини розрахованим виходячи з обсягу вироблених тютюнових виробів та норми витрат у розмірі 1000 грамів ферментованої тютюнової сировини на виробництво 1000 грам таких тютюнових виробів (без урахування втрат), протягом такого календарного (звітного) місяця;
Додатково зазначаємо, що платник акцизного податку має забезпечити ведення окремого обліку витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів, облік яких ведеться у штуках та кілограмах. У разі відсутності такого обліку дотримання норм середніх витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів здійснюється виходячи з розрахунку витрати ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів, облік яких ведеться в штуках.
Щодо визначення податкових зобов’язань з понаднормативних сукупних витрат ферментованої тютюнової сировини для виробництва тютюнових виробів за відповідний календарний (звітний) місяць.
Розрахунок суми акцизного податку з тютюнових виробів (відповідно до обсягів понаднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини при виробництві тютюнових виробів) має бути здійснено:
- у Додатку 1 до Декларації по коду операції Б5, де зазначаються окремими рядками кількість/обсяг тютюнових виробів (облік яких ведеться у кілограмах), яка б могла бути виготовлена з обсягу наднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві відповідних тютюнових виробів (про що вказати в колонці 3 «понаднормативні витрати тютюнової сировини») протягом календарного (звітного) місяця, обрахована виходячи з норми, яка становить 1000 грамів витрат ферментованої тютюнової сировини на 1000 грам таких тютюнових виробів (без урахування втрат) (гр.9 );
- у Додатку 2 до Декларації по коду операції Б5, де зазначається окремими рядками кількість тютюнових виробів (облік яких ведеться у штуках), яка б могла бути виготовлена з обсягу понаднормативних витрат ферментованої тютюнової сировини під час її використання у виробництві тютюнових виробів (про що вказати в колонці 3«понаднормативні витрати тютюнової сировини») протягом календарного (звітного) місяця, обрахована виходячи з норми яка становить 600 грамів витрат ферментованої тютюнової сировини на 1000 штук таких тютюнових виробів (без урахування втрат) (гр.10).
Також у Додатку 2 до Декларації зазначаються:
- розмір мінімального податкового зобов’язання, встановленого Кодексом (гр.17, 18 Д2);
- сума мінімального податкового зобов’язання з обсягів товару (гр.19, 20Д2);
- сума акцизного податку з обсягів товару (яка з них має більше значення)(гр. 21 Д2).