Прогрес у реалізації Національної стратегії доходів України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що ДПС України на вебпорталі (https://tax.gov.ua/diyalnist-/natsionalna-strategiya-dohodiv/826705.html) повідомила наступне.
Для реформування податкової та митної політик і перегляду процесів їх адміністрування у грудні 2023 року Уряд затвердив Національну стратегію доходів до 2030 року (далі – НСД),
НСД – це дорожня карта реформування податкової служби, яка буде реалізовуватись поетапно. Вона розрахована на 6 років, тобто, реформи будуть впроваджуватися поступово до 2030 року.
Пріоритетні заходи НСД спрямовані на модернізацію податкового адміністрування та створення умов для справедливої податкової політики, що сприятиме підвищенню ефективності управління державними доходами. Стратегія є баченням майбутньої системи доходів, яка надає чіткості та передбачуваності всім учасникам податкового процесу.
Україна приєдналася до міжнародної системи автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки та міжнародної системи автоматичного обміну звітами у розрізі країн для податкових цілей. Парламент прийняв Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» з метою впровадження Україною Загального стандарту CRS. Також прийняті необхідні підзаконні нормативно-правові акти, спрямовані на виконання стандарту CRS.
Частина положень вказаного Закону стосується автоматичного обміну звітами у розрізі країн (CbC). Вже розроблено та затверджено Порядок організації належного використання інформації, що міститься у звітах у розрізі країн міжнародних груп компаній. Забезпечено ІТ та адміністративну спроможність компетентного органу України.
За підтримки Світового банку в березні проведено незалежне Глобальне опитування платників податків. У приватній частині Електронного кабінету платники мали можливість ознайомитися з повідомленням Світового банку з пропозицією долучитись до опитування  та посиланням на сторінку з інформацією про проєкт.
Реалізовано необхідні кроки для набрання чинності Багатосторонньою угодою компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (MCAA CRS). У червні 2024 року Глобальний форум з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей схвалив Звіт щодо зрілості системи управління інформаційною безпекою в Україні. ДПС отримала позитивну оцінку Глобального форуму ОЕСР щодо зрілості системи управління інформаційною безпекою.
Нагадаємо, що Національну стратегію доходів до 2030 року розроблено з метою забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності у період воєнного стану і після його припинення, удосконалення процесів податкового та митного адміністрування, адаптації національного податкового і митного законодавства України до законодавства ЄС. Основні положення Національної стратегії узгоджені з МВФ, враховують міжнародну практику оподаткування, євроінтеграційні процеси, рекомендації Світового банку та ОЕСР.

Нова форма податкової накладної та податкової звітності з податку на додану вартість, терміни їх застосування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
З 01.10.2024 набирає чинності наказ Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26 серпня 2024 року за № 1302/42647, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 28.08.2024 № 418 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 серпня 2024 року № 400», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2024 року за № 1343/42688 (далі – наказ Мінфіну № 400), які опубліковано в Офіційному віснику України від 25.09.2024 № 82.
Наказом Мінфіну № 400 викладено у новій редакції, зокрема:
- форму податкової накладної та внесено зміни до Порядку її заповнення, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267 (зі змінами);
- форми податкової звітності з податку на додану вартість та внесено зміни до Порядку їх заповнення і подання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289 (зі змінами).
Відповідно до положень пункту 46.6 статті 46 Податкового кодексу України нові форми декларацій (розрахунків) застосовуються для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення.
Таким чином застосування форм, викладених наказом Мінфіну № 400 у новій редакції, починається з:
- 01 жовтня 2024 року – для податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, які з вказаного періоду платники направляють на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (у тому числі і податкові накладні та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до таких накладних, які складені до 01 жовтня 2024 року та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних);
- з 01 листопада 2024 року – для податкової декларації з податку на додану вартість, тобто яка подається починаючи із звітного (податкового) періоду за жовтень 2024 року.
Також, починаючи з 01 листопада 2024 року, за новою формою подається уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
Інформація розміщена на головній сторінці вебпорталу ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/826552.html .

Суд підтвердив правомірність застосування штрафу за реалізацію пального без реєстрації платником акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на головній сторінці вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/826559.html повідомила наступне.
Судом касаційної інстанції підтримано позицію контролюючого органу щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, яким до позивача застосовано штраф за реалізацію пального без реєстрації платником акцизного податку.
Зі змісту акту перевірки встановлено, та не заперечується позивачем, що позивач не має власних автозаправних станцій, акцизних складів, у тому числі пересувних, не володіє резервуарами, з яких міг фізично приймати/відпускати/відвантажувати пальне.
Разом з тим, відповідно до договорів встановлено, що право власності на паливо переходить саме до позивача, а не до третьої особи.
Так само як і в усіх супроводжуючих документах до договорів отримувачем, покупцем, замовником палива є саме позивач.
Відтак, судом зазначено, що фактичний рух пального відбувався саме через позивача, який приймав у власність паливо та реалізовував його безпосередньо повітряним суднам для заправки.
Водночас, відповідно до висновку Верховного Суду у цій справі, метою здійснення реєстрації платником акцизного податку є контроль за обігом підакцизного товару – пального та виявлення об’єкта оподаткування акцизним податком, а тому законодавець визначив, що обов’язковій реєстрації підлягають особи (платники податку) лише за однієї умови – такі особи планують здійснювати операції з реалізації пального, інші ж умови (обставини), зокрема такі як фактичне отримання пального і його фізичний відпуск кінцевим споживачам, тобто рух пального через суб’єкта господарювання, наявність АЗС тощо, не є умовами такої реєстрації, такі обставини мають значення для оподаткування акцизним податком.
Позивач як суб’єкт господарювання, який здійснив операції з купівлі-продажу пального, був його власником та здійснював подальшу реалізацію пального, мав у відповідності до вимог підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 Податкового кодексу України особи, зареєструватись як платник акцизного податку.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач не мав сертифікатів відповідності на такий вид наземного обслуговування як авіапаливозабезпечення. Забезпечення приймання, зберігання, контроль якості та видачі авіаційного пального для заливу в паливозаправники або заправлення баків повітряних суден віднесено до авіапаливозабезпечення, а послуги авіакомпаніям щодо взаєморозрахунків відносяться до послуг з наземного адміністрування в аеропорту.
Позивачем фактично надавались як аеропортові послуги, послуги по заправці та безпосередньо заправка авіаційним паливом, що підтверджує висновок суду апеляційної інстанції про обов`язок позивача, в даному випадку, бути зареєстрованим як платник акцизного податку.
З урахуванням установлених обставин, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком Шостого апеляційного адміністративного суду, що надання позивачем послуг наземного адміністрування та інших послуг відповідно до договорів з його контрагентами, не спростовує встановленого факту отримання позивачем пального на підставі права власності та здійснення подальшої його реалізації саме з метою виконання умов договорів.
Відтак, Верховний Суд уважає обґрунтованим висновки акту перевірки про порушення позивачем підпункту 212.1.15 пункту 212.1 та підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212, статті 213, підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України під час придбання та реалізації підакцизних товарів (нафтопродуктів), виду, обсягу і якості операцій та розрахунків (їх відображення в обліку і звітності) із підприємствами-контрагентами за період з 01 березня 2016 року по 31 грудня 2018 року, тому підстави для скасування спірного податкового повідомлення рішення та задоволення позову відсутні.
Постановою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 04.09.2024 у справі № 640/18036/19 касаційну скаргу позивача залишено без задоволення. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.09.2022 залишено без змін.

Представники ДПС взяли участь у ХІІІ Податковому форумі

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України на головній сторінці вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/826672.html проінформувала.
Представники Державної податкової служби України на запрошення Асоціації правників України взяли участь у ХІІІ Податковому форумі – платформі для обміну досвідом між експертами у сфері податкового права, представниками державних органів, суддями, керівниками юридичних фірм та бізнесу.
Учасники, зокрема, обговорили питання відновлення довіри до контролюючих та правоохоронних органів, поновлення податкових перевірок тощо. Особливу зацікавленість викликало обговорення міжнародних практик оподаткування. Адже контроль за трансфертним ціноутворенням, контрольованими іноземними компаніями (далі – КІК), оподаткуванням доходів нерезидентів, діяльністю нерезидентів (у тому числі постійних представництв) та здійснення обміну з іноземними компетентними органами є важливим і дієвим інструментом захисту економічних інтересів нашої держави, а також засобом блокування подвійного чи дискримінаційного оподаткування.
Під час зустрічі обговорено новації, які застосовуються ДПС при здійсненні податкового контролю за трансферним ціноутворенням, зокрема, застосування сучасних технологій та розробка ІТ-рішень:
ІКС Big Data TP, яка дозволить оперативно опрацьовувати великі масиви даних, мінімізувати «людський фактор» тощо;
впровадження автоматичного обміну звітами у розрізі країн міжнародних груп компаній СbС як заходу імплементації Кроку 13 Плану BEPS «Звітність в розрізі країн», що дозволить отримати комплексну інформацію про діяльність міжнародних груп компаній в розрізі конкретних юрисдикцій для здійснення ефективного аналізу обсягів, структури операцій та специфіки діяльності.
У фокусі – питання щодо нематеріальних активів, фінансових операцій (зокрема, облігацій) та внутрішньогрупових послуг у контрольованих операціях.
Увагу було акцентовано на застосуванні ДПС комплексного підходу в організації заходів по виявленню потенційних контролерів КІК, а саме: аналізі дисципліни звітуванні, повноті та достовірності відображення інформації у звітах КІК, аналізі показників фінансової звітності, документації з ТЦ, первинних документів з КІК, відкритих джерел інформації тощо, що вже дозволило встановити понад 3 тисячі контролерів КІК, з яких близько 50 відс. після заходів комплаєнсу вже відзвітували та сплатили понад 100 млн грн ПДФО до бюджету.
Присутні на форумі також обговорили питання щодо необхідності внесення змін до Податкового кодексу України, зокрема: запровадження нових правил щодо гібридних розбіжностей; вдосконалення правил оподаткування КІК; «тонкої капіталізації»; приросту капіталу при виведенні активів (Exit tax); правил GAAR, вдосконалення правил трансфертного ціноутворення та інших питань щодо удосконалення системи оподаткування, що сприятиме розвитку інвестиційного клімату, спрямованому на відбудову країни у воєнний та після воєнний час.

Задекларована праця підтримує країну

ВИХОДЬ НА СВІТЛО!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступні зміни у трудовому законодавстві під час воєнного стану.

ТРУДОВІ ДОГОВОРИ
Форма договору – за згодою.
Строкові на час воєнного стану – для нових працівників та для заміщення відсутніх.
Випробувальний термін – для всіх.
Тимчасове призупинення договору – за неможливості надання та виконання роботи через воєнні дії.

УМОВИ РОБОТИ
Тривалість робочого тижня
Нормальна може бути збільшена до 60 годин для працівників критичної інфраструктури із пропорційним збільшенням зарплати.
Скорочена може бути збільшена до 40 годин для працівників критичної інфраструктури із пропорційним збільшенням зарплати (крім неповнолітніх).
Роботодавець може
- змінити умови й місце роботи для усунення наслідків бойових дій (у небезпечних зонах – лише за згодою);
- зупинити окремі положення колективного договору.

ДОЗВОЛЕНІ РОБОТИ (ЗА ЗГОДОЮ)
Жінки*:
- важкі
- шкідливі
- небезпечні
- підземні.

* крім вагітних і жінок з дітьми до 1 року.

Працівники з дітьми
- нічні
- понаднормові
- у вихідні, святкові, неробочі дні
- відрядження.

ВИХІДНІ
24 години мінімум (крім неповнолітніх).
Скасовано скорочені дні напередодні свят, перенесення святкових днів, святкові дні.

ОПЛАТА ПРАЦІ
Підприємство працює
своєчасно

Підприємство не працює
після відновлення діяльності

ВІДПУСТКИ
Щорічні оплачувані
Тривалість, визначена у трудовому договорі (роботодавець може обмежити 24 календарними днями). Можлива відмова у відпустці за попередні роки.

Неоплачувані (на прохання)
За угодою – необмежений термін.
Переміщені особи – обов’язково 90 днів.

ВАЖЛИВО
Можлива відмова працівникам критичної інфраструктури крім декретних відпусток**.

** відпустка по вагітності та пологам та відпустка для догляду за дитиною до 3-х років.

ЗВІЛЬНЕННЯ
З ініціативи працівника
якщо є загроза*** – без попередження за 2 тижні.

З ініціативи роботодавця
під час лікарняних і відпусток (окрім декретних**) – з першого робочого дня.

** відпустка по вагітності та пологам та відпустка для догляду за дитиною до 3-х років.

*** за винятком працівників критичної інфраструктури або залучених до суспільно корисних робіт.

Детальніше – на головній сторінці вебпорталу ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/825162.html

Дізнайся більше на сайтах Держпраці: www.dsp.gov.ua, www.pratsia.in.ua .

Героям-оборонцям – з любов’ю у серці, теплом у душі та безмежною вдячністю

З нагоди наближення свята Дня захисників та захисниць України у податковій Дніпропетровщини за ініціативою керівництва проведена благодійна акція «Перемога – в єднанні!».
Підтримка наших воїнів, у тому числі благодійна, не лише зміцнює їх моральний дух, а і допомагає захищати країну і кожного з нас.
Весь колектив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) долучився до акції. Спільними зусиллями податківці регіону з любов’ю у серці, теплом у душі та безмежною вдячністю приготували та зібрали смакоту для захисників і захисниць, які ризикують своїм життям заради нашого спокою та безпеки.
Напередодні свята очільниця податкової служби Дніпропетровської області Наталя Федаш щиро привітала бійців та подякувала за патріотизм, відвагу, відповідальність і високий професіоналізм.
«Бажаємо міцного здоров’я, сили духу, добра та щастя! Нехай здійсниться наша найзаповітніша мрія! Прийміть від нас частинку уваги і тепла, як символ затишку і турботи!» – звернулась до вартових неба Наталя Федаш.
У єднанні здобувається Перемога!

На порядку денному – критично важливий бізнес

У Дніпропетровській обласній військовій адміністрації на чолі з першим заступником Голови обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації Андрієм Кульбачем відбулось засідання комісії із визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення Дніпропетровської області в особливий період.
Від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у заході прийняла участь керівниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш.
Розглянуто підстави для прийняття рішення щодо присвоєння підприємствам, установам та організаціям статусу критично важливих.
Відповідність критеріям, які визначені Кабінетом Міністрів України, обов’язкова.
Робота у цьому напрямку триває.

Мобільний ЦОП – до Комунального закладу «Васильківський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради»

Працівники Центру обслуговування платників (ЦОП) Васильківської ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) 23.09.2024 здійснили виїзд до Комунального закладу «Васильківський психоневрологічний інтернат» Дніпропетровської обласної ради».
У ході роботи мобільного ЦОПу фахівцями податкової інспекції видано 60 карток платника податків.
Під час спілкування з податківцями відвідувачі ЦОПу отримали роз’яснення з питань щодо забезпечення громадянами актуальних реєстраційних даних у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, оформлення трудових відносин з найманими працівниками, переваги для роботодавців та працівників задекларованих трудових відносин.
Особливий акцент – на адміністративних та інших послугах і сервісах, за отриманням яких можливо звернутись до мобільного ЦОПу.
Платники отримали інформацію щодо мобільного застосунку від ДПС України «Моя податкова», інформаційних ресурсах ГУ ДПС.
Мобільний ЦОП – це наближення послуг, а також сервісів до тих, хто немає можливості відвідати стаціонарний ЦОП, розгалужена мережа яких діє на Дніпропетровщині.

Адміністративні послуги мобільного ЦОПу для внутрішньо переміщених осіб

Придніпровською ДПІ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області здійснено плановий виїзд мобільного Центру обслуговування платників (ЦОП) до КЗ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА БАГАТОПРОФІЛЬНА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ З НАДАННЯ ПСИХІАТРИЧНОЇ ДОПОМОГИ» ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ» (Заклад).
Під час обслуговування громадян, які тимчасово перебувають у Закладі та є внутрішньо переміщеними особами, працівниками податкової служби були надані адміністративні послуги: внесені зміни до облікових даних фізичних осіб, оновлено та видано реєстраційні номери облікових карток платників податків особисто 5 особам.
Мобільний ЦОП: наближаємо послуги до платників.

Від ФОПів до місцевих бюджетів Дніпропетровщини з початку року
надійшло понад 3,2 млрд грн єдиного податку

Упродовж січня – серпня 2024 року від фізичних осіб – підприємців (ФОП) до місцевих бюджетів Дніпропетровщини надійшло понад 3,2 млрд грн єдиного податку. Як підкреслила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, порівняно з відповідним періодом минулого року надходження збільшились на понад 1,1 млрд грн, або на 55,3 відсотки.
Нагадуємо, що ФОП – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ (крім е-резидентів), зобов’язані зберігати первинні документи.
Мінімальні строки зберігання документів та інформації, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, встановлені ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Понад 14,7 млн грн транспортного податку –
надходження до місцевих бюджетів Дніпропетровщини

З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло від платників транспортного податку понад 14,7 млн грн, що на понад 6,2 млн грн, або на 72,6 відс., більше ніж у січні – серпні 2023 року.
Нагадуємо, що згідно з п.п. 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об’єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами.
З 1 квітня 2015 року органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов’язані щомісяця у десятиденний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.
Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Видобування залізних руд: місцеві бюджети Дніпропетровщини
отримали від платників рентної плати понад 1,3 млрд гривень

З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати за видобування залізних руд надійшло понад 1,3 млрд гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2023 року надходження збільшились на понад 797,0 млн грн, темп росту склав 257,6 відсотків.
Звертаємо увагу, що 30.09.2024 – останній день сплати за серпень 2024 року рентної плати
● за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
● за користування радіочастотним ресурсом України;
● за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
● за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України.

Контроль за обігом підакцизної продукції та сплатою акцизного податку:
результати роботи податківців Дніпропетровщини

Протягом січня – серпня 2024 року до загального фонду Державного бюджету України від платників Дніпропетровщини надійшло понад 356,1 млн грн акцизного податку, що становить майже 128,6 відс. відповідно до планових показників, тобто загальні додаткові надходження складають понад 79,1 млн гривень (аналогічний період 2023 року – 235,2 млн гривень).
З вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) у січні – серпні 2024 року до загального фонду держбюджету надійшло понад 215,6 млн грн акцизного податку, що становить 119,1 відс. відповідно до запланованих, додаткові надходження – майже 34,5 млн грн (аналогічний період 2023 року – 165,8 млн гривень).
З ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) протягом січня – серпня п. р. надійшло 140,5 млн грн акцизного податку, що становить 146,4 відс. відповідно до запланованих, додаткові надходження – 44,6 млн грн (аналогічний період 2023 року – 69,4 млн гривень).
Що стосується надходжень акцизного податку з роздрібної реалізації підакцизних товарів до місцевих бюджетів області у січні – серпні 2024 року, то вони склали майже 366,9 млн грн, це 105,1 відс. відповідно до запланованих. Цьогорічні надходження на 37,7 млн грн перевищують показник аналогічного періоду 2023 року.
При цьому, обсяг реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (виторги РРО/ПРРО) у січні – серпні 2024 року склав 6 920,9 млн гривень. У серпні п. р. приріст показника легального обігу тютюнової продукції відповідно до липня п. р. у регіоні – понад 153,6 млн гривень, або збільшився на 13,6 відсотків.
Обсяг реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв (виторги РРО/ПРРО) протягом січня – серпня 2024 року склав понад 10 134,0 млн гривень.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області у черговий раз звертається до суб’єктів господарювання щодо обов’язкового використання РРО/ПРРО та ведення товарного обліку під час діяльності з реалізації підакцизної групи товарів відповідно до вимог діючого законодавства України.
«Саме контроль за надходженням акцизного податку задля наповнення дохідної частини бюджетів усіх рівнів, особливо в умовах воєнного стану, є одним із важливих завдань податківців Дніпропетровщини», – зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш.

Заповнення реквізитів платіжної інструкції під час сплати бюджетних/небюджетних платежів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Порядок заповнення реквізитів платіжної інструкції при сплаті бюджетних/небюджетних платежів визначений Порядком заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції (платіжний документ) під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом від 22.03.2023 № 148, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584 (Порядок).
Цей Порядок застосовується у разі використання структурованого формату реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції відповідно до міжнародного стандарту ISO 20022 та визначає правила його заповнення під час:
сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки, відкриті в Казначействі;
сплати (стягнення) єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на небюджетні рахунки, відкриті в Казначействі на ім’я територіальних органів ДПС;
сплати (стягнення) податків, зборів, платежів та єдиного внеску на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС;
повернення (перерахування) помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені;
повернення єдиного внеску на єдиний рахунок, відкритий у Казначействі на ім’я ДПС, на інші небюджетні рахунки, на рахунки платників, відкриті у надавачів платіжних послуг.
Під час сплати податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ цього Порядку, такі поля:
«Код виду сплати»;
«Додаткова інформація запису».
У полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до цього Порядку;
у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі. Суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність на підставі ліцензії та/або спеціального дозволу, зазначають інформацію щодо звітного (податкового) періоду, за який сплачуються податкові зобов’язання, та дозвільного документа (вид дозвільного документа, номер, дата).

Платники податків: податковий обов’язок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Відповідно до статті 15 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування, і на яких покладено обов'язок зі сплати податків та зборів. Кожний з платників податку може бути платником податку за одним або декількома податками та зборами.
Відповідно до статті 16 Податкового кодексу України (ПКУ) платник податків зобов’язаний, зокрема:
- стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України;
- вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;
- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи;
- подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством;
- виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки.
Згідно зі статтею 22 ПКУ об’єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об’єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов’язує виникнення у платника податкового обов’язку.
База оподаткування – це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання (ст. 23 ПКУ).
Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи (ст. 36 ПКУ).
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.
Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених ПКУ або законами з питань митної справи.
Відповідно до статті 37 ПКУ підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються ПКУ або законами з питань митної справи.
Податковий обовязок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими ПКУ та закони з питань митної справи пов’язує сплату ним податку.
Підставами для припинення податкового обов'язку, крім його виконання, є:
- ліквідація юридичної особи;
- смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою;
- втрата особою ознак платника податку, які визначені ПКУ;
- скасування податкового обовязку у передбачений законодавством спосіб.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (ст. 38 ПКУ).

Звернення для отримання індивідуальних податкових консультацій
платниками податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Платники податків мають право на отримання індивідуальних податкових консультацій з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, за зверненням у паперовій або електронній формі до такого органу. Це передбачено статтею 52 Податкового кодексу України.
Таке звернення повинно містити:
- найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;
- код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);
- зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);
- власноручний підпис або кваліфікований електронний підпис, або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, платника податків відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»;
- дату звернення.
Слід відмітити, що на звернення платника податків, що не відповідає вказаним вимогам, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом України «Про звернення громадян».

Cервіс «Пульс» Державної податкової служби України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Сервіс «Пульс» ДПС України приймає звернення фізичних осіб та суб’єктів господарювання (далі – Заявники) щодо неправомірних дій або бездіяльності працівників податкової служби, а також про можливі корупційні дії з їхнього боку (далі – Інформація).
Надати Інформацію можна, здійснивши наступне.
Крок 1. Наберіть номер телефону 0800-501-007
Крок 2. Прослухавши інтерактивний голосовий автовідповідач з 8.00 до 19.00, у п'ятницю з 8.00 до 18.00 (крім суботи та неділі) – послідовно оберіть напрямок «5» та натисніть 1.
Крок 3. Зачекайте з’єднання  з працівником та залиште Інформацію.
При наданні Інформації назвіть своє прізвище, ім’я, по батькові (найменування суб’єкта господарювання), контактний телефон, місце проживання/реєстрації, а також прізвище, ім’я, по батькові та посаду працівника органу ДПС, з яким пов’язана подія, дата, місце і суть події, конкретні обставини, зауваження, прохання чи вимоги. Якщо Заявник не бажає називати своє прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання/реєстрації, Інформація реєструється як анонімна.
У разі звернення представника Заявника обов’язково надаються відомості стосовно його повноважень здійснювати представництво законних інтересів та ведення справ Заявника, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Якщо представник Заявника не надає такі дані, Інформація на сервіс «Пульс» не приймається.
Крок 4. У неробочий час з 19.00 до 8.00, у п'ятницю з 18.00 (також субота та неділя) Інформацію можна залишити на інтерактивний автовідповідач.
Також її можна надіслати на електронну пошту idd@tax.gov.ua.
Звертаємо увагу, що реєструючи звернення Ви даєте згоду на запис розмови технічними засобами та обробку і використання персональних даних згідно з законодавством.
Про результати розгляду Інформації Заявники повідомляються невідкладно або протягом 3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання може бути подовжено.
Не повідомляються Заявникам результати розгляду анонімної Інформації та повідомлень про наявність на офіційному вебпорталі/субсайтах ДПС недостовірної/застарілої інформації; методологічних чи технічних проблем в роботі електронних сервісів, систем та відомості щодо мінімізації сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що надходять електронною поштою.

Податкові періоди, встановлені чинним законодавством України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
Пунктом 33.1 статті 33 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що податковим періодом визнається встановлений ПКУ період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.
Це той період, протягом якого і по закінченню якого встановлюється податкова база та обчислюється сума податку, яка підлягає сплаті платником податків.
Податковий період може складатися з кількох звітних періодів.
Згідно з п. 33.3 ст. 33 ПКУ базовий податковий (звітний) період – це період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених ПКУ, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.
При цьому ПКУ згідно з особливостями конкретного податку встановлено та передбачено різні базові податкові (звітні) періоди. Основою для цього є збіг або розбіжність податкового обов’язку зі сплати податку та обов’язку податкової звітності зі сплати цього податку. Він може дорівнювати календарному року чи становити інший термін відповідно до характеру й особливостей конкретного податку.
Відповідно до ст. 34 ПКУ податковим періодом може бути:
- календарний рік;
- календарне півріччя;
- календарні три квартали;
- календарний квартал;
- календарний місяць;
- календарний день.
Законодавчі терміни визначені для кожного податку окремо в залежності від особливостей формування податкового обов’язку і подання податкових декларацій (звітів, розрахунків) та сплати його до бюджету. Проте для податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 137.4 статті 137 ПКУ визначено декілька податкових (звітних) періодів: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім випадків передбачених п. 137.4 ст. 137 ПКУ.

Перевищено обсяг доходу, визначеного для ФОПа – платника єдиного податку відповідної групи: дії платника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Відповідно до п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки, встановлені пунктами 293.3 – 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовується з урахуванням таких особливостей:
1) платники єдиного податку (ЄП) першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки ЄП, визначеної для платників ЄП другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку ЄП у розмірі 15 відсотків.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
2) платники ЄП другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки ЄП, визначеної для платників ЄП третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку ЄП у розмірі 15 відсотків.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
3) платники ЄП третьої групи (фізичні особи – підприємці (ФОП)), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку ЄП у розмірі 15 відс., а також зобов’язані у порядку, встановленому главою 1 розд. ХIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Воєнний період: чи сплачують єдиний внесок за себе самозайняті особи та члени фермерського господарства?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Частиною 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) є:
- фізичні особи – підприємці (далі – далі ФОП), в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)) (п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464),
- фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464),
- члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (п. 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464).
Згідно з абзацом першим п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)), 5 та 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац другий п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).
Для платників, зазначених у п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.
Так, згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.
При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
Крім того, Законом України від 26 січня 2022 року № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» із змінами (далі – Закон № 2010), який набрав чинності 19.11.2022, внесені зміни до п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, абзацом першим якого встановлено, що платники єдиного внеску, визначені ст. 4 Закону № 2464, з числа осіб, стосовно яких згідно із Законом № 2010 встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, якщо вони не є роботодавцями, звільняються за заявою члена сім’ї або платника єдиного внеску, після їх звільнення та/або після закінчення їх лікування (реабілітації) від виконання обов’язків, визначених частиною другою ст. 6 Закону № 2464, сплати недоїмки з єдиного внеску, пені та штрафів за її несплату на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення.
Заява платником єдиного внеску подається протягом 90 днів після його звільнення (абзац другий п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
Якщо платник єдиного внеску перебуває на лікуванні (реабілітації) після звільнення, заява подається протягом 90 днів після закінчення його лікування (реабілітації) (абзац третій п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
Термін перебування на лікуванні (реабілітації) підтверджується відповідною довідкою (випискою) установи, в якій проводилося лікування (реабілітація) такої особи (абзац четвертий п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
За осіб, визначених абзацом першим п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, єдиний внесок за весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення сплачується у розмірі, порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного бюджету. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (абзац п’ятий п. 9 прим. 8 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).
Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України («Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс», розділ «Запитання-відповіді з бази знань») за посиланням https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=39565 .