Результати декларування контрольованих операцій за 2023 рік: ключові підсумки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/847512.html повідомила.
До Державної податкової служби України за результатами 2023 звітного року надійшло 2 530 звітів про контрольовані операції (далі – КО), що приблизно на 9 % більше минулорічного показника (станом на 01.11.2024).
Задекларована платниками податків сума КО становить 2,5 трлн грн, яка є на 14 % більшою за суму попереднього звітного року.
В основному КО здійснювались із нерезидентами, які зареєстровані в Республіці Австрія (20 %), Швейцарській Конфедерації (16 %), Королівстві Нідерланди (9 %), Французькій Республіці (8 %), Сполучених Штатах Америки (по 6 %) та Федеративній Республіці Німеччина (5 %).
Значну питому вагу в загальному обсязі КО займають операції з товарами – 49 % (у тому числі з сировинними товарами – 25 %) та банківські послуги – 28 %. Інші категорії операцій мають значно меншу частку, зокрема, послуги – 9 %, фінансові послуги – 8 %, операції з цінними паперами – 5 % та інші – 1%.
Платниками податків для встановлення відповідності умов КО принципу «витягнутої руки» застосовано такі методи трансферного ціноутворення (далі – ТЦ): метод порівняльної неконтрольованої ціни (301, 306, 307) – 62 %, метод чистого прибутку (304) – 35 %, методи ціни перепродажу/витрати плюс/розподілення прибутку (302, 303, 305) – 3 %.
Порівняно з попередніми звітними роками застосування платниками податків методу порівняльної неконтрольованої ціни в КО, предметом яких є товарні позиції, зросло на 10 відсоткових пунктів.
Варто звернути увагу, що з 1 січня 2023 року набрали чинності затверджені Порядки встановлення відповідності умов КО щодо сировинних товарів принципу «витягнутої руки», затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2022 № 19, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.06.2022 № 662/37998. Ці Порядки не встановлюють нового регулювання, а більш деталізовано розкривають методологічні аспекти визначення відповідності умов КО принципу «витягнутої руки» та контролю за ТЦ (пріоритетність методу порівняльної неконтрольованої ціни, особливості здійснення коригувань тощо). Отже, встановлення відповідності умов окремих КО принципу «витягнутої руки» фактично може проводитись платниками податків і контролюючими органами за логічними та послідовними правилами, зазначеними в Порядках, також у ретроспективі.
Відповідно до вимог підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податків, які у звітному 2023 році здійснювали КО та входять до міжнародної групи компаній (далі – МГК), були зобов’язані разом із звітом про КО подати повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – Повідомлення).
Такі Повідомлення подали 1 736 платників податків. Основними державами (територіями) податкового резидентства материнських компаній МГК є Республіка Кіпр – 21 %, Федеративна Республіка Німеччина, Сполучені Штати Америки – по 10 %, Французька Республіка, Швейцарська Конфедерація – по 5 %, Україна, Республіка Австрія та Велика Британія – по 4 %, Королівство Нідерландів – 3 % та інші країни світу – 34 %.
Також платники податків, користуючись нормами пункту 50.1 статті 50 та підпункту 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, здійснили самостійне коригування ціни КО і сум податкових зобов’язань та подали Додаток ТЦ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 звітний рік на суму 3,7 млрд грн, що становить понад 71 відсоток від загальної суми коригувань, проведених в 2024 році (5,2 млрд гривень).
Враховуючи зазначене, ДПС наголошує на доцільності перегляду платниками податків умов КО щодо їх відповідності принципу «витягнутої руки» та добровільній сплаті податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств до початку проведення перевірок з питань ТЦ.

ДПС виявлено мережу магазинів,
в якій покупцям (споживачам) видавалися імітовані фіскальні чеки

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України повідомляє, що за результатами контрольно-перевірочних заходів виявлено мережу магазинів, в якій покупцям (споживачам) видавалися імітовані фіскальні чеки.
Так, під час проведення фактичних перевірок виявлено окремих суб’єктів господарювання, що здійснювали діяльність в магазинах під одним брендом та мали зареєстровані програмні реєстратори розрахункових операцій
(далі – ПРРО).
При цьому при продажу товарів, загальна вартість яких перевищувала 300 гривень та за умови розрахунку готівкою, покупцям (споживачам) видавалися імітовані фіскальні чеки, які створювалися за допомогою спеціального програмного забезпечення, що забезпечувало функціонування ПРРО.
Слід зауважити, що такі розрахунки не були фіскалізовані в установленому законодавством порядку, проходили повз Систему обліку даних реєстраторів розрахункових операцій ДПС, що, в свою чергу, призводило до спотворення реальних обсягів розрахунків та заниження реального обсягу доходів таких суб’єктів господарювання.
Крім того, під час проведення фактичних перевірок встановлено використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин.
За результатами вказаних перевірок до суб’єктів господарювання очікується застосування значних сум фінансових санкцій.
Також відповідна інформація щодо виявленої мережі, яка спотворювала реальні обсяги розрахунків, буде направлена до правоохоронних органів для надання правової оцінки таким діям та організації відповідних заходів.
Звертаємо увагу покупців (споживачів), що на вебпорталі ДПС у розділі «Е-сервіси» функціонує пошуковий сервіс «Пошук фіскального чека», що розміщений за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check, який дозволяє здійснити пошук чека РРО/ПРРО, перевірити його справжність та припинити незаконну діяльність окремих торгівців.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/847523.html

ДПС впровадила ІТ-рішення Big Data TP

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Державна податкова служба України за підтримки EU4PFM розробила та впровадила унікальне ІТ-рішення: «Автоматизована система роботи з великими масивами даних для проведення аналізу ризиків з трансфертного ціноутворення» (Big Data TP), яка дозволяє із застосуванням сучасних технологій аналізувати ризики на макроекономічному, середньому, мікроекономічному рівнях, підвищує рівень добровільного податкового комплаєнсу та знижує вплив «людського фактору» на процес податкового контролю за трансфертним ціноутворенням.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/847849.html

До уваги суб’єктів господарювання,
які здійснюють експорт окремих видів товарів!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/847860.html проінформувала.
Після завершення вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів та подання усіх необхідних додаткових декларацій для митного оформлення за відповідною митною декларацією з метою приведення показників податкової накладної у відповідність з показниками митної декларації може бути складений розрахунок коригування другого типу (далі – РК_2).
У більшості випадків РК_2 складається на зменшення суми операції, вказаної у податковій накладній.
Разом з тим, в окремих випадках, РК_2 може бути складений на збільшення суми операції, вказаної у податковій накладній, зокрема, у разі зміни курсу валют, внаслідок чого відбулося збільшення вартості експортованого товару в гривневому еквіваленті.
РК_2 підлягає реєстрації в ЄРПН. Якщо показники податкової накладної з урахуванням поданого на реєстрацію РК_2 не відповідають показникам митної декларації, такий розрахунок коригування не буде зареєстровано.
В ЄРПН може бути зареєстровано тільки один РК_2.

Платформа «Діалог влади та бізнесу»:
про проєкт «Територія високого рівня податкової довіри»

За організацією Дніпровської районної військової адміністрації Дніпропетровської області у рамках регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу» відбулася зустріч-нарада з фахівцями Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
У центрі комунікацій – особливості оподаткування та контролю під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, запроваджені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства».
Важливий крок на шляху до створення прозорої та ефективної податкової системи – проєкт «Територія високого рівня податкової довіри» (Проєкт). Ініціатива спрямована на створення нового рівня партнерства між податковою та платником. Для реалізації Проєкту платникам надається низка переваг і щоб ними скористатися, платник має відповідати чітко визначеним критеріям, на які акцентували увагу податківці.
Особлива новація: помічником платника у прийнятті управлінських рішень та виключенні ризиків порушень податкового законодавства є комплаєнс-менеджер.
Очікуваний результат – розширення кількості учасників «Території високого рівня податкової довіри». А це – стабільні надходження до бюджетів.
Тож працюємо разом та об’єднуємо зусилля бізнесу і держави у боротьбі з тіньовою економікою!

Закон № 3813: новий рівень прозорості комунікацій

Обговоренню нововведень податкового законодавства, передбачених Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (Закон № 3813), присвячена зустріч податківців регіону з представниками Ресурсного центру для об’єднань співвласників багатоквартирних будинків «Школа кербуду».
Законодавчими нормами Закону № 3813 передбачені особливості адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства.
Саме для імплементації цих норм Державною податковою службою України реалізовано проєкт «Територія високого рівня податкової довіри», який передбачає зміну підходів у комунікації платників з податковою службою та побудову прозорих відносин між державою і підприємцями.
Забезпечення рівних умов для всіх платників податків, прозорість процесів адміністрування, забезпечення справедливості, запобігання податковим ризикам – головні тези зустрічі.
Створюємо новий рівень взаємовідносин між платниками та податковою!

Податковий календар на 09 грудня 2024 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що

09 грудня 2024 року, понеділок, останній день сплати

► податку на додану вартість за IІІ квартал 2024 року особами – нерезидентами, зареєстрованими платниками ПДВ відповідно до пункту 208 прим.1.2 статті 208 прим.1 Податкового кодексу України.
Звертаємо увагу, що будь-яка зацікавлена особа, у тому числі не зареєстрована платником ПДВ, на безоплатній основі має змогу перевірити інформацію щодо реєстрації платником ПДВ особи – нерезидента, який постачає електронні послуги фізичній особі. На сьогодні доступ до відомостей реєстру платників ПДВ надається шляхом пошуку за податковим номером або індивідуальним податковим номером платника ПДВ через пошуковий сервіс «Реєстр платників ПДВ», що розміщений за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua/registers, за умови ідентифікації особи, яка бажає отримати такі відомості, з використанням засобів електронної ідентифікації (кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом).

Оновлено «Єдине вікно подання електронної звітності»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/ розміщено оновлення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.32.12.0 станом на 29.11.2024.
Цей комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 23.12.2023 по 29.11.2024 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.32.* При цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Перелік змін та доповнень (версія 1.32.12.0) станом на 29.11.2024

Додано нові версії документів

У відповідності до змін, які внесені наказом Міністерства фінансів України від 09 серпня 2024 року № 400:
F/J 1211001 – Податкова накладна (складена за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення);
F/J 1211101 – Додаток 1 до податкової накладної (складена за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення);
F/J 1211201 – Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної. Додаток 2 до податкової накладної (складена за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення).

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 09 вересня 2024 року № 433 (зі змінами):
F/J 0207705 – Декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) (з 15 числа);
F/J 0208905 – Декларація про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) (з 1 числа).

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 19 серпня 2024 року № 404:
J 1309901 – Повідомлення про завершення розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення;
J 1409901 – Повідомлення 2 про завершення розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення.

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 07 жовтня 2024 року № 495:
F/J 1325401 – Повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків у Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства;
F/J 1425201 – Повідомлення про включення до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства;
F/J 1425301 – Повідомлення про виключення платника з Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства;
F/J 1425501 – Повідомлення про закріплення за платником податків посадової особи територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відповідальної за взаємодію з платником податків (комплаєнс-менеджера).

На виконання наказу Державної податкової служби України від 31 жовтня 2024 року № 788:
F/J 1425601 – Інформаційне повідомлення Платнику податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства про реалізацію права взаємодіяти з Комплаєнс-менеджером з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі в режимі відеоконференції;
F/J 1325701 – Оцінка якості надання консультування комплаєнс-менеджером.

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 27 вересня 2024 року № 470:
J1312107 – Заява (для юридичних осіб та відокремлених підрозділів);
J1315406 – Заява нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу);
F1314105 – Заява (для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність);
F/J 1314203 – Заява про ліквідацію або реорганізацію платника податків;
F/J 1312204 – Заява про взяття на облік за неосновним місцем обліку;
F/J 1315502 – Запит про надання довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру;
F/J 1415502 – Довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру.

У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України:
S2703211 – Звіт про перероблення винограду на виноматеріали №1-виноград (річна).

Чи має право платник податку, у разі відмови продавця скласти ПН/РК, додати до податкової декларації з ПДВ заяву із скаргою на такого продавця?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку на додану вартість зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155 – VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами), що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених п.п. 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією.
У разі відмови скласти податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної, покупець також має право заповнити заяву із скаргою на такого продавця до податкової декларації з ПДВ.
Форма заяви про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д6) (додаток 6) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.
Виходячи з форми додатка 6 до декларації у відповідних його графах покупцю необхідно вказувати показники, що підтверджуються первинними документами, копії яких додаються до заяви, а також опис порушень продавця, зокрема у разі відмови скласти податкову накладну/розрахунок коригування до податкової накладної зазначаються номер і дата первинного документа, що засвідчує факт сплати податку у зв’язку з придбанням товарів/послуг, або факт отримання/повернення таких товарів/послуг.
При цьому подання додатка 6 до декларації не є підставою для формування податкового кредиту покупцем товарів/послуг.

Особливості заповнення таблиць 1 та 2 додатка 4 (Д4)
до податкової декларації з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21).
Відповідно до п.п. 6 п. 3 розд. V Порядку № 21 у рядку 5 податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) вказуються обсяги операцій з:
- постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування;
- постачання послуг за межами митної території України та послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до пунктів 186.2 та 186.3 ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ);
- постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування та коригування за такими операціями.
Для платників податку, які заповнюють рядок 5, підприємств (організацій) осіб з інвалідністю та платників податків, які одночасно відповідають критеріям, визначеним п. 68 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, обов’язковим є подання Додатка 4 «Розрахунок сум податку на додану вартість, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю, та окремих показників, визначених пунктом 68 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення Кодексу (Д4)» (далі – Додаток 4) до декларації.
У рядку 5.1 (з рядка 5) декларації вказуються обсяги операцій (з урахуванням коригування), які звільнені від оподаткування. Коригування обсягів за такими операціями окремо відображається у рядку 5.1.1.
Додаток 4 до декларації заповнюється в розрізі операцій, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, операцій з постачання послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до ст. 186 ПКУ.
Таблиця 1 Додатка 4 заповнюється в розрізі операцій, що не є об’єктом оподаткування, операцій з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пп. 186.2, 186.3 ст. 186 ПКУ за межами митної території України наступним чином:
- у графі 2 відображається назва операції, що відповідає наведеним у відповідних пунктів 186.2 та 186.3 ст. 186 ПКУ;
- у графі 3 – норма ПКУ (підпункт, пункт та стаття ПКУ), за якою операції відносяться до таких, що не є об’єктом оподаткування, операцій з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено відповідно до пунктів 186.2 та 186.3 ст. 186 ПКУ за межами митної території України;
- у графі 4 – обсяг постачання (загальною сумою за звітний період без розшифровки в розрізі контрагентів) по такій операції.
Таблиця 2 Додатка 4 заповнюється у разі здійснення у звітному (податковому) періоді операцій з постачання товарів/послуг, що звільнені від оподаткування ПДВ, у розрізі податкових пільг, які використовуються платником податку, відповідно до коду пільги, визначеного згідно з довідником пільг.
Дані щодо найменування та коду відповідної податкової пільги згідно з довідниками пільг вказуються в графах 2 «Найменування податкової пільги» та 3 «Код податкової пільги згідно з довідником пільг» таблиці 2 Додатка 4.
Довідники пільг розміщено на вебпорталі ДПС в рубриці Головна/Довідники, Реєстри, Переліки/Довідники/Довідники пільг за посиланням: https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html.
У разі відсутності коду пільги у довідниках податкових пільг станом на дату подання декларації у графі 3 таблиці 2 Додатка 4 проставляється умовний код «99999999».
Інші графи таблиці 2 Додатка 4 заповнюються наступним чином:
- у графі 4 зазначається сума податку на додану вартість, несплачена до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги. У разі, якщо така сума має від’ємне значення, графа 4 не заповнюється;
- у графі 5 – обсяги звільнених від оподаткування операцій з постачання товарів/послуг у розрізі пільг.
Значення графи 5 таблиці 2 Додатка 4 рядка «Усього ****» переноситься до рядків 5 та 5.1 декларації.
У графах 6 – 9 таблиці 2 Додатка 4 відображаються обсяги операцій з придбання товарів/послуг, які придбані у поточному та попередніх звітних (податкових) періодах, які у поточному звітному (податковому) періоді використані в пільгових операціях з постачання товарів/послуг, за ставками 20 відс., 7 відс., 0 відс. або 14 відсотків.
У разі використання у поточному звітному (податковому) періоді придбаних товарів/послуг одночасно у декількох звільнених від оподаткування операціях, у графах 6 – 9 таблиці 2 Додатка 4 вказуються обсяги придбання таких товарів/послуг пропорційно їх використанню у відповідних пільгових операціях.

Операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів: за якою датою складається ПН?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Підпунктами 97.1, 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України передбачено, що платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту з метою вивезення за межі митної території України окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів.
Дата складання такої податкової накладної не може бути меншою за дату, визначену в постанові Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 року № 1261 «Про запровадження режиму експортного забезпечення» (01.12.2024).

Де розміщується інформація про мінімально допустимі експортні ціни, визначені постановою Кабінет Міністрів України № 944?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 11 Порядку затвердження мінімально допустимих експортних цін на окремі види товарів, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 20 серпня 2024 року № 944 «Про затвердження Порядку затвердження мінімально допустимих експортних цін на окремі види товарів» (Постанова КМУ № 944) інформація про затвердження мінімально допустимих експортних цін розміщується на офіційному веб-сайті Мінагрополітики не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення (наказу). До моменту розміщення нових цін застосовуються затверджені мінімально допустимі експортні ціни на відповідні товари за попередній місяць, розміщені на офіційному веб-сайті Мінагрополітики.

Про застосування фінансовими установами (крім страховика)
ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 25 відсотків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015), яким змінено підходи до оподаткування прибутку фінансових установ (крім страхових компаній) та переглянуто ставки податку на прибуток.
Новацією Закону № 4015 є, зокрема, визначення видів доходів фінансових установ (крім страхових компаній), до яких з 01.01.2025 застосовується базова (основна) ставка податку на прибуток у розмірі 25 відс. замість 18 відсотків.
Положеннями нової редакції п. 136.1 прим. 1 ст. 136 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) згідно зі змінами, внесеними Законом № 4015 (які набирають чинності з 01.01.2025), визначено види доходів за категоріями платників, до яких застосовується базова (основна) ставка податку на прибуток у розмірі 25 відс., зокрема при:
- оподаткуванні прибутку фінансової установи (крім страховика), у порядку, встановленому п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ;
- оподаткуванні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії фінансової установи (крім страховика), визначеного відповідно до ст. 39 прим. 2 ПКУ;
- застосуванні положень п. 57.1 прим. 1 ст. 57 ПКУ для виплати дивідендів фінансовою установою (крім страховика).
Відповідні роз’яснення наведені в Інформаційному листі № 8/2024 «Щодо окремих змін до Податкового кодексу України, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», щодо запровадження сплати авансових внесків з податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб з пунктів роздрібної торгівлі пальним та оподаткування податком на прибуток банків та інших фінансових установ», розміщеному на вебпорталі ДПС: Головна/Пресцентр/Новини (https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/846662.html).

До уваги платників орендної плати за землю!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Чи нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, які забруднені вибухонебезпечними предметами і обстежені операторами протимінної діяльності та/або які непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та чи подаються при цьому податкові декларації з плати за землю?
Відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 та п.п. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плата за землю у складі податку на майно належить до місцевих податків.
Плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата) (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 ПКУ не дозволяється сільським, селищним, міським радам встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.
При цьому дія абзацу першого п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 ПКУ не поширюється на прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами (з обов’язковим зазначенням кадастрових номерів таких земельних ділянок), а також про внесення змін до таких рішень (абзац другий п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами повинні прийматися на кожний календарний рік окремо, за умови наявності відповідних заяв платників податків, та на період не більше ніж до кінця поточного календарного року (абзац третій п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
На період дії воєнного чи надзвичайного стану в Україні на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради, рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів та/або надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів мають право приймати відповідні військові адміністрації та військово-цивільні адміністрації у порядку, передбаченому ПКУ для сільських, селищних, міських рад (абзац другий п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
До повноважень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій та військово-цивільних адміністрацій щодо податків та зборів, відповідно до п.п. 12.4.6 п. 12.4 ст. 12 ПКУ, належить надання інформації контролюючим органам за місцезнаходженням земельних ділянок щодо рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, прийнятих на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України, протягом 10 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення з обов’язковим зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок, щодо яких прийнято відповідне рішення.
Слід зазначити, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, підпункти 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону України від 11 вересня 2003 року № 1160-ІV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», частини четвертої ст. 15 Закону України від 13 січня 2011 року   № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації» (із змінами), Закону України від 01 липня 2014 року № 1555-VІІ «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (із змінами)  (п.п. 69.34 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Відповідно до абзацу першого п. 288.8 ст. 288 ПКУ за земельні ділянки, визначені п. 288.8 ст. 288 ПКУ, у цілях розрахунку орендної плати розмір податкових зобов’язань з орендної плати визначається з урахуванням положень, визначених ПКУ.
Абзацами третім – п’ятим п. 288.8 ст. 288 ПКУ встановлено, що не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, які забруднені вибухонебезпечними предметами, за період, який починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
У частині земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю заяви до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації та військово-цивільної адміністрації про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної в такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.
Не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності, які непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, протягом періоду, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата прийняття рішення сільською, селищною, міською радою, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяви платника податків, та завершується останнім числом місяця, на який припадає дата, що настає раніше, – або останній день строку, на який надано пільгу зі сплати місцевих податків та зборів відповідно до прийнятого рішення (у тому числі з урахуванням змін, внесених до такого рішення), або дата скасування відповідного рішення, або дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності чи визнання земельної ділянки придатною для використання.
У разі подання платником орендної плати до контролюючого органу рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що здійснює розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III, про затвердження робочого проекту землеустрою щодо консервації земельної ділянки, відомості про заходи щодо охорони земель і грунтів яких відсутні у базах даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або рішення сільської, селищної, міської ради, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та зборів на підставі заяви такого платника податків про визнання земельної ділянки непридатною для використання у зв’язку із потенційною загрозою її забруднення вибухонебезпечними предметами, нарахування орендної плати до отримання контролюючим органом даних з Державного земельного кадастру або відповідної інформації від сільської, селищної, міської ради, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації щодо прийнятих рішень здійснюється на підставі відомостей, наданих платником податку.
При цьому річна сума платежу за такі земельні ділянки визначається пропорційно кількості місяців, в яких земельна ділянка державної чи комунальної власності була визнана придатною для використання (абзац восьмий п. 288.8 ст. 288 ПКУ).
Правові та організаційні засади здійснення протимінної діяльності в Україні визначено Законом України від 06 грудня 2018 року № 2642-VIII «Про протимінну діяльність в Україні» (далі – Закон № 2642).
Оператори протимінної діяльності – уповноважені підрозділи центральних органів виконавчої влади, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, у тому числі міжнародні та іноземні, що залучаються до проведення заходів у сфері протимінної діяльності (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2642).
Отже, не нараховується орендна плата за договорами оренди земельних ділянок державної і комунальної власності:
- які забруднені вибухонебезпечними предметами;
- що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, які визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами (небезпечними територіями) за умови, що територія, на якій розташована земельна ділянка, включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, та органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацію або військово-цивільною адміністрацією на підставі заяви платника орендної плати про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами прийнято рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної в такій заяві;
- які непридатні для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами за умови прийняття органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією на підставі заяви платника про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної в такій заяві.
При цьому за період, за який не нараховується орендна плата відповідно до положень п. 288.8 ст. 288 ПКУ, не подаються податкові декларації з плати за землю.
Водночас, якщо за вказаний період платником орендної плати подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю, за який настав строк сплати податкових зобов’язань відповідно до положень ПКУ, такий платник має право уточнити свої податкові зобов’язання шляхом подання уточнюючих податкових декларацій.

Доходи виплачені у негрошовій формі: що з військовим збором?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ (5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, визначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Згідно зі ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування військовим збором платника податку – резидента (нерезидента) є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
При цьому, ст. 23 ПКУ передбачено, що базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об’єкта оподаткування.
База оподаткування – це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов’язання.
База оподаткування і порядок її визначення встановлюються ПКУ для кожного податку окремо.
При цьому у випадках, передбачених ПКУ, один об’єкт оподаткування може утворювати кілька баз оподаткування для різних податків.
У випадках, передбачених ПКУ, конкретна вартісна, фізична або інша характеристика певного об’єкта оподаткування може бути базою оподаткування для різних податків.
Водночас зауважуємо, що ст. 164 ПКУ встановлено особливості визначення бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів у негрошовій формі, а саме базою оподаткування цим податком є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за формулою, визначеною п. 164.5 ст. 164 ПКУ, а саме:
К = 100 : (100 – Сп),
де К – коефіцієнт;
Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Тобто, для обчислення підвищуючого коефіцієнту застосовується виключно ставка податку, а не збору, а отже відсутні законодавчі підстави для застосування коефіцієнту при нарахуванні військового збору на доходи у негрошовій формі.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що положеннями п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ прямо не встановлено порядок визначення бази оподаткування для військового збору з урахуванням особливостей, встановлених у п. 164.5 ст. 164 розд. IV ПКУ для податку на доходи фізичних осіб, то визначення податковими агентами бази оподаткування військовим збором здійснюється без застосування положень п. 164.5 ст. 164 ПКУ.

Особливості коригування операцій з експорту окремих видів товарів,
що здійснюються в межах РЕЗ, після завершення їх митного оформлення

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Державна податкова служба України з метою деталізації особливостей коригування операцій з експорту окремих видів товарів, що здійснюються в межах режиму експортного забезпечення (далі – РЕЗ), після завершення їх митного оформлення, листом ДПС від 04.12.2024 № 33716/7/99-00-21-03-02-07 (далі – Лист ДПС № 33716) проінформувала про внесення змін та доповнень до листа ДПС України від 15.11.2024 № 31717/7/99-00-21-03-02-07, який розміщено на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79183.html.
Так, у пункті 2.2 "Складання розрахунку коригування з метою приведення показників податкової накладної у відповідність з показниками митної декларації (далі – РК_РЕЗ_2)" розділу ІІІ "Складання податкових накладних та розрахунків коригування за операціями з експорту Товарів-РЕЗ" листа ДПС від 15.11.2024 № 31717/7/99-00-21-03-02-07:
1) п’ятий абзац
"РК_РЕЗ_2 може бути складений тільки на зменшення суми операції, вказаної у податковій накладній."
замінити абзацом такого змісту:
"В більшості випадків РК_РЕЗ_2 складається на зменшення суми операції, вказаної у податковій накладній";
2) після п’ятого абзацу доповнити пункт новим абзацом такого змісту:
"Разом з тим, в окремих випадках, РК_РЕЗ_2 може бути складений на збільшення суми операції, вказаної у податковій накладній, зокрема, у разі зміни курсу валют, внаслідок чого відбулося збільшення вартості експортованого товару в гривневому еквіваленті."
Лист ДПС № 33716 розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79227.html

Партнерські взаємовідносини із платниками податків
позитивно впливають на роботу податкових органів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Податковій культурі притаманні елементи як формальних інститутів (законодавчі та інші нормативно-правові акти), так і неформальних інститутів (загальноприйняті традиції та звички нарахування і сплати податків, які обумовлюють моделі поведінки платників податків, що формуються податковою культурою).
Імперативом податкової системи має бути поєднання фіскальних інтересів та інтересів платника податків на основі формування партнерських відносин. Робота податкових органів багато в чому залежить від того які відносини у них складаються із платниками податків. Платник податку це в першу чергу партнер держави, його кошти – основне джерело державних доходів. Тому в даний час податківці приділяють більше уваги роз’ясненню правових актів, адже податкове законодавство далеко не всім зрозуміле через свою складність та неоднозначність. Більшість податкових спорів виникають тільки тому, що платники розуміють ті чи інші положення податкового законодавства не так, як податківці. З іншої сторони податкові органи теж будуть працювати ефективно, якщо платники податків будуть дотримуватися податкового законодавства. Але це все залежить від високого рівня податкової культури в країні.
Податкова культура повинна виступати регулятором поведінки не тільки кожного платника податків, а й посадових осіб податкових органів. Тому її удосконалення слід починати передусім з працівників податкових органів, оскільки платників податків більше, ніж податківців, і формування в їхній свідомості розуміння всієї необхідності сплати податкових платежів є довготривалим і більш трудомістким процесом.
Ефективність роботи будь-якої системи, насамперед, залежить від рівня кваліфікації працівників, від їхнього ставлення до професійної діяльності, від морально-етичних засад та особистих рис. Професіоналізм податкового інспектора має ґрунтуватися на знаннях, комунікабельності, упевненості. Ця впевненість має базуватися на особистих здібностях інспектора: вміння легко переконати інших у правильності постановки питань, та налагодити психологічний контакт із платником податків.
Професіоналізм і взаємна відповідальність є основними показниками нового рівня співпраці держави та платників податків, а також високої податкової культури та податкової дисципліни. Основна мета податкових органів має бути спрямована на протистояння закріпленню в суспільстві свідомого ухилення від сплати податків як акту, який зберігає особисту вигоду.
Важливо сформувати не тільки позитивний образ працівника податкового органу, а й сумлінного платника податків. Неправомірні дії однієї зі сторін призводять до нестабільності всієї системи і неефективності застосовуваних заходів.
Важливою складовою в покращенні взаємин між платниками та податковими органами є довіра до платників з боку податкових органів. Зменшення кількості й тривалості перевірок і зниження рівня використання штрафів допоможуть забезпечити реципрокність взаємовідносин між суб’єктами податкових відносин.
У випадку платників податків ключовим елементом є податкова мораль, яка проявляється у внутрішній мотивації людей до сплати податків. Тобто існують певні норми і правила, які регламентують поведінку і дії людей у сфері оподаткування. Позитивна мораль приймає форми громадянської свідомості, обов’язку, дисципліни. Тому на державному рівні дуже важливо сформулювати моральні імперативи, які так би мовити стали б еталоном, якому має відповідати добросовісний платник.
Тому в контексті формування податкової культури податкова політика повинна бути результатом суспільного вибору, проявом відродження духу, відчуттям спільної мети у суспільстві вільних у своєму виборі громадян. Для цього можна активніше долучати громадян до обговорення реформ з метою врахування реальних суспільних пріоритетів, а не окремих впливових груп. Відчуття спільної відповідальності, а також впевненість у правомірності дій держави зможе забезпечити підвищення рівня tax compliance, оскільки людям властива реципрокність – схильність до взаємодії, за умови аналогічної поведінки інших членів.
Виходячи з вищевикладеного можна запропонувати визначення податкової культури. Податкова культура являє собою систему цінностей, норм, встановлених правил і принципів у сфері податкових відносин. Дана модель включає в себе правомірні дії, як платників податків, так і податкових органів. Кожен суб’єкт податкових відносин самостійно визначає для себе рівень його податкової культури, що відрізняється нормами, правилами і цінностями.
Податкова культура складається з розуміння громадянами всієї важливості для держави і суспільства сплати податків, знання своїх прав і обов’язків по їх сплаті. Платник податків повинен усвідомлювати, що податкові надходження до бюджету потрібні для виконання державою своїх функцій (утримання армії, поліції, забезпечення отримання гідної освіти, надання послуг у сфері охорони здоров’я тощо).

Закон України № 3813: новації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує.
З 01 серпня 2024 року набув чинності Закон України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (Закон № 3813).
Закон № 3813 покликаний надати платникам з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства низку переваг в адмініструванні податків, зборів та платежів.
Мета імплементації норм Закону № 3813 – стимулювання бізнесу, який дотримується норм податкового законодавства, підтримкою з боку держави.
Таким платникам будуть надані вагомі переваги.
Законом № 3813, зокрема, запроваджено:
1) терміни «комплаєнс»;
2) Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік), які користуватимуться низкою переваг у податковому адмініструванні під час воєнного стану;
Важливо!
Віднесення платників до Переліку здійснюється за певними загальними вимогами та критеріями, які встановлені наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495.
3) щоквартальне включення до Переліку юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які відповідатимуть низці вимог та критеріїв з урахуванням системи оподаткування. Це здійснюватиметься автоматично.
4) ведення Переліку забезпечуватиме ДПС України, а інформацію про включення до нього платник податків отримуватиме через електронний кабінет;
5) щоквартальна публікація ДПС України на своєму вебпорталі середніх показників критеріїв, які передбачені Законом № 3813;
6) отримання платниками, які не досягли середніх показників критеріїв, такої аналітичної інформації через електронний кабінет;
7) отримання платниками податків, включених до Переліку, певних переваг.

Переваги, надані Законом № 3813:
1) мораторій на документальні перевірки, крім деяких видів;
2) скорочення строків камеральної та документальної перевірок у цілях бюджетного відшкодування (становить 5 та 10 робочих днів відповідно);
3) отримання індивідуальних податкових консультацій протягом 15 календарних днів;
4) закріплення за платником податків комплаєнс-менеджера, з яким платник зможе взаємодіяти, зокрема з використанням засобів дистанційного зв’язку, у тому числі у режимі відеоконференції;
5) право платника податків на свій запит у 5-ти денний строк отримати відомості про наявну у контролюючого органу податкову інформацію, яка може свідчити про податкові ризики у діяльності платника податків, а також консультацію щодо усунення таких ризиків.

Комплаєнс-менеджер – це посадова особа, яка надасть відповіді платнику на податкові запитання. Він супроводжує усі податкові процеси такого платника, тобто є його помічником.
Менеджер буде нагадувати платнику про терміни сплати, упередження виникнення ризиків, відповідати на питання, використовуючи різні засоби зв’язку.
До переліку платників з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства належать юридичні та фізичні особи – підприємці.
Існує 6-ть категорій таких платників:
юридичні особи на загальній системі оподаткування;
юридичні особи – на спрощеній системі оподаткування 3-ї та 4-ї груп;
 резиденти Дія.Сіті;
ФОПи – на загальній системі оподаткування;
ФОПи – на спрощеній системі оподаткування.
Наразі запрацював розроблений ДПС України окремий субсайт «Територія високого рівня податкової довіри» для інформування платників податків.
На цьому сайті можна отримати зручний доступ до корисної інформації, зокрема, ознайомитись з Переліками платників та розрахованих середніх показників критеріїв у розрізі регіонів.
Перший перелік буде сформований та затверджений і оприлюднений у грудні поточного року.
Новий Закон № 3813-IX відкриває нові можливості для бізнесу в Україні. Пропонуємо платникам податків скористатися наданими перевагами і створити ще більш ефективну та прозору систему взаємодії з державою.

ВАЖЛИВО!
До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у зв’язку з набранням чинності з 01.12.2024 Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану», введено в дію рахунки за наступними кодами класифікації доходів бюджету:
- 11011600 «Військовий збір, що підлягає сплаті платниками, зазначеними у підпункті 4 підпункту 1.3 пункту 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України»;
- 11011700 «Військовий збір, що підлягає сплаті фізичними особами – підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування»;
- 11011800 «Військовий збір, що підлягає сплаті юридичними особами, які перебувають на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група)»;
- 11011500 «Авансовий внесок з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним»;
- 11021800 «Авансовий внесок з податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками податку, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним».
Реквізити нових бюджетних рахунків розміщені для ознайомлення на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС в розділі «Рахунки для сплати платежів», за посиланням https://dp.tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv.

Закон України № 4015: новації для платників військового збору

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01.12.2024 набрав чинності Закон України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі – Закон № 4015).
Законом № 4015 викладено у новій редакції підпункти 1.1 – 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, відповідно до п.п. 1.1 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ платниками військового збору є:
1) особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ;
2) фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп;
3) платники єдиного податку третьої групи.
Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 цього підпункту, встановлюється з 01 жовтня 2024 року по 31 грудня року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX».
Згідно з п.п. 1.2 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ об’єктом оподаткування збором є:
1) для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 цього пункту, – доходи, визначені ст. 163 ПКУ;
2) для платників, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 цього пункту, – щомісячна сума, що дорівнює розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
3) для платників, зазначених у п.п. 3 п.п. 1.1 цього пункту, – доходи, визначені ст. 292 ПКУ.
Нормами п.п. 1.3 п. 16 прим.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ визначено, що ставка збору становить:
1) для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 цього пункту, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 цього пункту;
2) для платників, зазначених у п.п. 2 п.п. 1.1 цього пункту, – 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на календарний місяць;
3) для платників, зазначених у п.п. 3 п.п. 1.1 цього пункту, – 1 відсоток від доходу, визначеного згідно із ст. 292 ПКУ.