Проблеми, які зараз існують в українському інформаційному просторі, не нові. Таку думку висловив заступник керівника Інформаційно-аналітичного центру РНБО Володимир Полевий під час круглого столу «Виклики в інформаційному просторі країни», який відбувся за ініціативою Громадської ради Нацради з питань телебачення і радіомовлення в Українському кризовому медіа-центрі. «Чи є новими ті виклики, які зараз стоять перед нами в інформаційній безпеці? Абсолютно ні. Ми говоримо про певний PR, про однобокість висвітлення подій, про заздалегідь розставлені акценти, про існування агентів впливу. Усе це давно вивчені технології, які зараз використовуються проти нас у великих обсягах»,  – зауважив Володимир Польовий.

Безпека інформаційного простору складається з кількох факторів, які є однаково важливими. «Ми усі зосереджені на інформаційній війні, тобто на змістовних частинах. Але дуже великою проблемою є фізичний захист носіїв цієї інформації. Дві проблеми, які існують паралельно, – це зміст і передавачі цієї інформації», – зазначила президент Асоціації міжнародної промоції та комунікацій Оксана Мельничук, модератор круглого столу. Таку ж позицію щодо захисту технічних передавачів інформації займає і секретар Незалежної спілки журналістів України Сергій Омельчук. «Країна перебуває у стані війни. Об’єкти мають бути забезпечені тим рівнем охорони, який необхідний у такий час. Паралізувати роботу телеканалів, як виявилось, дуже легко. Проти України ведеться також онлайн-війна, складовою якої є російські репортери. Війна без картинки не ефективна, тому що зараз йде війна за розум», – наголосив він.

Безпека інформаційного простору – це не тільки те, як інформація подається, як висвітлюється та чи інша подія. Про фізичне збереження об’єктів роздачі інформації наголошував і генеральний директор концерту РРТ Олександр Півнюк. «Цього року ми вже кілька разів стикалися з тим, як можна маніпулювати цими факторами. У лютому, наприклад, вимикали 5 канал. В Києві 9 травня була пожежа на кабельних колекторах біля телевізійної вишки. Протягом літа ми мали багато неприємностей на сході України, де проходили захоплення наших телевеж. Завдяки діям армії, внутрішніх військ, нам вдалося відновити контроль над багатьма об’єктами. Наші працівники, з ризиком для свого життя, відновлювали мовлення телевізійних каналів і в Лисичанську, і на горі Карачун, всього – близько 10 місць. Зараз під впливом бандитів три об’єкти в Донецьку, Луганську і Ровеньках»,  – повідомив пан Півнюк. «Ми чудово пам’ятаємо, що в зоні АТО перше, що захоплювали бойовики після арсеналів, були телевежі. Один з членів Громадської ради при Національній раді з питань телебачення і радіомовлення запропонував, щоб телевежі були взяті під додаткову охорону, особливо у південно-східних регіонах. На окупованих територіях на сході України великою проблемою, крім відключення українських каналів, є користування інтернет-ресурсами. Терористи примусово вимагають від провайдерів виключати навіть донецькі та луганські сайти», – додала член Громадської ради при Національній раді з питань телебачення та радіомовлення Тетяна Попова.

Тетяна Попова наголосила також на тому, що зараз великою мірою на роботу інформаційних ресурсів, холдингів впливають їхні власники та керівники. «Навіть зі змінами в менеджменті деяких медіа-холдингів, одразу ж відбуваються зміни і у їхній риториці: у деяких повідомленнях терористи називаються активістами чи ополченцями. Це досить специфічна риторика», – додала вона. Про важливість відкриття імен власників телеканалів та медіа холдингів говорив і народний депутат Микола Княжицький:  «Основна проблема виникла не зараз. Про це мова йшла давно, я навіть подав відповідний законопроект, який поки що прийнятий не був і розглядатиметься у Верховній Раді, про прозорість медіавласності. Є застереження, що медіахолдинги можуть фінансуватися з Росії, і тоді стає зрозумілим, чому нам нав’язується російський продукт, російські серіали».

Про ще одну можливу ініціативу для захисту інформаційного простору України повідомив генеральний директор асоціації «Телекомпалати України» Костянтин Грицак: «У Національної ради з питань телебачення і радіомовлення виникла ініціатива зменшити універсальну програмну послугу до тієї кількості програм, які несуть соціальну складову. Таким чином виключивши з обов’язкової трансляції канали, у яких непрозора власність».