Хоч Росія і продовжила зупинку газопроводу “Північний потік-1”, ціни на газ в ЄС почали падати. ЄС вдалося диверсифікувати джерела поставок газу, а частка російського газу на європейському ринку впала до 9%.

31 серпня російський газовий монополіст “Газпром” повністю зупинив постачання газу до Європи по "Північному потоку" і розпочав планово-попереджувальні роботи на газоперекачувальному агрегаті. Ремонт за планами мали закінчити за кілька днів і запустити газопровід уже 3 вересня.

Однак 3 вересня газопровід так і не запустили. Цього разу через виявлення витоку масла при обстеженні газоперекачувального агрегату №24 на компресорній станції "Портова". А вже 5 вересня прес-секретар Путіна Сергій Пєсков заявив, що проблеми з “Північним потоком” будуть до тих пір, доки ЄС не зніме з Росії санкції, котрі і заважають росіянам обслуговувати той самий газопровід.

Газовий шантаж ЄС на фоні війни в Україні став вже звичним, а сама історія з турбіною на компресорній станції “Портова” триває вже кілька місяців. Ще до початку війни Росія систематично використовувала скорочення поставок газу до ЄС, та заяви в ЗМІ, щоб підігріти європейський енергетичний ринок.

Однак після нещодавніх новин про продовження зупинки поставок газу “Північним потоком-1”, ціни відреагували не звичним зростанням, а навпаки почали знижуватися. Станом на 7 вересня ціна на газ на нідерландській біржі TTF складає 2 338 доларів за тисячу кубічних метрів, після зростання до понад 3 тисячі доларів в кінці серпня.

Головним чином це було зумовлено втратою тих позицій на газовому ринку Європи, котрі Росія мала на початку війни. Так за даними Єврокомісії, якщо напередодні повномасштабного вторгнення в Україну росіяни поставляли до ЄС 40% всього імпортного газу, то станом на початок вересня їх доля складає 9%.

Звісно європейський газовий ринок є дефіцитним, а ціни на енергоносії в ЄС є надмірно високими, однак сховища ЄС заповнені на більш ніж 80% і в цілому Європі вдалося зробити неможливе та підготуватися до зими. Тож якщо у Путіна і був важіль економічного тиску на Єврокомісію, то зараз всі ці важелі впливу вичерпані.

Попри скорочення поставок російського газу ЄС вдалося диверсифікувати цей об’єм з інших джерел. Зокрема через закупівлю зрідженого природного газу з США, країн північної Африки та Азербайджану. Звісно зима ще попереду і дуже багато залежатиме від погоди, однак Єврокомісії вдалося уникнути найбільш негативного сценарію і підготуватися до зими.

За словами засновника компанії ExPro Consulting Генадія Кобаля, те що доля російського газу на європейському газовому ринку скоротилася до 9% є безпрецендентним.

“Такого ніколи не було, щоб доля росіян на європейському газовому ринку була меншою за 10%. Станом на 5 вересня росіяни постачали до Європи 75 млн куб. м газу на добу, тобто на рівні Азербайджану, котрий постачає 65 млн куб. м газу на добу. Загалом зараз в ЄС йдуть поставки на рівні 800 млн куб. м газу. Тобто російська доля в на ринку зараз є несуттєвою і обвалити ціни на газ в ЄС вони вже не зможуть: якщо вони й далі скорочуватимуть поставки ринок цього не відчує, а якщо вони збільшать поставки - ціни на газ в ЄС обваляться”, - каже Кобаль.

За його словами, ринок ЄС все ще дефіцитний і Європа потребуватиме більше газу. Однак газовий шантаж і енергетична криза запустили в Європі незворотні процеси. Європейський газовий ринок є найбільшим, він є преміальним, та доволі привабливим навіть за менших цін, тож місце Росії активно займають США, Норвегія та Алжир.

В США газовий ринок почуває себе дуже добре на фоні високих європейських цін. Енергетична криза в Європі дала можливість американським газовикам залучити додаткові кошти для інвестицій в розвиток видобутку та інфраструктури для експорту скрапленого газу.

Крім цього LNG-напрямок доволі активно розвивається і в Європі. Нідерланди планують розширити свій LNG-термінал Gate з 12 до 16 млрд куб. м газу на рік, а також добудовують новий термінал EemsEnergyTerminal потужністю 4-5 млрд куб. м газу на рік. Також плани розмістити LNG-термінали має і Німеччина.

За словами Кобаля, хоч Європа і зробила неможливе та підготувалась до зими багато чого залежатиме від того якою взимку буде погода.

“Роздрібні ціни на енергоносії в Європі будуть рости. Однак уряди країн ЄС вже готують дуже великі програми для компаній, що торгують енергоресурсами, до прикладу часткова націоналізація та фінансова допомога німецькій Uniper. Також в ЄС будуть компенсувати витрати на комунальні платежі для домогосподарств”, - каже експерт.

Колишній директор з комунікацій "Нафтогазу", а нині експерт "Центру Разумкова" Максим Білявський говорить, що рекордні значення цін на газ, котрі були наприкінці серпня, в першу чергу були спричинені інформаційно-психологічним фактором, котрому в Єврокомісії вже навчились протидіяти, в першу чергу інформуючи населення.

“Я вважаю, що ціни на газ в ЄС будуть триматися в коридорі 1,5 тисячі доларів за тисячу кубічних метрів.Звісно існує ризик їх подальшого зростання, оскільки в процесі проходження опалювального сезону буде відбуватися відбір газу зі сховищ. Цим фактом буде користуватися російська пропаганда, звертаючи увагу на так зване “виснаження газових сховищ”, - каже експерт.

За його словами, в ЄС потрібно буде забезпечити так званий паралельний режим роботи сховищ, тобто одночасне закачування і відбір газу, якщо це передбачено технічними характеристиками окремих сховищ.

Білявський каже що, зараз найбільш вразливою та залежною від поставок російського газу є Італія, котра не відмовилася від поставок з Росії та продовжує отримувати його через “Турецький потік”.

“Судячи з активностей урядів Італії, Франції та Іспанії буде розширено інтерконекторні потужності з газотранспортної системи Іспанії до ГТС Франції. Подібні проектні роботи заплановані між Італією та Францією. Загалом Італія знаходиться в найбільшій зоні ризику від припинення поставок на європейський газовий ринок. Врегулювати ситуацію на італійському газовому ринку буде можливо шляхом перекидання блакитного палива з LNG терміналів Іспанії через Францію до Італії. Скоріше за все такий механізм буде реалізований вже на початку 2023”, - каже Білявський.

За його словами, газ до Італії також можна постачати з Алжиру через Транссередземноморський трубопровід, котрий йде від алжирського хабу Хассі-Рмель через Сицилію до континентальної Італії. Цей газопровід не завантажений на повну потужність і є предметом для перемовин.

“Водночас варто звернути увагу на активність російських дипломатів на Африканському континенті. Росія зараз робить все можливе, щоб уповільнити розширення співпраці африканських країн з Італією та Іспанією”, - каже Білявський.

За його словами, не зважаючи на дії Росії європейським країнам вдалося заповнити свої газові сховища до планового рівня. В тій же Італії газосховища заповнені на 83%, а в Німеччині на 95%. При цьому за перші дні вересня вдалося додатково закачати 1% від загальних потужностей європейських ПСГ.

“Вони мають запас, за умови повної зупинки постачання газу з усіх джерел, в тому числі з Росії, для Німеччини та Італії запасів газу вистачить приблизно на 2,5 місяці з урахуванням температурного фактора. Проблеми з проходженням опалювального сезону як в ЄС, так і в Україні немає. Лише в Україні найбільше ризиків пов’язані з повномасштабним вторгненням російської армії”, - каже Білявський.

Степан Крьока

Інф. delo.ua