США та ЄС ведуть переговори про угоду щодо критично важливих корисних копалин і сперечаються щодо зелених субсидій. Обидві сторони хочуть зменшити торговельну залежність від Китаю та росії, пише УНН з посиланням на Bloomberg.

Деталі

Минулого місяця президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн здійснила візит до США, де заявила, що "чудово, що зараз є такі масштабні інвестиції у вітрові та чисті технології", говорячи про "зелене пробудження" Вашингтона. За словами джерел, вона також залишила "суворе повідомлення" президенту США Джо Байдену, у якому попередила, що упередженість закону проти європейських компаній є неприйнятною, і все, окрім прагматичного виправлення, стане головним подразником у трансатлантичних відносинах.

Як вказано, США та ЄС ведуть переговори про "обмежену угоду" щодо важливих корисних копалин, згідно з якою планується встановити у трансатлантичному просторі нові правила, спрямовані на зменшення залежності від сировини з Китаю. Своєю чергою США нададуть компаніям ЄС більший доступ до деяких субсидій і податкових пільг, передбачених законом про зниження інфляції, пише Bloomberg. Водночас адміністрація Байдена залишається розчарованою тим, що вважає "жорстким дотриманням" Євросоюзом заснованої на правилах торгової системи, яка більше не відповідає меті.

"Європа була щиро здивована тим, що адміністрація Байдена не повернулася до часів до Трампа. Вони пропустили записку про те, що політика щодо торгівлі змінилася", — сказала партнер юридичної фірми Hogan Lovells, яка працювала в торгово-економічній команді адміністрації колишнього президента США Дональда Трампа Келлі Енн Шоу.

Якщо США та ЄС зможуть подолати "розриви" в питанні торгівлі, то можуть зберегти "економічний оплот" Заходу проти зростання Китаю та експансіонізму росії. Але якщо переговори проваляться, нова трансатлантична торгова війна може підірвати опору світового економічного порядку та створити тривалі перешкоди глобальному зростанню, резюмує видання.

Також зазначається, що протягом останнього року політичні лідери як у Брюсселі, так і у Вашингтоні схвалили державну допомогу та податкові пільги, щоб допомогти уповільнити темпи зміни клімату. Цю зелену промислову політику називають "рідкісним безпрограшним сценарієм", який може одночасно сприяти створенню робочих місць у промисловості в ключових виборчих округах, урівноважити Китай і зменшити викиди вуглецю.

Згідно з даними Міжнародного енергетичного агентства, поширення західних екологічних субсидій спричиняє ширший зсув на світовому ринку екологічних товарів, і очікується, що уряди збільшать свої колективні інвестиції в чисту енергію на 61% до 2,1 трильйона доларів до 2030 року. Це стало актуальним після того, як Китай витіснив Європу, Японію та США як провідного виробника ключових технологій для боротьби зі зміною клімату та ресурсів, таких як сонячні батареї, вітрові турбіни та рідкоземельні мінерали.

Водночас США прагне кинути виклик домінуванню Китаю в зелених технологіях і революціонізувати американський ринок чистої енергії, надавши 369 мільярдів доларів у вигляді податкових кредитів та інших стимулів, хоча остаточна цифра може виявитися набагато більшою. На відповідну програму субсидій у ЄС відреагували власним законом про нульову чисту промисловість, який полегшує доступ до державної допомоги ЄС для інвестицій у чисті технології.

Зазначається, що закон США "викликав роздратування" у Євросоюзі, оскільки європейські чиновники побоювалися, що масові американські субсидії несправедливо спотворять ринок екологічних товарів, призведуть до відпливу європейських інвестицій у чисту енергію та сприятимуть глобальній гонці субсидій.  Європа також була стурбована тим, що критичні правила закону щодо корисних копалин створять нездорову конкуренцію між Вашингтоном та Брюсселем за дефіцитні товари, розташовані за межами Китаю, що змусить європейські компанії стати більш залежними від китайських ресурсів, ніж будь-коли раніше.

ЄС ненадовго розглядав можливість подання спору до Світової організації торгівлі щодо дискримінаційних положень законодавства США, але вирішив, що публічна демонстрація роз’єднаності підірве ширшу справу співпраці проти росії.

"Загальною причиною того, що ЄС і США намагаються мати цивілізовані розбіжності, є війна в Україні. Будь-який очевидний розкол або велика розбіжність буде використано путіним, і це не дуже гарна ідея", - сказала колишній комісар ЄС з питань торгівлі Сесілія Мальмстром.

Нагадаємо

У березні 2022 року президент США Джо Байден і президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосили про співпрацю, щоб зменшити залежність Європи від російського газу і нафти. Рішення ухвалили на тлі нападу росії на Україну.

Марина Тищенко

Джерело: УНН