Руслан Кравченко: ДПС перевиконала план надходжень за квітень на 10,2 млрд грн, за чотири місяці цього року – на понад 46 млрд гривень

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба демонструє стабільне перевиконання плану надходжень. У квітні, станом на 19:00 30.04.2025, ще +10,2 млрд грн. Чотири місяці завершили із солідним перевиконанням – на 46,2 млрд грн (+13,1 % до плану Мінфіну). Про це повідомив Голова ДПС Руслан Кравченко у Telegram-каналі.
«У квітні до загального фонду держбюджету по платежах, які контролює ДПС, надійшло понад 83 млрд грн (+14 % до плану, +37,2 % до квітня 2024 року)», – зазначив він.
Головні показники квітня:
- ПДФО: 29,7 млрд грн (+18,6 % до плану) 
- ПДВ: 27,4 млрд грн  (+6 %)
- Податок на прибуток: 5,6 млрд грн (+77,5 %)
- Акциз з вироблених та ввезених товарів: 15,7 млрд (+11,4 %)
Відшкодування ПДВ:
Четвертий місяць позитивна динаміка. У квітні відшкодовано 13 млрд грн. За січень – квітень сума становить понад 55 млрд грн (+24,2 % до показника 2024 року).
Показники січня – квітня 2025 року:  
- Надходження: 398,2 млрд грн
- Перевиконання плану: +46,2 млрд грн
- Перевиконання показника січня – квітня 2024 року: +16,9 %
«Накопичили суттєвий фінансовий резерв. Завдяки системній роботі, підвищенню добровільної сплати податків та покращенню адміністрування маємо додатковий обсяг для фінансування важливих видатків», – додав Голова ДПС.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/893296.html

Контакт-центр ДПС цьогоріч відповів вже на понад 332,5 тис. звернень:
які питання найпоширеніші
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/893264.html повідомила.
У січні – березні 2025 року Контакт-центр Державної податкової служби України надав відповіді на понад 332,5 тис. звернень від фізичних і юридичних осіб.
- 284,5 тис. звернень надійшло телефоном;
- 45,8 тис. звернень – у чатах месенджерів;
- 2,2 тис. звернень – електронною поштою.
Найчастіше платники питали про:
- податок на доходи фізичних осіб;
- військовий збір;
- єдиний внесок на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування;
- єдиний податок;
- порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій;
- стан обробки електронної звітності;
- запис до Центрів обслуговування платників.
Нагадаємо, що відповіді на питання користувачі також можуть самостійно знайти у Базі знань. Вона розміщена на вебпорталі ДПС у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР). Це – зручний онлайн-ресурс із готовими відповідями на популярні запитання. Скористатися нею можна у будь-який час.
У січні – березні 2025 року Базу знань переглянули майже 1,3 млн разів.
Вона постійно оновлюється: через зміни в законодавстві за три місяці 2025 року оновлено 485 відповідей і обмежено термін дії 499.
Як приєднатися до чатів ДПС?
- На вебпорталі ДПС у розділі «ЗІР»
- На сайті ЗІР або у його мобільній версії
Як звернутися до Контакт-центру ДПС?
Гаряча лінія: 0 800 501 007 (дзвінки безкоштовні).
Електронна пошта: idd@tax.gov.ua.
Особистий кабінет: через електронний кабінет платника податків.
Режим роботи: понеділок – четвер, з 08:00 до 19:00; пʼятниця, з 08:00 до 18:00.

Руслан Кравченко: Для системних змін та реалізації ефективних механізмів потрібен відкритий діалог з ІТ-бізнесом

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
За минулий рік резиденти Дія Сіті сплатили до бюджету 16,8 млрд грн податків. Цьогоріч вони вже задекларували понад 3 млрд грн податку на прибуток.
Про це розповів Голова ДПС Руслан Кравченко під час зустрічі з представниками Diia.City United. Це бізнес-спілка, яка об'єднує продуктові технологічні компанії резидентів Дія.City.
«Мали продуктивну та відверту розмову про реальні запити та проблеми, які турбують IT-бізнес. Такий діалог має бути постійним, щоб прибирати всі перепони, які заважають системним змінам», – зазначив Руслан Кравченко.
Під час заходу учасники обговорили найбільш актуальні теми:
- оподаткування віртуальних активів – перший крок до врегулювання крипторинку. Потрібно забезпечити правову визначеність, захист прав учасників ринку, сприяти розвитку інноваційних технологій та залученню інвестицій;
- оподаткування доходів, отриманих через онлайн-платформи. Це системна побудова механізму контролю за торгівлею товарами та послугами в Інтернеті. Водночас не йдеться про надання автоматичного доступу ДПС до банківських рахунків фізичних осіб;
- оподаткування ПДВ IT-послуг. Складне питання, яке потребує комплексного вирішення.
«ДПС відкрита до конструктивної співпраці та реалізації ефективних механізмів, які підвищуватимуть довіру бізнесу до податкової», – підкреслив Руслан Кравченко.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/893120.html

Дніпропетровщина: робота податкової служби націлена
на підтримку мобілізованих самозайнятих осіб

Важливий напрямок діяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) – це консультування мобілізованих самозайнятих осіб, які не можуть виконувати податкові обов’язки, та членів їх сімей. За результатами проведеного аналізу переліку ФОПів, яким нараховуються податкові зобов’язання з єдиного податку та військового збору і які ймовірно не можуть виконувати свої податкові зобов’язання, фахівцями податкової служби регіону у межах чинного законодавства здійснюються належні заходи реагування.
Протягом 2022 – 2025 років 216 мобілізованих фізичних осіб – підприємців (ФОП) Дніпропетровської області подали заяви щодо неможливості виконання податкових обов’язків. У поточному році такими підприємцями подано 96 заяв, з яких 49 заяв – у квітні. Наразі по 58 – прийнято рішення податкової служби про неможливість виконання податних обов’язків, а по 38 – триває розгляд.
По 26 демобілізованих фізичних особах – підприємцях скасовано нарахування з єдиному податку та військовому збору на загальну суму 250,6 тис. гривень.
Також, у телефонному режимі проінформовано 227 ФОПів, яким протягом лютого 2025 року здійснювались виплати за ознакою «185» (виплати військовослужбовцям) щодо механізмів сплати податків мобілізованими особами.
Результат комунікацій:
- 83 платники подали заяви щодо неможливості виконувати податковий обов’язок у зв’язку з мобілізацією до лав ЗСУ, по 58 підприємцях контролюючим органом прийнято рішення щодо неможливості своєчасного виконання податкового обов’язку;
- 54 платники сплатили податкові зобов’язання на суму 391,2 тис. грн;
- 3 платники перейшли на загальну систему оподаткування;
- 1 платник припинив підприємницьку діяльність.
Для надання консультацій мобілізованим самозайнятим особам та ветеранам, а також членам їх родин з податкових питань у ГУ ДПС працюють номери телефонів «гарячих ліній»: (096) 862 10 70, (095) 159 09 70, (093) 606 30 45, (099) 510 11 50.
Мобілізовані особи та члени їхніх родин звертаються на «гарячі лінії» з наступними питаннями:
- сплата єдиного внеску мобілізованими особами – підприємцями;
- порядок подання заяви про неможливість виконання податкового обов’язку мобілізованими особами, її заповнення та підтверджуючі документи, які необхідно додати до заяви;
- відмова від застосування спрощеної системи оподаткування.
Працюємо: підтримуємо і допомагаємо нашим захисникам та ветеранам!

УВАГА! ШАХРАЇ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) звертає увагу суб’єктів господарювання Дніпропетровського регіону, що невідомі особи здійснюють дзвінки до суб’єктів господарювання з телефонних номерів (068) 947 27 64 та (096) 649 88 39 від імені начальника Дніпровської державної податкової інспекції ГУ ДПС з вимогою перерахунку значної суми грошових коштів на карткові рахунки з метою упередження проведення перевірок.
Шановні платники! Наголошуємо, що посадові особи ГУ ДПС діють виключно у рамках законодавства та не мають жодного відношення до таких дзвінків.
Для запобігання діяльності шахраїв просимо вас бути пильними та обачними, не вірити сумнівним пропозиціям, ретельно перевіряти інформацію, не піддаватися на провокації та ні за яких обставин не перераховувати кошти!
Якщо ви отримали подібний дзвінок, слід негайно звертатись до Національної поліції за номером телефону 102, або ж зателефонувати на сервіс ДПС України «Пульс» за номером телефону 0 800 501 007 з наданням, за можливості, інформації щодо шахраїв (прізвище, ім’я, номери телефонів, номери карткових рахунків), або до відділу з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС за номерами телефонів (056) 374 86 40, (056) 374 86 50.

Зустріч податківців Дніпропетровщини з бізнесом: РРО/ПРРО
забезпечує прозорість економіки та наповнення бюджету

Актуальні питання застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та програмних РРО (ПРРО) – у центрі уваги зустрічі у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) з представниками бізнесу, які надають послуги з приймання коштів для подальшого переказу. Цього разу до діалогу долучилися уповноважені особи регіональних відділень АТ «Укрпошта», ТОВ «НоваПей» та ТОВ «РУШ». Це важлива тема для всіх, хто прагне працювати прозоро та відповідно до норм законодавства.
 «Мета сьогоднішньої нашої зустрічі – акцентування уваги на питанні дотримання законодавства у сфері проведенні платіжних операцій», - зазначила на зустрічі заступник начальника ГУ ДПС Наталія Федаш.
ПРРО інтегрується з електронними системами ДПС, це спрощує аналіз даних у реальному часі, а для споживачів видача чеків через РРО/ПРРО гарантує підтвердження покупки, що сприяє захисту їхніх прав та підвищує довіру до бізнесу.
Під час діалогу фахівці податкової детально зупинилися  на  порядку застосування РРО/ПРРО при проведенні розрахункових операцій, розповіли про відмінності РРО та програмних РРО. А також ознайомили учасників зустрічі з основними вимогами Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами.
Податківці Дніпропетровщини залучають всі можливі ресурси, аби донести бізнесу всі переваги застосування РРО/ПРРО та розповісти про ризики у разі відсутності касової техніки.
Подібні заходи допомагають бізнесу краще зрозуміти вимоги законодавства, уникнути штрафів та оптимізувати роботу.
Застосування РРО/ПРРО – це не лише обов’язок бізнесу, а й внесок у стабільність та розвиток країни.

Дніпропетровщина: робота податкової служби націлена на підтримку мобілізованих самозайнятих осіб

Важливий напрямок діяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) – це консультування мобілізованих самозайнятих осіб, які не можуть виконувати податкові обов’язки, та членів їх сімей. За результатами проведеного аналізу переліку ФОПів, яким нараховуються податкові зобов’язання з єдиного податку та військового збору і які ймовірно не можуть виконувати свої податкові зобов’язання, фахівцями податкової служби регіону у межах чинного законодавства здійснюються належні заходи реагування.
Протягом 2022 – 2025 років 216 мобілізованих фізичних осіб – підприємців (ФОП) Дніпропетровської області подали заяви щодо неможливості виконання податкових обов’язків. У поточному році такими підприємцями подано 96 заяв, з яких 49 заяв – у квітні. Наразі по 58 – прийнято рішення податкової служби про неможливість виконання податних обов’язків, а по 38 – триває розгляд.
По 26 демобілізованих фізичних особах – підприємцях скасовано нарахування з єдиному податку та військовому збору на загальну суму 250,6 тис. гривень.
Також, у телефонному режимі проінформовано 227 ФОПів, яким протягом лютого 2025 року здійснювались виплати за ознакою «185» (виплати військовослужбовцям) щодо механізмів сплати податків мобілізованими особами.
Результат комунікацій:
- 83 платники подали заяви щодо неможливості виконувати податковий обов’язок у зв’язку з мобілізацією до лав ЗСУ, по 58 підприємцях контролюючим органом прийнято рішення щодо неможливості своєчасного виконання податкового обов’язку;
- 54 платники сплатили податкові зобов’язання на суму 391,2 тис. грн;
- 3 платники перейшли на загальну систему оподаткування;
- 1 платник припинив підприємницьку діяльність.
Для надання консультацій мобілізованим самозайнятим особам та ветеранам, а також членам їх родин з податкових питань у ГУ ДПС працюють номери телефонів «гарячих ліній»: (096) 862 10 70, (095) 159 09 70, (093) 606 30 45, (099) 510 11 50.
Мобілізовані особи та члени їхніх родин звертаються на «гарячі лінії» з наступними питаннями:
- сплата єдиного внеску мобілізованими особами – підприємцями;
- порядок подання заяви про неможливість виконання податкового обов’язку мобілізованими особами, її заповнення та підтверджуючі документи, які необхідно додати до заяви;
- відмова від застосування спрощеної системи оподаткування.
Працюємо: підтримуємо і допомагаємо нашим захисникам та ветеранам!

«Онлайн-навчання»: у фокусі – інформаційні потреби платника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що на вебпорталі ДПС України функціонує розділ «Онлайн-навчання».
У цьому розділі платники мають можливість отримати:
- корисну інформацію з податкової тематики;
- навички заповнення податкової звітності;
- розуміння оптимальних механізмів сплати податків.
«Онлайн-навчання» – це інструмент для підвищення комфортності платників при виконанні податкових обовʼязків та рівня добровільної сплати податків.
Структура навчального розділу мобільна та сфокусована на потребах платників податків: він доповнюється новими підрозділами відповідно до потреб платників. Вся інформація розділу викладена у відео, презентаційних та текстових матеріалах, які постійно оновлюються та доповнюються.
Розділ «Онлайн-навчання» розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.

Чи мають можливість платники податків сплатити податки
та збори через Електронний кабінет?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України в (далі – ПКУ) та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), здійсненням податкового контролю, у тому числі дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з електронного кабінету з накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями.
 Платник податків в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату.
Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти або за допомогою QR-коду. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.
З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись в меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету.
Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.

Який порядок складання податкових накладних у разі надання послуг з доступу до мережі «Інтернет» підприємством (платником ПДВ) фізичним особам (неплатникам ПДВ)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Оскільки, операції з постачання послуг із доступу до мережі «Інтернет» мають безперервний характер, з урахуванням норм п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, у разі постачання таких послуг покупцям – неплатникам ПДВ, постачальник може складати не пізніше останнього дня місяця, у якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг усім таким споживачам – неплатникам ПДВ, із якими постачання мають безперервний характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.
Якщо на дату складення зазначеної зведеної податкової накладної сума коштів, що надійшла постачальнику як оплата за послуги від споживачів – неплатників ПДВ, перевищує вартість поставлених послуг протягом відповідного періоду (місяця) таким споживачам, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна в загальному порядку, не пізніше останнього дня такого місяця, з урахуванням усієї суми коштів, сплачених усіма такими споживачами – неплатниками ПДВ у такому місяці, понад обсяг фактично поставлених таким споживачам послуг протягом такого місяця.

Про перерахунок орендної плати за землю за 2024 рік для фізичної особи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що справляння плати за землю регламентовано Податковим кодексом України (далі – ПКУ).
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ст.288 ПКУ).
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей    285-287 ПКУ (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).
Відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення (далі – ППР) про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ, разом із детальним розрахунком суми податку.
Платники плати за землю мають право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ст. 42 ПКУ) звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку, права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень п. 281.4 і п. 281.5 ст. 281 ПКУ, розміру ставки земельного податку, нарахованої суми плати за землю.
Водночас зазначаємо, що п. 13 Типового договору оренди землі, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі» (зі змінами), визначено, зокрема, розмір орендної плати переглядається у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) державної та комунальної власності.
При цьому розмір орендної плати за земельні ділянки державної та/або комунальної власності, які передані в оренду за результатами земельних торгів, не може переглядатися у бік зменшення.
Отже, для проведення перерахунку орендної плати за землю фізична особа має право письмово або в електронній формі засобами електронного зв’язку звернутися до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельної ділянки із оригіналами відповідних документів, або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема, із додатковою угодою про внесення змін в договір оренди землі тощо.
У разі звернення фізичної особи за вищезазначених обставин до контролюючого органу щодо звірки нарахованої суми орендної плати за землю, буде проведено перерахунок.

Наслідки порушення неприбутковою організацією вимог (використання доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання тощо)

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а для релігійної організації – вимог, визначених абзацом другим п.п. 133.4.1 і п.п 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.
За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.
З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому розділом ІІІ ПКУ для платників податку на прибуток.
Встановлення контролюючим органом відповідно до положень ПКУ факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, або встановлення факту використання доходів (прибутків) неприбуткової організації з метою надання неправомірної вигоди під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статей 369 та 369 прим. 2 Кримінального кодексу України, прямо чи опосередковано (через третіх осіб), незалежно від розміру неправомірної вигоди, є підставою для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до ПКУ. Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

Чи застосовується відповідальність до платника податків при самостійному виправленні помилок у Звіті про контрольовані операції в період дії воєнного стану?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзацу першого п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції (далі – Звіт).
Форму Звіту та Порядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок № 8) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (із змінами).
Порядок самостійного виправлення помилок, що містяться у раніше поданому платником податку Звіті визначено п.п. 39.4.2.1 п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ та п. 2 розд. І Порядку № 8.
Зокрема, абзацом п’ятим п.п. 39.4.2.1 п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПКУ визначено, що подання платником податку уточнюючого Звіту не звільняє від відповідальності, передбаченої пунктами 120.4 і 120.6 ст. 120 ПКУ.
Відповідно до п. 120.4 ст. 120 ПКУ невключення, зокрема, до поданого Звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 1 відс. суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому Звіті, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.
Неподання платником податків уточнюючого Звіту після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого п. 120.4 ст. 120 ПКУ, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання уточнюючого звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Законом України від 04 грудня 2024 року № 4112-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо врахування положень Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку стосовно податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях» (набрав чинності 25.03.2025) внесено зміни, зокрема, до абзацу четвертого п. 120.6 ст. 120 ПКУ, згідно з якими змінено підхід у визначенні розміру штрафу в разі несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому Звіті в разі подання уточнюючого Звіту.
Так, несвоєчасне подання платником податків Звіту або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог п. 39.4 ст. 39 ПКУ – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту, але не більше суми, що дорівнює одному з двох значень, що є меншим за розміром, – або 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, або 0,5 відс. суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції.
Водночас, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
При цьому п. 69 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ не передбачено особливостей для подання уточнюючого Звіту.
Таким чином, при самостійному виправленні помилок у Звіті в період дії воєнного стану до платників застосовується відповідальність, передбачена пунктами 120.4 і 120.6 ст. 120 ПКУ.

Реалізація товарів (надання послуг) за допомогою мережі Інтернет: застосування РРО/ПРРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 265) встановлено, за яких умов суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані проводити такі операції через РРО/ПРРО та надавати споживачу розрахунковий документ встановленої форми та змісту.
Звертаємо увагу, що обов’язок застосування РРО/програмних РРО (ПРРО) виникає при продажу товарів (робіт, послуг) не тільки під час здійснення розрахункових операцій, а за умови їх здійснення суб’єктами господарювання в ході ведення ними господарської діяльності.
Таким чином, за умови здійснення розрахункових операцій суб’єкти господарювання зобов’язані реєструвати продажі товарів (робіт, послуг) за допомогою РРО/ПРРО, КОРО або РК з врахуванням спеціальних норм Закону № 265.
Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами) (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350).
Підпунктом 14 п. 1 ст. 3 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 675) встановлено, що реалізація товару дистанційним способом – це укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному Законом № 675, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-комунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.
Відповідно до абзацу другого п. 1 ст. 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.
Разом з тим, продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (п. 3 ст. 13 Закону № 675).
Звертаємо увагу, що обов’язок застосовувати РРО/ПРРО на загальних засадах з 01.01.2022 не поширюється лише на фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи.
Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затверджене постановою Правління Національного банку України (далі – НБУ) від 29.07.2022 № 164 (зі змінами) (далі – Положення № 164), встановлює вимоги НБУ до емісії/еквайрингу платіжних інструментів, що емітуються (уключаючи електронні платіжні засоби, передплачені платіжні інструменти), та здійснення розрахунків з їх використанням.
З огляду на вимоги Положення № 164 документ за операцією з використанням платіжних інструментів (квитанція платіжного терміналу) має надаватися за платіжними операціями з переказу коштів, що були ініційовані з використанням платіжних інструментів (електронних платіжних засобів – далі ЕПЗ) через платіжні термінали (віртуальні або фізичні).
Квитанція платіжного терміналу може бути в паперовій та/або електронній формі (пункт 156 розділу VIII Положення № 164).
Під час здійснення операцій з використанням ЕПЗ у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням ЕПЗ за умови доставки його користувачу.
Водночас, згідно з роз’ясненням НБУ (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факт продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ.
Зауважуємо, що у разі коли держатель платіжного інструменту (платіжної картки) ініціює через надавача платіжних послуг (як еквайра/надавача платіжних послуг, який уклав договір з еквайром) платіжну операцію на користь отримувачів (комунальних підприємств, торговців, фізичних осіб, поштового оператора тощо), надавач платіжних послуг не є ані платником, ані отримувачем за такою платіжною операцією. У такому разі платником (фактичним) є відповідний держатель платіжної картки, а отримувачем (фактичним) – відповідне комунальне підприємство, торговець, фізична особа, поштовий оператор тощо.
Враховуючи викладене, якщо споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовив товар (роботи, послуги), і розрахунок було здійснено із застосуванням ЕПЗ за допомогою платіжних сервісів, такі операції здійснюються із обов’язковим застосуванням РРО/ПРРО саме продавцем товарів (робіт, послуг) та наданням споживачу розрахункового документу встановленої форми (фіскальний касовий чек з РРО/ПРРО).
Водночас, при визначенні відносин суб’єкта господарювання з отримувачем товару (роботи, послуги) в обов’язковому порядку слід визначати місце здійснення розрахунків. Тобто, якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад: отримання споживачем комп’ютерних програм, електронних книжок, довідок, висновків, експертних оцінок тощо виключно в електронній формі), то у такому випадку застосування є необов’язковим. У інших випадках (тобто фізичне отримання споживачем товарів, послуг або приймання робіт) суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО/ПРРО на загальних підставах.
При цьому розрахунковий документ повинен бути сформований та надрукований не пізніше вручення товару (надання послуги, приймання роботи), а у випадку одночасного отримання оплати та передачі товарів, робіт, послуг покупцю – під час проведення розрахунків за них.