Пакет антикризових законів, прийнятих наприкінці березня, важко назвати реформаційним. Він має на меті погасити «бюджетну пожежу» і в основному спрямований на скорочення видатків, тоді як питанню якісного зростання доходів держави відведено другорядну роль. Про це йдеться у щотижневому аналітичному віснику  Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) «Inside Ukraine».

Запропоновані податкові новації мали чітко виражений фіскальний характер, а стимулююча та соціальна функції податків фактично проігноровані.

Слід зауважити, що практично всі економічні кроки уряду визначалися вимогами МВФ: вільне курсоутворення, закон про державні закупівлі, антикорупційне законодавство, секвестр бюджету, підвищення цін на енергоносії для населення. Допомога від МВФ у розмірі 17 мільярдів доларів була єдиним способом вберегти країну від дефолту, а тому уряд усіма силами намагався її отримати, що в решті решт йому вдалося.

Окремої уваги заслуговує валютна політика держави за останні три місяці. На фоні ажіотажного попиту на іноземну валюту НБУ запровадив гнучкий валютний курс, що також було однією з вимог МВФ. Утім, на початковому етапі вільне курсоутворення фактично перетворилося на вільне падіння національної валюти. Девальвація гривні склала більше, ніж 50 відсотків.

У такій ситуації НБУ не здійснював інтервенцій, аргументуючи свою позицію тим, що в країні впроваджено вільне валютне курсоутворення. У решті решт державний регулятор дослухався до критики і вдався до низки активних дій (підвищення облікової ставки та ціни на рефінансування, а також адміністративні заходи щодо банків, які займалися валютними спекуляціями), що нарешті принесло позитивний результат.