Нагадуємо, що відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) господарська діяльність - діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
      Таким чином, діяльність нерезидента на території України через агента, який діє від імені та на користь нерезидента, буде господарською діяльністю нерезидента на території України.
      Разом з тим, згідно з пунктом 160.9 статті 160 ПКУ резиденти, які надають агентські, довірчі, комісійні та інші подібні послуги з продажу чи придбання товарів, робіт, послуг за рахунок і на користь тільки даного нерезидента (в тому числі укладення договорів з іншими резидентами від імені і на користь даного нерезидента), утримують і перераховують до відповідного бюджету податок із доходу, отриманого таким нерезидентом із джерел в Україні, визначений у порядку, передбаченому для оподаткування прибутків нерезидентів, що проводять діяльність на території України через постійне представництво. При цьому такі резиденти не підлягають додатковій реєстрації в органах державної податкової служби як платники податку.
      Положення цього пункту не поширюються на випадки надання резидентами агентських, довірчих, комісійних та інших подібних посередницьких послуг з продажу чи придбання товарів, робіт, послуг за рахунок і на користь нерезидентів у випадку, якщо вони надають зазначені послуги в рамках своєї основної (звичайної) діяльності.
      Постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників, є платниками податку (підпункт 133.2.2 пункт 133.2 статті 133 ПКУ) і оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 ПКУ.
      Відповідно до статті 134 р.III ПКУ об’єктом оподаткування платників податку є:
      прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного (податкового) періоду, визначених згідно зі статтею 135 - 137 ПКУ, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного (податкового) періоду, визначених згідно зі статтею 138 - 143 ПКУ, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 ПКУ;
      дохід (прибуток) нерезидента з джерелом походження з України, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 ПКУ, з джерелом походження з України.
      Податковою базою для цілей р.III ПКУ визнається грошове вираження прибутку як об’єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 р.III ПКУ, з урахуванням положень статті 135 - 137 та 138 - 143 р.III ПКУ (п.2 р.ІІ Порядку розрахунку податкових зобов’язань з податку на прибуток нерезидентів, які провадять діяльність на території України через постійне представництво, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 25.06.2013 №610).
      Враховуючи викладене, прибуток, який резидент, що з метою оподаткування прирівнюється до постійного представництва нерезидента, або постійне представництво нерезидента отримує від надання послуг за агентськими договорами, підлягає оподаткуванню на загальних підставах відповідно до норм розділу ІІІ ПКУ.
      При цьому, якщо дохід від надання агентських послуг не був оподаткований на загальних підставах (тобто у складі прибутку, отриманого через постійне представництво нерезидента), то під час виплати такого доходу стягується податок з доходів нерезидента у розмірі 15 відсотків від такого доходу і за рахунок такої виплати, якщо інше не передбачено нормами чинних міжнародних угод.

ДПІ у Шевченківському  районі  ГУ Міндоходів м. Києві