Термін «невиробничі основні засоби» означає необоротні матеріальні активи, які не використовуються в господарській діяльності платника податку (пункт 144.3 статті 144 Кодексу).
             Відповідно до пункту 146.13 статті 146 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) у разі продажу невиробничих основних засобів сума перевищення доходів від продажу або іншого відчуження над первісною вартістю придбання невиробничих основних засобів та витрат на ремонт, що здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані, включається до доходів платника податку, а сума перевищення первісної вартості над доходами від такого продажу або іншого відчуження включається до витрат платника податку.

             Дохід від продажу або іншого відчуження об’єкта основних засобів та нематеріальних активів для цілей застосування статті 146 Кодексу визначається згідно з договором про продаж або інше відчуження об’єкта основних засобів та нематеріальних активів, але не нижче звичайної ціни такого об’єкта (активу) (пункт 146.14 статті 146 Кодексу).
            Тобто на операції з продажу або іншого відчуження невиробничих основних засобів поширюються вимоги пункту 146.14 статті 146 Кодексу щодо визначення доходу з урахуванням звичайних цін на такі невиробничі основні засоби.

             Водночас база оподаткування податком на додану вартість при постачанні основних невиробничих засобів визначається відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу, а саме: виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 Кодексу).

ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м. Києві