Вдосконалення роботи СМКОР та податкових перевірок: представники ДПС та Ради бізнес-омбудсмена обговорили досягнення та рекомендації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/884445.html повідомила.
Представники Ради бізнес-омбудсмена відзначили суттєве покращення у першому кварталі 2025 року ситуації щодо блокування податкових накладних та віднесення підприємств до категорії ризикових. Про це вони розповіли під час круглого столу «Як вдосконалити адміністрування податків? Статус виконання рекомендацій РБО в податковій сфері».
Захід, організований Радою бізнес-омбудсмена, зібрав представників ДПС та бізнесу. Говорили про удосконалення роботи СМКОР та проведення податкових перевірок.
Під час заходу були презентовані рекомендації, розроблені РБО, щодо покращення процесів податкових перевірок та функціонування СМКОР.
Як відзначила заступниця Голови ДПС Леся Карнаух, на сьогодні ДПС впроваджує управлінські зміни та удосконалює процеси адміністрування, тому рекомендації таких партнерів як Рада бізнес-омбудсмена є корисними та важливими.
Вона, зокрема, подякувала представникам РБО за підтримку та обʼєктивну оцінку роботи ДПС, зокрема, щодо функціонування СМКОР та зусиль податкової для вдосконалення роботи системи.
«На сьогодні проводяться зустрічі з бізнесом для виявлення проблем, організовано роботу консультаційних центрів. Також напрацьовано нормативні зміни для покращення роботи СМКОР, які дозволять вирішити низку системних проблем та запровадять чіткі алгоритми для платників. Адже основна функція ДПС, особливо в умовах війни, щоб бюджет мав стабільні надходження», – підкреслила Леся Карнаух.
Вона також зазначила, що сьогодні ДПС закладає новий зміст в управління податковими ризиками та проведення контрольно-перевірочної роботи.
«Впровадження ризик-орієнтовного підходу є ключовим для того, щоб забезпечити прозорість та ефективність. Коли ризик визначається не відносно одного платника податків, а за сукупністю показників – це суттєво додає процедурам зрозумілості. Це те, над чим ми працюємо зараз, – щоб податкові перевірки базувалися на обʼєктивних критеріях», – наголосила Леся Карнаух.
Під час заходу учасники також розглянули запропоновані пропозиції РБО щодо КРІ для ДПС, впровадження податкової медіації, досудового врегулювання спорів, виконання судових рішень тощо.

Нотаріуси зобов’язані щомісяця звітувати
про договори купівлі-продажу, дарування та спадщину

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Нотаріуси зобов’язані щомісяця подавати до контролюючого органу інформацію про посвідчені договори купівлі-продажу рухомого і нерухомого майна, дарування та свідоцтва про право на спадщину.
У звітах має зазначатися вартість кожного договору, сума сплаченого податку, а також інші дані, передбачені податковим розрахунком. Звітність подається у формі додатку 4ДФ, відповідно до наказу Мінфіну №4 від 13.01.2015. Позиція щодо необхідності подання нотаріусами інформації по формі та у строки, визначені для податкового розрахунку, погоджена з Міністерством фінансів України.
Вся подана інформація накопичується в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (ДРФО). Вона використовується для:
- перевірки правильності нарахувань;
- заповнення громадянами декларацій про майновий стан і доходи,  публічними службовцями – для заповнення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
- підтвердження доходів для підприємств, установ та організацій.
Якщо нотаріус не подасть інформацію або зробить помилки, то відповідні відомості будуть відсутні в ДРФО.
Оскільки нотаріуси виконують функції податкового агента в частині подання інформації про посвідчені договори, за порушення порядку подання такої інформації передбачена відповідальність.
За неподання або невчасне подання відомостей, а також за помилки у звітах передбачені штрафи:
- 1020 грн – за перше порушення;
- 2040 грн – за повторне порушення протягом року.
 
Довідково.
Новації передбачено змінами, внесеними з 01 січня 2025 року до Податкового кодексу України Законом України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану».
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/883780.html

Яким чином виправити помилку у разі невірного заповнення реквізиту «Отримувач» у ПН, складених на операції з експорту окремих видів товарів?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Нормами п.п. 97.1 п. 97 підрозд. 2 розд. XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну (далі – ПН_РЕЗ) та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів.
Пунктом 97.4 п. 97 підрозд. 2 розд. XX ПКУ передбачено, що розрахунок коригування до ПН_РЕЗ, складається та підлягає реєстрації в ЄРПН:
а) у зв’язку зі зміною кількісних або вартісних показників – виключно до початку оформлення митної декларації, що засвідчує факт вивезення таких товарів за межі митної території України відповідно до вимог митного законодавства;
б) з метою приведення показників податкової накладної у відповідність з показниками митної декларації без зміни ставки оподаткування – після завершення вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів та подання усіх необхідних додаткових декларацій для митного оформлення за відповідною митною декларацією;
в) у зв’язку з приведенням розміру ставки, застосованої відповідно до п.п. 97.2 п. 97 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, у відповідність з розміром ставки, визначеної п.п. «б» п. 193.1 ст. 193 ПКУ – після завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів та за умови, що такий розрахунок коригування передбачає коригування виключно ставки податку і нарахованої суми податку.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг (п. 92.1 ст. 92 розд. V ПКУ).
Враховуючи викладене, виправлення помилки у разі невірного заповнення реквізиту «Отримувач» у ПН_РЕЗ платник податку може здійснити шляхом складання та реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до такої податкової накладної із зазначенням у полі «Отримувач» правильних даних.

Чи дозволяється уступка грошового зобов’язання
або податкового боргу платника податків третім особам?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що грошове зобов'язання платника податків – це сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.
Погашення податкового боргу – це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Нормами п. 87.7 ст. 87 ПКУ встановлено, що забороняється будь-яка уступка грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам.
При цьому, положення п. 87.7 ст. 87 ПКУ не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення грошових зобов’язань платника податків є інші особи, якщо таке право передбачено ПКУ.

Порядок отримання технологічних сертифікатів в КНЕДП ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Юридичні особи отримують технологічні кваліфіковані сертифікати для забезпечення функціонування системи електронної взаємодії електронних інформаційних ресурсів, що інтегруються до обладнання інформаційної системи зазначеної юридичної особи. Ці технологічні кваліфіковані сертифікати забезпечують встановлення захищеного каналу безпечного обміну інформацією в режимі реального часу.
Для отримання електронних довірчих послуг та формування технологічного кваліфікованого сертифіката до Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби (КНЕДП ДПС) звертається особисто керівник юридичної особи або відповідальна особа, передбачена п. 6 Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2023 року № 798.
Документи, необхідні для формування технологічного кваліфікованого сертифіката:
- заповнена та підписана Реєстраційна картка для юридичної особи (далі – Реєстраційна картка) у двох примірниках (зразок заповнення Реєстраційної картки розміщено на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (https://ca.tax.gov.ua) у розділі «Отримання електронних довірчих послуг»/вкладка «технологічні сертифікати»);
- оригінал статуту юридичної особи (засновницького договору, рішення про створення юридичної особи, яке діє на підставі модельного статуту) або його нотаріально засвідчена копія (надається виключно для ознайомлення) (крім тих, хто зареєструвався або вніс зміни в установчі документи, починаючи з 01.01.2016 та мають електронний примірник документів, який розміщено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Імпорт (експорт) робіт, послуг у сфері ЗЕД:
підтвердження за допомогою сервісу «DocuSign»

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з частиною першою ст. 205 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV (із змінами та доповненнями) (далі – ЦКУ) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
У ст. 207 ЦКУ зазначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв’язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155) регулює відносини, що виникають між юридичними, фізичними особами, суб’єктами владних повноважень у процесі надання і отримання послуг електронної ідентифікації, гаманців з цифровою ідентифікацією та електронних довірчих послуг, процедури надання таких послуг, нагляду і контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг. Законами України можуть встановлюватися особливості правового регулювання електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг у певних сферах суспільних відносин (ст. 2 Закону № 2155).
Так, у п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:
• назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ;
• зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
• особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Разом з тим ст. 6 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) визначено, зокрема, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або печатки завершується створення електронного документа. Суб’єкти електронного документообігу використовують електронні підписи та електронні печатки у випадках, встановлених законодавством, або за домовленістю між відповідними суб’єктами.
Електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу (ст. 14 Закону № 851»).
Відповідно до частин першої, другої ст. 15 Закону № 851 суб’єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту.
В інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами, що містять державні інформаційні ресурси, або інформацію з обмеженим доступом, повинен забезпечуватися захист цієї інформації відповідно до законодавства.
Враховуючи зазначене, законодавство у сферах електронної ідентифікації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу не встановлює обмежень щодо використання електронних підписів, сформованих та накладених з використанням сервісу «DocuSign», в тому числі щодо підписання первинних документів таким підписом, якщо інших особливостей правового регулювання в цій сфері не встановлено законодавством чи на договірних засадах.
Зазначене роз’яснення надано Міністерством цифрової трансформації України та розміщено на вебсайті ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/815411.html.

Чи заповнюється графа 17 Заяви за ф. № 20-ОПП якщо у об’єктів оподаткування відсутній реєстраційний номер?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок подання та форма повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – об’єкти оподаткування, повідомлення за ф. № 20-ОПП), встановлені п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України та розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Повідомлення ф. № 20-ОПП з інформацією про об’єкти оподаткування, які зареєстровані у відповідному державному органі без присвоєння реєстраційного номера (кадастрового номера, реєстраційного номера об’єкта нерухомого майна), подаються до контролюючого органу за основним місцем обліку в паперовому вигляді із доданням копії документа, що підтверджує реєстрацію об’єкта оподаткування у відповідному державному органі.
У такому разі графа 17 «Реєстраційний номер об’єкта оподаткування» заяви № 20-ОПП не заповнюється.

 
Щодо визначення контрольованою операцію з придбання/продажу товарів/послуг, що здійснюються між комітентом-резидентом та резидентом/нерезидентом через комісіонера-нерезидента

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Під визначення контрольованих підпадають всі господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг із залученням комісіонера – нерезидента, що здійснюються між резидентом та нерезидентом, при досягненні вартісних критеріїв, визначених п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). При цьому статус нерезидента щодо його відповідності підпунктам «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ в даному випадку не розглядається.
Поряд з цим, можуть бути визнані контрольованими операції з надання послуг комісіонером – нерезидентом на адресу комітента – резидента за дотримання критеріїв, визначених підпунктами 39.2.1.1 та 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ. У такому випадку стороною контрольованої операції є комісіонер – нерезидент, а предметом контрольованої операції є комісійна послуга.
У разі визнання операцій контрольованими комітент – резидент зобов’язаний в установлений термін подати Звіт про контрольовані операції.
Форму Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) та Порядок складання Звіту про контрольовані операції (далі – Порядок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8 (із змінами).
У випадку, якщо господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг із залученням комісіонера-нерезидента, що здійснюються між резидентом та нерезидентом визнаються контрольованими у Звіті, в якості сторони контрольованої операції відображається інформація про такого нерезидента, а саме повне найменування особи.
У випадку, якщо операції з надання послуг комісіонером – нерезидентом визнаються контрольованими, у Звіті, в якості сторони контрольованої операції відображається інформація про такого комісіонера – нерезидента, а саме повне найменування особи.
Згідно з п. 5 розд. I Порядку кількість додатків до Звіту відповідає кількості контрагентів – сторін контрольованих операцій.

До уваги роботодавців!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок).
Відповідно до п.п. 1 п. 4 розд. IV Порядку загальна частина додатка 4ДФ «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку містить інформацію про реквізити, де, зокрема:
- у рядку 01 відмічається відповідна клітинка «Звітний», «Звітний новий» чи «Уточнюючий» залежно від того, який Розрахунок подається;
- у рядку 04 навпроти напису «Працювало за трудовими договорами» проставляється кількість працівників, що працюють за трудовими договорами (контрактами) у звітному періоді, по яких здійснюється нараховування доходу за ознакою «101»;
- у рядку 05 навпроти напису «Працювало за цивільно-правовими договорами» проставляється кількість працівників, які працюють за цивільно-правовими договорами у звітному періоді, за якими здійснюється нараховування доходу за ознакою доходу «102».
Згідно з п. 3 розд. V Порядку поданим і прийнятим до граничного строку подання вважається Розрахунок, який прийнятий контролюючим органом та пройшов всі контролі, у тому числі під час завантаження до Реєстру страхувальників та до Реєстру застрахованих осіб, залишається чинним під час прийняття контролюючим органом наступного Розрахунку за такий звітний (податковий) період.
На підставі такого Розрахунку здійснюється коригування необхідних реквізитів та показників як у межах звітного (податкового) періоду, так і поза його межами.
Розрахунок, сформований для виправлення помилок за звітний (податковий) та за попередній періоди, не має містити інших додатків крім тих, у яких проводиться коригування.
У разі необхідності проведення коригувань Розрахунку з типом «Звітний» до закінчення строку його подання подається Розрахунок з типом «Звітний новий» (п. 4 розд. V Порядку).
Розрахунок з типом «Уточнюючий» подається після закінчення строку подання розрахунку з типом «Звітний» та/або «Звітний новий». «Уточнюючий» Розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди (п. 6 розд. V Порядку).
Порядок заповнення «Звітного нового» та «Уточнюючого» Розрахунків при коригуванні сум податку на доходи фізичних осіб, військового збору є однаковим. Розрахунки «Звітний новий» та «Уточнюючий» подаються на підставі інформації з раніше поданих Розрахунків і містять інформацію лише за рядками з реквізитами або сумами нарахованого податку на доходи фізичних осіб, військового збору, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до платника (п. 7 розд. V Порядку).
При цьому, для проведення коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати Розрахунок з типом «Звітний новий» або «Уточнюючий», який має містити обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, що визначені в рядку 06 цього Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються (п. 9 розд. V Порядку).

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне
забезпечення для формування та подання звітності

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.33.4.0 станом на 28.03.2025 (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 30.12.2024 року по 28.03.2025 року включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.33.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.)

Перелік змін та доповнень (версія 1.33.4.0) (станом на 28.03.2025):

Додано нові версії документів:
У зв'язку з введенням в дію наказу Міністерства фінансів України від 31 січня 2025 року № 57:
F0103309 – Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, у якого (податковий (звітний) період квартал;
F0133109 – Додаток 1 до податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця. Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску;
F0133209 – Додаток 2 до податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця. Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік;
F0103407 – Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, у якого (податковий (звітний) період рік;
F0134107 – Додаток 1 до податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця. Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску;
F0134207 – Додаток 2 до податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця. Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік;
J0103509 – Податкова декларація платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи);
J0135709 – Додаток до податкової декларації платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи). Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік;
F/J 0103806 – Податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи;
F/J 0138106 – Додаток 1 до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи. Відомості про наявність земельних ділянок;
F0138206 – Додаток 2 до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи. про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску;
F/J 0138306 – Додаток 3 до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи. Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік.
З метою забезпечення якісного сервісного обслуговування платників та комфортних умов щодо обміну електронними документами::
F/J 1320101 – Запит щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних стосовно податкових накладних та розрахунків коригування реєстрацію яких зупинено;
F/J 1420101 – Витяг щодо отримання відомостей з Єдиного реєстру податкових накладних стосовно податкових накладних та розрахунків коригування реєстрацію яких зупинено.
На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 06.01.2023 № 10:
F/J 1308202 – Заява про підтвердження резидентського статусу для уникнення подвійного оподаткування.
На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 19.08.2022 № 248 (зі змінами, які внесені згідно з наказом Міністерства фінансів України від 14.10.2022 № 331):
F/J 1408202 – Довідка-підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів.
На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 19.08.2022 № 248:
F/J 1409201 – Лист-відмова у видачі Довідки-підтвердження статусу податкового резидента України для уникнення подвійного оподаткування відповідно до норм міжнародних договорів.
На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 03 вересня 2024 року № 424:
F/J 1310111 – Реєстраційна заява платника податку на додану вартість. Форма № 1-ПДВ;
F/J 1310404 – Заява про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Форма № 3-ПДВ;
F/J 1301705 – Запит про отримання витягу з реєстру платників податку на додану вартість. Форма № 1-ЗВР;
F/J 1409801 – Повідомлення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України:
S0301120 – № 1-ПВ (квартальна) Звіт із праці;
S0301121 – № 1-ПВ (квартальна) Звіт із праці;
S0303004 – № 1-РС (один раз на чотири роки) Звіт про витрати на утримання робочої сили;
S0435007 – № 1-ціни (послуги) (квартальна) Звіт про ціни виробників послуг
S0500913 – № 9-ЗЕЗ (квартальна) Звіт про експорт-імпорт послуг;
S0501412 – № 14-ЗЕЗ (квартальна) Звіт про придбання (продаж) товарів для забезпечення життєдіяльності транспортних засобів, потреб пасажирів та членів екіпажу
S1001017 – № 10-зез (квартальна) Звіт підприємства з іноземними інвестиціями;
S1001315 – № 13-зез (квартальна) Звіт підприємства про інвестиції за кордон;
S1300113 – № 1-ІКТ (річна) Використання інформаційно-комунікаційних технологій на підприємстві;
S1500505 – № 2-наука (річна) Звіт про виконання наукових робіт і міжнародну допомогу на їх проведення;
S2700918 – № 11-заг (квартальна) Звіт про надходження сільськогосподарських тварин на переробні підприємства;
S2701117 – № 13-заг (квартальна) Звіт про надходження молочної сировини на перероблення й отримання з неї молочних продуктів.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Деклараційна кампанія 2025:
своєчасно задекларуйте доходи, отримані у 2024 році!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що триває Деклараційна кампанія 2025.
Громадяни, які отримали у минулому році доходи, що підлягають декларуванню; фізичні особи – підприємці (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2024 рік до 01 травня 2025 року.