Днями в ДПІ у Голосіївському районі відбувся черговий сеанс «гаряча лінія». 
Цього разу з платниками податків району спілкувалися на тему: «Податковий компроміс: умови його досягнення». Розмовляв з платниками в.о. начальника ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві – Добровольський Олег Ігорович. До Вашої уваги пропонуємо деякі запитання та відповіді, що обговорювалися під час сеансу «гаряча лінія»:
Питання: Які платники податків можуть скористатися процедурою податкового компромісу?
Відповідь: Згідно із п. 1 підр. 9 прим.2 р. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 01.04.2014 з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України.
     Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, в яких визначає суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з податку на додану вартість.
Питання: До яких періодів застосовується процедура податкового компромісу?
Відповідь: Відповідно до п. 11 підр. 9 прим. 2 розд. ХХ Податкового Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до ст. 102 ПКУ застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів
чи ні за такі періоди.
Підпунктом 2.1 п. 2 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України від 17.01.2015 № 13 визначено, що податковий компроміс – це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ.
Під строками давності згідно із ст. 102 ПКУ розуміється визначення грошових зобов’язань протягом 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така декларація була подана пізніше, – за днем її фактичного подання.
Питання: Які особливості заповнення податкової декларації (розрахунку, звіту) у разі уточнення податкового зобов’язання з податку на прибуток у межах податкового компромісу?
Відповідь: Згідно з п. 2 «Прикінцевих положень» Закону України від 25 грудня 2014 року № 63-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу» до затвердження форми уточнюючого розрахунку для застосування податкового компромісу платник податків має право подати уточнюючий розрахунок за діючою на час подання формою як окремий документ з переліком (описом) операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації.
Уточнення податкового зобов’язання з податку на прибуток у межах податкового компромісу необхідно здійснювати виключно шляхом подачі окремої уточнюючої декларації (розрахунку, звіту), а не у складі звітної (звітної нової) декларації.
Для цього платникам податку на прибуток, які бажають скористатись податковим компромісом, у заголовній частині форм уточнюючих податкових декларацій (розрахунків, звітів) з цього податку слід під словом «Уточнююча» («Уточнюючий») доповнити словами «Податковий компроміс» та зліва від них проставити відмітку, наприклад, «X». Така відмітка означатиме, що уточнююча декларація (розрахунок, звіт) подана з метою застосування податкового компромісу.
Для звітності, що подається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, місце для такої відмітки буде передбачено форматами електронних документів звітності, що розробляються відповідно до формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання, затвердженого наказом Міндоходів від 29.11.2013 № 729, зареєстрованим у Мін’юсті 06.02.2014 за № 243/25020.
У разі, якщо заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток пов’язане із зміною показників витрат, які відображаються у додатках до декларацій (розрахунків, звіту), окрема уточнююча декларація (розрахунок, звіт) подається платниками податку разом з такими додатками.
Крім того, необхідно надавати у складі уточнюючої податкової декларації (розрахунку, звіту) в електронній формі перелік (опис) господарських операцій, щодо яких здійснено уточнення показників податкової декларації, використовуючи рядки електронної форми для зазначення доповнень до податкової декларації, заповнення яких передбачено п. 46.4 ст. 46 гл. 2 р. ІІ Податкового кодексу України.
При застосуванні податкового компромісу п’ять відсотків від суми заниженого податкового зобов’язання з податку на прибуток має відображатися платниками податку в уточнюючій податковій декларації (розрахунку, звіті) у таких рядках таблиці «Самостійне виправлення помилок»:
24 - податкової декларації з податку на прибуток підприємства,затвердженої наказом Міндоходів від 30.12.2013 № 872, зареєстрованим у Мін’юсті 20.01.2014 за № 103/24880;
19 - податкової декларації про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затвердженої наказом Міндоходів від 16.12.2013 № 810, зареєстрованим у Мін’юсті 04.02.2014 за № 212/24989;
25 - податкової декларації з податку на прибуток банку, затвердженої наказом Міндоходів від 06.02.2014 № 121, зареєстрованим у Мін’юсті 14.02.2014 за № 296/25073;
24 - податкової декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, затвердженої наказом Міндоходів від 27.01.2014 № 84, зареєстрованим у Мін’юсті 12.02.2014 за № 284/25061;
19 - податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом Міндоходів від 27.01.2014 № 85, зареєстрованим у Мін’юсті 11.02.2014 за № 276/25053;
13 - розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2014 № 39, зареєстрованим у Мін’юсті 05.02.2013 за № 215/22747;
16 - розрахунку оподатковуваного прибутку та податку на прибуток постійного представництва нерезидента, що здійснюється органом державної податкової служби, затвердженого наказом Мінфіну від 25.06.2013 № 610, зареєстрованим у Мін’юсті 18.07.2013 за № 1205/23737;
17 - прибуток постійного представництва нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво на підставі складення відокремленого балансу фінансово-господарської діяльності, затвердженого наказом Мінфіну від 25.06.2013 № 610, зареєстрованим у Мін’юсті 18.07.2013 за № 1205/23737.
Відповідні роз’яснення надані в Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України від 17.01.2015 № 13.

Питання: Чи може платник податків скористатись правом на податковий компроміс при виявленні контролюючим органом заниження податкового зобов’язання під час перевірки?
Відповідь: Відповідно до п. 7 підр. 9 прим. 2 розд. ХХ Податкового Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) процедура податкового компромісу щодо розміру та строків сплати заниженого податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, встановлена цим підрозділом, поширюється також на випадки, коли у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки. У таких випадках платник податків має право подати до контролюючого органу, який призначив документальну перевірку або склав акт за результатами такої перевірки, відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань до податкових декларацій за звітні податкові періоди в порядку, визначеному п. 1 підр. 9 прим. 2 розд. ХХ ПКУ.

ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві