Відповідно до п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках.

Підпунктом 14.1.129 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено об’єкти нежитлової нерухомості, до яких віднесено будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування.

Визначення суб’єктів малого та середнього підприємництва наведено у ст. 55 Господарського кодексу України зі змінами та доповненнями.

Відповідно до п. 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105 (далі – Правила торгівлі на ринках), ринок – це суб’єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

У торговельній зоні території ринку розташовують криті ринки, павільйони для торгівлі харчовою продукцією, лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи, криті і відкриті ряди для торгівлі рослинницькою продукцією, майданчики для продажу продукції з автомобілів, возів, причепів, відокремлені майданчики для торгівлі живими тваринами та птицею, підприємства по продажу продовольчих і промислових товарів, громадського харчування та побутового обслуговування (п. 2.1 розд. 2 Ветеринарно-санітарних правил для ринків, затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 04.06.1996 № 23).

Магазин - це об’єкт стаціонарної роздрібної торгівлі, розміщений у відокремленій будівлі або приміщенні, що має торговий зал для покупців з достатньою торговою площею для їх обслуговування та систему спеціальних приміщень (для зберігання товарів, підготовки їх для продажу, підсобних, адміністративних, технічних тощо), оснащених торгово-технологічним устатковуванням, застосовує різні форми продажу товарів у широкому асортименті, надає населенню додаткові послуги, забезпечує високу культуру торгівлі (п.п. 3.1.1 розд. 3 Наказу Держкомстату від 24.10.2005 № 327 «Про затвердження Інструкції щодо заповнення форм державних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережі ресторанного господарства»).

Тобто, з метою визначення належності приміщення ринку та магазину, що розташований на ньому, до об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, необхідно дотримуватись вимог п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ та враховувати Правила торгівлі на ринках.

ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві