Уповноважений Верховної Ради України з прав людини акцентувала на цьому увагу учасників прес-конференції, присвяченої підписанню Меморандуму платформи громадянського партнерства «За право на страйк», що відбулося в інформаційному агентстві «Укрінформ».

«Ті процедури, які передбачені чинним законодавством для проведення страйку, зокрема занадто тривалі терміни попередження про його проведення, не дають можливості працівникам оперативно розв’язувати наболілі соціально-економічні проблеми», – зазначила Валерія Лутковська.

Вона запропонувала підписантам меморандуму на базі створеної спільної платформи «За право на страйк» звернутися до Голови Верховної Ради України та голів профільних комітетів парламенту з вимогою невідкладно внести зміни до чинного законодавства з метою забезпечення права працівників на страйк, а також передбачити на майбутнє унеможливлення прийняття таких законодавчих норм, які б позбавляли або обмежували право громадян на страйк.

Представник Уповноваженого з питань зв’язків із громадськістю Михайло Чаплига зазначив, що ще два роки тому саме Офіс Омбудсмана став тим майданчиком, на якому було започатковано дискусію щодо пошуку ефективних механізмів реалізації конституційного права на страйк. За його словами, одним із чинників цієї ініціативи стала велика кількість звернень до Уповноваженого з прав людини, у яких громадські активісти чи просто громадяни констатували численні факти тиску на них, у тому числі фізичного впливу, з боку роботодавців та представників влади з метою недопущення проведення страйків.

Михайло Чаплига переконаний також, що створена платформа громадянського партнерства «За право на страйк» має бути не лише майданчиком солідарності усіх профспілок, а й виконувати законотворчу та просвітницьку функцію для популяризації профспілкового руху.

Голова Конфедерації Вільних профспілок України та Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець на прикладі працівників Криворізького залізорудного комбінату, які, вимагаючи підвищення заробітної плати, відмовилися підніматися з шахт на поверхню, переконаний, що за відсутності чинного законодавства, яке б унормовувало право на страйк, працівники здатні до самоорганізації та рішучих дій, аби відстояти свої соціально-економічні права.

Голова Київської міської організації Профспілки працівників освіти та науки Олександр Яцунь висловив сподівання, що меморандум стане тим марафоном, на фініші якого його підписантам вдасться отримати модерновий і ефективний закон про страйк.

«У цьому законі мають бути обов’язково прописані такі європейські норми як попереджувальний та нетиповий страйк, європейські терміни попередження про страйк, а також ефективний механізм захисту страйкарів», – наголосив Олександр Яцунь. 

На завершення юрист громадської організації «Трудові ініціативи», яка була одним з ініціаторів створення платформи «За право на страйк», Олена Михальченко закликала поставити свої підписи під меморандумом усіх керівників профспілкових та громадських організацій, аби платформа стала дієвим чинником впливу на законодавців та урядовців щодо цивілізованого унормування права на страйк.