Множинні (як правило – дуальні) валютні курси використовують країни, які мають значні проблеми з платіжним балансом, та, водночас, намагаються забезпечити дешевий критичний імпорт. При цьому для експортерів зазвичай також встановлюється норматив обов’язкового продажу валютної виручки за фіксованим курсом, що є, фактично, інструментом конфіскації частини такої виручки, тією мірою, якою цей курс є нижчим за ринковий. Але, зауважимо, що він стосується тільки певної частини виручки, а решту зазвичай дозволяється продавати за ринковим курсом.

Про це йдеться в аналітичному огляді ситуації на валютному ринку України, підготовленому Економічною Експертною Платформою.

Експерти зазначають, що множинний валютний курс вважається поганою практикою, оскільки викривлює ринки та призводить до великих зловживань. До того ж, ринковий курс за дуального режиму зазвичай завищується через брак пропозиції валюти, що надалі посилює викривлення. Допускається застосування таких режимів хіба що на короткий період часу і у виключних обставинах, таких як повномасштабна війна. У такій якості він, ймовірно, відіграв позитивну роль у перші тижні повномасштабної війни РФ проти України, коли небезпека валютної паніки була реальною, надто на тлі загальної невизначеності щодо ситуації. Але одним з недоліків такого режиму є ризиковість виходу з нього, яка збільшується з часом – що довше тримається фіксований або дуальний курс, то глибше викривлення, то важче та ризикованіше переходити до плаваючого курсоутворення.

В Україні режим кількох курсів склався де-факто, оскільки офіційний курс було зафіксовано, тим часом готівковий почав поступово відхилятися. Постанова НБУ є реакцією на це відхилення, але однобічною: банкам дозволяється продавати валюту клієнтам (зокрема, здійснювати конвертацію при розрахунках картками та знятті готівки за кордоном) за комерційним курсом, водночас експортери змушені продавати виручку за офіційним.

Треба зазначити, що обов’язковий продаж валютної виручки наразі відсутній. Але суб’єкти господарювання можуть її використовувати без конвертації тільки для придбання товарів та послуг, що використовуються в процесі виробництва. Усе решта підлягає конвертації за фіксованим курсом. У сфері послуг, де вага виробничих витрат невелика, це означає, що фактично обов’язковому продажу за заниженим курсом підлягає майже вся валютна виручка, яку треба використати для виплати зарплат чи на інші поточні потреби. У тих секторах, які потребують матеріальних витрат, використання валютної виручки жорстко обмежене критичним імпортом, таким чином, що деякі види комплектуючих, сировини та послуг, які не увійшли до списків критичного імпорту, взагалі неможливо легально імпортувати. Питання коригування списків критичного імпорту вирішуються в "ручному режимі" Міністерством Економіки, що несе у собі величезні ризики зловживань.

"Дуальний валютний курс, фактично запроваджений постановою НБУ кілька днів тому (для міжбанку та для платіжних карток) - має суттєвий викривлюючий ефект, оскільки на даний момент комерційний курс долара складає близько 37 грн./долл.США, що на 26.5% більше за офіційний. Таким чином, під конфіскацію підпадає більше чверті валютної виручки. Це створює сильні стимули для її приховування від переведення в Україну, і, навіть, відмови від податкового резидентства України на користь країн з більшими податками, але без обмежень на отримання та використання іноземної валюти", - йдеться у огляді.

Особливо вразливими до цих обмежень, вказують автори огляду, є фізичні особи, які отримують валютні доходи у вигляді зарплат (більше 3 млрд. долл. США у 1 кв. 2022 р.), та експортери інтелектуальних послуг, насамперед ІТ (2 млрд. долл. США відповідно). Також, біженці, кількість яких на даний момент складає близько 5 млн. осіб за межами України, і які мають доходи та збереження у гривнях, одномоментно втрачають більше 15% цих доходів. Це є частково закономірним наслідком поступової девальвації гривні, але рівноважний курс за умов гнучкого курсоутворення був би меншим за нинішній комерційний. Крім втрат – українці, що тимчасово перебувають за межами України – будуть втрачати довіру до української банківської системи, яка створювалась роками, і будуть надавати перевагу платіжним карткам іноземних банків, відкриваючи картки у них та зберігаючи кошти на рахунках іноземних банків, таким чином зменшуючи ліквідність української банківської системи.

Бенефіціарами виступають комерційні банки, які мають можливість купувати валюту на міжбанківському ринку за офіційним курсом (з відхиленням 1%), а продавати її клієнтам за комерційним, на чверть вищим. Таким чином, невелика кількість власників банків отримуватимуть величезну ренту за рахунок широких верств суспільства. Це є неприпустимим, надто в умовах повномасштабної війни.

"Окрім того, наявність великих та концентрованих рент створює небезпеку "інституційної пастки", оскільки бенефіціари створюватимуть тиск (в тому числі, корупційний), аби якомога довше протримати дуже вигідний для них режим, і надалі збільшити спред між офіційним та комерційним курсами", - зазначили експерти.

При цьому, вихід з саме такої конфігурації дуального курсу є особливо ризикованим, оскільки обмеження купівлі валюти виключно критичним імпортом утворює великий "навіс" відкладеного попиту на валюту; водночас в умовах стрімкої девальвації експортери не будуть поспішати її продавати. Це може призвести до валютної паніки, і що довше тримаються обмеження, то сильніший ризик. Тому відпускати їх треба поступово, але наявна конфігурація цього не передбачає. Усе це може призвести до невиправданого затягування повернення до плаваючого курсу. А це, своєю чергою, загрожує нагромадженням дисбалансів, яке, в результаті, призводить до обвальної девальвації з валютною панікою, загрозою банківської кризи, та іншими катастрофічними наслідками.

Специфічні наслідки для ІТ та інших креативних галузей
 Україна має великі конкурентні переваги у людському капіталі, особливо, кількості талантів, їх навичкам та креативності – за цими показниками вона входить до топ-50 країн світу. Водночас, за здатністю утримувати таланти та залучати їх, згідно рейтингу The Global Talent Competitiveness Index за 2020 р. за здатністю залучати таланти наша країна на 93 місці, а утримувати – на 73-му (і навіть цей показник на ближчий погляд виглядає надто оптимістично). Війна критично погіршила ситуацію, і якщо на даний момент еміграція чоловіків призовного віку штучно стримується обмеженнями військового стану, то щойно вони будуть зняті, Україна може втратити чималу кількість талантів. Що гіршими будуть їхні умови роботи, то більшими стануть втрати.

Вищезазначене разом утворюють небезпеку швидкого та довгострокового скорочення валютних надходжень від продажу послуг. За 1 кв. 2022 р. надходження від експорту комп’ютерних послуг склали 11.5% усього експорту товарів та послуг, а оплата праці – 17.3%, відповідно четверте та друге місце за обсягами валютної виручки. При цьому, експорт комп’ютерних послуг зріс порівняно з 1 кв. 2021 р. на 38.5%, при тому, що загалом експорт товарів та послуг тільки на 3.4%, і за абсолютною більшістю статей скоротився. Якби не зростання ІТ-експорту на 556 млн. дол..США, загалом експорт товарів та послуг скоротився б на 137 млн. дол..США, або на 1.1%. Отже, саме експорт комп’ютерних послуг врятував обсяги експорту від падіння, і забезпечив хоча і невелике, але зростання.

Зважаючи на те, що обидві категорії експортерів представлені або фізичними особами (зокрема, але не тільки, ФОП), або гнучкими компаніями, які жорстко конкурують на світовому ринку, при цьому спираючись на працю чи субпідряд також фізичних осіб, кваліфікованих кадрів, що мають широкі можливості для еміграції, конфіскація чверті їхніх доходів на користь комерційних банків навіть протягом кількох місяців може суттєво зменшити подальший притік валюти, а також зростання ВВП, на довгі роки поспіль.

Особливо небезпечними можуть бути такі наслідки для ІТ-галузі, яка залишається одним з дуже небагатьох потенційних драйверів зростання, особливо у ситуації тимчасової втрати частини території, разом з основними металургійними потужностями та значною часткою аграрних.

Висновки та рекомендації:
1. Фіксація обмінного курсу відіграла свою стабілізуючу роль у перші місяці повномасштабної війни, коли панічні настрої були на підйомі. Але затягування з лібералізацією курсоутворення створює небезпеку завищення реального обмінного курсу з подальшою обвальною девальвацією на кшталт подій 2014-15 рр. Тому користуючись загальним відносним заспокоєнням ситуації - потрібно якнайскоріше відмовитися від режиму подвійного валютного курсу.

У цьому питанні можна розраховувати на розуміння наших закордонних партнерів та МВФ. Відповідна допомога, потрібна для збалансування зовнішньої валютної позиції, за своїми обсягами не становить великих проблем для цих країн, порівняно з тими втратами, які вони ризикують понести у разі програшу України. Зокрема, нещодавно ухвалено рішення щодо допомоги від США на суму 8 млрд. дол. саме для підтримки бюджету України. Аналогічна допомога надходить також від інших країн-партнерів та МВФ. Також, розблокування експорту української аграрної та метелургійної продукції має виправити ситуацію з надходженням валютної виручки. Цим треба скористатися ближчим часом для уніфікації валютного курсу та переходу до режиму гнучкого курсоутворення.

2. На перехідний період, поки подвійний курс вимушено зберігається (але не більше місяця), треба встановити режим, який завдає менше шкоди, та дозволяє плавно повернутися до гнучкого курсоутворення. А саме:

a) Дозволити продаж частини валютної виручки експортерам за комерційним курсом з поступовим збільшенням цієї частки;

b) Дозволити купівлю валюти для будь-якого імпорту за комерційним курсом, з подальшим обмеженням "критичного імпорту" виключно товарами та послугами військового та гуманітарного призначення, що імпортуються з некомерційною метою, а згодом – і скасування його взагалі

c) Залишити можливість розрахунків кредитними/депозитними картками та зняття готівки за кордоном за офіційним курсом НБУ (+10%) в межах еквіваленту 50 тис. грн./місяць, і тільки понад цей обсяг дозволити банкам застосовувати комерційний курс, але вже без обмежень на суми. При цьому встановити, що банки мають продавати за комерційним курсом тільки валюту, куплену за комерційним курсом згідно пункту а. У разі нестачі виручки експортерів, яка продається за таким курсом, НБУ має збільшувати її частку, аж до повного зняття обмежень. У разі нестачі пропозиції за офіційним курсом – зменшувати попит, поступово скорочуючи критичний імпорт та суму карткових розрахунків і зняття готівки за фіксованими курсами. Обидва процеси мають бути узгодженими в часі.

d) Як супроводжуючий захід – якнайшвидше повернення до нормального режиму функціонування ПДВ, із сплатою його при імпорті товарів та послуг (але без мит та інших додаткових платежів), що призведе до зменшення попиту на валюту.

Інф. delo.ua