За останні два місяці, відколи почало діяти європейське ембарго та обмеження цін на нафту з Росії, щонайменше 16 танкерів, які раніше допомагали експортувати підсанкційну нафту з Ірану, переключилися на Росію. Про це свідчить аналіз Financial Times.

До грудня таких суден було лише дев'ять.

Обсяг російської нафти, перевезеної танкерами, які можна приписати до "секретного флоту", зріс із 2,85 млн барелів у листопаді до 7,25 млн у грудні й 9,33 млн барелів — у січні, свідчить аналіз FT.

"Премія за операціями з російською нафтою перевищує звичайні ринкові ставки мінімум на 50%, а в деяких випадках – і на 100%, роблячи ці постачання економічно вигіднішими за іранські", – пояснила інтерес судновласників FT Світлана Лобачова, аналітикиня з танкерів лондонського суднового брокера EA Gibson.

До того ж, за словами суднових брокерів, умови цінової стелі роблять роботу з російською нафтою простішою, ніж із сировиною з інших підсанкційних країн — Ірану та Венесуели. Там доводиться оминати пряму заборону на постачання, а доставляти нафту з Росії можна — треба лише показати, що її куплено за ціною щонайбільше $60 за барель.

І оскільки Росія намагається продати якнайбільше обсягів, рейси з неї здійснюються швидше, ніж з Ірану, де суднам, за словами Лобачової, доводиться по кілька місяців чекати на завантаження і потім приховувати свій маршрут.

Так звані танкери-привиди, про які пише FT, – це судна, які приховують свою приналежність та переміщення, що дозволяє обходити санкції. Існують цілі мережі таких суден, що забезпечують торгівлю іранською та венесуельською нафтою, попри західні обмеження.

Щоб виявити "перебіжчиків", FT проаналізувала список із 288 танкерів, щодо яких були подані претензії до судових реєстрів та страхових компаній. Подала їх американська організація United Against Nuclear Iran, яка стежить за дотриманням санкцій проти Ірану. Отримані від неї та інших організацій дані газета звірила з інформацією аналітичної компанії Kpler про пересування цих суден останнім часом.

Андрій Водяний

ЛIГАБiзнесIнформ