З початку квітня 2025 року Україна суттєво зменшила обсяги експорту пшениці. Станом на 14 квітня було відвантажено лише 300 тисяч тонн цієї культури, що викликає занепокоєння в контексті загального спаду зернової торгівлі. Загальний експорт зернових та зернобобових культур з початку маркетингового року (липень 2024 — червень 2025) становив 33,9 мільйона тонн, повідомляє аналітична компанія «ПроАгро Груп» із посиланням на дані Державної митної служби України.

Наразі обсяг українського експорту зернових культур майже на 4,7 мільйона тонн менший, ніж за аналогічний період попереднього маркетингового року. Таке падіння демонструє складну ситуацію на світовому ринку, а також внутрішні труднощі, пов’язані з логістикою та інфраструктурними викликами у зв’язку з воєнним станом.

Поставки пшениці склали 13,42 млн тонн, що на 10,6% або 1,6 млн тонн менше, ніж торік. Найбільше падіння демонструє кукурудза: обсяг її експорту зменшився на понад 3,4 млн тонн або на 16,3% — до 17,72 млн тонн. Водночас, експорт ячменю дещо зріс: 2,24 млн тонн проти 2,13 млн тонн минулого року, що становить збільшення на 5,2%. Незначне, але помітне зростання також спостерігається в експорті жита — 10,8 тис. тонн, тоді як минулоріч за аналогічний період було лише 1 тис. тонн.

У квітні, крім 300 тис. тонн пшениці, Україна експортувала також 25 тис. тонн ячменю та 741 тис. тонн кукурудзи. Загальний обсяг експорту зерна від початку місяця склав 1,07 млн тонн. Для порівняння, у більш сприятливі роки Україна могла експортувати подібні обсяги за тиждень.

Ситуація із борошном також невтішна: на зовнішні ринки поставлено 55,5 тис. тонн продукції з зернових культур, із яких 51,6 тис. тонн — пшеничне борошно. Це на 33,5% або 28 тис. тонн менше, ніж за аналогічний період 2023/24 маркетингового року. У квітні експорт борошна склав лише 2,1 тис. тонн.

Нинішні показники можуть вплинути не лише на економіку аграрного сектору України, а й на загальні надходження валютної виручки до бюджету. У світлі складної ситуації, пов’язаної з воєнними ризиками, конкуренцією на глобальному ринку та змінами у світових тарифах, українським експортерам доведеться шукати нові шляхи стабілізації та виходу на зовнішні ринки.