Інфляція наступного року може підскочити до 20 відсотків. Про це попереджають українські банкіри. На їхню думку, до такого інфляційного стрибка призведе роздача грошей від «Криворіжсталі», які парламент вирішив направити на компенсації знецінених внесків радянського Ощадбанку.

Бюджет-2006 у вівторок можна не розглядати: закладені 7% росту ВВП і 10% інфляції витримані все одно не будуть. Сприяють цьому самі депутати.

20 мільярдів гривень «Криворіжсталі», які нардепи бажають направити на компенсацію заборгованості по внесках у радянському Ощадбанку, загрожують задушити і без того слабку українську економіку.

Володимир Фесенко, політолог: «Это грозит инфляцией – резким скачком инфляции. Я сейчас не берусь оценивать размер инфляции, но думается размер может быть достаточно существенным, то есть это будет наверняка выше нынешних среднегодовых темпов роста инфляции и это само по себе может быть существенным дестабилизирующим фактором».

Борис Тімонькін, голова ПФТС: «Если эти 20 млрд. выкинуть на рынок будет еще 20% инфляции. Считать надо. Она и 100% может быть. Это гигантская сумма денег. Безумие полное. Наглая спекулятивная предвыборная утка. Люди, которые их принимают, свои сбережения держат в долларах и активы в оффшорах. И многим из них наплевать, что будет с финансовой системой».

Інфляція в 26% в Україні вже була. Востаннє 2000 року. Тоді найбільше подорожчали хліб і житлово-комунальні послуги. І якщо ціни на хлібопродукти наразі тримаються, то подорожчанням у сфері послуг найбільше переймався Нацбанк, причому ще у вересні. І навіть вголос.

Валерій Литвицкий (3.11.2005): «Штамп инфляционного вируса он уже перемещается с нефтепродуктов с мяса и нефти на услуги. Удельный вес услуг около 20% в потребительской корзине. Это примерно столько, сколько такая позиция чувствительная по мясу рыбе и птице. Там 18 и 6%. Так вот на этих рынках есть некоторое успокоение. Услуги растут в 2 раза быстрее в этом году, чем в прошлом».

Крім росту цін у секторі послуг, справжнім лихом України може стати імпорт енергоносіїв. Зростання світових цін на нафту і російська газова загроза і без допомоги економічно-безвідповідальних депутатів можуть серйозно дестабілізувати економіку України. Відсутність визначеності на ниві переговорів двох країн напружує весь бізнесовий бомонд.

Валерій Геець, голова Ради НБУ(жовтень 2005 року): «Надо помнить еще один фактор, который мы не учитываем, это цены на энергоносители. Идут сложные переговоры. Если переговоры будут неудачные, то это серьезно дестабилизирует. Уровень в 75-80 долларов – и надо серьезные меры, чтобы это планировать. Я уже не говорю о ценах на газ 100 долларов. Процесс идет и чем он закончится непонятно».

Олексій Мушак, політолог: «Если газ будет стоить 100 долларов, то для Украины просто нет смысла его покупать. Убыточной будет вся промышленность».

Збиткова промисловість, падіння ВВП, зростаюча інфляція. Безпомічним виявиться навіть Національний банк. Жодні його потуги, спрямовані на утримання цін, не дадуть потрібного результату. Тільки негативний. Зростання світових цін погано піддається впливу монетарного і кредитно-грошового інструментарію НБУ.

Ігор Юшко, наглядової ради НБУ (серпень 2005): «Если другие факторы являются определяющими уровень инфляции, тогда усилия НБУ могут повредить экономике. Если дорожает нефть на внешнем рынке, мы вынуждены импортировать эту инфляцию. И бороться с ней методами НБУ – глупо. Мы должны понимать, что мы импортируем эту инфляцию».

Існуючого негатива депутатам замало. І вони додають роботи урядові, ратуючи за соціальний бюджет. Тим самим, склад нинішньої Ради підставляє ніжку складові наступного парламенту, наступному Кабміну, а головне – самому президенту.

Борис Тімонькін, голова ПФТС: «Депутаты ни за что не отвечают до коалиционного правительства, когда появляется некая партийная ответственность за результаты. Они сегодня переносят тяжесть ответственности на президента. Попробуй ветируй. Если ты ветируешь, то теряешь какие-то голоса. Не ветируешь – тогда можно сказать: «Президент же мог ветировать, мы за это не отвечаем».

Відповідати за все буде президент, за ним останнє рішення. Перед Ющенком важкий вибір між двома своїми я: президентом-економістом і президентом-політиком. Ще та дилема напередодні виборів. І якщо рішення президента під питанням, то наслідки кожного з них депутати прорахували заздалегідь.

Інф. ntn.tv