У четвер, 19 січня 2006 року, Верховна Рада України прийняла Закон України "Про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та спожиті у побуті природний газ і електроенергію, послуги громадського транспорту (крім таксі)" (реєстр. №8681 від 10.01.2006 р., ініціатори внесення - народні депутати України П.Симоненко та В.Матвєєв).

Даним Законом встановлюється мораторій на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги, спожиті у побуті, природний газ і електроенергію та послуги громадського транспорту (крім таксі) до відповідного підвищення рівня мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії.

У Центрі правового аналізу та дослідження політичних ризиків (CLAPRI) зазначають, що ухваливши зазначений закон, Верховна Рада порушила два рішення Конституційного суду.

Як зазначається у повідомленні CLAPRI, ще 2 березня 1999 року Конституційний Суд України (Рішення №2-рп/99) визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), Закон України "Про тимчасову заборону підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та послуги громадського транспорту, що надаються громадянам України" від 23 липня 1998 року, який за змістом аналогічний закону прийнятому Верховною Радою у минулий четвер.

Також Рішенням від 10 лютого 2000 року №2-рп/2000 (справа про ціни і тарифи на житлово-комунальні та інші послуги), Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі положення Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 3ня 1990 року в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 17 березня 1999 року, які за змістом подібні до положень прийнятого парламентом Закону України "Про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та спожиті у побуті природний газ і електроенергію, послуги громадського транспорту (крім таксі)".

Відповідно до частини другої статті 150 Конституції України, рішення Конституційного суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

У Рішенні Конституційного Суду України від 14ня 2000 року №1-31/2000 (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України) зазначається, що рішення Конституційного Суду України незалежно від того, визначено в них порядок і строки їх виконання чи ні, є обов'язковими до виконання на всій території України. Органи державної влади, органи АР Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові та службові особи, громадяни та їх об'єднання, іноземці, особи без громадянства повинні утримуватись від застосування чи використання правових актів або їх положень, визнаних неконституційними.

Проігнорувавши два рішення Конституційного Суду України та прийнявши Закон України "Про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та спожиті у побуті природний газ і електроенергію, послуги громадського транспорту (крім таксі)", Верховна Рада України просто ввела в оману громадян України. Адже, з урахуванням попередніх рішень Конституційного суду, невиконання норм прийнятого закону є не лише правом, а й обов'язком усіх органів державної влади, місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб.

Інф. hotline