90-ті повертаються. Стара схема валютних афер знову запрацювала у столиці. Шахраї діють за тим самим принципом, що й раніше: за валюту гривень дають менше, ніж треба, або підмінюють банкноти. На жертв чатують у людних місцях: біля метра та на базарах. Працюють, переважно, вихідними або ж вранці і ввечері, коли банки зачинені.
Міняти валюту з рук Олександр не звик, утім того фатального дня довелося ризикнути. Закінчився бензин, а в кишені дві банконти по сто доларів. Біля станції метра Лісової угледів обмінника, та коли підійшов, побачив - він зачинений.
Олександр, постраждалий:
- Рядом возле обменки стоит парень, крепкий парень с пачкой денег. Предложил поменять. Показал ему деньги, он взял в руку, пощупал, свернул. Сзади подошел человек, сказал, что запрещено менять. Я отвлекся, повернулся, в руках у меня деньги были. Только уже две единички.
Аферисти ж немов розчинилися в повітрі. Герой нашого сюжету не розгубився. Взяв двох друзів, що їхали з ним у машині, та разом пішли ловити кривдників.
Олександр, постраждалий:
- Я начал узнавать именно по одежде ребят. Начали их дергать. Их собралась целая куча. Нас трое, их человек 12-15 было. Работали очень четко, слаженно. Только зацепили одного, сразу сбежались все. Нас начали провоцировать на драку. Но так как мы люди умные, мы в драку не полезли и начали вызывать милицию.
Правоохоронець прийшов, та користі від нього було мало - розповідає Олександр.
Олександр, постраждалий:
- Пришел местный дежурный с рынка. Он покрутился и просто ушел. Так как мы подняли огромную шумиху, к нам тихонечько подошли, отдали нам деньги уже в гривнах, но попросили вернуть единички.
ВИпадок Олександра, коли гроші вдалося повернути - надзвичайно рідкісний. Зазвичай жертви валютних шахраїв залишаються ні з чим та ще й не пишуть заяв до міліції.
Юлія Давиденко, помічник керівника Деснянського РУ міліції м. Києва:
- З початку року були в нас такі випадки, що люди зверталися, але такі випадки поодинокі. Як правило, самі намагаються вирішувати такі питання.
Продавці базару, на якому ошукали Олександра, майже одностайно заявляють: нікого не бачили, нічого не знають.
- Я не буду отвечать на эти вопросы и не снимайте. Не хочу, жить хочу.
Оці дівчата на базарі не торгують, боятися їм нычого, тож камери не сахаються. Студентки розповідають: щоранку дорогою на навчання, зупиняються тут випити кави й бачили міняйлів.
- Меняют им за сумму, дают им фальшивые деньги и убегают с нормальными долларами. Так и работают, ну мы не раз видели. И не один человек это делал. Видно, что с барсетками, то есть они не просто так.
Дівчата стверджують - лохотрон крутять просто перед очима в міліції.
- Міліція стояла, як жіночка оця від мене. Дивилась отак збоку і все. Ну люди міняли й міняли. Ну й що.
Олександр теж впевнений - аферисти працюють під прикриттям правоохоронців, інакше як їм вдається безкарно ошукувати людей? У міліції ж заявляють - спіймати валютних шахраїв справа не з легких. Махлярі діють обережно. Коли обібрали кілька жертв, ідуть геть і знай міняють територію, на якій працюють.
Юлія Давиденко, помічник керівника Деснянського РУ міліції м. Києва:
- Дуже тяжко виявити. Краще попередити злочин, ніж потім виправляти його наслідки.
Щоб не стати жертвою аферистів, потрібно взяти собі за правило - валюту міняти завчасно й лише в банках. Тоді і нерви будуть цілі, і в кишенях вітер не гулятиме.

Источник