Сумна історія Наталії Іванівни Карпенко тягнеться з середини 80-х років минулого сторіччя. Саме тоді вона взялася шукати свою рідню по лінії батька. Каже, куди тільки не зверталася за допомогою, але результат був той самий - чиновники розводили руками і переконували, мовляв, шукаємо, чекайте! Про це Наталія Карпенко днями написала в листі на адресу Міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка.
 
«ЩИРО РАДА ДОПОМОЗІ ДІЛЬНИЧНОГО»
 
Автор послання також щиро дякує главі відомства за небайдужих підлеглих, а саме дільничного інспектора міліції на станції Червоне Житомирської області капітана міліції В'ячеслава Яковчука, завдяки якому вона знайшла племінницю Наталію Аркадіївну. Цікаво, що в розмові з нею потім знайшлася чимала кількість родичів родини Карпенків, які проживають в Санкт-Петербурзі, в Підмосков'ї і навіть у місті Караганді (Республіка Казахстан).
 
«Я надто довго намагалася знайти своїх рідних у Житомирській області. Саме в цьому краї, як мені було відомо, проживала моя сестра по лінії батька. Шукала її з середини 80-х років минулого століття, оскільки ще тоді розійшлися наші життєві дороги», - каже Наталія Карпенко.
 
«Але ж, як відомо, одного лиха без добра не буває, і одного разу мені допоміг цікавий випадок. Знайшла я адресу чергової частини міста Андрушівки. Подзвонила туди, оперативний черговий уважно вислухав мене, а вже потім порадив звернутися до дільничного інспектора міліції В'ячеслава Яковчука», - пише далі Наталія Карпенко.
 
За її словами, вона відразу ж зателефонувала правоохоронцю, при цьому, не сподіваючись, що і цього разу, що-небудь може змінити її долю.

«У телефонному режимі ми протягом дня спілкувалися. Я розповідала міліціонерові про свої проблеми, а він уважно слухав. Досі з великим трудом вірю в те, що сталося, а прийшло до мене велике щастя! Я ж нарешті знайшла тих, хто близький моєму серцю!», - додає пані Карпенко і підкреслює, що щиро рада допомозі дільничного інспектора, адже дякуючи виключно йому знайшла своїх рідних, а ще повернула собі віру в добрих, щирих і чуйних людей.
 
Наостанок автор листа просить Міністра Віталія Захарченка заохотити В'ячеслава Яковчука, перш за все, за його небайдужість до проблем людей, а ще старання і працьовитість у роботі.
 
«У нас про міліцію кажуть всіляке..., на жаль, більше негативу, ніж позитиву, але я Вам все одно кажу величезне спасибі! Щира моя подяка Вам також і за підготовку молодих міліцейських кадрів!», - підсумовує Наталія Карпенко.
 
«Я ЗРОБИВ ЛИШЕ ТЕ, ЩО ПОВИНЕН БУВ ЗРОБИТИ...»
 
Тим часом дільничний інспектор міліції В'ячеслав Яковчук соромиться підвищеної уваги до себе і каже, що нічого особливого не зробив. «Хіба я міг бути байдужим до поневірянь Наталії Іванівни, адже вона стільки років шукала близьких їй людей, - каже Яковчук. - Її віра і неймовірні зусилля в те, що вона обов'язково їх знайде, мене вразили до глибини душі, а також надихнули на добрі вчинки. Я за день обійшов все наше містечко. Благо жителів тут небагато - всього близько 3 тисяч. Питав людей, чи не знає хто родичів Наталії Іванівни. Виявилося, що її сестра 4 роки, як покинула цей світ, але живі інші родичі. Ось так і знайшов відразу дві племінниці Наталії Карпенко. Одна з них Наталія Аркадіївна сьогодні живе в місті Житомирі, друга - в Російській Федерації. Я був неймовірно щасливий, коли повідомляв їй по телефону радісну звістку, і це для мене, повірте, найвища честь і нагорода - бути корисним людям...».
 
Тим часом, начальник прес-служби житомирської обласної міліції Алла Ващенко розповіла, що відповідний наказ начальника УМВС України в Житомирській області Анатолія Лазарєва про нагородження капітана міліції В'ячеслава Яковчука вже готується і правоохоронець найближчим часом обов'язково буде відзначений, як і годиться, з кращого боку. «Скоріш за все ми нагородимо В'ячеслава цінним подарунком, але яким, нехай залишиться поки в таємниці...», - зауважила Ващенко.
 
Источник