Компанія – резидент заключила договір про надання послуг постійному представництву нерезидента в Україні. Але розрахунки за надані послуги буде здійснювати безпосередньо нерезидент. В такому випадку, оплата за надані послуги має здійснюватись таким представництвом. При цьому, використання іноземної валюти в розрахунках за участю постійних представництв є використанням іноземної валюти як засобу платежу на території України i потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Так, відповідно до статті 5 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (зі змінами та доповненнями) іноземні суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України.

Згідно з підпунктом 14.1.193. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2275-VI (зі змінами та доповненнями) постійне представництво – постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів.

При цьому, згідно з пунктом 5 статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі – Декрет) юридичні особи, суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), з місцезнаходженням на території України, які здійснюють свою діяльність на підставі законів України – є резидентами.

Також, слід нагадати, що відповідно до пункту 1 статті 3 Декрету валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов’язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.      Разом із тим використання іноземної валюти на території України як засобу платежу потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України згідно з підпунктом «г» пункту 4 статті 5 Декрету.

Отже, враховуючи зазначене, якщо договір про надання послуг постійному представництву нерезидента укладено між резидентом і постійним представництвом, то оплата за надані послуги має здійснюватись виключно таким представництвом. При цьому, використання іноземної валюти в розрахунках за участю постійних представництв є використанням іноземної валюти як засобу платежу на території України i потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

ДПІ у Шевченківському  районі  ГУ Міндоходів м. Києві