«Революція Гідності починалась  як культурно-мистецький протест молоді та людей старшого покоління. Людей, які не до кінця вірили, що хтось може  забрати європейське майбутнє у цілої країни. Від самого початку ми протестували суто мистецькими заходами: декламацією поезії, літератури, виступами музичних гуртів. У таких умовах  Євромайдан  дорослішав та усвідомлював, яким має  бути майбутнє української нації. Цей процес переходу до дорослого стану був дуже болючим, трагічним. Аналогічний болючий процес з початку і до кінця революції проходило  українське мистецтво»,  – повідомили на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі  у рамках спецпроекту «Майдан. Відродження нації. Рік перший» українські митці Олексій Белюсенко, Матвей Вайсберг, Микола Гончаров та Геннадій Гутгарц.

Художники переконані, що «пост-майданного мистецтва» немає як такого. Існує  нове, народжене Майданом мистецтво. «Публіка» стала народом, який почав мислити самостійно, обирати що є вартісним,  цінним. З’явилися нові, значно глибші критерії і оцінки, виникла потреба зовсім іншого, дійсно глибокого слова, образу, форми, гармонії.

Художній проект  Матвея Вайсберга «Стіна» складається із 28 робіт, які ілюструють революційні події на Майдані. Художник вийшов на Євромайдан як громадянин із своєю позицією, але в ході розвитку подій були створені ці артефакти. Експозиція робіт Матвея Вайсберга «Стіна» була представлена у лондонському офісі Єврокомісії та у Нью-Йорку в Українському інституті Америки у рамках  проекту «Майдан. Україна. Шлях до свободи».

Микола Гончаров, автор серії плакатів «Війна», практично щодня продовжує наповнювати серію тематичними творами. Роботи художника стали особливо популярними у соціальних мережах, широко використовуються як постери та декоративні елементи.  У планах художника видання книжки «Війна» з ілюстраціями своїх робіт.

Геннадій Гутгарц, автор проекту «Іскри святості», пояснив, що його робота на фасаді понівеченого Будинку профспілок у Києві, яку мешканці міста могли споглядати протягом 3 місяців,  це 100 яскравих  червоних плям на фоні чорних від вогню стін будівлі. Художник шукав нове кодування,  нові смисли, адже, за словами автора, навіть слово «сотня»  вже має інше значення для нас, зовсім інший підтекст. Митець обирав колір принципово подібним на  кольори, що використовуються у грі пейнтбол. Геннадій таким прийомом хотів наголосити, що  людські життя – це не гра, а кров, постріли та смерті  є абсолютно реальні.  Процес інтеграції  у суспільство  мистецького твору  був дуже специфічним, адже люди Майдану з першого разу не завжди легко сприймали мистецькі прийоми автора, потрібно було пояснювати  нові коди та  форми, перш ніж творчість художника почала сприйматися широкою публікою.

Виставка робіт  «Щоденник екстреміста» Олексія Белюсенко буде представлена з 1 по 18 грудня в Музеї історії  Києва. Серія робіт складається з малюнків, що відображають щоденні події на Майдані.  Олексій Белюсенко планує після експозиції робіт у Києві, здійснити тур містами України.

«Творчі люди зажди  реагують на події у художній формі, а головним орієнтиром та критиком для них є люди, адже мистецтво завжди було віддзеркаленням глибинної душі народу та є  показником  тектонічних змін у свідомості»,  - підсумували митці.