Кандидатури на керівні посади в державні органи з регулювання енергетики мають відбиратися з позиції професійних якостей, а функції самих регуляторів потребують уточнення. Також має бути підсилений контроль з боку суспільства за їхньою діяльністю. Таку точку зору  під час круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі висловили експерти галузі.

Коментуючи роль нещодавно створеної Національної комісії з регулювання енергетики та комунальних послуг (далі – Комісія), голова “Всеукраїнської енергетичної асамблеї” Іван Плачков вказав на певний конфлікт інтересів, який знижує ефективність роботи цього органу.  «Спочатку говорили про те, що НКРЕ (Комісію було утворено на базі злиття двох комісій – з регулювання енергетики та послуг в ЖКГ – прим. УКМЦ)  буде незалежною і підзвітною парламенту, Кабміну, Президенту. Але так ніколи не було. Призначення відбувалися або з подання Кабміну, або з подання Президента. Наразі цих всіх 6 членів Комісії призначає Президент. І ці люди вирішують долю ринку обсягом близько 250 млрд. гривень», – зазначив Іван Плачков.  Такий стан речей призводить до погіршення якості управлінських рішень. Тоді як у розвинених країнах, за словами Плачкова, куратори енергетичної сфери не змінюються впродовж десятиріч.

На думку Матса Люндіна, голови Ради Європейсько-українського енергетичного агентства, Україні треба скористатися досвідом країн, яким вдалося такої залежності позбутися. Єврочиновник наголосив на тому, що призначення мають виходити з завдань, які стоять перед регулятором. Ці завдання мають бути трансформовані у вимоги до кандидатів. І лише після цього варто оголошувати конкурс, який має бути прозорим та публічним.

Цю ідею розвинув Євген Дубогриз, експерт Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна»,  запропонувавши запровадити для керівного складу регуляторів в енергетиці «карти ефективності».  «Вона має містити цілі та завдання, які має реалізувати та чи інша людина, призначена до керівного складу регулятора. А також показники її ефективності – чого вона має досягти у своїй роботі на певний момент часу. Коли публічним буде не тільки відбір чиновників на керівні посади, а й контроль за реалізацією покладених на них завдань, це й буде дієвим механізмом контролю з боку громадянського суспільства», – переконаний експерт.

Зі свого боку Світлана Голікова, експерт з енергетичних питань, зазначила, що громадська рада, яка наразі працює при Міненерговугілля, не є ефективним інструментом контролю з боку громадськості. «Хоча ця рада і складається із знаних у сфері спеціалістів, проте вони бачать енергетику як сукупність технологічних питань. Більшість із цих людей не сприймають реформи. Це люди старої формації», – говорить Світлана Голікова.

Експерт окреслила чотири напрямки реформування управління галуззю. По-перше, чітке визначення функцій Міненрговугілля та Комісії в розріз реалізації енергетичної стратегії держави. По-друге, дуже детальна регламентація роботи членів Комісії, навіть на рівні встановлення дуже ретельних правил спілкування з представниками бізнесу. По-третє, формування чіткої структури управління Мінерговугілля і Комісії, які мають відповідати цілям і завданням, що стоять перед цими органами.  По-четверте, формування дієвої професійної спільноти, яка знається на вимогах сьогодення.