За 100 днів своєї роботи нова влада в особі парламентської коаліції та уряду не змогла продемонструвати значного поступу у здійсненні суспільно-політичних перетворень у країні. Про це під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі заявили експерти Центру політико-правових реформ (ЦППР).

Ігор Коліушко, голова правління ЦППР, нагадав, що завдання перед новою владою зафіксувала Коаліційна угода. Серед іншого йшлося про оновлення виборчого законодавства та старт конституційної реформи. Також були зафіксовані й строки. Проте їх не дотримано. «Мусимо констатувати, що за 100 днів цього не зроблено. Тільки останніми тижнями почалася предметна дискусія у Верховній Раді щодо зміни виборчого законодавства. Йдеться про прийняття нових законів про вибори народних депутатів та місцеві вибори», – зазначив Ігор Коліушко.

На переконання експерта, система органів виконавчої влади потребує серйозного реформування. Проте шляхи, якими воно здійснювалося впродовж 100 перших днів, насторожують. Зокрема, Ігор Коліушко розкритикував рішення щодо ліквідації державних реєстраційної та виконавчої служб та передачу їхніх повноважень на апарат Міністерства юстиції.

Безуспішною поки що виявилася й спроба ухвалення нового закону про державну службу – документа, який мав закласти нові підвалини роботи органів влади через зміну процедури відбору на державну службу та контролю над ефективністю роботи держслужбовців, яких наразі в країні – близько 340 тисяч. Незважаючи на те, що відповідний документ пройшов усі погодження, його внесення до сесійної зали саботується: законопроект чотири рази знімався з розгляду на урядовому комітеті. Подібна ситуація склалася і з проектом закону про адміністративну процедуру, який має впорядкувати взаємини між чиновниками та громадянами. «Ці два законопроекти пролежали в кабінетах. Тобто 100 днів втрачено. Хоча законопроекти пройшли всі обговорення і схвалені міжнародними експертами. Більше того, ці два законопроекти є зобов’язанням України перед ЄС за угодою про розбудову держави. В рамках цієї угоди Україна вже отримала понад 200 мільйонів євро», – зазначив Віктор Тимощук, експерт ЦППР.

Певний поступ у царині правоохоронної діяльності – рішення про створення патрульної служби та ухвалення нового закону про прокуратуру, може бути нівельовано. Олександр Банчук, експерт ЦППР зазначив, що через відсутність відповідної роботи за часів екс-генпрокурора Віталія Яреми, фактично, втрачено чотири місяці на підготовку до імплементації норм нового закону про прокуратуру, відтак згідно з новими правилами, як заплановано законом, прокуратура з травня не запрацює.

На його думку очікувана реформа міліції може забуксувати через те, що попри обіцянки МВС до кінця лютого презентувати проект закону про поліцію, документа цього й досі немає. За такої швидкості підготовки документу малоймовірним є його проходження через парламент до початку літа. Відтак, реформа патрульної служби й створення патрульної поліції, якою наразі опікується Ека Згуладзе, перший заступник міністра внутрішніх справ, може лишитися без законодавчого підґрунтя.

Також експерт відмітив зростання кількості спроб із боку окремих суб’єктів законодавчої ініціативи підсилити кримінальну відповідальність за скоєння правопорушень. Цей тренд, на думку Банчука, є негативним, бо суперечить духу та цінностям Революції Гідності. «Можемо надати три рекомендації: до літа ухвалити закон про поліцію, підготувати зміни до перехідних положень в законі про прокуратуру і намагатися протистояти спробам посилення кримінальної відповідальності, і навпаки – йти шляхом гуманізації цієї сфери», – зазначив Олег Банчук.

Натомість Роман Куйбіда, експерт ЦППР, відмітив позитивний поступ у здійсненні судової та антикорупційної реформ. Щодо першої, то він визнав ухвалення закону про право на справедливий суд таким, що став першим кроком у здійсненні судової реформи. Документ, зокрема, посилив вимоги до відбору осіб на посади суддів, зробив процедуру їхнього відбору прозорішою. Проте, на думку Романа Куйбіди, закон не позбавив суддів політичного впливу. «Парламент зробив певні прогресивні кроки. Їх було недостатньо. Проте якщо подивитися на ступінь втілення європейських стандартів у правосудді, то з листопада 2014-го, часу створення коаліції, Україна у рейтингу судової реформи ЦППР піднялася в рейтингу з 10 пунктів до 44 – за 100-бальною шкалою», – зазначив Роман Куйбіда.

«Ми не можемо сказати, що уряд робить щось шкідливе. Але все, що робиться – робиться дуже повільно», – резюмував результати аналізу діяльності влади за перші 100 днів Ігор Коліушко.