В ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м. Києві було проведено черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з завідувачем сектору з завідувачем сектору організації розгляду звернень та забезпечення доступу до публічної інформації Лущик Альоною Василівною на тему «Звернення громадян та доступ до публічної інформації».

Пропонуємо Вашій увазі відповіді на деякі із запитань, які надійшли від платників податків під час сеансу зв’язку "гаряча лінія":

Запитання 1:
Яка  інформація в органах державної фіскальної служби  вважається публічною інформацією з обмеженим  доступом та  які є види обмежень?
Відповідь:
Визначення публічної інформації з обмеженим доступом надано у статті 6 розділу ІІ Закону України №2939-VІ  від 13.01.2011 року «Про доступ до публічної інформації».
Згідно цього Закону такою інформацією є: конфіденційна інформація, таємна інформація і службова інформація.
Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше або  якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.
Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
Проте, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
Не належать до інформації з обмеженим доступом декларації про доходи осіб та членів їхніх сімей, які: претендують на зайняття чи займають виборну посаду в органах влади; обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії.
Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Запитання 2:
У якому порядку можливо оскаржити дії ДПІ у разі відмови в задоволенні запиту на інформацію?
Відповідь:
Згідно з Законом України №2939-VI «Про доступ до публічної інформації», відповідь на інформаційний запит має бути надано не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду запиту може бути продовжено до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження.
Відповідно до статті 23 Закону «Про доступ до публічної інформації», рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Запитання 3:
Чи може бути підставою для відмови у наданні інформації запит, оформлений не за встановленою формою?

Відповідь:
Cтаттею 19 Закону України №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Письмовий запит подається в довільній формі. При цьому запит на інформацію має містити:
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Для спрощення процедури оформлення запитувачам інформації пропонується заповнювати відповідні форми запитів на інформацію. Зазначені форми можна отримати в приміщенні ЦОП ДПІ у Солом’янському районі м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Смілянська, 6, І поверх або на офіційному сайті ГУ ДФС  у м. Києві  в розділі „ДПІ у районах м. Києва” підрозділ «ДПІ у Солом’янському районі м. Києва»  в інформаційній частині «Доступ до публічної інформації». 
Також пропонується заповнити спеціальну форму електронного інформаційного запиту на сайті ДПІ.
У статті 22  цього Закону визначено випадки в яких  розпорядник інформації має право  відмовити в задоволенні запиту, а саме:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком.
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
В інших випадках розпорядник інформації зобов’язаний надати або оприлюднити інформаціє якою володіє.
Відповідно до статті 23 Закону «Про доступ до публічної інформації», рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Запитання 4:
Які реквізити має містити звернення? Яким чином подається звернення
Відповідь:
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.  Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою (чи електронною поштою) або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.
Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).
 Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

Запитання 5:
На якій мові мають бути звернення?
Відповідь:
 Громадяни мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін.
 Рішення щодо звернень громадян та відповіді на них оформляються відповідно до вимог законодавства про мови. Такі рішення та відповіді можуть бути викладені в перекладі мовою спілкування заявника.

Запитання 6:
 Які звернення не підлягають розгляду та вирішенню?
Відповідь:
Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
 Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м. Києві