Відповідно до пункту 1 частини першої статті  4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, ФО, які використовують найману працю та виплачують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами особам, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами.
Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 2464 визначено, що базою нарахування ЄВ для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 є, зокрема, сума допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.
Відповідно до частини п’ятої статті 8 Закону № 2464 ЄВ для платників, зазначених у статті 4 Закону № 2464 встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної статтею 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ.
У разі якщо база нарахування ЄВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄВ.
Статтею 25 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями визначено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Підпунктом 1 пункту 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, визначено, що нарахування ЄВ за осіб, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, здійснюється за кожен місяць окремо таким чином:
визначається середньоденний розмір допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами шляхом ділення нарахованої суми такої допомоги на кількість днів, за які вона нарахована;
визначається сума допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, що припадає на кожен місяць окремо, шляхом множення середньоденного розміру такої допомоги на кількість календарних днів кожного місяця, за які вона нарахована;
     визначається сума ЄВ для роботодавця шляхом множення розрахованої суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами за кожен місяць окремо на розмір ЄВ, встановлений Законом № 2464 для зазначеної категорії платників.
Таким чином, якщо після розподілу суми допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами така сума за повний місяць становить менше мінімального розміру заробітної плати, ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується зазначена сума, та ставки ЄВ у розмірі 22 відсотка.
У разі, якщо листок непрацездатності починається протягом місяця, де загальна сума нарахованого доходу (сума заробітної плати за відпрацьований час та суми допомоги по тимчасовій непрацездатності) становить менше мінімального розміру, ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується зазначений дохід, та ставки ЄВ у розмірі 22 відсотка.
У разі якщо листок непрацездатності закінчується протягом місяця, де сума допомоги по тимчасовій непрацездатності не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, та ставки ЄВ у розмірі 22 відсотка.
 ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС  у м. Києві