Втім, причини цього для селян не радісні. Білоруські молокопродукти випередили українські за якістю і тепер успішніше завойовують, зокрема, російський ринок. Наші ж виробники заповнюють склади власним продуктом. Фахівці кажуть, що це може призвести до нового витка вирізання худоби.

Традиційного здорожчання молока, сметани та сиру цієї зими не буде, кажуть аналітики. Раніше ціни підганяв дефіцит молока через осіннє зниження надоїв. Нині переробні заводи купують літр молока за гривню і навіть півтори. Тож молочарство прибуткове, і селяни не ріжуть своїх чотириногих годувальниць.

Василь Вінтоняк, директор аналітичного агентства "Аграріка": "Дефіцит сировини очікували, але цього не сталось з низки причин. По-перше, істотно знизився попит на українські сухі молокопродукти, ціна на які зараз нижче, ніж була літом. По-друге, українські виробники затарені готовою продукцією".

Через низьку якість молока, 70% якого молокозаводи збирають на сільських подвір’ях, заводи не можуть збільшити експорт, зокрема твердого сиру, до Росії. Там нас випередили білоруси. У розрахунку на експорт в Україні цього року зросло виробництво, а нині заводи складують надлишки у холодильниках і жорсткіше конкурують.

Олександр Петров, президент корпорації з виробництва сиру: "Если вы пройдете по магазинам, у нас полки забиты и цельномолочной продукцией, и творожной группой, и сыром и очень высокая конкуренция. Я думаю, что цены уже предельно высоки, выше поднять невозможно".

Ціни на традиційний експортний продукт – сухе молоко знижуються на світових ринках. Тож зі збутом у наших заводів є певні складнощі. Виробники кажуть, що за цих обставин поки не збільшуватимуть закупівельних цін на молоко.

Віктор Ніколенко, генеральний директор маслосирозаводу: "Жоден виробник сьогодні на Україні, я впевнений, не хоче, щоб селянин задумався – чи держати корів чи не держати. Всі стоїмо на тому, щоб наш годувальник розвивався, він не одну корівчину держав, а мінімум 10-14, щоб у нього був доїльний апарат, щоб він міг охолодити це молоко".

Молочники цього року дійшли до межі можливостей збуту. Потрапити на нові ринки і збільшити продажі можна лише з вищою якістю продуктів, інакше розвиток зупиниться, закупівельні ціни на молоко знижуватимуться, а селяни знову різатимуть худобу. А тоді – новий виток дефіциту м’яса і молока. Так і буде, якщо аграрні чиновники підтримуватимуть тваринників лише на словах. Велосипед вигадувати не треба, усі розвинені країни надають державні дотації на підтримку великих тваринницьких господарств, а не розпорошують її на всі селянські подвір’я. Ферми ж гарантують і якість, і належну кількість молока. Як найефективніше вкласти державні гроші – саме це завдання мають вирішити аграрні чиновники.

Инф. ictv