У Міністерстві юстиції роз'яснили, як оцінити моральну шкоду та отримати відшкодування.
Законодавство України передбачає поділ завданої шкоди на матеріальну та моральну, але якщо з визначенням матеріальної шкоди проблем зазвичай не виникає, то оцінка моральної шкоди є не такою очевидною. Про це йдеться на Facebook-сторінці Міністерства юстиції.
Що таке матеріальна та моральна шкода
Матеріальна шкода – це матеріальні збитки чи втрати, яких зазнала особа.
Моральна шкода є нематеріальною, це свого роду оціночне поняття. Така шкода полягає:
- у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я;
- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів;
- у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
- у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Як відшкодовується моральна шкода
Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від:
- характеру правопорушення;
- глибини фізичних та душевних страждань;
- погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації;
- ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування;
- з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової (матеріальної) шкоди, яка також підлягає відшкодуванню. Розмір відшкодування моральної шкоди не пов’язаний з розміром відшкодування матеріальної шкоди.
Розмір відшкодування моральної шкоди
У Мін’юсті зазначають, що це питання було і лишається дискусійним. При спробі його законодавчого окреслення застосовувалася велика кількість оціночних понять, таких як "розумність", "справедливість", "глибина душевних страждань", "інші обставини, що мають значення у справі". Розуміння цих понять кожною людиною (не тільки юристом) залежить від її світогляду, тому може суттєво різнитися.
У науковій літературі згадуються методики, які дають можливість за певними критеріями визначити приблизний розмір завданої моральної шкоди, проте жодна із них офіційно не визнана єдино вірною.
Тому на практиці вироблений принцип претендувати у позовній заяві на максимальний (на переконання позивача) розмір відшкодування шкоди. У ході судового розгляду ця сума співставлятиметься з обставинами справи, піддаватиметься аналізу і в кінцевому результаті визнаватиметься у судовому рішенні обґрунтованою повністю чи частково, або ж взагалі буде визнана безпідставною.
Усе більшого поширення на практиці набуває проведення судово-психологічної експертизи, висновком якої підтверджується психологічний стан особи, наявність чи відсутність у неї переживань, страждань, особливостей сприйняття певної події тощо. Цей доказ не є переважним, але у сукупності з показаннями свідків, письмовими та електронними доказами (документами, відео, аудіозаписами тощо) підтверджує чи спростовує обставини справи.
Вагомими також є:
- факт вчинення протиправних дій чи бездіяльності;
- факт наявності наслідків таких дій у вигляді шкоди, що завдається правам, свободам, законним інтересам особи;
- наявність зв’язку між діями та їх наслідками;
- наявність вини.
Для здобуття позитивного результату у ході судового розгляду необхідно, щоб усі ці обставини підтверджувалися належними та достовірними доказами, які необхідно збирати з урахуванням конкретних обставин справи.
У випадку необхідності захисту власних прав та інтересів, доцільно звернутися за порадою до фахівців, тобто скористатися правом на правничу допомогу.
Додаткові важливі аспекти
Моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, може відшкодовуватися одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується чоловікові (дружині) такої особи, батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з цією особою однією сім’єю.
Статтею 23 Цивільного кодексу допускається відшкодування моральної шкоди ще й шляхом вчинення дій немайнового характеру, таких як спростування недостовірної інформації, публічне вибачення тощо.
e-finance.com.ua