У ДПС розповіли про основні аспекти проведення податкових перевірок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/730697.html повідомила.
Про податкові перевірки говорили учасники онлайн-засідання «Про тренди податкових перевірок», організованого Асоціацією правників України, участь в якому традиційно взяли представники ДПС.
Під час заходу розглядалися питання організації контрольно-перевірочної роботи, основні види порушень, яких припускаються платники ПДВ та податку на прибуток. Також мова йшла про застосування реєстраторів розрахункових операцій та визначення нереальності господарських операцій.
У ДПС, зокрема, розповіли про відновлення з 1 серпня 2023 року відповідальності за порушення, виявленні при проведенні перевірок, а також основні нововведення, які чекають платників з 1 грудня 2023 року.
Наголошувалося, що завдяки чат-боту «SKARGA KPR DPS» можна у будь-який час доби, 24/7 та в будь-якому місці повідомити про ймовірні безпідставні контрольно-перевірочні заходи територіальними органами ДПС під час проведення податкових перевірок.
Крім того, під час заходу було розʼяснено найбільш поширені питання, які виникають у платників, та надано практичні рекомендації щодо застосування окремих норм податкового законодавства.
Нагадуємо, що для оперативної комунікації з бізнесом в органах ДПС діють комунікаційні податкові платформи. Отримати розʼяснення також можна за телефонами «гарячих ліній» та у Контакт-центрі ДПС.
Крім того, на вебпорталі ДПС функціонує розділ «Онлайн-навчання», в якому зібрано корисну для платників інформацію щодо оподаткування. Розділ розміщено за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya.

Компенсація за пошкоджене чи знищене нерухоме майно громадянина не оподатковується

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Не оподатковується дохід громадянина, отриманий як компенсація за пошкоджене чи знищене нерухоме майно відповідно до Закону № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі – Закон № 2923).
Це передбачено п.п. 165.1.66 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отриманого як компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна відповідно до Закону № 2923.
Нагадаємо, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01.08.2023, зокрема, внесені зміни до ст. 165 Кодексу, а саме: п. 165.1 доповнено новим п.п. 165.1.66.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/730478.html

Комунікаційна податкова платформа: питання оподаткування благодійної допомоги внутрішньо переміщеним особам на часі

Днями за зверненням представників громадської організації відбулась зустріч у рамках Комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Спілкувались про оподаткування благодійної допомоги, наданої внутрішньо переміщеним особам, податківці роз’яснили норми законодавства, які регламентують благодійну допомогу, новацій податкового законодавства, торкнулися питань електронних сервісів ДПС України. Все просто та зручно!
Захід пройшов змістовно та продуктивно.
Плануємо і надалі проведення спільних заходів, присвячених висвітленню актуальних питань оподаткування.
Комунікації тривають!

Про проведення засідання комітету «Професійні послуги» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області

На черговому засіданні комітету Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) за галузевою ознакою «Професійні послуги», що відбулося нещодавно спілкувались про актуальне.
У заході прийняли участь заступник начальника податкової служби Дніпропетровщини Леонов Валерій та начальник управління інформаційної взаємодії ГУ ДПС Осипова Манушак.
Розглянули наступні питання: оподаткування благодійної допомоги, яка надається благодійниками – резидентами, особливості проведення фактичних перевірок та застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО)/ програмних РРО з урахуванням норм Закону України № 3219.

РРО/ПРРО: фіскалізація – це зручно та просто! (територія обслуговування – м. Дніпро)

Фісклалізація розрахунків – це простий і зручний інструмент для ведення бізнесу.
Днями фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у м. Дніпрі відвідали торгівельні об’єкти, розташовані по вулиці Воскресенській, та торгівельний комплекс по вул. Пастера, де провели роз’яснювальну роботу з підприємцями.
До уваги платників – законодавчі норми і нововведення щодо застосування РРО/ПРРО. Акцент здійснено на поновленні відповідальності за порушення вимог при застосуванні касової техніки.
Консультувати і роз’яснювати – робота податкової служби у цьому напрямку продовжується.

Фізичні особи – власники елітних авто поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини транспортним податком на понад 5,5 млн гривень

У січні – жовтні 2023 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від фізичних осіб надійшло понад 5,5 млн грн транспортного податку. Як зазначила очільниця податкової служби Дніпропетровщини Наталя Федаш, надходження виросли у порівнянні з відповідним періодом 2022 року майже на 3,8 млн грн, або на 216,7 відсотків.
Керівниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області висловила подяку платникам за сумлінне виконання обов’язків по сплаті податків та нагадала, що обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України, до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Транспортний податок сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

За користуванням радіочастотним ресурсом України до держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 1,2 млн грн рентної плати

Протягом десяти місяців 2023 року від платників Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету надійшло понад 1,2 млн грн рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – рентна плата). Порівняно з 2022 роком надходження збільшились на понад 75,0 тис. грн, або на 6,7 відсотків.
Звертаємо увагу, що платники рентної плати обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо.
Ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України у розрізі видів радіозв’язку та діапазонів радіочастот наведені у п. 254.4 ст. 254 Податкового кодексу України.

Новації для суб’єктів господарювання, які здійснюють операції зі спиртом етиловим

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 23 листопада 2023 року набрав чинності Закон України від 29 червня 2023 року № 3193-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб’єктами малого підприємництва» (далі – Закон № 3193), яким, внесено зміни, зокрема до Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Так, змінами до Кодексу, зокрема:
- уточнено визначення «спирту етилового» (підпункт 14.1.237 пункту 14.1 статті 14 Кодексу), з якого виокремлено такий товар, як «спиртовий дистилят» та, відповідно, надано йому окреме визначення (підпункт 14.1.2371 пункту 14.1 статті 14 Кодексу);
- встановлено, що спирт етиловий-сирець, який оподатковується акцизним податком за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, для виробництва біоетанолу може бути використаний не тільки в межах одного суб’єкта господарювання (підпункт «ж» підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Кодексу). При цьому розповсюджено норму щодо видачі податкового векселя на виробників біоетанолу, які використовують для виробництва біоетанолу спирт етиловий-сирець (підпункт «ж» підпункту 229.1.5 пункту 229.1 статті 229 Кодексу). Водночас податковий вексель не видається суб’єктами господарювання, які одночасно є виробниками спирту етилово-сирцю та біоетанолу (підпункт «ґ» підпункту 229.1.16 пункту 229.1 статті 229 Кодексу).

В який термін та які документи надає ФОП для проведення документальної перевірки?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Право проведення контролюючими органами, визначеними п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), камеральних, документальних (планових або позапланових, виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок передбачено п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 ПКУ.
Підпунктами 20.1.2 та 20.1.5 п. 20.1 ст. 20 ПКУ встановлено, що контролюючі органи мають право, зокрема:
- для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом;
- отримувати безоплатно від платників податків, а також від Національного банку України, банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей довідки у порядку та на підставах, визначених ПКУ, з урахуванням законів, що визначають порядок розкриття зазначеними особами інформації, що містить банківську таємницю, таємницю надавача платіжних послуг, а на підставі рішення суду – інформацію про обсяг та обіг коштів/електронних грошей на рахунках у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, електронних гаманцях, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб’єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Згідно з п. 177.10 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції ведеться окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів господарської діяльності.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Фізичні особи – підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 296.1 ст. 296 ПКУ фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів. Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів і витрат за типовою формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
При цьому фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності.
Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Абзацами першим і другим п. 44.1 ст. 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 ПКУ.
Платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше строків, передбачених п. 44.3 ст. 44 ПКУ.
Передбачені п. 44.3 ст. 44 ПКУ строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ст. 102 ПКУ (абзац восьмий п. 44.3 ст. 44 ПКУ).
Згідно з абзацом першим п. 85.2 ст. 85 ПКУ платник податків зобов’язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов’язані з предметом перевірки. Такий обов’язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Отже, фізична особа – підприємець щодо якої розпочалася документальна перевірка (планова або позапланова) повинна в перший день перевірки надати посадовій особі контролюючого органу у повному обсязі оригінали всіх документів за перевіряємий період з питань, які стосуються предмету перевірки, зокрема, щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, а саме: договори (угоди) робіт, послуг; акти виконаних робіт (наданих послуг), накладні; виписки банку про рух грошових коштів; книгу обліку доходів; трудові договори, відомості нарахування та виплати заробітної плати; інші документи, які стосуються фінансово-господарської діяльності.
Поряд з цим, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (абзац перший п. 85.4 ст. 85 ПКУ).
Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки (абзац другий п. 85.4 ст. 85 ПКУ).
Також, п. 85.8 ст. 85 ПКУ передбачено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених ПКУ, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Чи може керівник/посадова особа юридичної особи та ФОП, які мають КЕП, отримати КЕП для ПРРО без відвідування відокремленого пункту реєстрації?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Отримати кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП) для програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) без відвідування відокремленого пункту реєстрації (далі – ВПР) (у т. ч. згенерувати повторно) можна виключно для юридичних осіб (керівника або посадової особи) при наявності чинного КЕП за допомогою програмного забезпечення «ІІТ Користувач ЦСК-1» (далі – Програма).
Для початку використання Програми клієнтам (користувачам) необхідно встановити актуальну версію безкоштовної Програми, яку можливо завантажити на вебсайті Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (далі – Надавач) (https://ca.tax.gov.ua) за посиланням: Головна/«Отримання електронних довірчих послуг»/«Програмне забезпечення»/«Засіб кваліфікованого електронного підпису чи печатки – «ІІТ Користувач                        ЦСК-1»/«Інсталяційний пакет «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1».
Інструкцію щодо дистанційного формування сертифікатів для ПРРО (для юридичних осіб) наведено у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» офіційного інформаційного ресурсу Надавача (https://ca.tax.gov.ua) у підрозділі «Підготовка документів та реєстрація» в категорії «електронна печатка для РРО (Юридична особа)».
Фізичним особам – підприємцям для отримання КЕП для ПРРО необхідно звернутися до ВПР з відповідними реєстраційними документами.
Перелік реєстраційних документів можна переглянути у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» офіційного інформаційного ресурсу Надавача, обравши категорію «електронна печатка для РРО (Фізична особа)».

Надання благодійної допомоги благодійним організаціям: що з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. 197.1.15 п. 197.ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.
Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без    будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених цим підпунктом, такі операції оподатковуються на загальних підставах.
На товари, які надходять як благодійна допомога від вітчизняних благодійників за цілями, визначеними статтею 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», поширюються правила маркування.
Маркування проводиться шляхом нанесення напису «Благодійна допомога. Продаж заборонено» на етикетку, ярлик або безпосередньо на зовнішню або внутрішню упаковку товару. Під час маркування товарів благодійної допомоги може використовуватися символіка благодійної організації та благодійника.
Товари маркуються таким чином, щоб під час огляду упаковки або безпосередньо товарів напис було видно повністю і чітко.
Товари благодійної допомоги маркуються благодійниками, які надають таку допомогу.
Контроль за виконанням правил маркування здійснюють місцеві органи виконавчої влади та контролюючі органи.
Благодійна допомога може надаватися у вигляді товарів, робіт, послуг, призначених для використання юридичними особами – її набувачами з метою провадження діяльності за цілями, передбаченими статтею 3 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації».
Після отримання від благодійника пропозиції щодо надання благодійної допомоги у вигляді товарів, її видів, розмірів тощо юридична особа - набувач благодійної допомоги:
- визначає з урахуванням рекомендацій відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування коло осіб, яким вона надаватиметься;
- повідомляє благодійника про намір прийняти запропоновану благодійну допомогу.
Юридичні особи - набувачі благодійної допомоги ведуть бухгалтерський та оперативний облік надходження, зберігання, розподілу та використання благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг, а також звітність за встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері статистики формою, яку надсилають контролюючим органам.
Для бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з благодійною допомогою, юридичні особи – набувачі благодійної допомоги користуються планом рахунків та інструкцією, що діють в Україні.
Юридичні особи –  набувачі благодійної допомоги самостійно визначають порядок аналітичного обліку операцій, пов'язаних з благодійною допомогою, відкривають відповідні рахунки.
Юридичні особи – набувачі благодійної допомоги у своїй річній фінансовій звітності відображають:
- у бухгалтерському балансі – окремо кошти (товари, роботи, послуги), отримані як благодійна допомога;
- у звіті про прибутки та збитки – окремо вартісну величину отриманої благодійної допомоги.
У додатку (коментарі) до річного звіту робляться необхідні пояснення щодо зазначених показників діяльності, пов'язаної з благодійною допомогою.
Контроль за отриманням, зберіганням, розподілом благодійної допомоги у вигляді товарів, робіт, послуг здійснюють місцеві органи виконавчої влади, а за їх цільовим використанням – місцеві органи виконавчої влади та контролюючі органи.
Отримані з метою надання благодійної допомоги марковані товари, які поставляються за кошти чи інші види компенсації, та/або виручка, отримана за таке постачання, підлягають вилученню в недобросовісного продавця і конфіскуються в дохід держави в установленому порядку.
Не підлягають звільненню від оподаткування операції з надання благодійної допомоги у вигляді зазначених у розділі VI ПКУ підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у розділі IV ПКУ), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.

Нагадування платникам ПДВ про відновлення дії окремих положень Податкового кодексу України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що у зв’язку із завершенням дії карантину, з 01.07.2023 припинено дію норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс), якими на період дії карантину встановлювалися окремі пільгові режими оподаткування.
Окрім того, з 30.06.2023 завершили дію окремі правила оподаткування ПДВ та акцизним податком операцій з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю, палива моторного альтернативного, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними пунктом 41 підрозділу 5 розділу ХХ Кодексу (пункт 82 підрозділу 2, пункт 41 підрозділу 5 розділу ХХ Кодексу).
Тобто, з 1-го липня відновились правила оподаткування, які були змінені чи призупинені до 01.07.2023 та/або до завершення дії карантину.
Так, для платників ПДВ:
1. Скасовано, встановлений пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України та/або операцій з постачання на митній території України товарів, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року № 224 із змінами (товари для боротьби з COVID-19).
2. Припинено дію пункту 72 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, згідно з яким операції, передбачені пунктом 71 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу та/або підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V Кодексу, що здійснювалися громадськими об'єднаннями та/або благодійними організаціями під час карантину, не включалися ними при обрахунку загальної суми для цілей обов’язкової реєстрації платником ПДВ.
3. Відновлено оподаткування ПДВ за ставкою 20 % операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України пального (бензинів моторних, важких дистилятів, скрапленого газу, біодизелю, палива моторного альтернативного, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД, визначеними пунктом 41 підрозділу 5 розділу ХХ Кодексу, нафти або нафтопродуктів сирих, одержаних з бітумінозних порід (мінералів), що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2709 00 10 00 та 2709 00 90 00) (крім випадків, коли такі товари відповідно до Кодексу оподатковуються ПДВ за ставкою 0 %)*.
*п.82 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу.

Врахування сум помилково/надміру сплачених платником грошових зобов’язань (зобов’язань з єдиного внеску) і пені, що надійшли на єдиний рахунок

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 35 прим.1.8 ст. 35 прим.1 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) суми помилково та/або надміру сплачених платником податків грошових зобов’язань (зобов’язань з єдиного внеску) і пені, за даними контролюючого органу, вважаються коштами, що надійшли на єдиний рахунок, і враховуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, при формуванні Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків на дату формування такого Реєстру.
Платник податків має право через Електронний кабінет визначити напрям використання суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, наявних на дату формування Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків, які повинні враховуватися при формуванні такого Реєстру.
Положення цього пункту не позбавляють платника податків права на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань і пені у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.