Право особи, яка подала скаргу, взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відео конференції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/820760.html повідомила.
З метою встановлення можливості використовувати зручні електронні сервіси для полегшення комунікації особа, яка подала скаргу на рішення контролюючого органу, відповідно до пункту 56.3, підпункту 56.24.1 пункту 56.24, пункту 56.25 статті 56 Податкового кодексу України має право взаємодіяти з контролюючим органом у режимі відеоконференції з метою надання усних пояснень.
Відповідні зміни внесені до Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 року № 916, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 грудня 2015 року за № 1617/28062 (зі змінами).

В. о. заступника Голови ДПС Євгеній Сокур представив показники детінізації

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Як відзначив Євгеній Сокур, відносно довоєнного рівня надходження до бюджету у 2024 році до відповідного періоду 2021 року суттєво  зросли.  Так, за 8 місяців 2024 року до загального фонду держбюджету надійшло (сальдо) 695,4 млрд грн, а це на 69,7 %, або на 285,6 млрд грн  більше порівняно з січнем – серпнем 2021 року. Водночас надходження ПДВ (сальдо) за 8 місяців 2024 року становлять 175 млрд грн, що на 72,9 %, або на 73,8 млрд грн перевищує показники 8 місяців 2021 року.
«Позитивні результати досягнуті завдяки злагодженій роботі з платниками податків та експертним середовищем щодо виявлення та припинення схем ухилення від сплати податкових платежів», – зазначив Євгеній Сокур.
На ринку лікеро-горілчаних виробів сплата податків до зведеного бюджету за 8 місяців 2024 року порівняно з аналогічним періодом 2023 року зросла на 1,2 млрд грн, або на 16 %.  У тому числі суттєво зросли й надходження ПДВ по галузі – на 0,4 млрд грн, або на 36,4 %. Відбулося і зростання на 28 % виторгів РРО/ПРРО за 8 місяців поточного року порівняно з відповідним періодом 2023 року та на 43,3 % у серпні порівняно з січнем 2024 року.
Разом з іншими галузями виходить з тіні та легалізується ринок пального. Важливим фактором, що сприяє цьому, є здійснення постійного контролю за дотриманням суб’єктами господарювання вимог чинного законодавства.
Як результат сплата податків до бюджету платниками на ринку пального зростає. Так, сплата за 8 місяців 2024 року зросла на 45,1 % відносно 8 місяців 2023 року (+5,1 млрд грн), що значно перевищує ефект від підвищення ставки ПДВ.  У тому числі суттєво зросли й надходження ПДВ по галузі – на 3,3 млрд грн більше, або майже вдвічі (+89,1 %).
Також компаніями – виробниками та імпортерами тютюну та тютюнових виробів вже у червні – серпні 2024 року сплачено на 6,5 млрд грн, або на 30 % більше акцизного податку з виробленого та ввезеного тютюну відносно червня – серпня 2023 року. 
Виторги РРО/ПРРО (від продажу тютюнових виробів) у серпні 2024 року порівняно з січнем 2024 року зросли на 2,7 млрд грн, або на 31,6 %.
Також, за словами Євгенія Сокура, є позитивні зрушення щодо сплати платежів до бюджету і на ринку торгівлі електронікою та побутовою технікою, у сферах грального бізнесу, виробництва та оптової торгівлі ювелірними виробів.
На ринку торгівлі електронікою та побутовою технікою сплата платежів до бюджету компаніями, що здійснюють роздрібний продаж електронної апаратури, за 8 місяців 2024 року зросла на 93 % відносно 8 місяців 2023 року.  Таке зростання відбулось за рахунок збільшення надходжень ПДВ по галузі – на 0,6 млрд грн, або на 157,7 %. Податкова ефективність зросла з 1,14 % у 2021 році – до 2,74 % у 2024 році. Виторги РРО/ПРРО за 8 місяців 2024 року зросли на 33,6 млрд грн, або на 34,4 % порівняно з відповідним періодом 2023 року.
Сплата платежів до бюджету компаніями, які здійснюють діяльність у сфері грального бізнесу, за 8 місяців 2024 року становила 11,7 млрд грн, що на 106,6 %, або на 6 млрд грн  більше відносно 8 місяців 2023 року.
Для порівняння: у 2021 році такі надходження за весь рік становили 204,8 млн грн, за 2022 рік – 730,9 млн гривень.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/820255.html

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) під час торгівлі підакцизними товарами

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Державна податкова служба України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/820343.html нагадала, що з 1 вересня 2024 року здійснюється оподаткування акцизним податком операцій з товарами за кодом 2404 91 90 00  згідно з УКТ ЗЕД (інші нікотиновмісні продукти для орального застосування). Це передбачено Законом України від 16 січня 2024 року № 3553-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо приведення деяких норм у відповідність із Законом України «Про Митний тариф України» та уточнення окремих положень».
У зв’язку з цим, ДПС інформує суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі із застосуванням РРО та/або ПРРО під час торгівлі підакцизними товарами, про необхідність дотримання вимог пункту 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Звертаємо увагу платників податків на необхідності відображення в чеках РРО та/або ПРРО усіх обов’язкових реквізитів, у тому числі коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД при продажу підакцизних товарів.

Засідання галузевого комітету Громадської ради:
у фокусі уваги – зустрічні звірки та плата за землю

Відбулося чергове засідання комітету за галузевою ознакою «Аграрний бізнес» Громадської ради при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області за участі керівництва та фахівців структурних підрозділів податкової служби Дніпропетровщини.
На порядку денному – основні аспекти стосовно проведення зустрічних звірок та особливості справляння плати за землю за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України.

Комунікаційна податкова платформа:
про порядок включення до Реєстру волонтерів

За зверненням фізичної особи на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено онлайн зустріч за участі заступника начальника податкової служби регіону Валерія Леонова.
Розглянули порядок включення до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та питання щодо подання звітності.
Також податківці акцентували увагу на перевагах електронних сервісів ДПС та мобільного додатку «Моя податкова».
Комунікація з платниками триває!

Внесок платників Дніпропетровщини до загального фонду держбюджету – понад 10,2 млрд грн ПДВ

Протягом восьми місяців 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 10,2 млрд грн податку на додану вартість. Як підкреслила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з відповідним періодом 2023 року на понад 2,0 млрд грн, або на 25,4 відсотки.
Керівниця податкової служби регіону подякувала платникам за своєчасно сплачені податки та нагадала, що 20.09.2024 – останній день подання податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2024 року, а 30.09.2024 – останній день сплати ПДВ за серпень 2024 року.
«Податок на додану вартість є потужною складовою надходжень до державного бюджету. Тому сумлінна сплата ПДВ забезпечує сьогодні значну фінансову підтримку обороноздатності країни», – зазначила Наталя Федаш.

Податок на нерухоме майно: місцеві бюджети Дніпропетровщини
отримали від фізичних осіб понад 235,0 млн гривень

З початку поточного року від фізичних осіб до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло понад 235,0 млн грн податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Це на понад 90,8 млн грн, або на 63 відс. більше ніж у січні – серпні 2023 року.
Нагадуємо, що платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

До уваги суб’єктів господарювання, які здійснюють експортні операції!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що статтею 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із змінами) (далі – Закон № 2473), який введено в дію 07 лютого 2019 року, передбачено, що Національний банк України (далі – НБУ) має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Частиною другою статті 13 Закону № 2473 визначено, що у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав – з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
Згідно з пунктом 142 постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 року № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі – Постанова № 18) на період воєнного стану граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.
Крім того, пунктом 12 постанови Правління НБУ від 14 травня 2019 року № 67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД:
1001, 1002, 1003, 1004, 1005, 1201, 1205, 1206 00, 1507, 1512, 1514, 2306, становлять:
1) 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 11 листопада 2023 року до 11 липня 2024 року включно;
2) 120 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 12 липня 2024 року.
Згідно з пунктом 7 розділу II Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 7 (далі – Інструкція № 7) банк розпочинає відлік установлених НБУ граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), – за операціями з експорту товарів.
Відповідно до пункту 9 розділу III Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:
- якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);
- у разі експорту товару – після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 162 розділу IV цієї Інструкції.
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно з статті 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Згідно з підпунктом 4 пункту 3 розділу I Інструкції № 7 день виникнення порушення – перший день після закінчення встановленого НБУ граничного строку розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів або строку, установленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновків.
У разі порушення граничного строку розрахунків за операціями з експорту товарів нарахування пені розпочинається з першого дня після закінчення законодавчо встановленого строку та здійснюється за кожний день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду.

Чи має право фізична особа укласти договір про добровільну сплату єдиного внеску та який розмір єдиного внеску при цьому передбачений?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що пунктом 15 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (із змінами) (далі – Закон № 2464) встановлено, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є особи, які беруть участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Відповідно до абзаців п’ятого – шостого частини першої ст. 10 Закону № 2464 до платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, відносяться особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та домашні працівники.
Домашній працівник – це фізична особа, яка виконує домашню працю у межах трудових відносин з роботодавцем (ст. 173 прим. 2 глави XI-А Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII).
Згідно з частиною другою ст. 10 Закону № 2464 особи, зазначені, зокрема, в абзаці п’ятому частини першої ст. 10 Закону № 2464, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).
Особи, зазначені в частині першій ст. 10 Закону № 2464 подають до контролюючого органу за місцем проживання заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування або про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску).
З особою, яка подала до контролюючого органу за місцем проживання заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору (абзац третій частини третьої ст. 10 Закону № 2464).
Базою нарахування єдиного внеску для осіб, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, є суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Частиною шостою ст. 10 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для осіб, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску встановлюється у розмірі, визначеному ст. 8 Закону № 2464 (крім випадків одноразової сплати, передбачених частиною п’ятою ст. 10 Закону № 2464).
Так, згідно з ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок:
- для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464);
- для осіб, які є домашніми працівниками і беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, встановлюється у розмірі 22 відс. суми, що визначається таким платником самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (частина чотирнадцята прим. 2 ст. 8 Закону № 2464).

До уваги податкових агентів – осіб, для яких установлені особливості державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в ЄДР!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області щодо: куди сплачуються податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), військовий збір та подається податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу) (далі – Розрахунок) податковими агентами – особами, для яких установлені особливості державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в ЄДР (неприбуткові організації, представництва нерезидентів тощо) у разі зміни протягом поточного бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, повідомляє.
Згідно з п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок на доходи фізичних осіб, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).
Відповідно до п.п. «а» п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розд. IV ПКУ за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету, зокрема, у разі коли така фізична особа є податковим агентом, – за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).
Особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, Розрахунок, до контролюючого органу за основним місцем обліку (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 та п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Пунктом 10.13 розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), визначено, що платник податків, який згідно з п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588 має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із відповідною ознакою.
Згідно з п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588 якщо внаслідок зміни місцезнаходження юридичної особи змінюється територія територіальної громади, такий платник податків обліковується:
- із визначенням кодів територій територіальної громади згідно з Кодифікатором адміністративно – територіальних одиниць та територій територіальних громад за попереднім та новим місцезнаходженням платника податків;
- до закінчення бюджетного періоду з ознакою щодо сплати за попереднім місцезнаходженням податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів.
Така ознака не встановлюється стосовно: юридичних осіб, які включені до Реєстру неприбуткових установ та організацій; платників податків, включених до реєстру платників податків – нерезидентів; фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність; відокремлених підрозділів юридичних осіб (резидентів та нерезидентів).
Враховуючи викладене, у разі зміни місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, податкові агенти – особи, для яких установлені особливості державної реєстрації та відомості щодо яких не містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (неприбуткові організації, представництва нерезидентів тощо) сплачують податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та подають Розрахунок за новим місцезнаходженням.

Чи може суб’єкт господарювання подати в електронному вигляді заяву разом з документом (економічним обґрунтуванням) для розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання та/або податкового боргу?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 17.1.5 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податків має право одержувати розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу в порядку і на умовах, встановлених ПКУ.
Контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, мають право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (п.п. 20.1.29 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).
Згідно з п. 100.2 ст. 100 ПКУ платник податків має право звернутися до контролюючого органу із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов’язань або податкового боргу.
Пунктом 3.1 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574 (далі – Порядок № 574), зокрема, передбачено, що для розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платник податків звертається до контролюючого органу за місцем свого обліку або за місцем обліку такого грошового зобов’язання (податкового боргу) з письмовою заявою (Додаток 1 до Порядку № 574).
До заяви додається економічне обґрунтування, яке складається з:
- переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин;
- аналізу фінансового стану;
- графіка погашення розстрочених (відстрочених) сум;
- розрахунків прогнозних доходів платника, що гарантують виконання графіка погашення.
Порядком № 574 не визначено обмежень щодо способів подання такої заяви.
При цьому п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ визначено, що Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі шляхом забезпечення взаємодії платників податків з контролюючими органами з інших питань, передбачених ПКУ, яка може бути реалізована в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Платник податків має право самостійно обирати спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі через Електронний кабінет, якщо інше не встановлено ПКУ (п.п. 17.1.13 п. 17.1 ст. 17 ПКУ).
Порядок функціонування Електронного кабінету визначено наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС.
Доступ до приватної частини Електронного кабінету надається після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), за допомогою Дія Підпис або «хмарного» кваліфікованого електронного підпису.
Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику надіслати лист, який містить заяву щодо надання розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) разом із складеним документом, що підтверджує економічне обґрунтування подання такої заяви (далі – Лист).
Форма підготовки такої кореспонденції передбачає вибір таких реквізитів: регіон в якому знаходиться орган ДПС, орган ДПС, до якого направляється лист, тип документу (із списку обирається «Заява (клопотання)»), тематика (із списку обирається «Інші питання, що належать до компетенції ДПС»), а також передбачає заповнення короткого змісту та завантаження сканованого Листа (файл повинен бути у форматі pdf із обмеженням розміру не більше 5 МБ).
Датою подання Листа є дата його реєстрації в органі ДПС. Протягом одного робочого дня після надсилання Листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації.
Інформацію щодо отримання та дати реєстрації Листа в органі ДПС платник податків може переглянути у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету.

Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту: хто надає консультації?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників наступне.
Який орган виконавчої влади надає консультації стосовно заповнення, подання роботодавцями (резидентами Дія Сіті), які використовують найману працю, повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником, застосування відповідальності за неподання ними таких повідомлень до контролюючого органу?
Згідно з частиною третьою ст. 24 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VІІІ із змінами та доповненнями (далі – КЗпП) працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ).
З домашніми працівниками укладається трудовий договір, який є основним документом, що засвідчує виникнення, зміну та припинення трудових відносин та визначає права та обов’язки сторін, а також є підставою для допуску домашнього працівника до роботи після здійснення роботодавцем повідомлення центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, про прийняття домашнього працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ (частина друга ст. 173 прим. 3 КЗпП).
Крім того, згідно з частиною першою ст. 23 Закону України від 15 липня 2021 року № 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» із змінами (далі – Закон № 1667), який визначає організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті, до початку виконання робіт (надання послуг) гіг-спеціалістом резидент Дія Сіті повідомляє про укладення гіг-контракту центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в порядку, встановленому КМУ.
КМУ постановою від 17 червня 2015 року № 413 із змінами та доповненнями визначив Порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником (далі – Постанова № 413).
Тобто, відповідно до положень Постанови № 413 органи ДПС лише приймають від власників підприємств, установ, організацій чи фізичних осіб та/або резидентів Дія Сіті повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником (далі – Повідомлення), проте не регулюють питання трудових відносин, встановлених ст. 24, частиною другою ст. 173 прим. 3 КЗпП та частиною першою ст. 23 Закону № 1667.
Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою КМУ від 20 серпня 2014 року № 459 із змінами та доповненнями, Міністерство економіки України (далі – Мінекономіки) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу.
Отже, надання роз’яснень стосовно законодавства про працю в частині заповнення та подання Повідомлення знаходиться в правовому полі Мінекономіки.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11 лютого 2015 року № 96 із змінами та доповненнями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, є Державна служба України з питань праці (далі – Держпраці).
Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю, здійснює Держпраці, у порядку, визначеному КМУ (ст. 259 КЗпП).

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами і доповненнями (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10000 (десяти тисяч) грн включно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит надавачів платіжних послуг підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні надавачам платіжних послуг для здійснення заходів належної перевірки клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене в п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.
Враховуючи викладене, обмеження граничної суми готівкового розрахунку 10000 (50000) грн не поширюється на розрахунки, які здійснюються платниками податків шляхом внесення готівки до каси банку для подальшого її перерахування на рахунок отримувача.

Що є курсовою різницею з метою розрахунку інвестиційного прибутку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 ПКУ (крім операцій з деривативами).
Згідно з п.п. 14.1.96 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ курсова різниця для цілей розділу IV ПКУ – це позитивна різниця між офіційним обмінним курсом іноземної валюти до гривні, установленим Національним банком України на день придбання та на день продажу (погашення, іншого відчуження) цінного паперу, у разі якщо такий цінний папір номінований в іноземній валюті.

Визначення ставки туристичного збору

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 268.1 ст. 268  Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Туристичний збір – це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету.
Підпунктом 268.3.1 п. 268.3 ст. 268 ПКУ встановлено, що ставка збору встановлюється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради за кожну добу тимчасового розміщення особи у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, у розмірі до 0,5 відсотка – для внутрішнього туризму та до 5 відсотків – для в’їзного туризму від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення.
Згідно з п.п. 268.4.1 п. 268.4 ст. 268 ПКУ базою справляння збору є загальна кількість діб тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ.
Доба – це період між двома послідовними розрахунковими годинами, що дорівнює 24 годинам.
Розрахункова година – це година, встановлена у місці проживання (ночівлі), при настанні якої споживач повинен звільнити номер (місце) у день виїзду і після якої здійснюється заселення до місця проживання (ночівлі).
Підпунктом 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ визначено, що згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):
а) готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;
б) житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).