До уваги платників податків!
Наближається граничний термін подання звітів про контрольовані операції та повідомлень про участь у міжнародній групі компаній за 2023 звітний рік

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає інформує.
Державна податкова служба України нагадує про наближення граничного терміну для подачі платниками податків звітів про контрольовані операції (далі – Звіт про КО) та повідомлень про участь у міжнародній групі компаній (далі – Повідомлення про МГК), які є окремими формами звітності для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням (далі – ТЦ).
Відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) зазначена звітність подається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» до 1 жовтня року, що настає за звітним.
У поточному році останнім днем подання Звіту про КО та Повідомлення про МГК за 2023 звітний рік є 30 вересня 2024 року.
Наголошуємо, що починаючи з 2022 звітного року Повідомлення про МГК подають платники податків, які не тільки здійснювали контрольовані операції (далі – КО) у звітному періоді, а і станом на 31 грудня звітного року були учасниками відповідної міжнародної групи компаній.
Поряд з цим звертаємо увагу, що у зв’язку з набранням чинності наказів Міністерства фінансів України від 07.12.2023 № 673 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.2023 за № 2223/41279, зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2023 № 725, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2023 за № 2281/41337 (далі – Наказ № 673) та від 09.02.2024 № 58 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2020 року № 839», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.02.2024 за № 282/41627, зі змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 01.03.2024 № 101 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 лютого 2024 року № 58», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.03.2024 за № 316/41661 (далі – Наказ № 839) внесені відповідні зміни до Порядку складання Звіту про контрольовані операції, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2016 за № 187/28317 (далі – Наказ № 8) та до Порядку складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.12.2020 № 764, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2021 за № 155/35777.
У зв’язку із зазначеними змінами ДПС розроблені оновлені форми Звіту про КО та Повідомлення про МГК. Відповідні інформаційні повідомлення розміщені на вебпорталі ДПС за посиланнями:
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/797692.html (щодо подання Повідомлення про участь у МГК, починаючи з 01.07.2024);
https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/808294.html (щодо подання Звіту про КО, починаючи з 01.08.2024).
Звертаємо увагу, що завантаження нових електронних форм Звіту про КО (коди форми J0104707, J0147107, J0147207) та Повідомлення про МГК (код форми J1800103) можна здійснити на вебпорталі ДПС у розділі Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів.
ДПС також радить платникам податків перед поданням звітності з ТЦ з метою дотримання порядків їх заповнення переглянути презентаційні матеріали щодо алгоритмів заповнення Звіту про КО та Повідомлення про МГК, які знаходяться за посиланнями, наведеними в інфографіці, що додається (у вигляді QR-кодів).
Так, ДПС проведено аналіз поданих на сьогодні Звітів про КО (за новою формою) та отриманих від платників податків запитів, за результатами яких встановлено, що найбільша кількість проблемних питань, які виникають при заповненні Звітів про КО, в основному стосується:
визначення унікальної кількості країн реєстрації контрагента-нерезидента;
використання платниками податків довідників, передбачених Наказом № 8;
відображення реквізитів контрактів/договорів та змін до них в графах 7, 8 додатка до Звіту про КО;
офіційного курсу гривні до іноземної валюти в графі 19.1 додатка до Звіту про КО.
Враховуючи зазначене ДПС звертає увагу платників податків на те, що:
значення рядка «Разом» графи 4 «Цифровий код країни реєстрації» Звіту про КО дорівнює загальній кількості країн реєстрації нерезидентів – сторін КО (кількість унікальних значень), тобто цифровий код однієї країни включається до підсумкового рядка лише один раз (наприклад: платник податків у поточному році здійснював операції з двома пов’язаними контрагентами-нерезидентами, зареєстрованими в Республіці Кіпр, отже в рядку «Разом» графи 4 «Цифровий код країни реєстрації» Звіту про КО необхідно зазначити – «1»);
якщо контрагентом у КО є нерезидент та код типу предмета операції, зазначений у рядку n графи 3, дорівнює «204» або «205» або «206» або «207», то у рядку n графи 6 «код послуги згідно з Класифікацією зовнішньо-економічних послуг» додатка «Відомості про особу, що здійснює контрольовані операції» до Звіту про КО в обов’язковому порядку зазначається код послуги, який має відповідати Класифікації зовнішньоекономічних послуг, затвердженої наказом Державної служби статистики України від 27 лютого 2013 року № 69 (із змінами);
якщо контрагентом у КО є резидент України та код типу предмета операції, зазначений у рядку n графи 3, дорівнює «204» або «205», або «206», або «207», то у рядку n графи 6 «код послуги згідно з Класифікацією зовнішньо-економічних послуг» додатка «Відомості про особу, що здійснює контрольовані операції» до Звіту про КО в обов’язковому порядку зазначається код послуги, який має відповідати Державному класифікатору продукції та послуг ДК 016:2010;
у графах 7 та 8 додатка «Відомості про особу, що здійснює контрольовані операції» до Звіту про КО зазначаються реквізити останнього за датою документу (контракт (договір), доповнення (зміни) до контракту (договору)), який підтверджує узгодження сторонами суттєвих умов КО (якісних характеристик, цін товарів (робіт, послуг), обсягів, умов постачання, оплати та відповідальності сторін операцій тощо);
графа 19.1 «Курс валюти на дату відображення контрольованої операції у бухгалтерському обліку» додатка «Відомості про особу, що здійснює контрольовані операції» до Звіту про КО заповнюється за таким алгоритмом:
якщо першою подією є поставка товару, постачальник відображає дохід у розмірі вартості проданого товару за офіційним курсом Національного банку України гривні до іноземної валюти на дату визначення доходу, то у графі 19.1 відображається офіційний курс гривні до іноземної валюти на дату відображення операції з поставки товару у бухгалтерському обліку;
якщо попередня оплата за товар (роботи, послуги) здійснюється декількома частинами, то у графі 19.1 рекомендуємо зазначати середній (розрахунковий) показник курсу валюти по відповідній КО;
якщо відвантаження товарів (робіт, послуг) відбувається на умовах часткової передплати, то у графі 19.1 рекомендуємо зазначати середній (розрахунковий) показник курсу валюти по відповідній КО.
Наприклад: отримана передоплата 100 дол. США по курсу 40 грн за 1 дол. США. Виконані роботи (підписаний акт прийому – передачі робіт) на суму 300 дол. США по курсу на дату відвантаження 41 грн за 1 дол. США. Відображено дохід у бухгалтерському обліку 12 200 грн (4000 (100х40) + 8 200 (200х41)). Середній (розрахунковий) показник курсу валюти 40,67 грн за 1 дол. США (12 200/300);
у разі групування КО в Звіті про КО відповідно до пункту 19 Наказу № 8 графа 19.1 «Курс валюти на дату відображення контрольованих операцій у бухгалтерському обліку» може бути не заповненою за умови, якщо графа 24 не дорівнює цифрі «1» (не заповнена), а графа 19 містить код, що дорівнює коду «980».
Також слід наголосити, що статтею 120 Кодексу передбачена відповідальність платників податків за неподання (несвоєчасне подання) Звіту про КО та Повідомлення про МГК, невключення до поданого Звіту про КО або надання недостовірної інформації в Повідомленні про МГК.
Як приклад, штраф за неподання за 2023 звітний рік Звіту про КО становить 805 200 грн (300 х 2 684 грн), а за неподання Повідомлення про МГК – 134 200 грн (50 х 2 684 грн).
Варто зауважити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану, діють особливі правила притягнення платників податків до відповідальності за порушення податкового законодавства.
Нормами підпункту 69.1 пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Кодексу визначено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 392 Кодексу, він звільняється від передбаченої Кодексом відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, та перелік документів на підтвердження затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303.
Звертаємо увагу, що у разі застосування платником податків під час здійснення КО умов, що не відповідають принципу «витягнутої руки», та/або не відповідають розумній економічній причині (діловій меті), платник податків має право самостійно провести коригування ціни КО і сум податкових зобов’язань за умови, що це не призведе до зменшення суми податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету (підпункт 39.5.4.1 підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 Кодексу).
Поряд з цим підпунктом 69.38 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу визначено, що тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, та пені.
Тому ДПС з метою визначення необхідності проведення самостійного коригування рекомендує платникам податків переглянути проведені як протягом 2023 року, так і попередніх звітних періодів операції щодо їх відповідності принципу «витягнутої руки» та скористатись можливістю подання уточнюючих розрахунків без застосування штрафних санкцій та пені.
Детальніше – на головній сторінці вебпорталу ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/824304.html .

Задекларована праця захищає під час воєнного стану:
чим відрізняються трудовий і цивільно-правовий договори

Виходь на світло!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.

ТРУДОВИЙ ДОГОВІР          ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ ДОГОВІР

1. Хто укладає

Працівник (фізична особа)
і роботодавець (фізична особа –
підприємець (ФОП), юридична або
фізична особа)
Замовник і виконавець
(будь-які юридичні або фізичні особи)

2. Чим регулюється

Кодекс законів про працю України
Цивільний кодекс України

3. Предмет договору

Процес роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою
Кінцевий результат роботи або послуги, який можна виміряти

4. Термін

Може бути безстроковим, на визначений термін або час виконання певної роботи
Строковий

5. Форма

Усна і письмова
Лише письмова

6. Вид оплати

Зарплата – не менше мінімальної, щонайменше два рази на місяць
Винагорода – визначається договором, не залежить від мінімальної зарплати

7. Умови виконання

Працівник виконує роботу згідно з посадовими обов’язками та підпорядковується правилам внутрішнього розпорядку
Виконавець виконує роботу (надає послугу), яку замовник має прийняти

8. Запис у трудовій книжці

Є
Немає

9. Соціальні і трудові гарантії

Відпустки, вихідні, завчасне попередження про звільнення
Не передбачені

Детальніше – на головній сторінці вебпорталу ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/822719.html .

Дізнайся більше на сайтах Держпраці:
www.dsp.gov.ua, www.pratsia.in.ua .

Нелегальний обіг підакцизних товарів – на порядку денному

Відбулось засідання регіональної робочої групи щодо боротьби із нелегальним обігом і роздрібної торгівлею підакцизними товарами на території Дніпропетровської області під головуванням першого заступника голови облдержадміністрації – начальника обласної військової адміністрації Андрія Кульбача.
У заході прийняли участь провідні фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
У центрі уваги – проведення заходів з боротьби із нелегальним обігом і роздрібною торгівлею підакцизними товарами.
Діяльність податківців спрямована на позитивні результати – забезпечення повноти нарахування, сплати податків та визначення реальних обсягів виробництва.

Платники податку на прибуток підприємств
сумлінно наповнюють місцеві бюджети Дніпропетровщини

Упродовж січня – серпня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників надійшло понад 480,4 млн гривень податку на прибуток підприємств. У порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження виросли на понад 154,8 млн грн, темп росту – 147,6 відсотків.
Враховуючи важливість своєчасної сплати податків до бюджетів нагадуємо, що 30.09.2024 – останній день сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств з пунктів обміну іноземних валют за вересень 2024 року.
Дякуємо нашому бізнесу за ефективну роботу і своєчасні та у повному обсязі внески у фінансову стабільність економіки. Продовжуємо роботу задля нашої Перемоги!

Майже 22,0 млн грн частини чистого прибутку спрямували платники Дніпропетровщини до загального фонду державного бюджету

Протягом січня – серпня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло майже 22,0 млн грн частини чистого прибутку.
Звертаємо увагу, що порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів визначено пунктом 57.1 прим.1 статті 57 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Відповідно до підпункту 57.1 прим.1.1 пункту 57.1 прим.1 статті 57 Кодексу у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток – емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 137 Кодексу.
Крім випадків, передбачених підпунктом 57.1 прим.1.3 пункту 57.1 прим.1 статті 57 Кодексу, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (абзац перший підпункту 57.1 прим.1 пункту 57.1 прим.1 статті 57 Кодексу).

Видобування газового конденсату: платники рентної плати спрямували
до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 1,5 млн гривень

Протягом січня – серпня 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від платників рентної плати надійшло понад 1,5 млн грн з видобування газового конденсату. Порівняно з відповідним періодом 2023 року надходження збільшились на 780,1 тис. грн, темп росту склав 207,0 відсотків.
Нагадуємо, що 30.09.2024 – останні день сплати рентної плати за серпень 2024 року:
● за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
● за користування радіочастотним ресурсом України;
● за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
● за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України за серпень 2024 року.

Відкриття Казначейством бюджетних рахунків відповідно до змін у класифікації доходів бюджету та реквізити таких рахунків.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Інформація про відкриті Державною казначейською службою України (Казначейство) бюджетні рахунки та рахунки для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) для платників Дніпропетровській області розміщена на субсайті «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС у розділі «Рахунки для сплати платежів» за посиланням: Головна/Рахунки для сплати платежів (https://tax.gov.ua/rahunki-dlya-splati-platejiv/).
Зазначаємо, що одночасно Електронний кабінет забезпечує можливість автоматизованого визначення рахунків для сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску на поточну дату конкретного платника податків відповідно до відкритих інтегрованих карток по даному платнику.
Також, своєчасне доведення платникам податків реквізитів рахунків для сплати податків, зборів та єдиного внеску відбувається шляхом їх розміщення у центрах обслуговування платників (ЦОП).

Чи необхідно ФОП, які уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті,
сплачувати за себе єдиний внесок?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до частини шостої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів), та особи, які провадять незалежну професійну діяльність), які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті в порядку та на умовах, передбачених Законом України від 15 липня 2021 року № 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» із змінами, звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464 із змінами та доповненнями. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464).
Максимальна величина бази нарахування єдиного внеску – максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п’ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок (п. 4 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

ПДВ: порядок оподаткування послуг транспортно-експедиторської діяльності,
що надаються нерезидентами України

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що Узагальнюючою податковою консультацією щодо порядку оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) транспортно-експедиторської діяльності, затвердженою наказом ДПС України від 06.07.2012 № 610, визначено, що у випадку надання транспортно-експедиторських послуг, послуг перевезення чи інших допоміжних у транспортній діяльності послуг, нерезидентами України необхідно враховувати правила оподаткування, встановлені ст. 208 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, ст. 208 ПКУ визначено, що при отриманні послуг на митній території України від нерезидента, їх отримувач повинен нарахувати ПДВ за основною ставкою на базу оподаткування, визначену, зокрема згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ. Сума нарахованого ПДВ включається до складу податкових зобов’язань податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період.
При цьому, отримувач послуг – платник ПДВ у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в встановленому порядку. Якщо отримувач послуг не зареєстровано як платника ПДВ, то податкова накладна не виписується. Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг затверджена у вигляді додатка до податкової декларації з ПДВ.

Право новоутворених сільськогосподарських товаровиробників –
юридичних осіб на реєстрацію платниками єдиного податку 4 групи

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 291.4.7 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) новоутворені, зокрема, сільськогосподарські товаровиробники – юридичні особи можуть бути платниками єдиного податку 4-ї групи з наступного року, якщо частка сільськогосподарського товаровиробництва, отримана за попередній податковий (звітний) рік, дорівнює або перевищує 75 відсотків.
При цьому згідно з абзацом другим п. 294.2 ст. 294 ПКУ попередній податковий (звітний) рік для новоутворених сільськогосподарських товаровиробників – юридичних осіб – період з дня державної реєстрації до 31 грудня того ж року.

Зазначення у фіскальному чеку РРО та/або ПРРО назви товару
при продажу вживаних технічно складних побутових товарів

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненням суб’єкти господарювання зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені у такому обліку.
Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).
Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).
Форма та зміст фіскального касового чека на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов’язковим, встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).
Пунктом п. 2 розд. II Положення № 13 передбачено, що при реалізації товарів (послуг) обов’язковим реквізитом у фіскальному чеку є, зокрема, назва товару (послуги).
Тобто, фіскальний касовий чек на товари (послуги) вважається відповідним (у частині ідентифікації товару), якщо в ньому зазначена назва товару (послуги).
Кожна модель і модифікація комп’ютерної техніки має основні частини та складові комп’ютера (комплектуючі), а в технічній документації на таку техніку чітко зазначено назву і характеристики кожної з них.
Частини комплектуючих є технічно складними пристроями, а відповідно продаж таких комплектуючих потребує ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації всіх товарів та відповідно створення субʼєктом господарювання документів у передбачений законодавством спосіб, визначений абзацом першим п. 44.1 ст. 44 та абзацом першим п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, що будуть свідчити про походження таких товарів.
Враховуючи викладене, назва товару у фіскальному чеку реєстратора розрахункових операцій (РРО) та/або програмного РРО (ПРРО) повинна зазначатися так, щоб виконувались одночасно дві умови: назва має відображати споживчі ознаки товару та однозначно ідентифікувати товар чи послугу в документообігу суб’єкта господарювання.

Випадки, в яких платник повідомляє контролюючі органи про відсутність у нього у звітному році об’єктів обчислення екологічного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо платник екологічного податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до ст. 250 ПКУ.
Тобто, суб’єкти господарювання, у тому числі новостворені, які не мають об’єктів обчислення екологічного податку не повинні подавати до відповідних контролюючих органів заяву про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.
Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку та повідомити про це відповідні контролюючі органи за місцем розташування джерел забруднення не пізніше граничного терміну подання податкової декларації за І квартал звітного року.
В іншому разі такі суб’єкти господарювання зобов’язані подавати податкові декларації екологічного податку.

Чи може неповнолітня особа отримати ЕДП у КНЕДП ДПС
та який порядок отримання?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що неповна цивільна дієздатність фізичної особи у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) визначена ст. 32 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (із змінами) (далі – ЦКУ).
Відповідно до частини п’ятої ст. 32 ЦКУ неповнолітня особа має право самостійно укладати договір про отримання електронних довірчих послуг (ЕДП).
Отже, для отримання ЕДП неповнолітній особі віком від 14 до 18 років (у тому числі фізичній особі у віці від 16 років, зареєстрованій як фізична особа – підприємець) необхідно надати перелік документів для отримання ЕДП фізичній особі.
З переліком документів, необхідних для отримання ЕДП фізичній особі, можна ознайомитись у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» вебсайту Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Державної податкової служби України (https://ca.tax.gov.ua/), обравши відповідну категорію. Також можливо надати документи за допомогою сервісу «Шеринг документів» застосунку «Дія».

До уваги гірничих підприємств: витрати, що враховуються при обчисленні розрахункової вартості одиниці відповідного виду товарної продукції

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
При обчисленні розрахункової вартості одиниці відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у порядку, визначеному п. 252.16 ст. 252 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), застосовуються, зокрема, витрати, обчислені згідно з пунктами 252.11 – 252.15 ст. 252 ПКУ.
Відповідно до п. 252.11 ст. 252 ПКУ у разі обчислення вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) за розрахунковою вартістю до витрат платника рентної плати за податковий (звітний) період включаються:
- матеріальні витрати, у тому числі витрати, пов’язані з виконанням господарських договорів із давальницькою сировиною, за винятком матеріальних витрат, пов’язаних із:
зберіганням;
транспортуванням;
пакуванням, у тому числі фасуванням (бутелюванням);
проведенням іншого виду підготовки (включаючи передпродажну підготовку), крім операцій, що віднесені до операцій первинної переробки (збагачення) у значенні, наведеному у розд. I ПКУ, для реалізації відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
виробництвом і реалізацією інших видів продукції, товарів (робіт, послуг) (п.п. 252.11.1 п. 252.11 ст. 252 ПКУ);
витрати з оплати праці, крім витрат з оплати праці працівників, які не зайняті в господарській діяльності з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (п.п. 252.11.2 п. 252.11 ст. 252 ПКУ);
витрати з ремонту основних засобів, крім витрат на ремонт основних засобів, не пов’язаних технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (п.п. 252.11.3 п. 252.11 ст. 252 ПКУ);
інші витрати, що належать до складу витрат, у тому числі витрати, розподілені згідно з принципами облікової політики платника рентної плати, понесені ним в періоди, коли господарська діяльність з видобування корисних копалин не провадилася у зв’язку із сезонними умовами проведення видобувних робіт, крім витрат, не пов’язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), у тому числі:
• які виникають в результаті формування фінансових резервів;
• на сплату процентів боргових зобов’язань платника рентної плати;
• на внесення рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин;
• на сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду (п.п. 252.11.4 п. 252.11 ст. 252 ПКУ).
Пунктом 252.12 ст. 252 ПКУ встановлено, що під час обчислення розрахункової вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) також враховуються:
- сума нарахованої амортизації, крім суми нарахованої амортизації на основні засоби і нематеріальні активи, що підлягають амортизації, але не пов’язані технічно та технологічно з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини);
- сума амортизації витрат, пов’язаних з господарською діяльністю з видобування відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).
У разі якщо мають місце державні субвенції для гірничих підприємств, визначення вартості видобутої мінеральної сировини (корисної копалини) здійснюється без урахування субвенції, розміри якої для кожної ділянки надр обчислюються на підставі калькулювання собівартості видобутої корисної копалини за матеріалами бухгалтерського обліку провадження господарської діяльності в межах такої ділянки надр (п. 252.13 ст. 252 ПКУ).
Згідно з п. 252.14 ст. 252 ПКУ сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, повністю включається до розрахункової вартості видобутих корисних копалин за відповідний податковий (звітний) період.
У разі якщо після виникнення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) платник рентної плати у будь-якому наступному податковому (звітному) періоді прийняв рішення про застосування до неї (відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) або її частини) інших операцій первинної переробки, в результаті чого виник новий вид товарної продукції гірничого підприємства, що відрізняється від продукції, за якою платником рентної плати визнані та виконані відповідні зобов’язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, платник рентної плати у такому податковому (звітному) періоді визначає розмір податкових зобов’язань з рентної плати для нового відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) з урахуванням виконаних податкових зобов’язань за обсяг (кількість) відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що був використаний на створення нової товарної продукції гірничого підприємства, за вирахуванням сум податкових зобов’язань, які виникали за попередніми операціями з даним видом корисної копалини.
Сума витрат, понесених на провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, щодо яких у податковому (звітному) періоді не завершено комплекс технологічних операцій (процесів) з видобування, включається до розрахункової вартості відповідного виду товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у податковому (звітному) періоді, в якому завершується такий комплекс технологічних операцій (процесів) (п. 252.15 ст. 252 ПКУ).