До уваги органів місцевого самоврядування, військових/військово-цивільних адміністрацій, а також платників плати за землю, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Державна податкова служба України на головній сторінці вебпорталу (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/824934.html) повідомляє, що відповідно до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) рішення органів, зазначених у частині третій статті 33 Кодексу цивільного захисту України (крім керівників суб’єктів господарювання), про обов’язкову евакуацію населення є підставою для обов’язкового прийняття відповідним органом місцевого самоврядування або військовою адміністрацією чи військово-цивільною адміністрацією (на територіях, де тимчасово не здійснюють свої повноваження відповідні сільські, селищні, міські ради) в межах територій, щодо яких прийнято рішення про обов’язкову евакуацію населення, рішень про встановлення податкових пільг зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних та юридичних осіб (далі – Рішення).

До відома:
Частина третя статті 33 Кодексу цивільного захисту України:
«3. Рішення про проведення евакуації приймають:
1) на державному рівні – Кабінет Міністрів України;
2) на регіональному рівні – Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;
3) на місцевому рівні – районні, районні у містах Києві чи Севастополі державні адміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування;
4) на об'єктовому рівні – керівники суб’єктів господарювання».

До таких Рішень органів місцевого самоврядування, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпунктів 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Кодексу, законів України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» та частини четвертої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

До відома:
підпункт 4.1.9 пункту 4.1, пункт 4.5 статті 4 Кодексу регламентують періоди застосування податкових пільг;
підпункти 12.3.3, 12.3.4 пункту 12.3,  підпункт 12.4.3 пункту 12.4, пункт 12.5 статті 12 Кодексу регулюють строки прийняття, застосування, набрання чинності  рішень сільських, селищних, міських рад (органів місцевого самоврядування);
згідно з підпунктом 12.3.7 пункту 12.3 статті 12 Кодексу не дозволяється встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків і зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.
Органи місцевого самоврядування, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам за місцем розташування земельних ділянок, земельних часток (паїв), об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, станом на перше число відповідного кварталу, інформацію щодо Рішень
Така інформація надається в електронному вигляді у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
На виконання пункту 12.3 статті 12 Кодексу прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2024 року № 1007 «Про затвердження Порядку подання інформації щодо рішень про встановлення податкових пільг із сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», яка  набрала чинності 06.09.2024.
З текстом постанови можна ознайомитися за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/postanovi-kabinetu-ministr/79114.html

Уникнення ТОП – 10 помилок при заповненні Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
На основі щорічного моніторингу поданих Повідомлень про участь у міжнародній групі компаній (далі – МГК) ДПС узагальнено найрозповсюдженіші помилки платників податків при заповненні Повідомлення про участь у МГК.
До ТОП – 10 увійшли такі помилки (в залежності від частоти їх допущення платниками податків):
невірне заповнення адреси материнської компанії (далі – МК) або учасника МГК – у графах 21.1 – 21.13, 30.1 – 30.13 зазначається інформація про складові адреси МК та учасника МГК. Графи 21.5 – 21.6, 30.5 – 30.6 (інформація про місто) є обов’язковими для заповнення;
використання кирилиці при заповненні граф англійською мовою – у графах 7.2, 14.2, 21.4, 21.6, 21.8, 21.10, 22.2, 24.2, 30.4, 30.6, 30.8, 30.10, 31.2 зазначається інформація у перекладі на англійську мову;
незаповнення інформації про код юрисдикції, в якій знаходиться адреса МК, – у графі 20 зазначається інформація про код юрисдикції (держави, території), в якій знаходиться адреса МК МГК;
невірне заповнення інформації про звітний період – у графі 1.1 зазначається інформація про звітний період. Це значення повинно відповідати останньому календарному дню року, який є звітним для платника податків;
незаповнення дати, яка є останнім днем фінансового року, – у графі 8 зазначається дата, яка є останнім днем фінансового року, за який готується консолідована фінансова звітність МГК;
незаповнення коду, що відповідає типу юридичної адреси МК – у графі 19 зазначається один із кодів (OECD301, OECD302, OECD303, OECD304, OECD305), що відповідає типу юридичної адреси МК МГК;
незазначення найменування МГК – у графі 7.1 зазначається найменування МГК, за якою група є загальновідомою, якщо це найменування відрізняється від найменування платника податків, який подає Повідомлення про участь у МГК;
незаповнення відмітки про те, що МГК не готується консолідована фінансова звітність, – у графі 9 зазначається один із кодів UNC201 або UNC202 щодо підготовки консолідованої фінансової звітності;
невірне заповнення інформації про ІПН (TIN) – у графі 17.1 зазначається ІПН або TIN, який використовується податковими органами юрисдикції (держави, території) податкового резидентства МК МГК, у графі 17.2 зазначається код юрисдикції (держави, території), яка видала ІПН (TIN);
незаповнення інформації про код юрисдикції, в якій знаходиться адреса учасника МГК, – у графі 29 зазначається інформація про код юрисдикції (держави, території), в якій знаходиться адреса реєстрації учасника МГК, за умови, що Звіт у розрізі країн МГК подає уповноважений учасник МГК та сукупний консолідований дохід МГК за фінансовий рік, що передує звітному, дорівнює або перевищує еквівалент 750 мільйонів євро.
З метою спрощення сприйняття інформації ДПС розроблено інфографіку, яка містить як приклади найпоширеніших помилок при заповненні Повідомлення про участь у МГК, так і конкретні поради щодо їх недопущення в подальшому.
Рекомендуємо скористатися зазначеною інформацією з метою уникнення помилок при заповненні вищезазначеного повідомлення. Саме самостійне виявлення та своєчасне виправлення помилок убезпечить платників податків від негативних наслідків у вигляді застосування штрафів.
Слід зауважити, що статтею 120 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачена відповідальність платників податків за неподання, несвоєчасне подання або надання недостовірної інформації у Повідомленні про участь у МГК.
Як приклад, відповідно до пункту 120.5 статті 120 Кодексу штраф за надання недостовірної інформації в Повідомленні про участь у МГК становить 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, зокрема, за 2023 рік – 134 200 грн (50 х 2 684 гривень).
Поряд з цим штраф, передбачений пунктом 120.5 статті 120 Кодексу, не застосовується, якщо платник податків подав Повідомлення про участь у МГК та/або Звіт у розрізі країн МГК з помилками, які не вплинули на правильність ідентифікації держави або території, резидентом якої є один або декілька учасників МГК, та/або на правильність ідентифікації кожного з учасників відповідної МГК, та/або на правильність ідентифікації юрисдикції подання Звіту в розрізі країн МГК, і такий платник виправив помилки шляхом подання уточнюючого Повідомлення про участь у МГК та/або звіту у розрізі країн МГК самостійно або не пізніше 30 календарних днів з дня одержання повідомлення контролюючого органу про виявлені помилки у Звіті у розрізі країн МГК.
Детальніше – на головній сторінці вебпорталу ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/824900.html

Задекларована праця підтримує країну:
праця неповнолітніх під час воєнного стану. Що необхідно знати

Виходь на світло!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на важливі питання щодо праці неповнолітніх під час воєнного стану.

Дозволений вік:
16 – 18 років – без обмежень;
15 – 16 років – за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює;
14 – 15 років – у вільний від навчання час для виконання легкої роботи за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює.

Максимальна тривалість робочого часу під час воєнного стану:
16 – 18 років – 36 год/тиждень;
15 – 16 років (учні 14 – 15 років, які працюють на канікулах) – 24 год/тиждень.

Особливі умови
Медичний огляд при прийомі на роботу і щороку до 21 року.
Спеціальний облік із зазначенням дати народження.
Заробітна плата на рівні дорослого працівника.
Щорічна відпустка 31 день*, додаткові навчальні відпустки.

* Роботодавець може обмежити щорічну відпустку 24 календарними днями.

Заборонено
Небезпечні та шкідливі умови праці.
Важка і підземна робота.
Понаднормова робота та робота у вихідні дні.
Відрядження.

Додаткові гарантії
Спеціальна квота на працевлаштування.
Перше робоче місце надається на термін не менше 2-х років.
Обмеження підстав для звільнення.

Детальніше – на головній сторінці вебпорталу ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/823663.html .

Дізнайся більше на сайтах Держпраці:
www.dsp.gov.ua, www.pratsia.in.ua .

Комунікуємо з платниками на принципах партнерства

За зверненням на комунікаційну податкову платформу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) проведено онлайн зустріч з підприємствами – членами Територіального відділення Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків» (далі – ТВ ВГО АППУ).
До заходу долучились в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш та член Ради ТВ ВГО АППУ Ірина Іваницька.
Слухачів цікавили особливості декларування доходів тимчасово переміщеними особами, які знаходяться за кордоном; оподаткування доходів в іноземній валюті від участі у закордонних інвестиційних фондах, а також доходів за депозитними рахунками.
Цікаві питання та вичерпні фахові відповіді – підсумок зустрічі податківців з представниками бізнесу.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»
начальника управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипової

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Комунікаційна податкова платформа – дієвий механізм співпраці».
На запитання відповідала начальник управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипова.

Питання 1: Добрий день! Що таке комунікаційна податкова платформа та як вона працює?
Відповідь: Вітаю! Комунікаційна податкова платформа – це ефективний майданчик для оперативної та якісної комунікації з громадськістю та бізнес-спільнотою Дніпропетровщини. Метою якої є допомога бізнесу у вирішенні нагальних питань, які виникають у їх діяльності.
Для зв’язку з учасниками платформи створено окрему скриньку dp.ikc@tax.gov.ua, на яку можна надсилати звернення.
Після отримання звернення, комунікатор платформи максимально швидко зв’язується з адресатом для визначення формату відповіді та, за необхідності, дати проведення зустрічі з відповідальними особами профільних структурних підрозділів ГУ ДПС.

Питання 2: Вітаю! Скажіть, будь ласка, як мені звернутись на комунікаційну податкову платформу до податкової служби Дніпропетровщини?
Відповідь: Добрий день! Ви можете написати лист на електронну скриньку комунікаційної податкової платформи dp.ikc@tax.gov.ua. Рекомендуємо вказувати: назву суб’єкта господарювання (код ЄДРПОУ), адресу, контактний номер телефону, питання по суті. 

Питання 3: Доброго дня! Підкажіть, будь ласка, чи може фізична особа звернутись на комунікаційну податкову платформу?
Відповідь: Вітаю! На електронну скриньку комунікаційної податкової платформи ГУ ДПС можуть звернутися представники бізнесу та громадськості, у тому числі фізичні особи, з питаннями стосовно законодавства, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС.

Питання 4: Добрий день! Потрібно змінити прізвище в реєстраційному номері облікової картки платника податків, але тимчасово перебуваю за кордоном. Скажіть, будь ласка, як мені вирішити дане питання дистанційно?
Відповідь: Вітаю! Податкова служба проводить активну роботу з налагодження діалогу з представниками громадськості та бізнес спільнотою. Кожне звернення, яке надходить на електронну адресу комунікаційної податкової платформи, швидко опрацьовується та надається зворотній зв’язок заявнику. Отже, для оперативного розгляду Ваших питань, Ви можете скористатись таким оперативним видом комунікацій та написати лист на електронну скриньку комунікаційної податкової платформи dp.ikc@tax.gov.ua.

Запрошуємо всіх до спілкування за допомогою комунікаційної податкової платформи – це якісна та оперативна комунікація з громадськістю.

На Дніпропетровщині платники єдиного податку забезпечують
позитивну динаміку надходжень до місцевих бюджетів

З початку 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровщини від платників єдиного податку надійшло понад 4,1 млрд грн єдиного податку. Як зауважила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у порівнянні з показником минулого року надходження виросли на понад 909,0 млн грн, або на 28,5 відсотків.
Керівниця обласної податкової висловила подяку платникам за своєчасне наповнення бюджетів та звернув увагу, що юридична особа, яка є резидентом Дія Сіті та платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, може обрати третю групу платника єдиного податку за умови втрати статусу резидента Дія Сіті та дотримання вимог, встановлених главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Платники Дніпропетровщини за спеціальне використання води спрямували до загального фонду державного бюджету майже 51,0 млн грн рентної плати

У січні – серпні поточного року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували майже 51,0 млн грн рентної плати.
Нагадуємо, що об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води без її вилучення з водних об’єктів є:
- для потреб гідроенергетики – фактичний обсяг води, що пропускається через турбіни гідроелектростанцій для вироблення електроенергії;
- для потреб водного транспорту – час використання поверхневих вод вантажним самохідним і несамохідним флотом, що експлуатується (залежно від тоннажності), та пасажирським флотом, що експлуатується (залежно від кількості місць).
Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання води для потреб рибництва є фактичний обсяг води, необхідної для поповнення водних об’єктів під час розведення риби та інших водних живих ресурсів (у тому числі для поповнення, яке пов’язане із втратами води на фільтрацію та випаровування).

Від платників Дніпропетровщини до спеціального фонду держбюджету надійшло майже 6,8 млрд грн «військового» ПДФО

Протягом січня – серпня 2024 року до спеціального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області надійшло майже 6,8 млрд грн «військового» податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Позитивна динаміка порівняно з відповідним періодом минулого року складає понад 746,4 млн грн, або 12,3 відсотки.
Нагадуємо, що платниками ПДФО є:
- фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
- фізична особа – резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині мінімального податкового зобов’язання;
- фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
- податковий агент.

Взяття на облік у контролюючих органах фізичних осіб – ВПО, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Відповідно до п. 2 ст. 6 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» із змінами внесення відомостей про зареєстроване або задеклароване місце проживання осіб на тимчасово окупованій території, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, визначених у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, до Єдиного державного демографічного реєстру під час оформлення, обміну документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, або документів, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, здійснюється на підставі документів, що підтверджують зареєстроване або задеклароване місце проживання, або відомостей, внесених до документів особи, що підлягають обміну.
Зразок документів, що підтверджують зареєстроване або задеклароване місце проживання, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.09.2014 № 997 «Про затвердження зразка та Порядку видачі довідки, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї, та зразка письмової заяви».
Згідно із ст. 4 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Така довідка видається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 із змінами та доповненнями.
Громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території та які отримали в органах Державної міграційної служби України довідку, що підтверджує місце їх перебування, а також внутрішньо переміщені особи (ВПО), які отримали в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, зобов’язані визначити свою податкову адресу та подати відповідному контролюючому органу відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки платника податків або повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків за ф. № 1П (Заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за ф. № 5ДР (далі – Заява за ф. № 5ДР) або Заяву про внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та/або номером паспорта за ф. № 5ДРП (далі – Заява за ф. № 5ДРП)), пред’являючи при цьому документ, що посвідчує особу, та зазначені довідки.
При пред’явленні довідок до заяви за ф. № 5ДР або за ф. № 5ДРП вноситься інформація щодо адреси реєстрації місця проживання відповідно паспортного документа особи та повна поштова адреса громадянина, за якою йому може бути вручена офіційна кореспонденція, або адреса фактичного місця проживання/перебування відповідно інформації, зазначеної в довідках.
Порядок взяття на облік фізичних осіб, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, умовою ведення якої згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності, визначений п. 6.7 розд. VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).
Зокрема, п.п. 1 п. 6.7 розд. VI Порядку № 1588 встановлено, що для взяття на облік фізична особа, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, у строк 10 календарних днів після державної реєстрації (реєстрації) незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на провадження незалежної професійної діяльності, зобов’язана подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем свого постійного проживання заяву за ф. № 5-ОПП та відповідні документи, що підтверджують право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.
Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами.

Право на податкову знижку: як подати податкову декларацію
про майновий стан і доходи?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Громадяни, які мають право на податкову знижку за результатами 2023 року, можуть подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (Декларація) по 31 грудня 2024 включно.
Платник податків самостійно обирає спосіб подачі Декларації (п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ):
- особисто або уповноваженою особою;
- поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення граничного строку подання (п. 49.5 ст. 49 ПКУ);
- засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
В електронній формі Декларацію можна подати на вебпорталі Державної податкової служби України (ДПС) в Електронному кабінеті.
Для зручності платників ДПС в особистому Електронному кабінеті розміщено електронний сервіс «Податкова декларація про майновий стан і доходи», що надає можливість часткового автоматичного предзаповнення декларації на підставі даних Державного реєстру фізичних осіб – платників податку та відомостей про обʼєкти нерухомого чи рухомого майна.

Види готівкових розрахунків, на які не поширюється обмеження щодо граничних сум готівкових розрахунків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Пунктом 6 розд. ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148) визначено, що суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн уключно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит надавачів платіжних послуг підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні надавачам платіжних послуг для здійснення заходів належної перевірки клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, установлене у п. 6 розд. II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою платіжного інструменту.
Згідно з п. 7 розд. ІІ Положення № 148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:
1) із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.
Платежі на суму, що перевищує 50 000 грн, проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки;
2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн уключно.
Платежі на суму, яка перевищує 50 000 грн, здійснюються шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення та/або переказу коштів на рахунки.
Пунктом 8 Положення № 148 визначено, що обмеження, установлені в пунктами 6 та 7 розд. II Положення № 148, не стосуються:
1) розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;
2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;
3) використання готівки, виданої на відрядження;
4) виплат, пов’язаних з оплатою праці;
5) використання готівкових коштів з фондів, створених на виконання частини третьої ст. 24 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1698-VII «Про Національне антикорупційне бюро України» із змінами та доповненнями, частини другої ст. 32 Закону України від 28 січня 2021 року № 1150-IX «Про Бюро економічної безпеки України» із змінами та доповненнями та частини четвертої ст. 17 розд. II Закону України від 12 листопада 2015 року № 794-VIII «Про Державне бюро розслідувань» із змінами та доповненнями.

Право особи, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, заключити договір про добровільну участь, яким передбачена одноразова сплата єдиного внеску за попередні періоди

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), регулюються виключно Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).
Відповідно до п.1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску, зокрема, є:
- підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
- фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) (крім використання праці домашніх працівників).
Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини 1 ст. 1 Закону № 2464).
Частиною 1 ст. 10 Закону № 2464 визначено коло платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску та умови, за яких таке право надається.
Відповідно до частини 1 ст. 10 Закону № 2464 право на добровільну сплату єдиного внеску мають:
- члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню;
- особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними п. 1 частини 1 ст. 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5 прим. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, в тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, – на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
- домашні працівники.
Згідно зі ст. 173 прим. 2 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII із змінами домашній працівник – це фізична особа, яка виконує домашню працю у межах трудових відносин з роботодавцем. Роботодавцем є фізична особа, яка є одним із членів домогосподарства та з якою домашній працівник уклав трудовий договір. Водночас загальнообов’язкове державне соціальне страхування домашніх працівників здійснюється на засадах добровільності.
Враховуючи частину 1 ст. 10 Закону № 2464 особа, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, не має права на заключення договору про добровільну сплату єдиного внеску. Виключення становлять домашні працівники, які виконують домашню працю у межах трудових відносин з роботодавцем, оскільки відповідно до п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 роботодавці домашніх працівників не є платниками єдиного внеску за таких працівників, а загальнообов’язкове державне соціальне страхування домашніх працівників здійснюється на засадах добровільності.

Щодо окремих питань оподаткування податком на прибуток підприємств інститутів спільного інвестування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників наступне.
Державна податкова служба України з метою практичного застосування норм Податкового кодексу України (далі – Кодекс) щодо окремих питань оподаткування податком на прибуток підприємств інститутів спільного інвестування (далі – ІСІ) повідомила.
Згідно з визначенням, наведеним у п.п. 14.1.86 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, ІСІ – це інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні інвестиційні фонди та пайові інвестиційні фонди, створені відповідно до законодавства.
Правові та організаційні основи створення, діяльності, припинення суб’єктів спільного інвестування, особливості управління активами зазначених суб’єктів визначає Закон України від 05 липня 2012 року № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування», зі змінами (далі – Закон № 5080), спрямований на забезпечення залучення та ефективного розміщення фінансових ресурсів інвесторів, встановлює вимоги до складу, структури та зберігання таких активів, особливості емісії, обігу, обліку та викупу цінних паперів ІСІ, а також порядок розкриття інформації про їх діяльність.
Пунктами 1,10 та 13 частини першої ст. 1 Закону № 5080 визначено:
- активи ІСІ – сформована за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості та спеціальних майнових прав на них, корпоративних прав, майнових прав і вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісія);
- ICI – корпоративний або пайовий фонд;
- кошти спільного інвестування – кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та у випадках, передбачених Законом № 5080, інші активи, залучені від учасників ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо). Кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, вважаються коштами спільного інвестування після внесення такого фонду до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування (далі – Реєстр).
Реєстрація ІСІ здійснюється Комісією шляхом внесення відомостей про ІСІ до Реєстру з присвоєнням такому ІСІ реєстраційного коду. Ведення Реєстру здійснюється Комісією (частина перша ст. 6 Закону № 5080).
Корпоративним фондом визнається юридична особа, яка утворюється у формі акціонерного товариства і провадить виключно діяльність із спільного інвестування (частина перша ст. 8 Закону № 5080).
Управління активами корпоративного фонду на підставі відповідного договору, як передбачено частиною першою ст. 14 Закону № 5080, здійснює компанія з управління активами.
Пайовий фонд відповідно до ст. 41 Закону № 5080 – це сукупність активів, що належать учасникам такого фонду на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються нею окремо від результатів її господарської діяльності. Пайовий фонд не є юридичною особою і не може мати посадових осіб.
При цьому частиною першою ст. 43 Закону № 5080 визначено, що бухгалтерський та податковий облік операцій і результатів діяльності зі спільного інвестування, які проводяться компанією з управління активами через пайовий фонд, здійснюються компанією з управління активами окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності та обліку операцій і результатів діяльності інших ІСІ, активи яких перебувають в її управлінні.
Відповідно до частин п’ятої та шостої ст. 63 Закону № 5080 компанія з управління активами може одночасно здійснювати управління активами кількох ІСІ.
У відносинах із третіми особами компанія з управління активами, корпоративного фонду повинна діяти від імені та в інтересах такого фонду на підставі договору про управління активами.
У відносинах із третіми особами компанія з управління активами пайового фонду повинна діяти від власного імені, в інтересах учасників такого фонду та за його рахунок або в разі недостатності коштів фонду – за власний рахунок.
Щодо особливостей бухгалтерського обліку ІСІ, то такі особливості, як визначено частиною четвертою ст. 49 Закону № 5080, встановлюються Комісією за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики На виконання зазначеної норми Закону № 5080 рішенням Комісії від 26.11.2013 № 2669 затверджено Положення про особливості бухгалтерського обліку операцій інститутів спільного інвестування, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.12.2013 за № 2156/24688 (у редакції рішення Комісії від 06.10.2015 № 1611) (далі - Положення № 2669).
Бухгалтерський облік діяльності ІСІ, як встановлено п. 1 розділу І Положення № 2669, . здійснюється відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міжнародних стандартів фінансової звітності.
Розділом III Положення № 2669 передбачено особливості бухгалтерського обліку діяльності компанії з управління активами у випадку створення нею пайового інвестиційного фонду, а саме: компанія з управління активами складає окрему фінансову звітність за результатами власної діяльності та діяльності зі спільного інвестування кожного зі створених нею пайових інвестиційних фондів.
Відповідно до Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 18 «Дохід» (далі – МСБО 18) дохід у Концептуальній основі складання та подання фінансових звітів визначено як збільшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді надходження або збільшення корисності активів чи зменшення зобов’язань, що веде до збільшення власного капіталу, крім випадків, пов’язаних із внесками учасників власного капіталу. Дохід включає як дохід від звичайної діяльності, так і прибуток від інших операцій. Дохід від звичайної діяльності є доходом, який виникає у процесі звичайної діяльності суб’єкта господарювання і позначається різними назвами, а саме: продаж, гонорари, відсотки, дивіденди та роялті. Метою МСБО 18 є визначення облікового підходу до доходу, який виникає в результаті певних типів операцій та подій.
Положення про склад та структуру активів інституту спільного інвестування, затверджене рішенням Комісії від 10.09.2013 № 1753, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 01.10.2013 за № 1689/24221, зі змінами (далі – Положення № 1753), розроблено відповідно до законів України № 5080, «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», «Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків» та установлює вимоги щодо складу та структури активів ІСІ з метою ефективного розміщення фінансових ресурсів інвесторів.
Відповідно до п. 1 розділу II Положення № 1753 активи ІСІ складаються з грошових коштів, у тому числі в іноземній валюті, на поточних та депозитних рахунках, відкритих у банківських установах, банківських металів, об’єктів нерухомості, цінних паперів, визначених Законом України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», цінних паперів іноземних держав та інших іноземних емітентів, корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, майнових прав і вимог, а також деривативних контрактів та інших активів, дозволених законодавством України, з урахуванням обмежень, установлених Законом № 5080 безпосередньо для конкретних типів та видів інвестиційних фондів. Зазначені активи формуються (оплачуються) за рахунок коштів спільного інвестування.
При цьому встановлення вимог щодо складу та структури активів ІСІ, особливостей бухгалтерського обліку ІСІ за погодженням із Міністерством фінансів України належить до компетенції Комісії (підпункти 59 та 71 п. 4 Положення про Комісію, затвердженого Указом Президента України – від 23 листопада 2011 року № 1063/2011 «Про Національну комісію з цінних , паперів та фондового ринку» (зі змінами)).
Особливості оподаткування податком на прибуток ІСІ встановлено у п. 141.6, ст. 141 Кодексу.
Так, відповідно до положень п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу , звільняються від оподаткування кошти спільного інвестування, а саме: кошти, внесені засновниками корпоративного фонду, кошти та інші активи, залучені від учасників ІСІ, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо).
Для цілей п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу під активами ІСІ розуміється сформована (оплачена) за рахунок коштів спільного інвестування сукупність майна, корпоративних прав, нерухомості (у тому числі у вигляді неподільного об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта нерухомості та/або подільного об’єкта незавершеного будівництва), майнових прав, вимог та інших активів, передбачених законами та нормативно-правовими актами Комісії.
Зауважимо, що Кодекс не містить визначень термінів «доходи від здійснення операцій з активами ІСІ» та «доходи, нараховані за активами ІСІ».
Такі доходи визначаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.
При цьому питання бухгалтерського обліку операцій ІСІ, у тому числі з отримання доходів від здійснення операцій з активами ІСІ та доходів, нарахованих за активами ІСІ, належать до компетенції Комісії.
Щодо податкової звітності пайових фондів зауважимо, що компанія з управління активами повинна складати та надавати до контролюючих органів і окремо податкові декларації з податку на прибуток підприємств за результатами діяльності кожного пайового інвестиційного фонду, активами якого така компанія управляє.
Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.10.2015 № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101), зі змінами (далі – Декларація).
При цьому зазначимо, що Декларація передбачає можливість складання та подання її платником, який здійснює управління активами кількох ІСІ, утворених без статусу юридичної особи, окремо по кожному ІСІ, активами яких він управляє відповідно до Закону № 5080, із заповненням рядка 9, в якому зазначаються повне найменування ІСІ – фонду та реєстраційний код ІСІ – фонду за даними Реєстру.
У рядку 10 «Особливі відмітки» проставляється позначка «інституту спільного інвестування у вигляді утворення без статусу юридичної особи».
Отже, за умови заповнення відповідних обов’язкових реквізитів щодо ІСІ у рядках 9 та 10 Декларації, за один звітний (податковий) період компанією з управління активами може бути подано кілька декларацій, окремо по кожному ІСІ без статусу юридичної особи, активами яких управляє така компанія – платник податку на прибуток підприємств.
Крім того, разом із Декларацією подається фінансова звітність, складена за окремим ІСІ без статусу юридичної особи.
Щодо заповнення окремих показників основної частини Декларації за результатами діяльності корпоративних та пайових фондів, зважаючи, що формою Декларації не передбачено особливостей для ІСІ, рекомендуємо враховувати таке: у рядку 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» основної частини Декларації зазначається відповідний показник зі звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) корпоративних та пайових фондів. Тобто зазначений показник включає всі доходи ІСІ: як звільнені від оподаткування відповідно до п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу, так і ті, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у загальному порядку;
у рядку 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)» основної частини Декларації зазначається відповідний показник зі звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), тобто фінансовий результат до оподаткування від усіх видів діяльності ІСІ;
у рядку 05 ПЗ «Прибуток, звільнений від оподаткування, або збиток від діяльності, прибуток від якої звільнений від оподаткування (+, -)» основної частини Декларації рекомендуємо відображати суму доходів ІСІ, що підлягають звільненню від оподаткування згідно з п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу (зокрема, доходи від здійснення операцій з активами ІСІ, доходи, нараховані,за активами ІСІ, та інші доходи від діяльності ІСІ (відсотки за позиками, орендні (лізингові) платежі, роялті тощо)) та які враховані у складі доходів при визначенні фінансового результату звітного періоду відповідно до правил бухгалтерського обліку.
При цьому зазначений показник у додатку ПЗ до рядка 05 ПЗ Декларації доцільно відобразити на підставі відповідного заповнення рядку 05 Таблиці 1 «Розрахунок прибутку, що звільняється від оподаткування» із зазначенням підстави для застосування пільги у таблиці 2 «Підстави для застосування пільги» такого додатка (а саме: п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу та коду пільги).
Сума звільнених від оподаткування коштів спільного інвестування відповідно до п.п. 141.6.1 п. 141.6 ст. 141 Кодексу є податковою пільгою з податку на прибуток підприємств (код пільги 11020303) відповідно до довідників податкових пільг, які затверджуються Головою ДПС, та підлягає відображенню у додатку ПП до Декларації.
Всі інші рядки Декларації у разі наявності відповідних показників заповнюються за кожним окремим ІСІ у загальному порядку.
Водночас на підставі п. 46.4 ст. 46 Кодексу зауважимо, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам цього Кодексу з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.
У разі необхідності платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

СГ ввозить пальне на митну територію України виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки: що з реєстрацією платником
акцизного податку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
При ввезенні на митну територію України пального, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених ст. 229 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), платник податку зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» із змінами та зареєструвати таку акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН) (п. 231.1 ст. 231 ПКУ).
Також, п. 231.3 ст. 231 ПКУ визначено, зокрема, що акцизна накладна складається платником податку в день ввезення на митну територію України пального. Особа, яка ввозить пальне на митну територію України, зобов’язана скласти акцизну накладну в одному примірнику на підставі даних відповідної митної декларації. Особа, яка склала акцизну накладну в одному примірнику, зобов’язана зареєструвати таку акцизну накладну в ЄРАН.
Право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому ст. 212 ПКУ.
Пунктом 6 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 визначено, зокрема, що реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочих дні до початку ввезення на митну територію України пального заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі – Заява), форма якої затверджується Міністерством фінансів України.
Заява складається та подається до контролюючого органу за основним місцем обліку особи як платника податків з використанням засобів електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.
Відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий.
Згідно з п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ реалізація пального для цілей розд. VI ПКУ – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
- до акцизного складу;
- до акцизного складу пересувного;
- для власного споживання чи промислової переробки;
- будь-яким іншим особам.
Відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ акцизний склад – це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Згідно з підпунктами «б» та «в» п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ не є акцизним складом:
б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (СГ) (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1 000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб’єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;
в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання – платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10 000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Отже, якщо суб’єкт господарювання, який здійснює ввезення пального на митну територію України, використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, не здійснює операції, які є операціями з реалізації та зберігання пального іншим особам у розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, а пальне зберігається у приміщенні або на території, яка не є акцизним складом у розумінні п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то такий суб’єкт не є розпорядником акцизного складу, не є платником акцизного податку з реалізації пального, відповідно у нього відсутній обов’язок реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні.
Водночас, якщо суб’єкт господарювання, який здійснює ввезення пального на митну території України:
здійснює операції, які є операціями з реалізації та зберігання пального іншим особам у розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то такий суб’єкт є платником акцизного податку з реалізації пального, який зобов‘язаний реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні, в тому числі на операції з ввезення пального на митну територію України;
зберігає пальне у приміщенні або на території, яка є акцизним складом у розумінні п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, то такий суб’єкт є платником акцизного податку та розпорядником акцизного складу, який зобов‘язаний реєструватися платником акцизного податку з реалізації пального, зареєструвати акцизний склад (акцизні склади) в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового відповідно до п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПКУ та складати акцизні накладні, в тому числі на операції з ввезення пального на митну територію України.

Чи потрібно суб’єкту господарювання додатково реєструватися суб’єктом ЗЕД, якщо він має намір здійснювати таку діяльність?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Усі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб’єктами господарської (СГ) діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (ст. 5 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями).
Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, користуються зазначеним правом, якщо вони зареєстровані як підприємці у порядку, визначеному законом. Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони є суб’єктами господарської діяльності за законом держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є. Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.
Господарська, в тому числі зовнішньоекономічна діяльність іноземних суб’єктів господарської діяльності на території України, регулюється законами України щодо порядку здійснення іноземними особами господарської діяльності на території України. У разі, якщо зазначена діяльність пов’язана з іноземними інвестиціями, вона регулюється відповідними законами України.
При цьому слід зазначити, що чинним законодавством не передбачена додаткова реєстрація в контролюючих органах суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.