Вебінар зі слухачами Навчально-наукового центру «Школа бізнесу»

На базі комунікаційної податкової платформи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) за участі заступника начальника податкової служби Дніпропетровщини Валерія Леонова та ректора Національного технічного університету «Дніпровська політехніка» (Університет) Олександра Азюковського провідними фахівцями ГУ ДПС проведено вебінар зі студентами Навчально-наукового центру «Школа бізнесу» при Університеті.
Комунікації зі студентською молоддю, виховання податкової культури у молодого покоління – завжди у пріоритеті роботи податкової служби Дніпропетровщини.
Тематика зустрічей формується, у першу чергу, виходячи з побажань студентів.
Сьогодні обговорювали право на податкову знижку за навчання у супроводженні презентаційних матеріалів, підготовлених фахівцями податкової служби регіону.
Окремий інформаційний блок – запроваджені для платників Державною податковою службою України електронні сервіси: можливості та переваги.
І уже традиційно – відповіді на запитання учасників вебінару.
Попереду – нові зустрічі, цікаві та корисні діалоги.

Інформаційні кампанії як засіб формування податкової культури

У пресцентрі інформаційного агентства «МІСТ-ДНІПРО» у форматі Zoom відбулась пресконференція за участі начальника управління інформаційної взаємодії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Манушак Осипової  на тему: «Інформаційні кампанії як засіб формування податкової культури». 
Одним із основних завдань податкової служби є формування податкової культури, тобто усвідомлення громадськістю та бізнесом важливості своєчасної сплати податків для розвитку держави.
Використання інформаційних кампаній дозволяє донести важливі повідомлення, вплинути на поведінку платників податків і підвищити рівень свідомого виконання податкових зобов'язань.
Для поліпшення обізнаності платників податків ДПС України запроваджено і діють три інформаційні кампанії, в яких активну участь приймають і фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
Перша - кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2023 року. Є однією з основних ініціатив, яку податкова служба України проводить щорічно.
Ця кампанія спрямована на заохочення громадян до добровільного декларування доходів та інформування про можливість отримання податкової знижки.
Нагадаю, що фізичні особи мають можливість отримати податкову знижку за витратами, здійсненими у 2023 році.
Для цього до 31 грудня 2024 року включно необхідно подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація).
Право на отримання податкової знижки не переноситься на наступний рік.
Право на податкову знижку визначено ст. 166 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати та/або у вигляді дивідендів, у випадках, визначених Кодексом (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, крім випадку, визначеного п.п. 166.4.4 п. 166.4 ст. 166 Кодексу.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача)), а також копіями договорів за їх наявності, в яких обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).
Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Кодексом (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).
До податкової знижки можна включити витрати, зокрема:
частину суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом;
пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям;
сума коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів освіти для компенсації вартості навчання;
страхові платежі за договором довгострокового навчання;
суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій;
суми витрат на оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини;
суми коштів, сплачених у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу;
суми витрат у вигляді орендної плати (для внутрішньо переміщених осіб);
суми витрат на лікування гострої респіраторної хвороби COVID-19;
суми витрат на придбання акцій, емітентом яких є юридична особа, яка набула статус резидента Дія Сіті.
З метою отримання права на податкову знижку платник податків подає податкову декларацію до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку.
Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено Кодексом, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».
Друга – кампанія щодо впровадження реформ та управління змінами (Національна стратегія доходів до 2030 року).
Основною метою кампанії є забезпечення прозорості процесу запровадження Національної стратегії доходів, підвищення обізнаності про її значення для економічного розвитку країни, а також залучення громадян до активного обговорення та участі в реалізації стратегії.
Національна стратегія доходів розрахована на 6 років з метою забезпечення макроекономічної та фінансової стабільності  у період воєнного стану і після його припинення.
Вона передбачає удосконалення процесів податкового та митного адміністрування, адаптації законодавства України до законодавства ЄС та зміцнення доброчесності та довіри до контролюючих органів та посилення антикорупційних заходів .
Заходи із впровадження НСД, передбачають, зокрема:
- моніторинг звітів про підзвітні рахунки податкових резидентів України з метою виявлення ймовірно прихованих фінансових активів;
-  удосконалення процедури стягнення податкового боргу, забезпечення прозорого обміну інформацією з членами глобального Форуму ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку);
- запровадження обміну звітами у розрізі країн міжнародних груп компаній: налагодження ефективного процесу обміну податковою інформацією з іноземними компетентними органами для оцінки ризиків, трансфертного ціноутворення та інших ризиків, пов’язаних із розмиванням податкової бази;
-  зниження впливу «людського фактора» на процеси обміну податковою інформацією, забезпечення дотримання конфіденційності інформації;
- впровадження процедур Е-аудиту.
Третя – інформаційно-роз’яснювальна кампанія про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризики) в Державній податковій службі України має на меті ознайомити платників податків з новими підходами в управлінні податковими ризиками, що впроваджуються в Україні. Ця кампанія є важливим кроком до підвищення прозорості, ефективності податкової системи та забезпечення справедливого оподаткування.
Світова практика адміністрування податків і зборів побудована зокрема на управлінні комплаєнс-ризиками. Тобто, ризиками дотримання податкового законодавства.
У Національній стратегії доходів до 2030 року, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року № 1218-р, зазначено, що зусилля з реформування Державної податкової служби України будуть зосереджені, у тому числі, на розробленні сучасних практик управління комплаєнс-ризиками.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 25 липня 2024 року № 854 «Про реалізацію експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі" (набрала чинності 31 липня 2024 року).
Ця Постанова не встановлює жодних нових обов’язків або обмежень для платників податків. Вона є методологічною основою та базовим документом для практичної реалізації Експериментального проєкту.
Впровадження системи управління податковими ризиками є важливим етапом у діяльності податкової служби, спрямованим на забезпечення дотримання платниками податків законодавства.
Такий підхід дозволяє не лише виявити та уникнути потенційних порушень, а й розробити систему стратегій для їх запобігання та вирішення, враховуючи комплексну природу податкових ризиків, а застосування системи управління податковими ризиками значно збільшить ефективність функціонування податкової системи.
Основні новації Експериментального проекту:
Перше – розподіл всіх податкових ризиків за основними видами, а саме:
ризик реєстрації – (це випадок, коли особи, які зобов’язані стати на облік у податковому органі або зареєструватися платниками окремих податків, не перебувають на обліку в податковому органі або не зареєстровані платниками відповідних податків)
ризик звітності – (це випадок, коли платники податків подають податкову звітність із запізненням або не подають її взагалі);
ризик сплати – (це випадок, коли платники податків сплачують податки, збори, платежі із запізненням або сплачують у неповному обсязі, або не сплачують зовсім, що призводить до виникнення або накопичення податкового боргу;)
ризик декларування – (це випадок, коли податкові надходження зменшено або може бути зменшено внаслідок неправильного відображення даних у звітності (помилково або умисно)).
Друге – уніфікація правил визначення податкового ризику: створення паспортів податкового ризику – (уніфікованих правил для визначення впливу податкових ризиків на надходження до Державного та Зведеного бюджетів України, ідентифікації платників, у яких наявний такий ризик. Оцінки ризиків, наявність ризиків у платників податків здійснюватимуться комплексно на підставі об’єктивних даних, а не суб’єктивних рішень і суджень).
Третє - централізація визначення податкових ризиків та заходів впливу на них: (створення Експертної комісії Державної податкової служби із застосування системи управління податковими ризиками, структурного підрозділу, відповідального за впровадження комплаєнсу у податковій сфері, який здійснюватиме координацію роботи з управління податковими ризиками.)
Четверте - систематичне розроблення стратегій впливу на податкові ризики та їх реалізація по всій вертикалі податкової служби: (на підставі ідентифікації та оцінки ризиків буде підготовлено Загальний план удосконалення управління податковими ризиками, який визначить найвищі податкові ризики в адмініструванні податків і зборів та закріпить стратегії впливу на них, а також сегментарні (секторальні) плани, зосереджені на окремих галузях економіки, сегментах платників податків.)
П’яте - самооцінка ефективності проведеної роботи: Передбачається періодичне оцінювання ефективності заходів. За результатам Експериментального проєкту будуть надані відповідні оцінки.
Експериментальний проєкт – це нові можливості та удосконалення практики діяльності податкової служби щодо управління ризиками.
Як результат – посилення доброчесності, підвищення рівня дотримання податкового законодавства платниками.
Більш детальну інформацію про проведення цих інформаційних кампаній, а також інші корисні повідомлення Ви можете знайти на наших інформаційних ресурсах:
- субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС;
- наша сторінка у соціальній мережі Facebook;
- YouTube канал «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області».

Єдиний податок: ФОПи поповнили місцеві бюджети Дніпропетровщини
на понад 3,4 млрд гривень

Як зазначила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, у 2024 році надходження єдиного податку від фізичних осіб– підприємців (ФОП) порівняно з січнем – вереснем минулого року зберігають позитивну тенденцію росту.
Так, протягом січня – вересня поточного року ФОПи спрямували до місцевих бюджетів Дніпропетровщини понад 3,4 млрд грн єдиного податку, що майже на 1,2 млрд грн, або на 52,7 відс., більше ніж у 2023 році.
За словами очільниці податкової служби регіону, єдиний податок належить до тих податкових платежів, надходження якого стабільно і суттєво поповнюють місцеві бюджети і забезпечують життєдіяльність територіальних громад.
«Дякуємо платникам за проявлену громадянську позицію щодо своєчасної сплати податків! Відповідно до Національної стратегії доходів формування іміджу ДПС як сервісної служби європейського зразка з високим рівнем довіри у суспільстві залишається серед пріоритетів діяльності ДПС і є стратегічною ціллю ДПС», – підкреслила Наталя Федаш.

За видобування газового конденсату загальний фонд держбюджету отримав
від платників Дніпропетровщини майже 50,0 млн грн рентної плати

Протягом січня – вересня 2024 року до загального фонду державного бюджету від платників Дніпропетровської області за видобування газового конденсату надійшло майже 50,0 млн грн рентної плати. Сума надходжень збільшилась у порівнянні з минулорічним показником відповідного періода на понад 34,4 млн грн, темп росту – 321,1 відсотка.
Інформуємо, що метою експериментального проекту щодо функціонування системи управління податковими ризиками (комплаєнс-ризиками) в Державній податковій службі є впровадження в організацію та діяльність ДПС міжнародних підходів до управління, що ґрунтуються на управлінні податковими ризиками, щодо підвищення рівня дотримання платниками податків своїх податкових обов’язків.
Стратегічна мета управління комплаєнс-ризиками (тобто ризиками дотримання податкового законодавства) – це постійне підвищення рівня добровільного дотримання платниками податків вимог податкового законодавства шляхом виявлення та визначення пріоритетності ризиків втрати податкових надходжень і впровадження заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків.

Податковий календар на 31 жовтня 2024 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що

31 жовтня 2024 року четвер, останній день сплати

авансового внеску з податку на прибуток підприємств з пунктів обміну іноземних валют за жовтень 2024 року.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 25.10.2024 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 10 вересня 2024 року № 435 «Про затвердження Змін до розділу 1 додатка 2 до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24 вересня 2024 року за № 1435/42780 (далі – Наказ № 435).
Наказ № 435 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 25.10.2024 № 89.

Товари/послуги, необоротні активи починають використовуватись не в господарській діяльності: порядок заповнення податкової накладної

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на додану вартість (податок) зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 ПКУ).
Згідно з п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (із змінами) (далі – Порядок № 1307), при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пп. 10 - 15 Порядку № 1307, у верхній лівій частині таких накладних у графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» робиться помітка «X» та зазначається тип причини, зокрема, «13 – Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності».
Пунктом 11 Порядку № 1307 визначено, що у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку складає окрему зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання/починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, у графі «Зведена податкова накладна» якої зазначається код ознаки «1». Така зведена податкова накладна складається не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
У графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється.
Таблична частина розділу Б зведеної податкової накладної з типом причини «13» заповнюється з урахуванням таких особливостей:
у графі 2 зазначаються опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця), а також дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ (п.п. 1 п. 16 Порядку № 1307);
у графах 3.1, 3.3 зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП) (п.п. 2 п. 16 Порядку № 1307);
у графах 4 та 5 зазначається одиниця виміру товарів/послуг (п.п. 3 п. 16 Порядку № 1307);
графи 3.2.1, 6 - 8, 10 та 11 заповнюються у загальному порядку;
графи 3.2.2 та 9 не заповнюються, оскільки при складанні такої зведеної податкової накладної відсутня інформація, яка підлягає внесенню до таких граф.
У розділі А табличної частини такої зведеної податкової накладної рядки I - VІІІ заповнюються у загальному порядку, при цьому рядки IX - XIІ не заповнюються.

Виправлення помилок щодо коду за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади, допущених у рядку 2 податкової декларації
з рентної плати та у рядку 3 додатків до неї

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на наступне.
Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 26.11.2020 № 290 (далі – КАТОТТГ)
Пунктом 48.4 ст. 48 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити, зокрема, такі обов’язкові реквізити:
- код органу місцевого самоврядування за КАТОТТГ;
- код адміністративно-територіальної одиниці за КАТОТТГ.
Форма податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (із змінами) (далі – Декларація).
Відповідно до примітки 1 до Декларації невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, у якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до Декларації не додається.
Графа «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» рядка 2 Декларації та рядок 3 «Код за КАТОТТГ територіальної громади»/«Код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» відповідних додатків до неї заповнюються згідно з КАТОТТГ.
Згідно з приміткою 8 до Декларації у графі «код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці» рядка 2 Декларації зазначається код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за КАТОТТГ за місцем обліку платника рентної плати (місцезнаходженням контролюючого органу, до якого подається Декларація).
За кожним кодом адміністративно-територіальної одиниці за КАТОТТГ, зазначеним у рядку 2, має подаватись окрема Декларація.
У додатках, зокрема, у рядку 3 зазначається наступна інформація (відповідно з примітками):
- у рядку 3 додатків 1, 2 прим. 1 і 2 прим. 2 – код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ на території якої знаходиться ділянка надр, з якої видобуваються корисні копалини;
- у рядку 3 додатка 3 – код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ на території якої знаходиться ділянка надр;
- у рядку 3 додатків 5 і 7 – код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ на території якої знаходиться водний об’єкт;
- у рядку 3 додатків 8 і 9 – код територіальної громади, визначений за КАТОТТГ на території якої знаходиться лісова ділянка;
- у рядку 3 додатків 4 прим. 1, 6, 10 прим. 1, 11 прим. 1 – код адміністративно-територіальної одиниці, визначений за КАТОТТГ за місцем обліку платника рентної плати (місцезнаходження контролюючого органу, до якого подається Декларація).
Враховуючи положення п. 48.4 ст. 48 ПКУ код за КАТОТТГ є обов’язковим реквізитом, оскільки є необхідним для адміністрування рентної плати.
Якщо код за КАТОТТГ адміністративно-територіальної одиниці/територіальної громади (рядок 2 Декларації та рядок 3 додатків до неї) містить помилку, то платник податків має подати:
- Декларацію з позначкою «Уточнююча» (разом з відповідними додатками), в якій відобразити до зменшення податкові зобов’язання з відповідної рентної плати;
- Декларацію з позначкою «Звітна» з вірними (коректними) кодами за КАТОТТГ у рядку 2 Декларації та рядку 3 відповідних додатків до неї.

Яка відповідальність передбачена у разі порушення
порядку складання податкової декларації з ПДВ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи.
Загальні вимоги щодо складання податкової звітності визначено ст. 48 ПКУ, якою, зокрема передбачено, що податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, передбачені пп. 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ а також бути підписана.
Відповідно до п. 48.7 ст. 48 ПКУ податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 ПКУ, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених п. 46.4 ст. 46 ПКУ.
Відповідальність платників податків визначено главою 11 розд. II ПКУ.
За порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності: фінансова, адміністративна та кримінальна (ст. 111 ПКУ).
Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (із змінами) (далі – Порядок № 21).
Платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (п. 6 розд. III Порядку № 21).
Відповідно до п. 20 розд. III Порядку № 21 після подання декларації за звітний (податковий) період платник податку має право до закінчення граничного терміну подання декларації за такий самий період подати нову декларацію з виправленими показниками.
Водночас, відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
При цьому, у разі виявлення факту заниження податкового зобов’язання платник податку повинен сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відс. від такої суми до подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 120.2 ст. 120 ПКУ визначено, що невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім – п’ятим п. 50.1 ст. 50 ПКУ, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності в частині самостійного нарахування та сплати штрафу, передбаченого цим пунктом, -
тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 відс. від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов’язання (недоплати) та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
При самостійному донарахуванні платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених ст. 50 ПКУ, суми податкових зобов’язань та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, штрафи, передбачені главою 11 ПКУ, не застосовуються.
При цьому відповідно до п.п. 69.38 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у разі самостійного виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених ст. 50 ПКУ, помилок, що призвели до заниження податкового зобов’язання, такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ, та пені.
Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПКУ вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від’ємного значення суми ПДВ платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв’язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, – тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Діяння, передбачені п. 123.1 ст. 123 ПКУ, вчинені умисно, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відс. від суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (п. 123.2 ст. 123 ПКУ).
Діяння, передбачені п. 123.2 ст. 123 ПКУ, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми визначеного податкового зобов’язання та/або іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування (п. 123.3 ст. 123 ПКУ).
Притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівля критого ринку та приміщення, розташовані на ньому (магазини, кіоски, павільйони тощо)?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що проводять свою діяльність у тимчасових спорудах для здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках.
Згідно з п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПКУ платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Визначене п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ виключення з переліку об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, поширюється на те нерухоме майно, яке зазначене у вказаній нормі ПКУ, а саме на належне суб’єктам господарювання малого та середнього бізнесу нерухоме майно, яке розташовано на ринках.
Належність будівель (споруд) до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Національним класифікатором будівель та споруд НК 018:2023, затвердженим наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 № 3573 (далі – Класифікатор).
Водночас, оскільки, відповідно до п. 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105, ринок – це суб’єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій, то лише приналежність критих ринків, окремих павільйонів та крамниць, залів для ярмарків, будівель торгівельних центрів до класу 1230 «Будівлі оптово-роздрібної торгівлі» Класифікатора не надає підстав для виключення об’єкта нерухомості з об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Підставами для застосування положень п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ є одночасне дотримання умов:
- реєстрація власника об’єкту нерухомості, як суб’єкта господарювання, функціональними обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій;
- створення та розміщення об’єкту нерухомості на спеціально відведеній для функціонування ринку за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці;
- на території ринку проводиться діяльність суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу.
За інших обставин у власника об’єкту нерухомості – будівлі критого ринку виникають податкові зобов’язання зі справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальних підставах.

Виправлення помилки, допущеної у графі 2 зведеної ПН, яка не призводить до змін обсягів постачання або зменшення/збільшення податкових зобов’язань

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що п. 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (із змінами) (далі – Порядок № 1307) визначено, що у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на додану вартість (податок) складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися:
1) в операціях, що не є об’єктом оподаткування;
2) в операціях, звільнених від оподаткування;
3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.
У разі складання зведеної податкової накладної у графі «Зведена податкова накладна» зазначається код ознаки:
1 – у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ;
2 – у разі нарахування податкових зобов’язань відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ.
Відповідно до п. 16 Порядку № 1307 у разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у п. 11 Порядку № 1307, у цій графі платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ. При цьому у податкових накладних, складених у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності, у яких відповідно до п. 8 Порядку № 1307 зазначено тип причини 13, у цій графі також зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг постачальника (продавця).
Згідно з п. 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до ст. 192 ПКУ за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Отже, якщо платником податку допущена помилка у графі 2 зведеної податкової накладної, складеної відповідно до вимог п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, яка не призводить до змін обсягів постачання або зменшення/збільшення податкових зобов’язань, зокрема, якщо зазначено неправильний номер податкової накладної, складеної на такого платника, то платник податку:
з метою вилучення зайвої податкової накладної, яка не підлягала включенню до зведеної податкової накладної (з неправильно зазначеним номером), складає розрахунок коригування, в якому виводиться в «0» («обнуляється») відповідний рядок зведеної податкової накладної, в якій зазначено таку зайву податкову накладну. У такому розрахунку коригування зазначається код причини 201 «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ» або 202 «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 199.1 ст. 199 ПКУ» (в залежності від того з яким типом причини складена зведена податкова накладна).

Розірвання договору: як ФОП – платник єдиного податку першої – третьої груп відображає у податковій декларації повернення авансу, передоплати?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку, зокрема, першої, другої груп є календарний рік.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 ПКУ).
Доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) (абзац перший п. 292.3 ст. 292 ПКУ).
Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).
Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 ст. 292 ПКУ).
До складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (п.п. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація).
Отже, якщо у разі розірвання договору фізична особа – підприємець – платник єдиного податку (першої – третьої груп) (далі – платник єдиного податку) повертає кошти (аванс, передоплату) покупцю за товари (роботи, послуги) у податковому періоді їх отримання, то сума таких коштів не включається до складу його доходу та відповідно не підлягає відображенню у Декларації.
Якщо повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) відбувається в іншому податковому періоді, платник єдиного податку повинен уточнити показники усіх попередньо поданих Декларацій, в яких до доходів була включена така сума (авансу, передплати). Такий перерахунок здійснюється шляхом подання уточнень до раніше поданих Декларацій.