Щодо окремих особливостей заповнення додатку 2 до податкової декларації з ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/843073.html повідомила таке.
Щодо окремих особливостей заповнення додатку 2 до податкової декларації з ПДВ «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від’ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» (далі – додаток 2).
Звертаємо увагу платників податку на додану вартість (далі – ПДВ), що у зв’язку із виданням наказу Міністерства фінансів України від 09.08.2024 № 400 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.08.2024 за № 1302/42647, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 28.08.2024 № 418 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 09 серпня 2024 року № 400», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 03.09.2024 за № 1343/42688 (далі – наказ № 400), податкові декларації з ПДВ, починаючи зі звітного (податкового) періоду – жовтень 2024 року, складаються виключно за формами, що викладені у новій редакції наказом № 400 (подаються з 01 листопада 2024 року).
Зміни, внесені до форм податкової звітності, обумовлені необхідністю приведення їх у відповідність до вимог Податкового кодексу України (далі – Кодекс) з метою практичної реалізації податкових механізмів, у тому числі у частині забезпечення ефективного адміністрування ПДВ та здійснення автоматизованої перевірки декларування платником суми від’ємного значення.
Зокрема, об’єднано додатки 2 та 3 до декларації в один додаток 2.
У новому додатку 2 передбачено застосування оновленої таблиці 1, в якій структуровано порядок та змінено хронологію відображення платниками податку інформації про розрахунок суми від’ємного значення та суми бюджетного відшкодування, а саме:
– у розрізі звітних (податкових) періодів, у яких виникло від’ємне значення;
– податкових накладних, згрупованих по періодах їх складання окремо по кожному постачальнику товарів/послуг, за яким сформовано таке значення;
– розрахунків коригування, складених на підставі підпункту «в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, у разі якщо таке коригування призвело до виникнення від’ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 розділу V Кодексу, яка підлягає бюджетному відшкодуванню.
У таблиці 1 додатка 2 розшифровується вся сума від’ємного значення, що задекларована у рядку 19 декларації, у тому числі залишки сум від’ємного значення, що виникли у попередніх звітних (податкових) періодах.
Відомості про суми від’ємного значення зазначаються у хронологічному порядку виникнення таких сум, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найбільш давнім до дати подання декларації, та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом.
Додаток 2 до декларації доповнено новою таблицею 1.1, у якій має зазначатися інформація про суми податку за операціями з придбання товарів/послуг, якщо такі суми податку було зараховано в погашення податкових зобов’язань, визначених за операціями з експорту товарів, до яких застосовується Режим експортного забезпечення, за умови фактичної сплати сум податку таким постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України.
Особливості заповнення додатка 2 викладені в додатку 2 до листа ДПС від 28.10.2024 № 29885/7/99-00-21-03-02-07 (розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-dodanu-vartist/listi/2024-rik/79175.html).

Територія високого рівня податкової довіри:
переваги та можливості для бізнесу

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Про новий рівень співпраці між державою та бізнесом, який ґрунтується на взаємній довірі, підтримці та партнерстві, говорили сьогодні представники ДПС та Федерації роботодавців України.
В. о. заступника Голови ДПС Євгеній Сокур представив новий проєкт ДПС – Територію високого рівня податкової довіри та переваги, які отримують його учасники.
«Сьогодні бізнесу пропонується новий формат комунікації з податковою службою. В основі цього проєкту – ідея про те, що бізнес, який відповідає чітко визначеним критеріям, може отримувати підтримку з боку держави. Такий підхід є мотивацією для інших підприємців дотримуватися всіх правил, аби також отримати додаткові преференції податкового адміністрування», – розповів Євгеній Сокур.
За його словами, платники, які будуть включені до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, отримують певні податкові переваги.
Зокрема, це – мораторій на проведення перевірок, Мова йде про звільнення від переважної частини документальних позапланових, планових та фактичних перевірок. Також скорочуються строки камеральних і документальних перевірок при отриманні бюджетного відшкодування та терміни надання індивідуальних податкових консультацій.
Важливою складовою також є закріплення за кожним платником комплаєнс-менеджера. Це зручно, адже він допоможе відстежувати можливі податкові ризики діяльності платника та надасть консультацію щодо їх усунення.
«Запрошую представників ФРУ долучатися до нового проєкту та користуватися його перевагами.  Комплаєнс-менеджер не лише поінформує про вимоги та обмеження у законодавстві, але й допоможе розробити найкращі стратегії виконання  податкових зобов'язань та усунення потенційних ризиків порушення податкового законодавства, – підкреслив Євгеній Сокур.
Під час зустрічі в. о. заступника Голови ДПС відповів на запитання щодо основних аспектів проєкту та закликав користуватися новим субсайтом ДПС «Територія високого рівня податкової довіри», де зібрано усю корисну інформацію. Зокрема, платники зможуть дізнатися про середні показники сплати податків до бюджету та середню заробітну плату по своїй галузі, перевірити власні показники тощо.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/843045.html

Закон № 3813: переваги, запропоновані державою для бізнесу

На зустрічі з представниками Дніпропетровської обласної організації роботодавців агропромислового комплексу розглянули новації податкового законодавства, передбачені Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (Закон № 3813).
Допомога платнику у прийнятті управлінських рішень та виключення ризику порушень податкового законодавства – мета запровадження норм Закону № 3813 та проєкту Державної податкової служби України (ДПС) «Територія високого рівня податкової довіри» (Проєкт), спрямованого на підтримку платникам з високим рівнем дотримання податкового законодавства.
Ключові переваги Проєкту – це точність і швидкість, оперативне реагування на запити платників та дії на випередження ймовірних ризиків.
Для зручності платників створено окремий ресурс – субсайт ДПС «Територія високого рівня податкової довіри», де платник може ознайомитися з інформацією щодо зазначеної ініціативи. Зокрема, дізнатися, як стати учасником Проєкту, яким вимогам треба відповідати, які можна отримати переваги, перевірити власні показники, проаналізувати свою галузь.
Відкрита комунікація з бізнесом триває!

Платформа «Діалог влади та бізнесу» – формат дієвих комунікацій
державних органів з бізнесом на Дніпропетровщині

Під головуванням першого заступника голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації – начальника обласної військової адміністрації Кульбача Андрія за участі заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) Яіцького Максима, в. о. директора департаменту економічного розвитку обласної військової адміністрації Кощеєва Дениса та фахівців обласної податкової служби на базі Дніпропетровської облдержадміністрації проведено чергову онлайн зустріч з представниками бізнесу.
Захід відбувся у рамках регіональної платформи «Діалог влади та бізнесу».
Основні аспекти реєстрації податкових накладних в ЄРПН, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (зі змінами) – у центрі уваги учасників комунікації.
Фахівці податкової відповіли на найбільш актуальні питання, які виникають у платників під час здійснення господарської діяльності.
У супроводженні візуального матеріалу учасникам зустрічі нагадали про інформаційні ресурси податкової служби регіону та оперативні формати комунікацій з платниками – комунікаційну податкову платформу і телефони «гарячих ліній».
Така взаємодія державних органів і представників бізнесу сприяє оперативному реагуванню та вирішенню нагальних питань суб’єктів господарювання і спрямована на покращення економічного клімату у регіоні, а отже – і на збільшення надходжень до бюджетів.
Робота триває – визначені спільні кейси подальшої співпраці.

Рентна плата: до загального фонду держбюджету від платників Дніпропетровщини надійшло понад 4,1 млрд гривень

Впродовж січня – жовтня 2024 року до загального фонду державного бюджету платники Дніпропетровщини спрямували понад 4,1 млрд грн рентної плати. Як повідомила в. о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Наталя Федаш, надходження збільшились у порівнянні з минулорічним відповідним періодом на понад 1,9 млрд грн, або майже на 85 відсотків.
Як підкреслила очільниця податкової служби регіону, доступна та відкрита комунікація з органами ДПС спрямована на допомогу платнику у напрямку виключення ризиків порушень податкового законодавства. Запровадження інституту особистого комплаєнс-менеджера – це новий рівень взаємодії бізнесу та органів ДПС, покликаний допомогти суб’єктам господарювання уникати податкових помилок та ризиків.
«Висловлюю вдячність платникам, які сумлінно виконують свої фінансові обов’язки перед державою. Нагадую, що з метою створення нового рівня партнерства між податковою службою та платниками податків, рівних та справедливих умов оподаткування для платників, підвищення рівня добровільного дотримання законодавства ДПС запроваджено новий проєкт «Територія високого рівня податкової довіри». На окремому ресурсі – субсайті Державної податкової служби України «Територія високого рівня податкової довіри» платник може дізнатися, як стати учасником цього проєкту, яким вимогам треба відповідати та які можна отримати переваги», – зазначила Наталя Федаш.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від фізичних осіб
надійшло понад 12,1 млн грн транспортного податку

Протягом десяти місяців 2024 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області фізичні особи спрямували понад 12,1 млн грн транспортного податку. Порівняно з січнем – жовтнем 2023 року надходження збільшились на понад 6,6 млн грн, темп росту – 219 відсотків.
Звертаємо увагу, що наказом Міністерства фінансів України від 14 січня 2011 року № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами і доповненнями затверджено наступну Класифікацію доходів бюджету по транспортному податку:
18011000 «Транспортний податок з фізичних осіб»;
18011100 «Транспортний податок з юридичних осіб».

Місцеві бюджети Дніпропетровщини від сільськогосподарських товаровиробників отримали понад 518,7 млн грн єдиного податку

З початку поточного року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області від сільськогосподарських товаровиробників – платників єдиного податку надійшло понад 518,7 млн гривень.
Нагадуємо, що відповідно до п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:
у I кварталі – 10 відсотків;
у II кварталі – 10 відсотків;
у III кварталі – 50 відсотків;
у IV кварталі – 30 відсотків.

Оновлено умовні коди причин коригування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадає, що згідно з п. 23 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерств фінансів України від 31.12.2015  № 1307» Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267) Державна податкова служба України визначає умовні коди причин коригування, які платники податку на додану вартість (далі – податок) зазначають у графі 2.1 табличної частини розділу Б розрахунку коригування, та забезпечує їх оприлюднення на власному вебпорталі для використання платниками податку під час складання розрахунків коригування відповідно до Податкового кодексу України.
На вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/357729.html розміщено оновлений Довідник умовних кодів причин коригування, до якого з додано нові умовні коди, які застосовуються з 01 грудня 2024 року.

Про особливості здійснення операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів
у період дії воєнного стану
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома, що Державна податкова служба України у зв’язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України рішення про початок функціонування режиму експортного забезпечення (далі – РЕЗ) листом від 15.11.2024 № 31717/7/99-00-21-03-02-07 (далі – Лист ДПС № 31717) проінформувала про особливості здійснення операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів (далі – Товари-РЕЗ) у період дії воєнного стану.
Окремі особливості здійснення зазначених операцій були роз’яснені листом ДПС від 02.07.2024 № 19083/7/99-00-21-03-02-07, який розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79021.html.

Загальні норми
Запровадження РЕЗ здійснюється на підставі постанова Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2024 року № 1261 «Про запровадження режиму експортного забезпечення» (далі – Постанова № 1261), яка набирає чинності з 1 грудня 2024 року.
До дати запровадження режиму експортного забезпечення оподаткування ПДВ операцій з експорту Товарів-РЕЗ, складання податкових накладних за такими операціями та їх відображення в деклараціях з ПДВ здійснюється в загальному порядку.
Статтею 192 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон   №959-ХІІ) передбачено, що експорт Товарів-РЕЗ може здійснюватися лише зареєстрованими платниками ПДВ.
Суб’єктам підприємницької діяльності, які не зареєстровані як платники ПДВ, здійснювати експорт Товарів-РЕЗ в період дії режиму експортного забезпечення, тобто, з 1 грудня 2024 року, забороняється.
Перелік Товарів-РЕЗ визначено абзацом другим статті 192 Закону № 959-ХІІ та Постановою № 1261. Зокрема, до них належать товари, що класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД:
0409 00 00 00 – мед натуральний;
0802 31 00 00 – горіхи волоські у шкаралупі;
0802 32 00 00 – горіхи волоські без шкаралупи;
1001 – пшениця і суміш пшениці та жита (меслин);
1002 – жито;
1003 – ячмінь;
1004 – овес;
1005 – кукурудза;
1201 – соєві боби;
1205 – насіння ріпаку або кользи;
1206 00 – насіння соняшнику;
1507 – олія соєва та її фракції, рафіновані або нерафіновані;
1512 – олії соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції, рафіновані або нерафіновані;
1514 – олії ріпакова (із ріпака або кользи) або гірчична та їх фракції, рафіновані або нерафіновані;
2306 – макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних або мікробних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305.
Оподаткування ПДВ операцій з експорту Товарів-РЕЗ в період дії режиму експортного забезпечення здійснюється за ставками, визначеними підпунктами «а» і «г» пункту 193.1 статті 193 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для операцій з постачання таких товарів на митній території України, зокрема:
• за ставкою 14 відсотків оподатковуються операції з експорту товарів, які класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД 1001 (пшениця і суміш пшениці та жита (меслин)), 1003 (ячмінь), 1005 (кукурудза), 1201 (соєві боби), 1205 (насіння ріпаку або кользи), 1206 00 (насіння соняшнику);
• за ставкою 20 відсотків оподатковуються операції з експорту товарів, які класифікуються за кодами згідно з УКТ ЗЕД 0409 00 00 00 (мед натуральний), 0802 31 00 00 (горіхи волоські у шкаралупі), 0802 32 00 00 (горіхи волоські без шкаралупи), 1002 (жито), 1004 (овес), 1507 (олія соєва та її фракції, рафіновані або нерафіновані), 1512 (олії соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції, рафіновані або нерафіновані), 1514 (олії ріпакова (із ріпака або кользи) або гірчична та їх фракції, рафіновані або нерафіновані), 2306 (макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних або мікробних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305).
Законом України від 09 травня 2024 року № 3706-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» підрозділ 2 розділу XX ПКУ доповнено пунктом 97, яким встановлено, що тимчасово, на період дії режиму експортного забезпечення, запровадженого Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 192 Закону № 959-ХІІ, оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту Товарів-РЕЗ здійснюється з урахуванням особливостей, визначених вказаним пунктом.
Так, підпунктом «а» пункту 97.2 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено умови, за дотримання яких операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту Товарів-РЕЗ оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом «б» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ.
Крім того, абзацами 10 – 12 статті 192 Закону № 959-ХІІ передбачені винятки, до яких режим експортного забезпечення не застосовується, а саме:
- вивезення Товарів-РЕЗ як припасів транспортними засобами комерційного призначення відповідно до статті 229 Митного кодексу України;
- вивезення Товарів-РЕЗ (товарних підкатегорій 1001 91 10 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00, 1206 00 10 00 згідно з УКТ ЗЕД), які здійснюються платниками ПДВ у супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого з урахуванням положень пункту 15 розділу ІХ Закону України «Про карантин рослин».
Абзацом четвертим статті 192 Закону № 959-ХІІ забороняється експорт Товарів-РЕЗ, якщо передбачені зовнішньоекономічним договором контрактні (зовнішньоторговельні) ціни є нижчими, ніж мінімально допустимі експортні ціни, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику.
Інформація про мінімально допустимі експортні ціни розміщується в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2024 року № 944 «Про затвердження Порядку затвердження мінімально допустимих експортних цін на окремі види товарів», на офіційному вебсайті Мінагрополітики.
Детально про нормативну базу; складання податкових накладних та розрахунків коригування за операціями з експорту Товарів-РЕЗ; відображення операцій з експорту Товарів-РЕЗ у податковій звітності; декларування бюджетного відшкодування можна ознайомитись у Листі ДПС № 31717, який розміщено на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/79183.html

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Правила складання податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних та їх реєстрація в ЄРПН регулюються ст. 201 ПКУ, Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 (із змінами), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (із змінами) (далі – Порядок № 1246).
Згідно з положеннями п. 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192, пп. 200 прим. 1.3, 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1, пп. 201.1, 201.10 і 201.16 ст. 201 та п. 97 підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, а також з урахуванням Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06 червня 2017 р. № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 № 959/30827.
Реєстрація розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН може бути здійснена тільки після реєстрації в ЄРПН податкових накладних.
Абзацом другим п. 192.1 ст. 192 ПКУ визначено термін, протягом якого розрахунок коригування до податкової накладної має бути зареєстрований в ЄРПН.
Так, розрахунок коригування не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
На період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України короновірусної хвороби (COVID-19), зупинявся перебіг строків, встановлених п. 52 прим. 8 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
На період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
Відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ тимчасово до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, зокрема дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в ЄРПН.
При цьому нормами ПКУ не передбачено виключень щодо можливості реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування, незалежно від обставин, за яких такий розрахунок коригування складається.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування отримувачем (покупцем).
При цьому тимчасово протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців, після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано; реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування у ЄРПН, граничний термін реєстрації в ЄРПН яких припадає на період з 08.02.2023 (дата набрання чинності Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування»), тобто з датою складання, починаючи з 16 січня 2023 року, здійснюється з урахуванням граничних строків, визначених п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, зокрема для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
За порушення граничних термінів встановлених для реєстрації в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування передбачена відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірах визначених ст. 120 прим. 1 та п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН згідно з п. 201.16 ст. 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені ст. 120 прим. 1 та п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Після прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, податкова накладна реєструється в ЄРПН тією датою, за якою її було надіслано до ДПС з метою реєстрації в ЄРПН, що зафіксовано у квитанції.
Отже, за наявності підстав для проведення коригування податкової накладної, яке передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, постачальник зобов’язаний скласти розрахунок коригування та направити його покупцю для реєстрації в ЄРПН у терміни встановлені для реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних.
У разі, своєчасної реєстрації в ЄРПН покупцем розрахунку коригування до податкової накладної, після відновлення її реєстрації в ЄРПН, штрафні санкції за порушення граничних термінів встановлених для реєстрації в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних до покупця застосовуватись не будуть.
Якщо розрахунок коригування до податкової накладної реєстрацію в ЄРПН якої відновлено, покупцем буде зареєстровано з порушенням граничного терміну встановленого для реєстрації в ЄРПН, зокрема розрахунку коригування, до такого покупця буде застосовано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН.
Водночас для забезпечення можливості обміну між контрагентами (продавцем та покупцем) розрахунками коригування до податкових накладних, якими передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, ДПС розроблено електронний сервіс Single Window of Electronic Documents (SWinED), API якого знаходиться за посиланням: http://obmen.tax.gov.ua.
Розроблений функціонал системи SWinED передбачає підтвердження отримання електронного документа отримувачем, тобто фіксацію дати отримання покупцем (отримувачем) розрахунків коригування до податкових накладних, якими передбачено зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику.

Щодо оподаткування страхових внесків
за договорами добровільного медичного страхування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, які включаються до загального (місячного) річного оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 ПКУ.
Також доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. від об’єкта оподаткування (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб і військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 та п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Так, згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку на доходи фізичних осіб 18 відс., визначену ст. 167 ПКУ, і ставку військового збору 1,5 відс., встановлену п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Згідно з п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються, зокрема:
- роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відс. нарахованої заробітної плати такому працівнику.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями, затверджені форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок № 4).
Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку № 4 в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (далі – додаток 4ДФ) до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку № 4.
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб у додатку 4ДФ до Розрахунку суми пенсійних внесків, що сплачуються роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування (п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 ПКУ) відображаються за ознакою доходу «125».
Враховуючи викладене, сума страхових внесків, сплачена роботодавцем – резидентом за свій рахунок на користь працівника за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відс. нарахованої заробітної плати такого працівника, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб, а у разі перевищення вказаного розміру, сума такого перевищення включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс., військовим збором за ставкою 1,5 відсотка. При цьому у додатку 4ДФ до Розрахунку під ознакою доходів «125» відображається уся сума страхового внеску.

При використанні програмного забезпечення «ПРРО ДПС» надходить повідомлення «В режимі «заблоковано» здійснення розрахункових операцій неможливе»: дії суб’єкта господарювання

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Повідомлення «В режимі «заблоковано» здійснення розрахункових операцій неможливе» властиве для версії «ПРРО ДПС» з операційною системою Android та свідчить про тривалий термін перебування програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) в режимі офлайн протягом місяця.
Для продовження роботи в програмному забезпеченні «ПРРО ДПС» можливо використовувати Web – версію або версію для операційної системи Windows.
Вказана помилка зникає першого числа наступного місяця у зв’язку з зануленням лічильника часу перебування ПРРО в режимі офлайн.

Відвантаженні пального з акцизного складу/акцизного складу пересувного до акцизного складу іншого суб’єкта господарювання для зберігання, та повернення пального його власнику: заповнення акцизної накладної

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
При відвантаженні пального з акцизного складу/акцизного складу пересувного на акцизний склад іншого суб’єкта господарювання для зберігання, а також при зворотному відвантаженні такого пального його власнику, як власник пального так і суб’єкт господарювання що надає послуги зі зберігання такого пального складають акцизні накладні у двох примірниках по кожній операції, та реєструють їх в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням строків реєстрації, встановлених п. 231.6 ст. 231 Податкового кодексу України.
Порядок заповнення акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, заявки на поповнення (коригування) залишку пального, заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового затверджений наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729 (далі – Порядок № 729).
Так, при складанні акцизних накладних під час відвантаження пального з акцизного складу/акцизного складу пересувного до акцизного складу іншого суб’єкта господарювання для зберігання та при зворотному відвантаженні такого пального його власнику у верхній лівій частині акцизної накладної:
– у полі «Коди операцій для складання в одному примірнику» зазначається цифра «0»;
– у полі «Умови оподаткування» у разі наявності однієї з ознак щодо умов оподаткування пального, проставляється її код: «0» або «2», або «3», або «4», або «7»;
– у полі «Напрям використання» проставляється одна з умов:
«0» – у разі, якщо пальне оподатковується на загальних підставах,
«2» – у разі реалізації пального з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного, в тому числі через магістральний трубопровід, у разі, якщо до реалізації пального такий інший акцизний склад уже відомий,
«7» – у разі реалізації пального з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням трубопроводу, який не є акцизним складом пересувним.
(Така ознака не може бути зазначена при реалізації пального з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням магістрального трубопроводу).
У верхній правій частині такої акцизної накладної, у відповідних полях зазначається номер примірника із наявної кількості примірників такої накладної – цифри «1» або «2» (номер примірника) та «2» (кількість примірників).
У рядку «Особа, що реалізує пальне» зазначаються реквізити особи – постачальника пального, а у рядку «Особа – отримувач пального», – реквізити отримувача пального.
У рядках «Код філії» за потреби зазначається числовий номер філії (структурного підрозділу) особи – реалізатора/отримувача пального.
Згідно п. 27 розд. ІІ Порядку № 729 в акцизних накладних, в яких зазначено код операції «0», заповнюються дані лише про один акцизний склад/акцизний склад пересувний, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне, та про один акцизний склад/акцизний склад пересувний, на який фізично відвантажене (отримане) пальне, крім акцизних накладних, в яких зазначено напрям використання:
«2» – у таких акцизних накладних, крім реквізитів акцизного складу, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне, та акцизного складу, на який фізично відвантажене (отримане) пальне, обов’язково вносяться дані щодо акцизного складу пересувного, яким здійснюється транспортування пального. Такі дані вносяться до відповідного рядка акцизної накладної (акцизний склад пересувний, на який фізично відвантажене (отримане) пальне) незалежно від того, хто є розпорядником такого пересувного акцизного складу (особа, що реалізує пальне, або особа - отримувач пального),
«7» – в акцизних накладних, складених на операції з реалізації пального з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням трубопроводу, який не є акцизним складом пересувним, зазначаються реквізити акцизного складу, з якого фізично відвантажене (відпущене) пальне, та реквізити акцизного складу, на який фізично відвантажене (отримане) пальне.
У клітинках акцизної накладної, розрахунку коригування акцизної накладної, що не заповнюються, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються, крім рядків у верхній лівій частині документа, в яких відповідно до форми такого документа може бути внесена цифра «0» (п. 12 розд. І Порядку № 729).

До уваги платників акцизного податку!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що відповідно до п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність.
Пунктом 111.2 ст. 111 ПКУ встановлено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Згідно з п. 120 прим. 2.1 ст. 120 прим. 2 ПКУ порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації перших примірників акцизних накладних/перших примірників розрахунків коригування до акцизних накладних (далі – АН/РК) в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), встановлених ст. 231 ПКУ, або відсутність їх складання чи реєстрації в ЄРАН, встановлених за результатами проведення документальної перевірки, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі:
2 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких АН/РК, або 2 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, на які не складені або не зареєстровані акцизні накладні, – у разі порушення терміну реєстрації або відсутності реєстрації до 15 календарних днів;
10 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких АН/РК, або 10 від. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, на які не складені або не зареєстровані акцизні накладні, – у разі порушення терміну реєстрації або відсутності реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
20 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких АН/РК, або 20 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, на які не складені або не зареєстровані акцизні накладні, – у разі порушення терміну реєстрації або відсутності реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
30 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких АН/РК, або 30 відс. Суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, на які не складені або не зареєстровані акцизні накладні, – у разі порушення терміну реєстрації або відсутності реєстрації від 61 до 90 календарних днів;
40 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у таких АН/РК, або 40 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, на які не складені або не зареєстровані АН, – у разі порушення терміну реєстрації або відсутності реєстрації на 91 і більше календарних днів.
Пунктом 120 прим. 2.2 ст. 120 прим. 2 ПКУ визначено, що відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації першого примірника АН/першого примірника РК до акцизної накладної в ЄРАН після спливу 10 календарних днів з дня отримання платником податку податкового повідомлення-рішення про застосування штрафу відповідно до п. 120 прим. 2.1 ст. 120 прим. 2, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, на які платник податку зобов’язаний скласти таку АН/РК.
При реєстрації першого примірника АН/першого примірника РК в ЄРАН, за відсутність реєстрації яких до платника акцизного податку було застосовано штраф, передбачений п. 120 прим. 2.2 ст. 120 ПКУ або п. 120 прим. 2.1 ст. 120, штрафи за порушення платником акцизного податку граничних термінів реєстрації першого примірника такої АН/такого першого примірника РК до акцизної накладної в ЄРАН, передбачені п. 120 прим. 2.1 ст. 120 прим. 2, не застосовуються.
Відсутність з вини платника акцизного податку, який отримав пальне або спирт етиловий, реєстрації в ЄРАН другого примірника АН/другого примірника РК протягом більш як 120 календарних днів після граничного терміну реєстрації другого примірника АН/РК – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 2 відс. суми акцизного податку з відповідних обсягів пального або спирту етилового, зазначених у такій АН/РК.
При цьому, п. 25 підрозд. 5 розд. XX ПКУ передбачено, зокрема, що норми п.п. 120 прим. 2.1 – 120 прим. 2.3 ст. 120 прим. 2 ПКУ не застосовуються до АН/РК, які платник зобов’язаний скласти з 01 липня по 30 листопада 2019 року.

У фокусі уваги фахівців податкової служби Дніпропетровщини
виявлення фактів мінімізації сплати податків

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області приділяє особливу увагу офіційному працевлаштуванню найманих працівників.
Факти використання юридичними особами взаємовідносин з фізичними особами – підприємцями шляхом штучного формування витрат (нарахування та виплата доходів по ознаці 157) мінімізують сплату податків. Це відбувається, зокрема за рахунок найму працівників без офіційного оформлення трудових відносин та заниження фактично виплаченої заробітної плати (зокрема, укладення з ФОП цивільно-правових договорів), що відображається в податковій звітності.
Під час здійснення податківцями моніторингу господарської діяльності суб’єктів господарювання, додатковому аналізу підлягають певні можливі мінімізуючі фактори, а саме:
- фактичне здійснення господарської діяльності, яка не відповідає основному виду (неподання до ДПС заяви про зміну облікових даних);
- забезпеченість трудовими ресурсами (сезонний характер роботи та своєчасність подання/сплати ПДФО, військового збору, єдиного внеску);
- забезпеченість матеріальними ресурсами (наявність земельних ділянок, споруд, техніки та подання звіту за формою № 20-ОПП);
З метою дотримання платниками податків вимог податкового законодавства контролюючим органом здійснюється опрацювання інформації – аналіз господарської діяльності юридичних осіб/фізичних осіб – підприємців, виявлення субʼєктів господарювання, які здійснюють операції, що мають ознаки вдаваних, зокрема, придбавають послуги у економічно повʼязаних осіб, порівняння реальної заробітної плати з даними в інтернет-мережах та кількістю працівників із обсягами виконаних робіт та послуг, та у разі виявлення таких фактів – невідкладне інформування про такі факти платника.

Яким чином суб’єкти господарювання можуть звірити інформацію надіслану до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до абзацу другого п. 7 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті РРО або в пам’яті модемів, які до них приєднані.
Суб’єкти господарювання, які використовують такі РРО, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, яка міститься в фіскальній пам’яті зазначених РРО (абзац третій п. 7 ст. 3 Закону № 265).
Абзацами четвертим та п’ятим п. 7 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які використовують програмні РРО (далі – ПРРО), повинні передавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію у формі електронних копій розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків та іншу інформацію, необхідну для обліку роботи ПРРО фіскальним сервером контролюючого органу, яка створюється засобами таких ПРРО.
ПРРО та фіскальний сервер контролюючого органу повинні забезпечувати можливість одержання в автоматичному режимі даних про електронні розрахункові документи від фіскального сервера контролюючого органу, необхідних для формування засобами ПРРО та передачі до фіскального сервера контролюючого органу фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків за відповідний період.      Згідно з частиною першою ст. 16 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII «Про інформацію» із змінами та доповненнями податкова інформація – це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб’єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.
Пунктом 2 частини першої ст. 10 розд. ІІ Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2939) передбачено, що кожна особа має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається.
Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов’язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених Законом № 2939 (п. 1 частини третьої ст. 10 розд. ІІ Закону № 2939).
Пунктом 3 частини першої ст. 6 розд. ІІ Закону № 2939 встановлено, що службова інформація є різновидом інформації з обмеженим доступом.
Вимоги для обмеження доступу до інформації зазначені в частині другій ст. 6 розд. ІІ Закону № 2939.
Порядок оформлення запитів на інформацію при реалізації права на її доступ та строки розгляду таких запитів визначений у розд. IV Закону № 2939.
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту (частина перша ст. 20 розд. ІІ Закону № 2939).
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту (частина четверта ст. 20 розд. ІІ Закону № 2939).
Чинним законодавством не визначено порядку проведення суб’єктами господарювання звірки щодо інформації, надісланої до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв’язку.
При цьому для отримання інформації, яка збирається та зберігається про суб’єкта господарювання, такий суб’єкт має право звернутися до Головних управлінь ДПС в областях, місті Києві та Міжрегіональних управлінь ДПС по роботі з великими платниками податків із письмовим запитом.

Перелік платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства: особливості

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Порядок формування та оприлюднення Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2024 № 495 (зі змінами) визначає порядок розрахунку критеріїв для включення платників податків до Переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства (далі – Перелік платників), який включає:
алгоритми розрахунку середніх показників критеріїв щодо включення  платників податків до Переліку платників, на підставі яких формується цей перелік;
алгоритми розрахунку показників вимог і критеріїв щодо  включення платників податків до Переліку платників;
порядок оприлюднення Переліку платників центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, на своєму офіційному вебсайті;
порядок повідомлення платника податків про включення/виключення його до/з Переліку платників;
порядок подання платником податків повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків;
порядок вилучення інформації про платника податків у разі подання платником податків повідомлення про відмову в оприлюдненні даних про платника податків після оприлюднення Переліку платників.
Перелік платників формується на підставі податкової звітності платника податків. Державна податкова служба України забезпечує формування та затвердження Переліку платників не пізніше останнього робочого дня березня, травня, серпня та листопада.
Перелік платників оприлюднюється ДПС України на своєму офіційному вебсайті на 15 робочий день з дня його затвердження.
Галузь визначається за основним видом економічної діяльності платника податків на рівні класу згідно з КВЕД 009:2010. Саме тому й не бажано змінювати основний вид діяльності протягом останніх 12 місяців.
Розраховані середні показники критеріїв публікуються на офіційному вебсайті ДПС України протягом п’яти робочих днів після затвердження Переліку платників.
Показники, передбачені п.п. «а», «б», «в», «д», «е», «є», «ж», «з», «и», «і» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), визначаються станом на дату формування Переліку платників.
Показники, визначені п.п. «г», «ґ» пп. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, розраховуються за останні 12 місяців, що передують місяцю формування Переліку платників.
Якщо контролюючий орган виявив факт невідповідності платника податків критеріям, визначеним п.п. «ж», «з», «и» п.п. 69.41.1 п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, такий платник податків виключається з Переліку платників в день виявлення такого факту.
Розраховані щодо платника податків показники критеріїв, які не відповідають рівню середніх критеріїв для включення до Переліку, передбачених п.п. 69.41.2 п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, розміщуються в Електронному кабінеті такого платника податків.

Легалізація трудових відносин – важливий напрямок діяльності
податківців Дніпропетровщини
Одним з важливих напрямків діяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є зниження рівня незадекларованої праці, збільшення кількості застрахованих осіб, сплата податків та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
Переваги офіційного працевлаштування для працівників:
1. Право на заробітну плату не нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати (у тому числі доплати за роботу в несприятливих умовах праці, за роботу в нічний та надурочний час, інші виплати).
2. Право на одержання соціальних гарантій, передбачених законодавством для найманих робітників.
3. Право на належні, безпечні умови праці.
4. Право на отримання вихідної допомоги при припиненні трудового договору.
Переваги офіційного працевлаштування для роботодавців:
1. Офіційно працевлаштовані працівники – це згуртований, злагоджений колектив із постійних, надійних, творчих та ініціативних людей, в якому всі працюючі спрямовуватимуть зусилля на покращення кінцевого результату роботи і збільшення прибутків;
2. Гарантія матеріальної відповідальності працівника, праця якого передбачає обслуговування грошових, товарно-матеріальних цінностей та інші;
3. Трудова дисципліна;
4. Можливість у судовому порядку відстоювати свої порушені права та законні інтереси.
Оформлення трудових відносин з найманими працівниками відповідно до вимог законодавства, сплата податків та єдиного внеску – це міцний фінансовий фундамент і підтримка обороноздатності України, гарантований розвиток економіки, зростання рівня соціальної захищеності, благополуччя кожної сім’ї і гідні умови праці для кожного.