Руслан Кравченко на зустрічі з бізнесом Миколаївщини: Підприємці повинні мати чітку дорожню карту як позбутися статусу ризиковості

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Голова Державної податкової служби Руслан Кравченко разом з командою ДПС зустрівся з понад 70 представниками бізнесу Миколаївщини. До зустрічі долучився начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім.
Основні питання, які обговорили, – це підтримка бізнесу, що працює в умовах війни, виконання рішень судів, справедливе податкове навантаження, повернення ПДВ.
Руслан Кравченко зауважив, що через війну область переживає складні часи. Не працюють порти, постійні обстріли, зруйнована інфраструктура та логістика, нестача робочих кадрів. Попри всі ризики, бізнес регіону шукає нові можливості, залучає міжнародних партнерів, щоб навіть в цих умовах сплачувати податки та підтримувати економіку.
Голова ДПС подякував бізнесу Миколаївщини за незламність. Торік платники податків області сплатили до бюджетів всіх рівнів майже 23 мільярди гривень. Порівняно з 2023 роком надходження зросли на 19 %.
Руслан Кравченко зазначив, що топ-тема, як і в усіх регіонах –  зупинення податкових накладних та віднесення до категорії ризикових. У лютому цей показник знизився по всій Україні до 0,39 %. На Миколаївщині з початку року цей показник також зменшився майже вдвічі, а понад 200 субʼєктів позбулися ризикового статусу.
«Однак все одно є випадки, коли бізнес не до кінця розуміє, що треба зробити, щоб вийти з ризиків. Тому поставив завдання податківцям під час опрацювання кожного такого кейсу розробляти дорожню карту для платника податків. Є чіткий покроковий документ для виходу з ризикового статусу, це значно спростить комунікацію та знизить рівень конфліктності. Є алгоритм – виконайте і проблем не буде. Якщо бізнес виконав, але його не виводять – тоді вже є питання до податкової. Бо не може підприємець роками бути в ризиках, якщо для цього немає підстав», – сказав Голова ДПС.
Ще одне питання – детінізація економіки. Він наголосив, що чесний бізнес прагне рівних умов для всіх, бо не може повноцінно конкурувати з тими, хто працює в «тіні» та сплачує зарплату в конвертах, чи шукає інші схеми, щоб не сплачувати податки.
«Тому вже сьогодні разом з Держфінмоніторингом та БЕБ шукаємо нові дієві механізми, щоб боротьба з тіньовою економікою була реальна, а не точкова», – сказав Руслан Кравченко.
За словами Голови ДПС, такий формат комунікації з тими, хто працює на економіку України, важливий, адже він дає бізнесу розуміння майбутніх змін і можливість впливати на процеси.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/876703.html

Руслан Кравченко: ДПС конкретизує перелік підстав
для віднесення платника до ризикових

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє
Державна податкова служба оновила довідник кодів ризиковості платників податків. Їх використовують комісії ДПС при розгляді питань про відповідність платника критеріям ризиковості.
Про це розповів Голова Державної податкової служби Руслан Кравченко на своїй сторінці у Facebook.
«Це черговий крок на шляху до прозорості і чіткості у комунікації з бізнесом. Ми вже передали до Мінфіну свої пропозиції щодо змін до Порядку зупинення реєстрації податкових накладних. Тепер – удосконалюємо роботу комісій, щоб платники податків чітко розуміли, чому вони потрапили до переліку ризикових», — сказав Руслан Кравченко.
Основні зміни такі:
- уточнюються коди податкової інформації, які не застосовуються до виробників або надавачів послуг, або ж навпаки використовуються лише для цих категорій платників;
- змінюється період аналізу операцій з ризиковими контрагентами – тепер враховуватимуться лише операції, здійснені не раніше, ніж прийнято рішення про ризиковість контрагента.
Запроваджується кілька нових кодів. Вони стосуватимуться:
- сумнівних операцій із закупівлі великих обсягів послуг чи робіт без реальних умов для їх виконання;
- залучення до операцій неплатників ПДВ без необхідних ресурсів для виконання зазначених робіт;
- експорту товарів невідомого походження в режимі РЕЗ;
- відсутності платника за податковою адресою, що унеможливлює проведення документальної перевірки.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/876585.html

До уваги користувачів ПРРО: актуальні програмні рішення від ДПС

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна податкова служба України інформує платників про можливість використання безоплатного функціоналу оновленого «ПРРО ДПС».
Це програмне рішення:
- відповідає вимогам законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері застосування ПРРО;
- охоплює затребувані бізнесом операційні системи, до яких «ПРРО ДПС» адаптоване.
Користувачам, які досі використовують «ПРРО каса», для використання безоплатного програмного рішення Державної податкової служби рекомендується перейти до застосування «ПРРО ДПС», який розроблений на заміну «ПРРО каса».
Актуальна версія «ПРРО  ДПС» для операційних систем Android, iOS доступна для завантаження на відповідних цифрових платформах App Store, Google Play та на вебпорталі ДПС за посиланням: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/.
Також за цим посиланням  доступне для завантаження «ПРРО ДПС» для OC Windows та web.
Для операційних систем Android, iOS користувачам, у яких активована функція щодо отримання автоматичних повідомлень про нові версії, надходять сповіщення про наявність змін у програмному забезпеченні «ПРРО ДПС», яке необхідно оновити.
«ПРРО ДПС» для OC Windows формує такі повідомлення автоматично. Версія для web оновлюється автоматично.
Для зручності користувачів в банері «Програмні РРО» розміщені:
керівництво  користувача «ПРРО ДПС» для відповідних операційних систем: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/kerivnitstvo-koristuvacha;
форми ПРРО та інструкції щодо їх заповнення: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/formi-prro/;
відповіді на актуальні запитання користувачів: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/aktualni-zapitannya-vidpovidi.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/875915.html

625 тисяч електронних довідок про доходи вже отримали громадяни від ДПС цьогоріч: запит можна формувати і по місяцях

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/876366.html повідомила.
З початку року громадяни отримали понад 625 тисяч відомостей про доходи та сплачені податки в електронному вигляді. Тепер запит, за яким фізичні особи можуть отримати інформацію про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків  (ДРФО), також можна формувати по окремих місяцях.
Як подати запит
У мобільному застосунку «Моя податкова»:
- авторизуватися з файловим або хмарним КЕП, ДіяПідпис;
- обрати режим «Отримати відомості про суму виплачених доходів» у розділі «Послуги»;
- натиснути «СТВОРИТИ» та вказати період (місяць та рік), за який необхідно отримати відомості;
- підписати КЕП.
Як це зробити – у відео: https://tax.gov.ua/mobilniy-zastosunok-moya-podatkova/videomateriali/10224.html.
в Електронному кабінеті:
- ідентифікуватися з використанням файлового або «хмарного» КЕП, або через Інтегровану систему електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID чи BankID);
- обрати розділ «Запит про суми виплачених доходів» у меню «ЕК для громадян»;
- вказати період (місяць та рік), за який необхідно отримати відомості;
- підписати КЕП.
Відомості з ДРФО можна отримати:
- починаючи з 01.01.1998;
- за період до 01.01.2021 – поквартально, з 01.01.2021 – помісячно;
- за будь-які п’ять років;
- за останній звітний період (місяць) – через 25 днів після його закінчення.
 
*Контакт-центр Державної податкової служби України надає  консультації платникам податків, роз’яснення з питань податкового законодавства та допомогу у вирішенні питань, пов’язаних із податками.
Як звернутися? Гаряча лінія: 0 800 501 007 (дзвінки безкоштовні). Електронна пошта: idd@tax.gov.ua. Особистий кабінет: через електронний кабінет платника податків.
Режим роботи: понеділок – п’ятниця, з 08:00 до 18:00.

Дніпропетровщина: на податковому обліку –
понад 291,6 тис. юридичних осіб та самозайнятих осіб

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) станом на 01.03.2025 обліковувалось 291 605 платників податків: юридичних осіб та самозайнятих осіб. Порівняно з 2024 роком загальна кількість зареєстрованих платників збільшилась на понад 9,4 тис. осіб (станом на 01.03.2024 – 282 179 особи).
Юридичних осіб станом на 01.03.2025 зареєстровано у кількості 120 921 особа. У порівнянні з 2024 роком їх кількість зросла на понад 2,3 тис. осіб (станом на 01.03.2024 – 118 580 осіб).
Крім того, на податковому обліку в ГУ ДПС станом на 01.03.2025 перебувало 170 684 самозайняті особи, що у порівнянні з 2024 роком на понад 7,0 тис. осіб більше (станом на 01.03.2024 – 163 599 осіб).
Нагадуємо, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).
Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Довідково: п. 45.2 ст. 45 ПКУ, п. 63.3 ст. 63 ПКУ.

До уваги платників ПДВ!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Нормами п. 6 прим. 1 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі – Порядок зупинення) визначено наступне.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку на додану вартість (ПДВ, податок) критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, поданих платником ПДВ для підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку, або прийняття комісією центрального рівня рішення про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, наступного робочого дня після дати прийняття такого рішення підлягають автоматичній реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Для цього необхідно, щоб одночасно виконувалися такі умови:
- реєстрацію таких ПН/РК зупинено на підставі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з рішеннями, прийнятими починаючи з дати останнього включення платника ПДВ в перелік платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку;
- дата подання для реєстрації в ЄРПН таких ПН/РК припадає на період, що не перевищує 180 днів до дати подання інформації та копій документів, за результатами розгляду яких прийняте рішення про невідповідність критеріям ризиковості платника ПДВ або рішення про відповідність критеріям ризиковості платника ПДВ, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника ПДВ;
- на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в ЄРПН, операції в таких ПН/РК не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій згідно з додатком 3* та стосовно платника податку відсутнє чинне рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- щодо таких ПН/РК платника ПДВ комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (із змінами) (далі – Порядок прийняття рішень);
- у день такої автоматичної реєстрації в ЄРПН наявна сума ПДВ, на яку платник податку має право зареєструвати такі ПН/РК в ЄРПН, обчислена відповідно до п.п. 200 прим.1.3 або 200 прим. 1.9 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Згідно з п. 16 прим. 1 Порядку зупинення у разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про врахування таблиці даних платника ПДВ відповідно до п. 16 Порядку зупинення або прийняття комісією центрального рівня рішення про задоволення скарги та скасування рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника ПДВ, ПН/РК, реєстрація яких зупинена відповідно до п. 1 додатка 3* до дня, що передує даті прийняття рішення про врахування таблиці даних платника ПДВ або рішення про неврахування таблиці даних платника ПДВ, якщо стосовно такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника ПДВ, підлягають автоматичній реєстрації в ЄРПН на п’ятий робочий день, що настає за днем прийняття такого рішення, якщо одночасно виконуються такі умови:
- відсутнє рішення контролюючого органу про неврахування такої таблиці даних платника ПДВ відповідно до п. 19 Порядку зупинення;
- у ПН/РК зазначені операції з кодами товарів згідно з УКТЗЕД/кодами послуг згідно з Державним класифікатором/умовним кодом такого товару, що відображені у такій таблиці даних платника ПДВ, та операції, які на початок операційного дня, протягом якого здійснюється така автоматична реєстрація в ЄРПН, не відповідають критеріям ризиковості здійснення операцій згідно з додатком 3*, та стосовно платника податку відсутнє діюче рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- такі ПН/РК складені та подані для реєстрації в ЄРПН не раніше календарного місяця, що передує місяцю, у якому комісією регіонального рівня прийняте рішення про врахування таблиці даних платника ПДВ або рішення про неврахування таблиці даних платника ПДВ, якщо щодо такого рішення комісією центрального рівня задоволено скаргу та скасовано рішення комісії регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника ПДВ;
- щодо таких ПН/РК платника ПДВ комісією регіонального рівня не прийнято рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН відповідно до Порядку прийняття рішень;
- у день такої автоматичної реєстрації в ЄРПН наявна сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати такі ПН та/або РК в ЄРПН, обчислена відповідно до п.п. 200 прим. 1.3 або 200 прим.1.9 ст. 200 прим. 1 ПКУ.

Довідково:* Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку

Фізична особа одночасно отримує пенсію з Пенсійного фонду України
та заробітну плату: чи є право на ПСП?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники податків мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП).
Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП.
Разом з цим, ПСП не може бути застосована до:
- доходів платника податку, інших ніж заробітна плата;
- заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету;
- доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
З урахуванням зазначеного, фізична особа, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії з Пенсійного фонду України отримує доходи у вигляді заробітної плати, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги за умови дотримання вимог п.п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та подання роботодавцю заяви про застосування ПСП.
Довідково: норми визначені п. 169.1 ст. 169 ПКУ.

Формування загального оподатковуваного доходу та витрат
особи, яка провадить незалежну професійну діяльність
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у фізичної особи, яка провадять незалежну професійну діяльність, оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом (винагородою) і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
Для приватних виконавців оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом, що складається із сум винагороди, отриманої відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності повинні зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від провадження незалежної професійної діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.
Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.
Так, у графі 1 типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, зазначається дата запису. Записи ведуться у хронологічному порядку;
- у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення незалежної професійної діяльності, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, у касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг);
- у графі 3 вказується сума повернутих особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, коштів за товари (роботи, послуги) та/або повернутої передплати;
- у графі 4 вказується сума, яка розраховується як різниця між отриманим доходом від здійснення незалежної професійної діяльності (графа 2) та сумою повернутих особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, коштів за товари (роботи, послуги) (графа 3);
- інформація про документально підтверджені витрати, пов’язані з господарською діяльністю або провадженням незалежної професійної діяльності, зазначається у графах 5 – 10;
- у графі 11 зазначається сума чистого оподаткованого доходу, яка розраховується як різниця між загальною сумою отриманого доходу, яка підлягає декларуванню (графа 4) та сумою документально підтверджених витрат, пов’язаних з провадженням незалежної професійної діяльності (графи 6, 7, 8, 9, 10).
Дані обліку доходів і витрат заповнюються з наростаючим підсумком у гривнях з копійками та використовуються для заповнення річної податкової декларації про майновий стан і доходи.
Отже, чистий оподаткований дохід розраховується як різниця між загальною сумою отриманого доходу та загальною сумою документально підтверджених витрат.
Довідково: пункти 178.3, 178.6 та 178.7 ст. 178 Податкового кодексу України, наказ Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення».

Трансфертне ціноутворення: новації 2025 року

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у 2025 році набули чинності зміни у сфері трансфертного ціноутворення.
1. Законом України  від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем дотримання податкового законодавства» внесені наступні зміни.
► Доповнено перелік критеріїв пов'язаності юридичних осіб:
- доходи (виручка) юридичної особи – резидента від реалізації продукції окремій юридичній особі – нерезиденту протягом календарного року становлять 75 і більше відсотків доходів такої юридичної особи – резидента від реалізації продукції всім нерезидентам, за умови що такі доходи становлять 50 і більше відсотків загальної суми доходу такої юридичної особи від реалізації продукції;
- вартість продукції, придбаної юридичною особою – резидентом в іншої окремої юридичної особи – нерезидента протягом календарного року, становить 75 і більше відсотків вартості продукції, придбаної такою особою у всіх нерезидентів, за умови, що сума таких операцій з придбання становить 50 і більше відсотків загальної вартості продукції придбаної такою юридичною особою – резидентом.
► Збільшена нижня межа частки володіння корпоративними правами кожної особи в наступній юридичній особі в ланцюгу для визначення пов’язаності (з 20 до 25 відсотків).
► Змінено підходи для формування переліку держав (територій) для цілей підпункту «в» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2. статті 39 Податкового кодексу України (ПКУ).
Кабінет Міністрів України враховує такі критерії:
- держави (території), віднесені до переліку офшорних зон, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
- держави (території), віднесені до переліку держав (юрисдикцій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
- держави (території), компетентні органи яких за результатами двох послідовних звітних (податкових) періодів (років) не забезпечують своєчасний та повний обмін податковою та фінансовою інформацією (зокрема інформацією щодо кінцевого бенефіціарного власника) на запити центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Пропозиції до переліку держав (територій), які відповідають критеріям, визначеним цим підпунктом, з відповідним обґрунтуванням надаються щороку до 1 жовтня центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
У разі якщо зміни до зазначеного переліку затверджуються Кабінетом Міністрів України до 30 листопада, такі зміни застосовуються з 1 січня звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни. У разі затвердження змін до зазначеного переліку після 30 листопада, такі зміни застосовуються з 1 січня другого звітного року, що настає за календарним роком, у якому внесено такі зміни.
► Встановлені критерії, згідно з якими операції з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України, визнаються неконтрольованими.
Перелік організаційно-правових форм, що затверджується Кабінетом Міністрів України, включає організаційно-правові форми нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.
Господарські операції платника податків з нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена Кабінетом Міністрів України до переліку організаційно-правових форм нерезидентів, за відсутності критеріїв, визначених підпунктами «а» – «в», «ґ» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ, визнаються неконтрольованими за наявності хоча б однієї з таких умов:
- нерезидент є резидентом держави (території), з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено відповідний міжнародний договір України (крім держави (території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 ПКУ), відповідно до пункту 103.5 статті 103 ПКУ.
2. Новації, внесені Законом України від 04 грудня 2024 року № 4112-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо врахування положень Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку стосовно податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях».
► Збільшено розмір штрафу у разі неподання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній: 100 розмірів (було 50) прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
► Змінено підхід у визначенні розміру штрафу в разі несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту: штраф у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного декларування контрольованих операцій в поданому звіті про контрольовані операції в разі подання уточнюючого звіту, але не більше суми, що дорівнює одному з двох значень, що є меншим за розміром, - або 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, або 0,5 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції.
► Зменшено розмір штрафу в разі несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній: штраф у розмірі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, але не більше 50 розмірів (було 100) прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.
3. Законом України  від 04 грудня 2024 року № 4113-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» змінено підхід у застосуванні санкцій за порушення, пов’язані з поданням звіту про контрольовані іноземні компанії, вчинені в період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано: за умови виконання контролюючою особою обов'язків, передбачених статтею 39 прим.2 ПКУ протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану – штрафні санкції за порушення, передбачені абзацами першим – восьмим пункту 120.7 статті 120 ПКУ, не застосовуються.

Які пільги з ПДФО і військового збору мають фізичні особи – волонтери?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи – платника податку на доходи фізичних осіб не включаються такі доходи:
- кошти або вартість майна (послуг), що надаються фізичній особі – волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, в частині витрат неприбуткової організації, що залучає до своєї діяльності волонтерів, на проведення медичного огляду та вакцинації волонтера, інших лікувально-профілактичних заходів, безпосередньо пов’язаних з наданням волонтерської допомоги такою особою відповідно до Закону України «Про волонтерську діяльність» (далі – Закон);
- відшкодування неприбутковою організацією особі – волонтеру, з якою укладено договір про провадження волонтерської діяльності, документально підтверджених витрат, пов’язаних з наданням волонтерської допомоги, у розмірі та відповідно до переліку, що передбачені ст. 11 Закону.

Новації 2025: єдиний внесок на загальнообов’язкове
державне соціальне страхування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у 2025 році відновлено обов’язок щодо сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок, ЄВ) за себе на загальних підставах для фізичних осіб – підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства.
Фізичні особи – підприємці платники єдиного податку визначають базу нарахування єдиного внеску самостійно не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ. При цьому сума ЄВ повинна бути не менше мінімального страхового внеску: у 2025 році – від 1760 грн до 35200 гривень.
Фізичні особи – підприємці, крім платників єдиного податку, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства – сплачують ЄВ у розмірі 22 відсотка від суми доходу (прибутку), отриманої від відповідної діяльності. При цьому сума ЄВ повинна бути не менше мінімального страхового внеску (у 2025 році – 1760 грн) за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Довідково: Закон України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік».