У вечір на Івана Купала, з 6 на 7 липня, у  Національному музеї народної архітектури та побуту, що в Пирогово  влаштували народні гуляння.

На співочому полі діяла і ярмарка народних ремесел , і різноманітні майданчики. Ще і сонце не зайшло, як молодь вишикувалася у кількаметрову чергу до ватри. Стрибали через живий вогонь і молоді пари, і по-одному, і з дітьми.

А неподалік від ватри, під народні мотиви, і старі, і малі, і молоді хлопці та дівчата,  водили танки, скільки сили ставало. Поряд з танцювальним майданчиком стояли віхи, високі купальські жердини, вбрані зіллям та колоссям. Купальські віхи є символом повороту літа до зими.

На іншому майданчику красувалося Купало – опудала дівчини та легеня. Раніше навколо такого опудала дівчата та хлопці збиралися танцювати. Нині відвідувачі музею з подивом їх розглядали та фотографувалися.

Тільки-но стемніло, як черга до вогнища виросла, як «гриб після дощу». Стрибали парами, поодинці, по-троє, з дітьми на руках. Адже кажуть, що перестрибнувши через купальське магічне полум’я, ти очищаєш і тіло, і душу. А хлопці та дівчата вірили, що, коли перестрибнуть через вогнище, тримаючись за руки, то неодмінно будуть разом.

А вогонь у Пирогово був дійсно живий, бо добували його не іскрою з сірника, а на спеціальному стародавньому «пристрої».  Про це МІС «Сіль»  розповів завідувач відділу народного мистецтва та фольклору музею Олександр Босий. Та не лише розповів, а й показав і поділився  деякими деталями. За словами Олександра Босого, вогонь можна добути у результаті тертя дерева об дерево. За декілька хвилин посильної роботи з’являється іскра. Важливо, щоб деревина була і жіночого, і чоловічого роду. Таким  методом  вогонь добували тільки на Вінничині.

Варта уваги і нова експозиція музею – «Дуб Перуна», який і не так просто знайти на території Пирогово.  Культове дерево прадавніх слов’ян, що було присвячене Перуну, знайшли у Десні ще у 1975 році. Вік дубу близько двох тисяч років, з яких близько тисячі років він пролежав у мулі і воді.

http://soli.com.ua