У наш непростий час багато фінансових установ працюють на межі своїх можливостей. Це тим паче стосується кредитних спілок, які через певні законодавчі обмеження мають практично лише одне джерело фінансування – кошти своїх членів (у вигляді пайових внесків та депозитів). Тим не менш, вони наразі виживають. Чи надовго вистачить ресурсів, і чи зможуть вони пережити чергову фінансову кризу? Про це розмовляємо з президентом Всеукраїнської асоціації кредитних спілок (ВАКС) Вікторією ВОЛКОВСЬКОЮ.

            - Як кредитні спілки виживають в умовах нинішньої фінансової та політичної кризи?

            - Минулий рік для нас завершився без ексцесів. Навіть на початку нинішнього року ми тримали ситуацію під контролем. Негативні зміни почалися від окупації Криму. Потому вони посилилися воєнними діями на Донбасі. Що не кажіть, гроші полюбляють тишу, а її нашій країні якраз і бракує. До всього цього додайте фінансову кризу, пов’язану з нестачею в казні грошей, девальвацією гривні.

            Скажу так: 2012 року активи наших кредитних спілок перевищили 1 млрд. гривень. Кредитний портфель тоді склав трохи менше 1 млрд. гривень. Усього було видано 1,16 млн. гривень запозичень.

            Із зрозумілих причин обсяг кредитування сьогодні дещо знизився. Але підкреслю – не в західних та центральних, а у східних та південних – прикордонних областях. Я до того, що ми продовжуємо кредитувати, хоча робити це зараз дуже непросто.

            - І як вам це вдається?

            - Ми працюємо з гривнею, а це дуже важливо як для кредитних спілок, так і для користувачів наших послуг. Чому? Наведу приклад. Мій приятель недавно отримав банківський кредит, причому в національній валюті, але заразом позика була «прив’язана» до долара. І щойно гривня обвалилася, у позичальника з’явилися проблеми: сума повернення за кредитом різко зросла, а зарплата у кращому випадку залишилася на колишньому рівні.

            Наші кредитні спілки нічого не змінили у відносинах зі своїми позичальниками. Вони отримують позики у гривнях без «доларового посередництва», у гривнях їх і повертають. Звідси й підвищена довіра до нас. Це засвідчує хоча б таких факт: усі кредитні спілки ВАКС збереглися та продовжують працювати.

            Водночас трохи збільшився проблемний портфель. Якщо наприкінці 2013 року прострочені та неповернуті кредити складали 13% кредитного портфелю, то наприкінці березня нинішнього року цей показник зріс до 14%. Є проблеми грошей, які «зависли» в банках. Повторюся – ситуація непроста.

            - Велику підтримку Україні зараз надають міжнародні фінансові донори. Частина цих грошей йде на підтримку банківської системи. Чи отримують таку допомогу кредитні спілки?

            - У грошовому еквіваленті нам донорських кредитів не дістається. Весь цей час ми самі шукаємо можливості довгострокової та дешевої позики. Не завжди, але часто наша Об’єднана кредитна спілка знаходить такі гроші. Вони допомагають кредитним спілкам підтримувати ліквідність.

            Та це не означає, що ми зашилися поза увагою донорів. Вже 2 роки ВАКС успішно співпрацює з Проектом USAID «АгроІнвест». У рамках запропонованої ним програми працює понад 30 наших кредитних спілок. Вони навчаються правильно оцінювати позичальників, звертати увагу на страхові випадки, на те, як їх уникнути, як налагоджувати довірчі відносини з фермерами та іншими позичальниками.

            - До останнього часу спостерігався масовий відтік капіталу з банківської системи. В умовах фінансової та економічної нестабільності люди воліють забирати свої депозити. Як це стосувалося кредитних спілок?

            - Не скажу, що депозити забирають масово, але такі випадки зустрічаються. І на те є вагомі причини.

            Люди не впевнені у завтрашньому дні. Вони непокояться про свої заощадження і хочуть їх убезпечити. Особливо це стосується людей літнього віку.

            Є й інша причина. В умовах кризи, а тим паче, воєнних дій людям треба за щось жити. До декого не доходить пенсія, хтось втратив роботу. Вся надія на депозит, відкритий у кредитній спілці. От і користуються цим відкладеним «недоторканим запасом».

            Хоча в Західній Україні ситуація складається з точністю до навпаки. На початку цього року було чимало випадків, коли люди забирали гроші з банків і приносили до кредитних спілок.

            Пояснити це просто: вкладник не бачить керуючого банком, не може до нього достукатися, а в кредитній спілці завжди можна поговорити з керівництвом, порадитися, разом знайти вихід із ситуації, що склалася. І в цьому наша перевага.

            - В умовах економічного спаду кредити дорожчають, зменшуються їх обсяги. Чи відчувають на собі це кредитні спілки?

            - Ми не зробили кредити дорожчими, оскільки ідея кредитної кооперації специфічна: коли людині важко, не треба створювати їй ще більше труднощів.

            Наша проблема криється в іншому. Самі люди, які багато років користувалися послугами кредитних спілок, рідше звертаються до нас за кредитами, бо нестабільна ситуація в країні змушує сумніватися, чи зможуть вони повернути кредит вчасно. Люди почали більш відповідально ставитися до позичання грошей.

            Другий момент – кредитні спілки хоч і не підняли відсоткову ставку за кредитами, але підвищили вимоги до позичальників. Їм необхідно знати можливості кредитора: як наданий кредит повертатиметься, і в які терміни.

            Дуже важливо, що такий розрахунок спільно роблять кредитні спілки та позичальники. Узгодження графіку платежів із зазначенням сум – обов’язкова умова перед видачею кредиту.

            - Увесь цей час ви кредитуєте фізичних осіб, та я знаю про ваш намір сприяти фінансами розвиткові невеликих селянських господарств. Зокрема, фермерських. Як це питання вирішується зараз?

            - Зараз є лише одне – підготовлені пропозиції до зміни закону «Про кредитні спілки».

            Чинний закон, м’яко кажучи, застарів. Свої пропозиції відносно змін до нього ми не раз обговорили на численних засіданнях робочих груп, нарадах тощо. Підтримка нашої ініціативи з боку держорганів є, та нема результату. Тому поки що все залишається, як і раніше – ми хочемо кредитувати юридичних осіб, зокрема, невеликі фермерські господарства, та не можемо. Застаріле та досі чинне законодавство нам цього робити не дозволяє.

            - Хто з українців – мешканці міст чи невеликих населених пунктів частіше користується послугами кредитних спілок?

            - У невеликих містах, селах та селищах люди частіше звертаються до кредитних спілок, в тому числі, й тому, що тут не такі активні інші фінансові заклади. Хоча в тому-таки індустріальному Харкові та багатомільйонному Києві кредитні спілки працюють досить активно.

            Міські кредитні спілки більше зорієнтовані на споживче кредитування. Багато кредитів вони видають, приміром, на лікування, навчання, відпочинок, весілля. Кредитні спілки, що працюють у сільській місцевості, також приділяють велику увагу споживчому кредитуванню, та водночас працюють і з фермерами, власниками особистих селянських господарств.

            2013 року кредитні спілки-члени ВАКС видали близько 23% від усіх позик саме невеликим сільським господарствам. Це хороший показник, бо раніше частка сільгоспкредитування складала 3-4%.

            - Як зараз поводяться кредитні спілки в анексованому росіянами Криму?

            - Їм складно. Вони стикаються з багатьма проблемами. Досить сказати, що в Росії нема кредитних спілок. Там є кредитні кооперативи. А це не одне й те саме. У кредитних кооперативів інші умови роботи, інші умови кредитування, інші умови залучення грошей та регулювання. Тому реорганізувати кредитну спілку, яка працювала за українським законодавством, у кредитний кооператив неможливо.

            Більше того, кримська влада вимагає перереєструватися у відповідності до російського законодавства. А це означає, що кредитна спілка для початку повинна закритися. Та перед цим вона зобов’язана зібрати всі видані раніше кредити. Причому повинна зібрати в гривнях і в гривнях повернути гроші людям, які поклали їх на депозити.

            Це – ідеальна модель. Та кримська влада явно поспішає. Спочатку вона обіцяла, що гривня перебуватиме в обігу до початку 2016 року, а тепер погрожує у найкоротший час повністю замінити її російським рублем. І без того було багато проблем, а тепер стало ще більше.

            До окупації в Криму працювало 10 кредитних спілок-членів ВАКС. Усі вони були добре капіталізовані. Їх високий професіоналізм ні в кого не викликав сумнівів. Чи зможуть вони зберегтися в таких складних умовах, мені важко сказати.

            - Чи спрацьовує сьогодні ідея про можливе переведення кредитних спілок у кооперативні банки?

            - Скажу від імені кредитних спілок-членів нашої асоціації: ті вимоги, які вже розроблені для кооперативних банків, і ті, які проговорювалися донедавна на рівні спеціалістів, кредитним спілкам мало цікаві. Навіть тим, хто готовий їх фінансово виконати.

            Кредитні спілки та кооперативні банки – це не лише абсолютно різні моделі, але й цілком різні ідеї. Кооперативні, комерційні та державні банки працюють для отримання прибутку. Простіше кажучи, вони займаються комерцією. А члени кредитних спілок підтримують один одного, громаду в цілому. Одні вносять гроші, щоб отримати додатковий прибуток, а інші позичають їх, щоб вирішити свої життєво важливі питання.

            - З урахуванням нинішньої ситуації, яким ви бачите майбутнє кредитних спілок?

            - Слава Богу, у наших кредитних спілок є запас міцності, та він не безмежний.

            Думаю, відбудеться певна чистка ринку. Виживуть найсильніші, виживуть ті, у кого грамотний менеджмент, професійний підхід, хороша кредитна історія.

            Сьогоднішній час складний, та нам уже треба думати про завтрашній день.

            Недавно я спілкувалася з експертом USAID. Зустріч із ним організував Проект «АгроІнвест». Йдеться про колегу, який тривалий час очолює одну з провідних у Польщі кредитних спілок. Ми довго говорили про можливу інтеграцію наших кредитних спілок до європейського законодавства. Як відомо, поляки цей шлях уже пройшли, і тепер його маємо подолати ми. Головне зараз, розуміючи особливості та складності цього шляху, не зійти з нього.

            Михайло ВЕРНИГОРА,

            Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань