Асоціація «Український Кредитно-Банківський Союз» внесла на розгляд Національного банку України пакет невідкладних заходів для стабілізації  фінансової системи та стимулювання відновлення економіки України.

  Так, на сьогодні у банківській системі нагромаджено критичну масу проблем, що потребують невідкладного врегулювання. Серед них - послаблення довіри населення та стрімкий відтік депозитів, складність процедури докапіталізації фінустанов та відсутність альтернативних шляхів збільшення капіталу, труднощі управління проблемними активами (насамперед, в АР Крим, Донецькій і Луганській обл.) та формування під них резервів, висока залежність економіки від іноземних валют і девальвація гривні. Вирішення цих питань, на думку УКБС, потребує узгоджених дій органів влади і громадськості, направлених, перш за все, на зняття напруги на фінансовому ринку та відновлення довіри до банківської системи.

З цією метою експерти УКБС порадили НБУ зняти діючі обмеження на видачу депозитів в інвалюті, строк виплати яких настав. При цьому, виплата усіх депозитів та процентів за ними має здійснюватися виключно у валюті вкладу. А обмежувальні заходи варто застосовувати лише у випадку дострокового розірвання депозитного договору. Крім того, необхідно вивести із тіні валютний ринок.

Також, після стабілізації ситуації в країні, необхідно стимулювати вкладників, як інвесторів, до відповідальної фінансової поведінки, завбачливого оцінювання ризиків вкладання власних коштів, та відмови від участі в сумнівних операціях задля отримання більшої дохідності, ніж пропонує ринок. Так, в ряді країн Європи розмір страхового покриття системою гарантування депозитів обмежений на рівні, що не перевищує 90% вкладу. 

  Наразі ж, для збереження стабільності й платоспроможності банківської системи, як запоруки довіри населення, необхідно вирішити питання управління проблемними активами й резервуванням. Насамперед, це стосується валютних кредитів, обслуговування яких погіршилось через різкі курсові коливання, та кредитів, виданих позичальникам з АР Крим і територій проведення АТО.

Зокрема, УКБС вважає доцільним конвертувати валютні кредити у гривню для клієнтів, які станом на березень 2014 р. не мали прострочених платежів, за спільно погодженою між банком і клієнтом відсотковою ставкою. А також ухвалити рішення про неврахування у розрахунку величини негативно класифікованих активів валютних кредитів, які перейшли до гірших категорій якості, починаючи з січня п.р., та кредитів, виданих позичальникам АРК, Луганської та Донецької обл.

Крім того, потребують нормативного врегулювання всі питання банківської діяльності щодо Криму, Луганської та Донецької областей, а також визначення та фіксації на певну дату обсягів всіх активів, що розміщені в цих регіонах. Для врегулювання проблеми непрацюючих активів боржників з вказаних територій фахівці УКБС пропонують створити компанію з управління активами (із залученням як приватного, так і державного капіталу), яка на однакових прозорих умовах викупить проблемну заборгованість комерційних банків. Або через факторингові компанії, в які переводитимуться погані активи для очищення балансів банків.

«Також необхідно надати банкам право самостійно визначати класифікацію активів, розміщених в Криму, Луганській та Донецькій областях (згідно вимог Постанови НБУ № 23 від 25.01.2015), не обов’язково за V категорією, з урахуванням спроможності позичальників обслуговувати борг, можливості добровільного погашення боргу та формувати резерви за такими активами виходячи з їх забезпечення (наприклад, майнових прав на депозити, розміщені на рахунку банку-кредитора), можливості стягнення боргу за рахунок заставного майна»,  - зазначає Генеральний директор Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» Галина Оліфер.

Крім того, УКБС зауважує, що сьогодні позичальники зі східних регіонів, платоспроможність яких погіршилась через форс-мажорні обставини, фактично позбавляються державної підтримки з пільгового житлового кредитування через рефінансування Державною іпотечною установою. Адже у разі ненадходження платежів у строк понад 60 днів, ДІУ повертає ці кредити обслуговуючому банку через зворотну уступку як такі, що не відповідають Стандартам ДІУ. Банки, не маючи можливості утримувати ці активи за пільговою ставкою рефінансування ДІУ, змушені підвищувати проценти за відступленими кредитами. Тому для недопущення ще більшого погіршення платоспроможності позичальників, які проживають або переїхали із зони проведення АТО та обслуговують іпотечні кредити на умовах ДІУ, потрібно розробити механізм реструктуризації цих  кредитів. Принаймні, збільшити до 120 днів строк, після якого ДІУ може застосувати право зворотного відступлення кредиту.