Відповідно до ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші ЮО, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.

     Базою нарахування ЄВ для зазначених платників відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату
 праці».
     Згідно із ст. 2 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 504) право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у ФО, в тому числі на соціальну відпустку згідно п.4 ст. 4 цього Закону - відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

     Крім того, підприємство за рахунок власних коштів може надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості (ст. 18 Закону № 504).

     Таким чином, суми виробничих премій працівникам, які знаходяться у відпустках у зв’язку з вагітністю, пологами і по догляду за дитиною до 3 та 6 років, є базою для нарахування та утримання ЄВ.

Інформаційно-комунікаційний відділ Західно-Донбаської ОДПІ