Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
      Компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначено Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
      Відповідно до статті 42, 43 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV із змінами та доповненнями (далі – ГКУ) підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємці мають право вільно вибирати види підприємницької діяльності без обмежень, самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. При цьому особливості здійснення окремих видів підприємництва встановлюються законодавчими актами.
      Пунктом 6 статті 128 ГКУ визначено, що суб’єкти господарювання – фізичні особи зобов’язані вести облік результатів підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства, вчасно надавати до податкових органів декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), інші необхідні відомості для нарахування податків і інших обов’язкових платежів, сплачувати податки та інші обов’язкові платежі в порядку та розмірах, встановлених законом.
      Стаття 67 Конституції України зобов’язує кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.
      Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПКУ податком є обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до ПКУ.
      Так, згідно з пункту 295.1 статті 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
   Таким чином, тимчасове звільнення від сплати податків суб’єктами господарювання, які здійснювали діяльність на території збройного протистояння, можливе лише шляхом внесення змін до чинного законодавства.
   Що стосується законодавчих змін, то право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президенту України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України.
    Разом з тим, платники податків, у яких у зв’язку з проведенням заходів з подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України існує ймовірність несвоєчасної сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) або відсутня можливість їх сплати, мають право на отримання відстрочення (розстрочення) таких грошових зобов’язань (податкового боргу). Перелік обставин, що є підставами для відстрочення грошових зобов’язань (податкового боргу), та підтверджуючих ці обставини документів, наведено у постанові Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235.
      Крім того, податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), може бути списаний як безнадійний. Для цього платник податків повинен звернутися до контролюючого органу за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою. У такій заяві повинно бути зазначено суми податків та зборів, що підлягають списанню. Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №577.
      Міністерство доходів і зборів України листом від 07.07.2014 № 16042/7/99-99-19-03-02-17 надало роз’яснення про перенесення граничних строків подання податкової декларації та незастосування штрафних санкцій протягом таких строків згідно з нормами ПКУ. Зокрема, що платники Донецької та Луганської областей згідно із п. 102.6 ст. 102 ПКУ можуть звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням із заявою про продовження граничних термінів подання податкової звітності у зв’язку з неможливістю подання такої звітності внаслідок дії обставин непереборної сили. Заява подається протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення дії таких обставин, у довільній формі зі стислим та чітким обґрунтуванням підстав з документальним підтвердженням. Останнє, у свою чергу, надається Торгово-промисловою палатою України на відповідне звернення платника.
      Звертаємо увагу, що у зв’язку з проведенням антитерористичної операції та території Донецької та Луганської областей платників податків із деяких територій, які знаходяться в стані збройного конфлікту, тимчасово обслуговуватимуть в інших територіальних контролюючих органах зазначених областей. Інформація щодо простою у деяких територіальних контролюючих органах та зміни місця обслуговування платників постійно оновлюється на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України.

ДПІ у Шевченківському  районі  ГУ Міндоходів м. Києві