Наприкінці червня Кабмін схвалив проект Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік. Він ґрунтується на положеннях програм співпраці з МВФ та іншими міжнародними організаціями; визначає орієнтири для формування бюджету на 2017 рік.

Обмінний курс гривні до долара на наступний рік закладається на рівні 27,2 грн. У «Публічному аудиті» вирішили проаналізувати, наскільки такий прогноз є реалістичним, адже на цей рік в Держбюджеті було закладено 24,1 грн/1$, а наразі, коли залишається ще 6 місяців до завершення року, курс вже пробив відмітку в 25,5 грн.

Як вказує практика, для аналізу чи прогнозування курсу національної грошової одиниці існує декілька фундаментальних факторів, серед яких: темпи економічного зростання, інфляція та стан платіжного балансу, що особливо актуально для України в останні роки.

Якщо розраховувати курс гривні до долара, необхідно порівнювати прогнозні показники обох країн.
Так, за червневими прогнозами Федеральної резервної системи США, зростання ВВП у країні на 2016, 2017, 2018 роки прогнозується в середньому на рівні 2 %. Інфляції в країні становитиме 1,4 % у 2016 році, 1,9 % – у 2017-му, 2 % –  у 2018-му.

Що стосується України, то темпи зростання ВВП на 2017 рік заплановано на рівні  3%, 4 %  –  на 2018 та 2019 роки. Інфляція в 2017 році має сягнути 8,1 %, у 2018 році –  5,5 %, 2019-му –  5,2 %.
«Як бачимо, зростання цін на товари, роботи та послуги в Україні буде вищим, ніж аналогічне підвищення цін у Штатах. Водночас прогнозні показники росту ВВП в Україні дещо вищі за аналогічні показники в США (важливо розуміти, що йдеться не про абсолютні цифри, бо в цьому показнику нам нічого рівнятися на США, а саме про динаміку росту відносно базового періоду, тобто відсотки). Тому якщо купівельна здатність гривні знижуватиметься вищими темпами, ніж купівельна спроможність долара, курс гривні знижуватиметься, а долар, навпаки, зміцниться», – пояснює заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський.

Платіжний баланс
Платіжний баланс так само, як і курс гривні до іноземних валют, до того моменту, поки ми не диверсифікували експорт та не перепрофілювали його значну частину на високоліквідну продукцію з доданою вартістю, залежить від цін на міжнародних ринках на сировину, сталь та продукцію сільського господарства.

Якщо на ринках у наступних маркетингових періодах відбудеться зниження цін, то й відповідно виручка падатиме, – це викличе нестачу валюти на внутрішньому ринку, що в поєднанні зі збільшенням витрат на енергетичний імпорт (у силу зростання вартості нафти, а як наслідок, і на природний газ), а також на акумулювання коштів для повернення запозичень в іноземній валюті матиме негативний вплив на гривню.

«Тобто, Україна залежить від стану сировинних ринків, які в частині продукції, яку ми імпортуємо, наразі демонструють зростання. Тоді як ціни на сталь, які нам дозволили покращити платіжний баланс протягом останніх декількох місяців, за прогнозами, «просядуть» та не матимуть тенденцій до росту, а це – експортна виручка»,  – пояснює Вігірінський.

Він акцентує, що Україні потрібно відходити від сировинного типу економіки. Це підтверджує й оновлена статистика НБУ – сировинний товарний експорт фактично себе по трохи вичерпує. Так, за січень–травень 2016 року в порівнянні з аналогічним періодом 2015 року   загальний обсяг товарного експорту знизився на $ 1,8 млрд, або ж на 12,6%. За  групами, статистика виглядає таким чином:
Експорт мінеральних продуктів – мінус 22,1% (мінус $ 255 млн);
продукція хімпромисловості – мінус 34,4% ( – $ 357 млн);
промислових виробів – мінус 13,3% ( – $ 25 млн);
чорні та кольорові метали – мінус 25,9 % ( – $ 1,06 млрд);
машини устаткування та транспортні засоби – мінус 19,4 % ( – $ 250 млн).Єдина група, яка показала приріст, – продовольчі товари та сировина для їх виробництва – плюс 2,6 %, або $ 144 млн.
«Тобто, обсяг експорту зростає, хоча й не стрімкими темпами, тільки за продукцією сільського господарства. Експорт усіх інших товарних груп при цьому скорочується», – коментує Вігірінський.

Разом з тим фактично за кожною аналогічною товарною групою в структурі імпорту Україна продемонструвала зростання:
продовольчі товари і сировина для їх виробництва – на $ 150 млн більше;
продукції хімпромисловості – на $ 415 млн більше;
машини та устаткування – $ 1 млрд більше.У той же час відповідно до статистики НБУ обсяг імпорту за січень–травень 2016 року в порівнянні з аналогічним періодом 2015 року скоротився на 10,2 %, або на $ 1,63 млрд.
«Здавалося б, як таке може трапитись, якщо за всіма товарним групами ми нарощуємо обсяг продукції, яка ввозиться? Потрібно просто подивитися групу мінеральних продуктів у структурі імпорту: основне і єдине скорочення стосується саме цієї товарної групи (мінус 53,9 %, або $ 2, 85 млрд). До цієї групи належить, зокрема, природний газ. Тепла зима дозволила скоротити обсяги імпорту. Крім того, на цей показник вплинуло зменшення цін на міжнародних ринках»,  – вказує Вігірінський.

Він підкреслює, що це відбувається не за рахунок внутрішніх компенсаторів, бо якби ми почали виробляти щось таке, що раніше імпортували, скорочення імпорту відбулося б через незалежні від нас фактори і тільки за однією товарною групою. Всі інші групи, незважаючи на стагнацію економіки та низьку купівельну спроможність як юридичних, так і фізичних осіб, зростають. Це свідчить  швидше за все про те, що ми стаємо все більш залежні від закордонних виробників навіть у тих товарах, попит на які раніше компенсовувався внутрішнім виробництвом.

Тому на сьогодні можна говорити про те, що наприкінці 2016 та на початку 2017 років фактичний курс буде лихоманити за межами позначки в 27–28 грн/$, що загалом не вплине та не дасть вийти за межі середньорічного прогнозу, бо щонайменше 4–5 місяців 2016 року він протримається на рівні 25 грн/$.

​«Проте варто розуміти, що за відсутності інвестицій та росту економіки, її диверсифікації, у поєднанні з несприятливими трендами на зовнішніх ринках у пріоритетних для нас імпортних товарах, холодною зимою, відтягуванням процесу впровадження енергоефективності прогнозування курсу гривні не варте нічого», – переконані в «Публічному аудиті».