Відповідно до статті 59 Господарського кодексу України припинення суб’єкта господарювання здійснюється відповідно до Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755).
Порядок визнання дати припинення юридичної особи у різних випадках регламентовано статтею 4 Закону № 755.
Пунктом 65.2 статті 65 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями визначено, що облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, зняття з обліку, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462 із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 1588).
Згідно з підпунктом 1 пункту 11.21 розділу  XI Порядку № 1588 для платників податків, державна реєстрація припинення яких здійснюється згідно із Законом № 755, підставою для зняття їх з обліку у контролюючих органах є надходження відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи. Дата зняття з обліку відповідає даті закриття останньої інтегрованої картки платника податків або даті отримання відомостей про припинення юридичної особи у разі, якщо на момент отримання таких відомостей були закриті всі інтегровані картки такого платника податків.
Підставою для зняття фізичної особи - підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням, або за судовим рішенням, або у разі її смерті, або оголошення її померлою, або визнання її безвісно відсутньою, а також відомості відповідної реєстраційної картки
Дата зняття з обліку фізичної особи - підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (підпункт 1 пункту 11.22 розділу XI Порядку № 1588).
Пунктом 6 розділу ІV Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1162), визначено, що для платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), на яких поширюється дія Закону № 755, після надходження від державного реєстратора відомостей про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або про закриття відокремленого підрозділу із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру, контролюючий орган знімає платника єдиного внеску з обліку та вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та підстави зняття з обліку.
Дані про зняття з обліку платника ЄВ контролюючим органом передаються до державного реєстратора.
Після проведення остаточного розрахунку платниками ЄВ, на яких не поширюється дія Закону № 755, контролюючий орган знімає їх з обліку та вносить відповідні записи до реєстру страхувальників із зазначенням дати та підстави зняття з обліку (пункт 5 розділу V Порядку № 1162).
Датою зняття з обліку платника ЄВ є дата внесення запису до реєстру страхувальників.
Відповідно до пункту 9 розділу ІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі – Порядок № 435), у разі припинення без правонаступника або зняття з обліку у фіскальних органах страхувальник зобов’язаний подати звіт за останній звітний період до дати державної реєстрації припинення та звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались.
Якщо при припиненні страхувальника є правонаступник, звіт до фіскального органу подається правонаступником, якщо правонаступництво підтверджено установчими документами із зазначенням правонаступника (пункт  10 розділу  ІІ Порядку № 435).
ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві