Понад 202,9 млрд грн ЄСВ у січні – квітні 2025 року:
надходження єдиного внеску збільшилися майже на чверть
 
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Понад 202,9 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сплатили платники за січень – квітень 2025 року. Це майже на чверть – 24,4 %, або на 39,8  млрд грн більше за аналогічний період минулого року. За січень – квітень 2024 року надійшло 163,1 млрд гривень. 
Єдиний внесок – основне джерело наповнення фондів соціального страхування, за рахунок яких фінансуються державні соціальні програми, здійснюється виплата пенсій, матеріальної допомоги громадянам тощо. Він автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Нагадаємо: З 1 січня 2025 року фізичні особи – підприємці на спрощеній та загальній системах оподаткування, а також самозайняті особи мають сплачувати єдиний внесок за себе відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік».
Звільнені від сплати єдиного внеску ФОП:
- зареєстровані на тимчасово окупованих територіях (відповідно до п. 93 розділу VIII Закону №2464),
- наймані працівники, за яких єдиний внесок сплачує роботодавець,
- пенсіонери,
- особи з інвалідністю, які отримують пенсію або соціальну допомогу,
- мобілізовані (на весь період служби, за умови надання підтверджуючих документів),
- на загальній системі без доходу.
Інформація розміщена на вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/895579.html

Податки та облік: обмін досвідом зі
студентами Університету митної справи та фінансів

Отримати практичні знання та зануритися у реалії роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) мали можливість студенти, науковці та викладачі Університету митної справи та фінансів (УМСФ).
На дискусійний майданчик цього разу винесли питання обліку надходжень податків, облікових реєстрів, порядку та форм розрахунків з бюджетом, контролю за своєчасним надходженням податків. Окрім того, обговорили питання оподаткування благодійної допомоги; доходів, отриманих за договорами страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, пенсійних внесків.
Фахівці управління економічного аналізу ГУ ДПС поділилися практичними кейсами та порадами, як правильно вести облік податкових надходжень, щоб забезпечити прозорість діяльності та яке значення має заповнення облікових реєстрів для контролю за рухом коштів.
При обговоренні питання порядку та форм розрахунків із бюджетом звернули увагу на строки та механізми сплати податків, зокрема ПДФО, єдиного податку, а також єдиного внеску. Податківці розповіли як своєчасний контроль допомагає запобігти фінансовим втратам та наголосили на важливості уваги до деталей у роботі з документами та стежити за змінами у податковому законодавстві, адже податкова система постійно адаптується до економічних реалій.
Співробітники управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС звернули увагу майбутніх спеціалістів на декілька важливих напрямків: оподаткування благодійної допомоги, доходів, отриманих за договорами страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення та пенсійних вкладів. Ці питання складні, через їхню специфіку: різноманітні пільги, особливості декларування та мінливі норми законодавства. Тим, хто обрав професію, яка пов’язана з дотриманням прав громадян, важливо розібратися в деталях, щоб забезпечити правильне застосування норм.
Податківці звернули увагу учасників зустрічі на інформаційні джерела, які створені та працюють саме задля обізнаності платників, як з питань законодавства, так і з діяльності податкової служби області:
- субсайт «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» вебпорталу ДПС;
- сторінка «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook;
- сторінка «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» на YouTube-каналі.
Усі джерела щоденно оновлюються та наповнюються актуальною інформацією.
Для майбутніх фахівців у сфері економіки, фінансів та митної справи подібні заходи – це можливість отримати практичний досвід і реальні кейси від податківців, які допомагають перенести теоретичні знання у практичну площину. Студенти бачать, як працює податкова служба зсередини і отримують уявлення про кар’єрні перспективи.
Для ГУ ДПС такі зустрічі – це не лише просвітницька місія, а й стратегічна інвестиція у формування кадрового резерву. Податківці зацікавлені в освіченій молоді, яка може поповнити лави підрозділів служби.
Такий відкритий діалог з молоддю демонструє, що податкова – це сучасна, прозора, сервісна служба.

Податкова дисципліна – прозора економіка: онлайн зустріч податківців зі студентами Криворізького національного університету

Фахівці Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ГУ ДПС) провели чергову онлайн зустріч зі студентами та викладачами кафедри маркетингу, обліку, оподаткування та публічного управління Криворізького національного університету. У рамках Договору про організацію програм академічної мобільності здобувачів вищої освіти з Криворізьким національним університетом до зустрічі долучилися студенти кафедри обліку, аналізу, оподаткування та аудиту Інженерного навчально-наукового інституту ім. Ю. М. Потебні Запорізького національного університету.
Захід став платформою для обговорення актуальних питань податкового законодавства, зокрема ПДВ, податку на прибуток підприємств, застосування РРО/ПРРО та видачі фіскальних чеків. Все це податкова дисципліна, яка забезпечує не тільки фінансову грамотність, а й справедливу конкуренцію та прозору економіку.
Податківці розповіли про останні зміни в законодавстві, що є важливим для бізнесу та майбутніх фахівців. Детально зупинилися на податку на додану вартість, зокрема нових пільгах та скасуванні тих, що діяли раніше. Обговорили ставки ПДВ, порядок його відшкодування та важливість правильного складання податкових накладних. Акцентували увагу на необхідності дотримання термінів подання звітності. Фахівці ГУ ДПС пояснили студентам особливості заповнення податкової декларації з податку на прибуток підприємств, знову ж таки враховуючи цьогорічні зміни.
Окрему увагу приділили умовам обов’язкового використання РРО/ПРРО. Детально роз’яснили відповідальність за порушення порядку їх застосування.
Зупинилися на оновленій формі фіскального чека, яка почала діяти з 1 березня. Згідно з новими вимогами, чеки мають містити інформацію про засоби та форму оплати, що сприяє прозорості фінансових операцій.
Акцентували увагу молодих людей на тому, що видача-отримання фіскальних чеків – це один з маркерів, який підтверджує ознаку ведення чесного бізнесу та легального продажу товарів.
Податківці звернули увагу учасників зустрічі на інформаційні джерела, які створені та працюють саме задля обізнаності платників, як з питань законодавства, так і з діяльності податкової служби області.
Нагадали, що у ГУ ДПС працюють номери телефонів «гарячих ліній» з надання консультацій щодо податкових питань, у тому числі мобілізованим самозайнятим особам, ветеранам та/або членам їхніх родин.
Для податківців взаємодія з молоддю сприяє формуванню культури дотримання податкових зобов’язань та підвищує рівень фінансової грамотності. Крім того, це дозволяє створювати міцні партнерські відносини між освітніми закладами та державними установами, що сприяє ефективній співпраці.
Для студентів такі зустрічі – це унікальна можливість отримати практичні знання безпосередньо від фахівців ГУ ДПС, що є важливим для їхньої майбутньої кар’єри у сфері фінансів чи бізнесу. Знання про ПДВ, податок на прибуток та застосування РРО/ПРРО допомагають студентам краще зрозуміти реалії ринку та сприяють формуванню нового покоління свідомих і компетентних фахівців.

Дніпропетровщина: підсумки роботи центрів обслуговування платників
у січні – квітні 2025 року

В Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) станом на 01.05.2025 адміністративні послуги надаються у 17 Центрах обслуговування платників при державних податкових інспекціях (ДПІ), мобільному ЦОПі та ГУ ДПС.
 ЦОПи при ДПІ ГУ ДПС  здійснюють сервісне обслуговування платників податків (платників єдиного внеску), зокрема надають адміністративні послуги, інші функції сервісного обслуговування платників податків незалежно від місця обліку платника податків.
Платники податків можуть отримати широкий спектр послуг: інформаційних, консультативних та адміністративних. ЦОПами забезпечується надання 91 адміністративної послуги, 61 з яких надається безкоштовно.
Так, протягом січня – квітня 2025 року до ЦОПів Дніпропетровської області надійшло 118 131 звернення у сфері надання адміністративних та інших послуг, що на 1 020 звернень більше у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року. В т. ч. в електронному вигляді надійшло 61 888 звернень, або 52,4 відс. від загальної кількості, та на 13 862 звернень більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року.
За чотири місяці поточного року платниками податків отримано 111 774 адміністративні послуги, що на 368 послуг більше ніж у відповідний період минулого року. В т. ч. в електронному вигляді суб’єктами звернень отримано 55 782 адміністративні послуги, або 49,9 відс. від загальної кількості отриманих адміністративних послуг, та на 13 282 послуг більше ніж у відповідному періоді 2024 року.
З початку року здійснено 617 виїздів мобільного ЦОПу до територіальних громад Дніпропетровської області для надання адміністративних послуг їх мешканцям, з яких  360 – до центрів надання адміністративних послуг(ЦНАП) територіальних громад Дніпропетровщини та 210 –  адресні виїзди до мало мобільної групи населення.
Станом на 01.05.2025 фахівцями, задіяними у роботі мобільного ЦОПу, надано 5 232 адміністративні послуги, з яких 671 адміністративна послуга під час адресних виїздів до мало мобільних груп населення та 10 022 інших послуг.
Зокрема, під час роботи мобільного ЦОПу в ЦНАПах територіальних громад Дніпропетровської області до фахівців ГУ ДПС звернулось 9 212 громадян, якими отримано 4 561 адміністративну послугу та 9 620 інших послуг.
Під час роботи мобільного ЦОПу увага приділялась роз’ясненням норм і новацій податкового та іншого законодавства, контроль за яким здійснюють податкові органи.

Результати господарської діяльності платників Дніпропетровщини:
внесок до загального фонду держбюджету – понад 6,2 млрд грн ПДВ

Протягом січня – квітня 2025 року загальний фонд державного бюджету отримав від платників Дніпропетровщини понад 6,2 млрд грн податку на додану вартість (ПДВ). У порівнянні з січнем – квітнем 2024 року надходження ПДВ мають позитивну динаміку – вони зросли на понад 1,3 млрд грн, або на 26,3 відсотки. На цьому акцентувала увагу начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Теодозія Чернецька.
Керівник обласної податкової служби нагадала, що для допомоги бізнесу на Дніпропетровщині працює консультаційний центр з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, де податківці забезпечують інформаційну та консультаційну підтримку платників.
«Оперативна і прозора комунікація податкової служби з представниками бізнесу спрямована на ефективну та якісну взаємодію з платниками податків, що запобігає виникненню порушень під час здійснення суб’єктами господарювання діяльності. Дякуємо всім, хто в непростих умовах працює, сумлінно сплачує податки і тим самим здійснює свій важливий внесок у підтримку економіки країни», – зазначила Теодозія Чернецька.

Частина чистого прибутку: загальний фонд держбюджету отримав
від платників Дніпропетровщини понад 4,3 млн гривень

З початку 2025 року платники Дніпропетровської області спрямували до загального фонду державного бюджету понад 4,3 млн грн частини чистого прибутку.
Звертаємо увагу, що основна частина форми Розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 4 (далі – Розрахунок), передбачає, зокрема, заповнення рядка 01 «Обсяг чистого прибутку (доходу)».
Для визначення обсягу чистого прибутку (доходу) (рядок 01 Розрахунку), враховуються наступні показники:
- сума чистого фінансового результату (прибутку), яка визначається за даними рядка 2350 (прибуток) Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (форма № 2);
- сума капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, розраховується відповідно до п. 21 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»;
- частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному за рішенням органу управління.

До місцевих бюджетів Дніпропетровщини від юридичних осіб
надійшло понад 2,1 млрд грн плати за землю

Упродовж чотирьох місяців поточного року місцеві бюджети Дніпропетровської області отримали від юридичних осіб – платників плати за землю 2 178,6 млн гривень. Сума надходжень виросли у порівнянні з січнем – квітнем 2024 року на понад 183,5 млн грн, або на 9,2 відсотків.
Звертаємо увагу, що юридична особа – платник єдиного податку третьої групи, що є власником земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво (у тому числі виробничих об’єктів), сплачує земельний податок на загальних підставах.

Чи є об’єктом податкового контролю продаж особистих вживаних речей?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу на таке.
Громадяни, які здійснюють системний продаж товарів за допомогою Інтернет платформ протягом значного проміжку часу з метою отримання прибутків, зобов’язані зареєструватися суб’єктом підприємницької діяльності і сплачувати податки від проведення такої діяльності.
При цьому, ДПС розмежовує несистематичні продажі власних вживаних речей та системну підприємницьку діяльність з продажу товарів громадянами.
Продаж індивідуального майна, особистих вживаних речей через маркетплейси OLХ, Prom.ua тощо або через соціальні мережі не є об’єктом податкового контролю з боку ДПС і не розцінюється як підстава для фінансової або адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного податкового законодавства.
Водночас, громадянам, які здійснюють систематичний продаж однорідного асортименту товарів, що має ознаки підприємницької (господарської) діяльності, необхідно привести свою діяльність у відповідність до вимог законодавства та:
- офіційно зареєструватися як суб'єкт господарювання;
- здійснювати розрахунки через належним чином зареєстровані РРО/ПРРО;
- дотримуватися податкового законодавства.

До уваги платників єдиного податку першої/другої груп, які протягом року перевищили граничний обсяг доходу або відмовилися від застосування спрощеної системи оподаткування!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п. 296.2 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 ПКУ, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.
Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.
Платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, у разі перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або самостійного прийняття рішення про перехід на сплату податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої (фізичні особи – підприємці) груп, або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ (абзац перший п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ).
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація).
Відповідно до п. 298.2 ст. 298 ПКУ відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1 – 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п.п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п.п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).
Водночас, відповідно до п. 293.8 ст. 293 ПКУ фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, зокрема, першої – другої груп, у яких виявлено перевищення граничного обсягу доходу, визначеного для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, зобов’язані:
- застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків;
- з наступного календарного кварталу перейти на застосування ставки єдиного податку, встановленої для платників єдиного податку другої (платники єдиного податку першої групи) або третьої групи (платники єдиного податку першої – другої груп), або відмовитись від застосування спрощеної системи оподаткування.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
Відповідно до п. 4 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на вебпорталі ДПС, а саме: в рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр електронних форм податкових документів розміщені електронні форми Декларації:
- за ідентифікатором форми F0103407 (для першої та другої груп – рiчна);
- за ідентифікатором форми F0103309 (для третьої групи – квартальна).
Отже, враховуючи норму абзацу першого п.п. 296.5.1 п. 296.5 ст. 296 ПКУ щодо подання Декларації у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду, платниками єдиного податку першої та другої груп, які перевищили протягом року обсяг доходу, визначеного у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, або відмовилися від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, подають Декларацію за ідентифікатором форми F0103309.
При цьому при створенні Декларації за ідентифікатором форми F0103309 в режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету платником обирається звітний (податковий) період, в якому було перевищено граничний обсяг доходу, або в якому (після якого) було подану заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування, а саме: рік та період (І квартал, півріччя, 9 місяців, рік).

Покупець отримує товари за допомогою подарункового сертифіката
(з використанням відомостей, талонів, безкоштовних рецептів):
проведення розрахунків через РРО/ПРРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що відповідно до пунктів 1 та 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року   № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані:
- проводити розрахунки на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахунків, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
- проводити розрахунки через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.
Згідно з п. 1 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (із змінами та доповненнями) (далі – Положення № 13), фіскальний касовий чек на товари (послуги) – розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), РРО або ПРРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма № ФКЧ-1 фіскального касового чека на товари (послуги) наведена у додатку 1 до Положення № 13.
Обов’язкові реквізити фіскального касового чека визначені п. 2 розділу ІІ Положення № 13.
При цьому, при розрахунку за товари (послуги), які отримує покупець за допомогою подарункового сертифіката або з використанням відомостей, талонів, безкоштовних рецептів, за які внесено попередню (авансову) оплату, – у фіскальному касовому чеку, зокрема, зазначаються:
- код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством);
- назва товару (послуги)/спрощена назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ);
- позначення форми оплати («ГОТІВКА», «БЕЗГОТІВКОВА», «ІНШЕ»), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції.
Разом з тим, позначення форми оплати (рядок 18 фіскального чека) повторюється відповідно до кількості різних форм оплати (п. 6 розд. ІІ Положення № 13).
Розрахункові документи, що створюються РРО або ПРРО в паперовій та/або електронній формі, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій (п. 5 розд. I Положення № 13).
Враховуючи викладене, при здійсненні розрахунків з використанням подарункового сертифіката, відомостей, талонів або безкоштовних рецептів розрахунки проводяться через РРО (для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД) з позначенням форми оплати: «БЕЗГОТІВКОВА». При цьому, суб’єкт господарювання має право уточнити вид оплати: «подарунковий сертифікат», «талон», «відомість», а за безкоштовними рецептами – «безоплатно» та суму коштів за цією формою оплати. Якщо загальна сума покупки більша ніж вартість, зокрема, подарункового сертифіката, талонів, то в чеку зазначається декілька форм оплати: «готівкова та/або безготівкова» та сума коштів за кожною формою оплати, яка була використана при здійсненні розрахунку.
У безоплатному програмному рішенні «ПРРО ДПС» не реалізована функція проведення розрахунків за товари, які отримує покупець за допомогою подарункового сертифіката або з використанням відомостей, талонів, безкоштовних рецептів. Водночас, комерційні ПРРО можуть забезпечувати таку функцію.
Разом з тим, згідно з п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України в платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

Сплата військового збору ФОП на загальній системі оподаткування «за себе»
у разі зміни протягом року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ (фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 ПКУ, здійснюються в порядку, встановленому розд. IV ПКУ, з урахуванням особливостей, визначених підрозд. 1 розд. ХХ ПКУ, за ставками, визначеними п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 ПКУ (п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 ПКУ).
Згідно з п. 8 ст. 45 Бюджетного кодексу України у разі зміни місцезнаходження суб’єкта та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.
Пунктом 10.13 розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 зі змінами (далі – Порядок № 1588), визначено, що платник податків, який згідно з п. 10.2 розд. Х Порядку № 1588 має сплачувати за попереднім місцезнаходженням податки і збори, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцеві податки і збори, після взяття на облік в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) обліковується до кінця бюджетного періоду (календарного року) в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) із відповідною ознакою.
Відповідно до п. 10.2 розд. X Порядку № 1588, у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання та його реєстрації як платника податків за новим місцезнаходженням сплата визначених податковим законодавством загальнодержавних податків і зборів, які розподіляються між державним та місцевими бюджетами, та місцевих податків і зборів здійснюється за місцем попередньої реєстрації платника податків до закінчення поточного бюджетного періоду.
Отже, у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування з доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, сплачує військовий збір до відповідних бюджетів за попереднім місцезнаходженням до закінчення поточного року.

До уваги платників податку на прибуток підприємств!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 млн. грн., об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених п.п. 140.4.8 п. 140.4, п.п. 140.5.16 п. 140.5, п. 140.6 ст. 140 ПКУ), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, у встановленому порядку.
Підпунктом 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення п.п. 140.5.14 п. 140.5 ст. 140 ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відс. оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Водночас тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Так, згідно з п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 ПКУ, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на відкриті Національним банком України рахунки державних органів, призначені для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки і оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги, а також для залучення коштів на підтримку Збройних Сил України.
Таким чином, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України коригування фінансового результату до оподаткування на суми коштів та вартість товарів, перерахованих (переданих) платниками податку на прибуток підприємств Збройним силам України та іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням для потреб забезпечення оборони держави, та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, визначених п.п. 69.6 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, включених до складу витрат, не здійснюється.
Такі операції платника податку на прибуток підприємств при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування цим податком відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями)).

Щодо визначення ФОПом – платником єдиного податку другої – третьої групи МПЗ для земельних ділянок, які орендовано у громадянина

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що згідно з абзацом першим п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального МПЗ у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (із змінами та доповненнями) (далі – Декларація).
Додаток 2 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» є невід’ємною частиною Декларації.
Пунктом 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ передбачено, що мінімальне податкове зобов’язання не визначається, зокрема, для земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів.
Отже, враховуючи норму п. 38 прим. 1.2 ст. 38 прим. 1 ПКУ фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої – третьої групи, яка орендує земельні ділянки, що віднесені до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 01 січня звітного року знаходилися у межах населених пунктів, не визначає мінімальне податкове зобов’язання щодо таких ділянок.

Чи зобов’язані виробники (постачальники) здійснювати
доопрацювання РРО у разі зміни законодавчих вимог?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу.
Відповідно до абзацу третього ст. 12 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями не підлягають виключенню з Державного реєстру моделі реєстраторів розрахункових операцій, що раніше пройшли первинну реєстрацію та використовуються суб’єктом господарювання, до закінчення строку їх служби (строку, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність таких реєстраторів, у тому числі комплектувальних виробів та їх складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті, за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів). У разі зміни законодавчих вимог до використання реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) виробник (постачальник) зобов’язаний, за наявності технічних можливостей, здійснити доопрацювання РРО.