Керівництво Нацбанку бачить потенціал для подальшого зниження облікової ставки. Це буде вже третє «пом’якшення» за останні місяці: у квітні регулятор знизив облікову ставку до 13% річних, наприкінці травня – до 12,5 % річних. До цього  Нацбанк три місяці поспіль зберігав ставку на рівні 14 % річних.

«На майбутнє ми бачимо, що є потенціал для подальшого зниження облікової ставки. Проте це має узгоджуватися з досягненням Національним банком цілей щодо інфляції», – пояснив заступник голови Нацбанку Дмитро Сологуб.

Нагадаємо, цьогоріч Уряд запланував інфляцію на рівні 8 % +- 2 %. Разом з тим уже в січні  через підвищення «мінімалки» НБУ погіршив прогноз інфляції з 8 % до 9,1 % – у «Публічному аудиті» ж прогнозують, що за підсумками року вона становитиме близько 14 %.

Чи дозволяє теперішній рівень інфляції йти на подальше зниження облікової ставки та який розмір вона повинна мати, аби реально пожвавити кредитний банківський ринок, – у матеріалі «Публічного аудиту».

Підвищувати облікову ставку НБУ почав із 2015 року – з 14% річних наприкінці 2014-го за рік вона підвищувалася чотири рази – з 19,5 % до 30%. Так регулятор, фактично знизивши  банківський кредитний ринок та заклавши відкладені інфляційні ризики, досягав фінансування дефіциту держбюджету.

Проте економіка без кредитування бізнесу довго функціонувати не може, і з 2016-го року Нацбанк почав поступово знижувати облікову ставку. Втім, треба сказати, і сьогоднішні навіть 12% річних не зможуть реально відновити банківське кредитування, бо ризики за ОВДП (3% закладеного дефіциту бюджету доведеться покривати саме за рахунок ОВДП, інші механізми Уряд не розглядає) набагато нижчі.

«В ідеалі відродження банківського кредитування можливе тільки при адміністративному стримуванні інфляції до 8 % і відповідній прив’язці облікової ставки. На сьогодні це нереально. З початку 2017 року рівень інфляції уже склав 5 %, і свій пік він показує, як правило, саме в другому кварталі, а не в першому. За нашими оцінками, слід готуватися до 14-відсоткового рівня інфляції. Тому об’єктивних причин для подальшого зниження облікової ставки не передбачається», – пояснює спеціаліст «Публічного аудиту» Дмитро Ляшок.

За його словами, протягом 2017-го триває зростання індексу цін виробників – плюс 8,1% (зокрема, на агропродукцію – плюс 9,6%); падіння промислового виробництва – на 12 % за І кв.; падіння світових цін на основні товарні групи українського експорту – в середньому на 10–15%. Усе це закладає значні інфляційні ризики і не дає підстав говорити про зниження інфляції, руйнуючи будь-який потенціал до подальшого зниження облікової ставки.

«Якщо подібні тренди зберігатимуться й надалі, ми не тільки не отримаємо недосяжні вже зараз плюс 1,9 % ВВП, а зіштовхнемося з проблемою мінусового ВВП, яка спричинить колосальну девальвацію гривні,  зростання дефіцитної діри в держбюджеті, стрімкий ріст цін на увесь «товарний кошик», збільшення безробіття та абсолютну відсутність будь-яких інвестицій», – резюмує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.