У 2020 рік українська гривня увійшла як найбільш міцна валюта світу — за 2019 рік її курс у співвідношенні до долара виріс на 19%.

Найпесимістичніші прогнози, які іще на початку цього року щодо курсу гривні на 2020 рік робили аналітики ринку — 27 грн/долар. Оптимісти вірили, що гривня зможе укріпитися до рівня 22 грн/долар. В реальності — на кінець 2020 року — ми отримали курс близький до позначки 29 грн/долар.

Delo.ua проаналізувало ті фактори впливу на курс гривні, які так "підкачали" цьогоріч у прогнозах оптимістів, і спробувало визначити як оптимістичний так і песимістичний  сценарій руху національної валюти на 2021 рік.

Драйвери ринку
Одним із основних драйверів валютного ринку у 2020 році аналітики називають нерезидентів. Від їхніх дій на борговому ринку України — входили або ж виходили з ОВДП — курс гривні то зростав, то падав.

"Тренд на ослаблення гривні почався ще за кілька днів до початку 2020 року, коли нерезиденти почали купувати валюту для виведення отриманого від Мінфіну України процентного доходу від ОВДП. Весь 2019 рік вони нарощували свої позиції в даному інструменті через його надзвичайно високу прибутковість. Падіння ставок на внутрішньому борговому ринку України підштовхнуло їх до розпродажу держбондів і скорочення своїх інвестиційних портфелів", — говорить у коментарі Delo.ua аналітик RoboForex Андрій Гойлов.

Втім, до березня цього року нерезиденти іще продовжували "грати" на зміцнення гривні. "Реформований центральний банк, і злагоджена робота Мінфіну дозволяла рефінансувати пікові виплати по боргах і поповнювати бюджет. У парі з цим ситуація на світових ринках дозволяла робити в унісон зменшення процентної ставки за цими боргами", — каже в коментарі Delo.ua аналітик Alpari Максим Пархоменко.

У березні коронакриза, яку аналітики називають іще одним важливим драйвером валютного ринку, по повній вибухнула на світових ринку і приплив зовнішніх інвесторів на борговий ринок України, за словами Пархоменка, припинився. Разом з ним і попит на гривню. Подушка міцності, яка була сформована раніше, почала просідати. Починаючи з березня ми спостерігаємо зниження курсу гривні.

"У березні гривня з рівня 24,5 грн/долар протягом місяця впала на 14,3% до рівня 28 гривень за долар. Причиною стало введення карантинних заходів та панічні настрої серед населення. Наступна просадка гривні сталася вже в кінці травня через те, що Україна розплачувалася за зовнішніми боргами", — каже в коментарі Delo.ua аналітик "Центру біржових технологій" Максим Орищак.

На фоні виходу нерезидентів із ОВДП і карантинних обмежень, іще одним драйвером ринку, на думку аналітиків, стала безпосередньо політика Нацбанку.

"Саме регулятор став маркетмейкером руху ринку влітку, після зміни керівництва і перестановок в топ-менеджменті", — зазначає в коментарі Delo.ua керівник відділу аналітики ГК ForexClub Андрій Шевчишин.

Відставку глави Нацбанку Якова Смолія як один із ключових факторів впливу на курс гривні називає і Максим Орищак. "На тлі заяви про відставку долар, євро, рубль і злотий різко пішли вгору, тобто гривня подешевшала. У той період долар США додав +52 копійки і зріс до 27,18 грн/долар, євро +74 копійки — до 30,65 грн/євро, російський рубль +11 копійок до 3,85 грн за 10 рублів, польський злотий +16 копійок до 6,85 гривень за злотий", — зазначає він.

Про те, що перетасування кадрів в НБУ тільки погіршувало ситуацію і прискорювало тренд на зниження гривні, говорить Максим Пархоменко.

Втім, у період з 25 липня по 20 серпня гривня зросла на 2,3% до 27,22  грн/долар. За словами Максима Орищака, це сталося завдяки експортерам сільській продукції, ціни на яку цьогоріч були вищими, аніж минулого року.

Андрій Гойлов у цьому контексті особливо виділяє доходи від експорту зернових культур і соняшникової олії, експорт якої у 2020 році виріс.

Отримати іще більший обсяг валютної виручки, на думку Шевчишина, аграріям завадив поганий урожай. "У 2020 році урожай виявився істотно нижчим за очікування, і знизився до трирічних максимумів, в результаті чого валютний ринок недоотримав значний обсяг валютної виручки", — каже він.

Самих аграріїв, загалом, аналітики називають іще одним драйвером валютного ринку.

Допомогли зміцненню гривні, на думку Андрія Гойлова, і надходження від заробітчан, які у порівнянні із минулим роком знизилися не настільки сильно, як того можна було очікувати.

Зазначимо, згідно з останніми даними НБУ, обсяг приватних переказів офіційними та неформальними каналами в Україну з-за кордону в січні-жовтні 2020 року склав 9,56 мільярда доларів США. За аналогічний період 2019 року до України надійшло 9,78 мільярда доларів.

Загалом, в осінь гривня, з точки зору аналітиків, входила цілком впевнено. Проте політичний конфлікт Конституційного суду України і Національного антикорупційного бюро в сукупності з погіршенням епідеміологічної ситуації, за словами Андрія Гойлова, викликав повторну "втечу" нерезидентів з ОВДП і поставив під сумнів подальшу співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями. "Як результат ми отримали стрімку девальвацію гривні і до долара, і до євро", — зазначає він.

"У період з 20 серпня по 15 грудня гривня впала на 4% — до 28,4 грн/долар на тлі впливу пандемії на світову економіку в цілому, і економіку України зокрема, відсутності кредитів від МВФ", — говорить Максим Орищак.

Критична, за оцінками аналітиків, ситуація з державним бюджетом станом на початок грудня стала справжньою загрозою для курсу гривні. "Поповнити бюджет не було звідки, програма з МВФ через політичні моменти не виконувалася і відкочувалась назад. Через це для фінансування бюджету Мінфін почав залучати і позичати гроші, випускаючи борг під високі відсотки, який знову привернув нерезидентів (в середньому зростання склало 3% до 12-13%)", — говорить Максим Пархоменко.

"Також в грудні, зважаючи на дуже слабкий попит на валюту, Нацбанк став головним покупцем валюти", — додає Шевчишин.

За оцінкою Андрія Гойлова, Нацбанк на підтримку курсу національної валюти був змушений витратити з власних резервів понад 2 млрд доларів.

Отримання траншу від ЄС, значне збільшення надходжень від розміщення ОВДП, продовження роботи місії МВФ в Україні — все це, з точки зору аналітиків, на кінець 2020 року посприяло зниженню паніки на ринках і зміцненню курсу національної валюти.

"До кінця року за курсом долара проти гривні очікую подальшого падіння до рівня 27,60 грн/долар. Єдина європейська валюта до гривні, ймовірно, продовжить слабшати до позначки 34,20 грн/євро", — прогнозує аналітик RoboForex.

Прогнози на 2021-й
Відштовхуючись від тих факторів впливу, які мали місце у 2020 році, аналітики ринку прогнозують і курс гривні на 2021 рік.

Так, за словами Шевчишина, курс гривні буде залежати від того, як Україна впорається з епідемією коронавірусу і чи буде локдаун на початку наступного року; як вийде з кризи, пов'язаної з Конституційним судом; і якими будуть урожай і ціни на світових ринках.

"Від цих факторів залежить співпраця із західними кредиторами і в тому числі МВФ. Боргове навантаження залишається високим, а бюджет на 2021 рік — роздутим. І якщо економічна і ділова активність в країні не стабілізуються, пережити наступний рік без інфляційного та девальваційного руху буде неможливо", — зазначає Шевчишин.

Керівник відділу аналітики ГК ForexClub робить одразу три варіанти прогнозу курсу на наступний рік: базовий — 29,0-30,5 грн/долар, песимістичний — 30,0 — 31,5 грн/долар, оптимістичний — 28,5-29,5 гривень за долар.

Основним драйвером, який зміцнює курс гривні, Максим Пархоменко називає ОВДП і каже, що при наявності попиту на ці державні папери, вийти з кризи Україні буде в рази легше. "В цьому випадку курс в наступному році не перевищить позначки в 29 гривень за долар. Якщо залучати інвесторів можна буде тільки за рахунок підвищення ставок, Мінфін не піде на це і фінансувати бюджет буде складніше. В цьому випадку у долара буде більше шансів пройти позначку в 29 гривень за долар і вирости до 30 грн/долар", — зазначає він.

На думку Максима Орищака, основним драйвером для валютного ринку України у 2021 році буде перспектива співпраці із зовнішніми кредиторами, що стане вектором розподілу ЗВР країни в першому півріччі й визначить потенціал дефолту країни. "В подальшому важливі темпи розвитку співробітництва з Китаєм, як основним імпортером української продукції. Третім фактором варто виділити здатність держави балансувати на межі дефолту, пошуку нових кредитів, зміни правової бази та створенні інвестиційної інфраструктури, що дозволить залучати зовнішні інвестиції", — говорить аналітик "Центру біржових технологій".

Також Максим Орищак  вважає, що за умови, якщо адміністративний ресурс буде діяти злагоджено і продовжувати програму зниження рівня корумпованості держави, то якщо не 2021 рік, то уже 2022 рік стане періодом,  в який зовнішні інвестори будуть звертати увагу на Україну. "Це і покупка держборгу, і фізичне відкриття бізнесу тут, і, можливо, участь у біржовому житті країни (якщо українська біржа почне працювати в класичних правилах світового біржового ринку)", — зазначає він.

Виходячи із такого оптимістичного сценарію, Максим Орищак прогнозує, що середній курс продажу долара в 2020 році буде в рамках 29 грн/долар.

Надія Михальчук

Инф. delo.ua