Вкладник може у кілька способів реалізувати своє право розпорядження депозитом.

Будь-який вкладник може передати свій депозит у спадок і для цього не обов'язково оформлювати заповіт. Про це йдеться у роз'ясненні Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

"Якщо вкладник має депозит, який планує передати у спадщину, або хоче завчасно потурбуватися про його долю на випадок своєї смерті, він може у кілька способів реалізувати своє право розпорядження вкладом", – зазначають у ФГВФО.

Як можна розпорядитися своїм вкладом
Стаття 1228 Цивільного кодексу передбачає, що вкладник-спадкодавець може розпорядитися своїм банківським вкладом не лише шляхом складання заповіту, а й залишивши відповідне розпорядження банку.

Таке розпорядження може бути включено в умови депозитного договору або складено у формі окремого документа.

Розпорядження, складене у формі окремого документа, засвідчується підписом уповноваженого працівника банку. Воно має містити дату підписання та зберігатися у справі з юридичного оформлення рахунку. Особливістю цього документа є те, що він формується безпосередньо в банківській установі, де відкритий депозит.

У випадку, якщо після оформлення розпорядження банку вкладник ще й додатково складає заповіт, то цей заповіт частково або повністю скасовує розпорядження, раніше надане банку (наприклад, якщо у заповіті змінено особу, до якої має перейти право на вклад, або якщо заповіт стосується усього майна спадкодавця).

Право на грошовий вклад (депозит) входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним (заповіт чи розпорядження банку).

Тому для оформлення своїх спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям вкладника необхідно звернутися протягом шести місяців з дня смерті вкладника до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Банк здійснює виплату вкладу (або частини вкладу) спадкоємцю власника депозитного рахунку на підставі документів, визначених законодавством.

Якщо у спадок отриманий вклад у збанкрутілому банку
У випадку, якщо громадянин отримав у спадок депозит, який знаходиться у збанкрутілому банку і цей банк ліквідується Фондом гарантування вкладів, то для отримання належних коштів необхідно надіслати до ФГВФО такі документи:

- підписану заяву про виплату гарантованої суми відшкодування з зазначенням прізвища, ім’я, по батькові, фактичного місця проживання заявника, дати подання;

- копію ідентифікаційного коду;

- засвідчену особистим підписом копію паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;

- нотаріально засвідчену копію свідоцтва про право на спадщину.

У разі звернення до ФГВФО не самого спадкоємця, а його представника, додатково необхідно надати нотаріально засвідчену копію документу, що підтверджує статус представника особи.

Чи зобов'язані одержувачі спадщини погашати борги спадкодавця
Питання погашення спадкоємцями боргів спадкодавця регулюється статтею 1281 Цивільного кодексу.

Ця стаття передбачає, що кредитор спадкодавця має право протягом шести місяців з моменту, коли йому стало відомо про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину.

Спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора, але лише в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Тобто кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Однак у разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлого.

ЛIГАБiзнесIнформ